Ухвала

від 30.08.2023 по справі 910/14060/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/14060/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.

за участю представників учасників:

позивача - не з`явились,

відповідача - Рєпкіна Н.І.,

третьої особи-1 на стороні позивача - не з`явились,

третьої особи-2 на стороні позивача - не з`явились,

третьої особи-3 на стороні позивача - не з`явились,

третьої особи-1 на стороні відповідача - не з`явились,

третьої особи-2 на стороні відповідача - не з`явились,

третьої особи із самостійними вимогами - не з`явились,

розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрказа"

про відвід колегії суддів Зуєва В.А., Берднік І.С., Міщенка І.С.

від розгляду справи № 910/14060/21

за позовом Акціонерного товариства "Алгоритмцентр"

до Міністерства юстиції України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлія Володимирівна,

2. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна,

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ромсат"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрказа",

2. Приватне підприємство "Юридична консалтингова фірма "Геровскі",

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ромсат"

про визнання протиправними та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Верховного Суду від 09.08.2023 у справі № 910/14060/21 касаційні скарги Акціонерного товариства "Алгоритмцентр" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ромсат" задоволено. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 у цій справі скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства "Алгоритмцентр" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ромсат" задоволено та визнано протиправним і скасовано наказ Міністерства юстиції України № 2661/5 від 27.07.2021.

22.08.2023 електронною поштою до Касаційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ромсат" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/14060/21.

За змістом частини третьої статті 244 Господарського процесуального кодексу України, Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Ухвалою Суду від 23.08.2023 було прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ромсат" про ухвалення додаткового рішення до постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2023 у справі № 910/14060/21 і призначено її розгляд у судовому засіданні на 30.08.2023.

Відповідно до інформації з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" зазначена ухвала була направлена 23.08.2023 всім учасника цієї справи.

В подальшому, 24.08.2023 через систему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду від Акціонерного товариства "Алгоритмцентр" також надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/14060/21.

У зв`язку з тим, що судове засідання у цій справі вже було призначено на 30.08.2023, то ухвалою Суду від 25.08.2023 було прийнято заяву Акціонерного товариства "Алгоритмцентр" про ухвалення додаткового рішення до постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2023 у справі № 910/14060/21 і призначено її розгляд у судовому засіданні також на 30.08.2023.

Зазначена ухвала відповідно до інформації з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" була направлена сторонам у цій справі 28.08.2023 засобами поштового зв`язку.

30.08.2023 безпосередньо до Суду Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрказа" було подано заяву про відвід колегії суддів у складі: Зуєв В.А. - головуючий, Берднік І.С., Міщенко І.С. від розгляду справи № 910/14060/21, яка підписана директором товариства - Білобородовим С.О.

Зазначену заяву з посиланням на положення пункту 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України обґрунтовано ймовірною упередженістю та необ`єктивністю колегії суддів у складі: Зуєва В.А., Берднік І.С. та Міщенка І.С., оскільки, ухвалою Верховного Суду від 23.08.2023 було призначено на 30.08.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ромсат" про ухвалення додаткового рішення у цій справі. Однак, за твердженнями заявника, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрказа" не отримувало від третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору жодних заяв про ухвалення додаткового рішення, так само, як і не отримувало від Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду примірника відповідної заяви, так і відповідної ухвали про призначення судового засідання щодо розгляду цієї заяви. Отже, на думку заявника, колегія суддів у складі Зуєва В.А, Берднік І.С., Міщенка І.С. не здійснила жодного повідомлення учасника справи (Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрказа") про те, що 30.08.2023 має відбутися слухання справи № 910/14060/21. Викладене свідчить про наявність обставин, які викликають сумніви у неупередженості суддів, оскільки ними надаються переваги на користь іншого учасника справи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ромсат".

Крім того, заявник зазначає, що постановою Верховного Суду від 09.08.2023 у цій справі було безпідставно задоволено касаційні скарги Акціонерного товариства "Алгоритмцентр" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ромсат" та скасовано обґрунтовані судові рішення господарських судів попередніх інстанцій. Зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрказа" вважає, що Верховним Судом не були висвітлені обставини справи, які стосуються незаконності здійснення будівництва спірного об`єкта нерухомого майна та його подальшої державної реєстрації.

Розглянувши зазначену заяву, Суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників справи, в тому числі, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статтях 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

В силу положень частин другої та третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи; відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

При вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій)

Суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді (суддів) під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді (суддів), які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його (їх) безсторонність.

Так, за висновком Європейського суду з прав людини у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

Щодо об`єктивного критерію, окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення Європейський суд з прав людини у справі "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

Разом з тим, надаючи оцінку об`єктивності судді (суддів) під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов`язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.

При об`єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості судді (суддів) повинно бути визначено чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді.

Як зазначалось вище, свою заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрказа" про відвід обґрунтовує ненадсиланням йому копій заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ромсат" про ухвалення додаткового рішення та відповідної ухвали суду касаційної інстанції.

Частиною третьою статті 120 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За приписами частини п`ятої статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Верховного Суду від 23.08.2023 було прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ромсат" про ухвалення додаткового рішення до постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2023 у справі № 910/14060/21 та призначено її розгляд на 30.08.2023.

Водночас, як вбачається з інформації, розміщеної на офіційному сайті Укрпошти, поштове відправлення (вказана ухвала) за штриховим ідентифікатором № 0101618530060 24.08.2023 було надіслано Судом на адресу зазначену Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрказа", зокрема, у відзиві на касаційну скаргу, а саме: м. Київ, вул. Будіндустрії, 7. Також відповідно до цієї інформації, зазначене відправлення два рази перенаправлялось до іншого відділення.

При цьому цією ухвалою було призначено судове засідання з розгляду зазначеної заяви на 30.08.2023 з огляду на імперативні вимоги частини третьої статті 244 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Таким чином, викладене спростовує вищевказані доводи заявника щодо його неповідомлення про дату, час і місце судового засідання у цій справі.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що з 05 жовтня 2021 року офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим, відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Поряд з цим відповідно до Рішення Ради Суддів України від 05.08.2022 з метою підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства під час відправлення правосуддя в умовах скрутного фінансового забезпечення судів рекомендовано судам, зокрема у випадках, коли адвокат, нотаріус, приватний виконавець, арбітражний керуючій, судовий експерт, державний орган, орган місцевого самоврядування, суб`єкт господарювання державного або комунального секторів економіки, який бере участь у справі, не має офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі - вимагати зареєструвати таку офіційну електронну адресу для подальшого направлення судом процесуальних документів в електронній формі; виклики та повідомлення, обмін процесуальними документами з учасниками судових проваджень у першу чергу здійснювати за допомогою електронної пошти та/або з використанням вказаних учасниками судових проваджень мобільних телефонів (в тому числі й з використанням месенджерів, які дозволяють отримати інформацію про доставку відповідного повідомлення, процесуального документа, та отримати інформацію про їх прочитання). Закликано усіх учасників судових проваджень, зокрема - з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням у їх справах, добросовісно користуватися належними процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки; зареєструвати електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; зареєструватися в підсистемі "Електронний кабінет" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи; використовувати функціонал "Електронного кабінету" для ознайомлення з поданими документами в електронній формі.

При цьому в ухвалах Верховного Суду від 06.07.2023 про призначення до розгляду касаційних скарг Акціонерного товариства "Алгоритмцентр" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ромсат" було рекомендовано учасникам справи № 910/14060/21, які відповідно до вимог частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України зобов`язані зареєструвати офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку або мають можливість зробити це в добровільному порядку, використовувати функціонал системи "Електронний суд" для надсилання в електронному вигляді процесуальних чи інших документів до суду, а також отримання інформації про стан і результати їх розгляду (пункт 7 резолютивної частини вказаної ухвали).

Однак, не зважаючи не рекомендації Суду, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрказа" - адвокат Попов А.С. не зареєструвався в підсистемі "Електронний Суд" та не використав можливість у найкоротший строк отримувати інформацію щодо руху цієї справи.

Що стосується посилання заявника на ненадсилання йому копії заяви про ухвалення додаткового рішення, то, як вбачається зі змісту статей 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, розподіл судових витрат у вигляді судового збору є наслідком вирішення спору по суті та за загальним правилом здійснюється після ухвалення відповідного судового рішення. Тобто, такі процесуальні дії здійснюються за результатом розгляду позовних вимог, у тому числі з власної ініціативи суду, а відтак надсилання/ненадсилання копії заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судового збору іншим учасникам справи жодним чином не впливає на здійснення наведених процесуальних дій, як і не впливає правова позиція учасників справи щодо цього питання, оскільки, як зазначалося, такий розподіл здійснюється внаслідок та з урахуванням результатів вирішення спору по суті. При цьому правова позиція заявника щодо розподілу судового збору не впливає на результат розподілу судових витрат у вигляді судового збору у цьому випадку, враховуючи, задоволення позовних вимог за результатами перегляду справи в касаційному порядку, а також наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрказа" процесуального статусу третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, судові витрати якої, згідно з частиною тринадцятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, можуть стягуватися на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Щодо незгоди заявника з результатом розгляду касаційних скарг, то колегія суддів звертає увагу, що згідно із частинами першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Частиною четвертою статті 11 Господарського процесуального кодексу України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

За усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України").

ЄСПЛ зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді, що узгоджується із висновками, викладеними в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2018 у справі № 9901/22/17.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді (суддів), однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Суд зазначає, що не є підставами для відводу судді (суддів) заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді (суддів) для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді (суддів) діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його (їх) відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді (суддів), або його (їх) прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Згідно з імперативними положеннями частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, висновки або позиції судді (суддів), висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку суддя (судді) позбавляється (позбавляються) можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Відтак сама по собі незгода учасника справи із рішенням судді (суддів) не свідчить про його (їх) упередженість, необ`єктивність чи заінтересованість та не є підставою для відводу останнього (останніх) відповідно до наведених норм Господарського процесуального кодексу України.

При цьому внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника з того чи іншого питання, без наявності певних доказів чи інформації на їх підтвердження не є достатньою підставою для констатації факту наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді (суддів).

Отже, незгода заявника з судовим рішенням у справі у справі № 910/14060/21 не може бути підставою для відводу суддів, передбаченої чинним процесуальним законодавством без надання стороною, яка заявляє відвід, доказів проявлення зазначеним суддями саме необ`єктивності чи упередженості при ухвалені такого судового рішення на користь однієї із сторін. Інших обставин, які викликають у заявника сумнів у неупередженості та об`єктивності суддів ним не зазначено.

Таким чином, підставою для звернення з цією заявою фактично стала незгода заявника з рішенням спору по суті, у зв`язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрказа" намагається надати власну оцінку судовому рішенню Касаційного господарського суду, яке набрало законної сили з моменту його прийняття і є остаточним та оскарженню не підлягає.

Крім того, згідно з протоколами передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 22.08.2023 та від 24.08.2023 для розгляду заяв про ухвалення додаткового рішення у цій справі було визначено колегію судів у складі: Зуєв В.А. - головуючий, Берднік І.С., Міщенко І.С. Однак, незважаючи на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрказа" в заяві про відвід по тексту посилається на упередженість колегії суддів у вказаному складі, у прохальній частині воно вже просить відвести колегію суддів у складі: Зуєв В.А. - головуючий, Берднік І.С., Суховий В.Г. (якого було звільнено у відставку рішенням Вищою радою правосуддя від 25.07.2023). Таким чином, вочевидь має місце механічна помилка (описка), оскільки заявник пише про відвід саме складу суду, що розглянув справу.

Відповідно до частин першої та другої статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.

За змістом частини третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Як вбачається із заяви про відвід, то її було подано Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрказа" 30.08.2023 безпосередньо Суду (відбиток штампу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду).

Водночас, ухвалами Верховного Суду від 23.08.2023 та від 25.08.2023 були прийняті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ромсат" і Акціонерного товариства "Алгоритмцентр" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/14060/21 та призначено їх розгляд у судовому засіданні на 30.08.2023.

У такий спосіб, оскільки заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрказа" про відвід подана до Суду менше ніж за три робочі дні до судового засідання, то, відповідно до положень абзацу 2 частини третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

З огляду на викладене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрказа" про відвід колегії суддів у складі Зуєва В.А., Берднік І.С. та Міщенка І.С. від розгляду справи № 910/14060/21.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрказа" у задоволенні заяви про відвід колегії суддів у складі Зуєва В.А., Берднік І.С. та Міщенка І.С. у справі № 910/14060/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

І. Міщенко