Постанова

від 30.08.2023 по справі 712/5613/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2023 року

м. Черкаси

Справа № 712/5613/21Провадження № 22-ц/821/1289/23Категорія: 301030100

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Карпенко О.В.

суддів: Бородійчука В.Г., Василенко Л.І.

за участю секретаря: Ярошенка Б.М.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

представник позивачки: ОСОБА_2

відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

представник ОСОБА_3 та ОСОБА_5 : адвокат Сучило Артем Олегович

треті особи: Приватне підприємство «Будівельна фірма «Макаренко та Партнери», Виконавчий комітет Будищенської сільської ради

розглянувши у порядку спрощеного провадження в залісуду м.Черкасиапеляційнускаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 червня 2023 (ухваленого під головуванням судді Пироженка С.А. в приміщенні Соснівського районного суду м. Черкаси,повний текстрішення складено23червня 2023року)у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , треті особи: Приватне підприємство «Будівельна фірма «Макаренко та Партнери», Виконавчий комітет Будищенської сільської ради про скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, визнання договорів недійсними,-

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

21 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Соснівського районного суду м. Черкаси із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , треті особи: Приватне підприємство «Будівельна фірма «Макаренко та Партнери», Виконавчий комітет Будищенської сільської ради про скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, визнання договорів недійсними.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , належить на праві спільної часткової власності у таких частках наступним особам: ОСОБА_3 належить 13/50 частин будинку, ОСОБА_6 належить 6/25 частин будинку, ОСОБА_7 та ОСОБА_1 належить по частині будинку.

Під час розгляду Соснівським районним судом м. Черкаси цивільної справи № 712/8966/17 за позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_8 про припинення спільної часткової власності та виділ майна в натурі, зазначає позивачка, їй стало відомо, що 21 листопада 2017 року приватним підприємством Будівельна фірма «Макаренко та партнери» був виданий розрахунок часток на будинок.

Згідно з вказаним розрахунком частка ОСОБА_6 у будинку була змінена із 6/25 до 46/100, частка ОСОБА_3 була змінена із 13/50 до 24/100. Відповідно її частка з 1/4 , тобто 25/100, та частка ОСОБА_7 з 1/4, тобто 25/100, були зменшені у сукупності до 30/100.

29 листопада 2017 року за заявами ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на підставі розрахунку часток державним реєстратором виконавчого комітету Будищенської сільської ради у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, було відкрито новий розподіл на житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1425094771101, до якого внесено записи про право власності № 23693982 та № 23694025.

Із записів №23693982та №23694025вбачається, що вони були внесені до Реєстру на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 38475266 від 01.12.2017 року, прийнятого державним реєстратором виконавчого комітету Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області.

Згідно із записом № 23693982 за ОСОБА_6 було зареєстровано право приватної власності на 46/100 частин будинку, а згідно із записом № 23694025 за ОСОБА_3 було зареєстровано право приватної власності на 24/100 частин будинку.

Зазначені обставини відображені у Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 106557290.

Позивачка вважає, що виданий 21 листопада 2017 року ПП «Будівельна фірма «Макаренко та партнери» розрахунок часток та прийняте на його підставі рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 38475266 від 01.12.2017 року порушують її права, оскільки її частка у праві власності на будинок суттєво зменшилася.

Незважаючи на те, що у неї є правовстановлюючий документ на частину будинку, який є чинним, через існування оскаржуваних розрахунку часток та рішення вона позбавлена можливості розпоряджатися належною їй часткою у праві власності на будинок.

Вказує, що згода ПП «Будівельна фірма «Макаренко та партнери» на виконання розрахунку часток у спільній власності на житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , нею, як співвласником вказаного будинку, не надавалася, а про його існування їй стало відомо лише під час розгляду Соснівським районним судом м. Черкаси цивільної справи № 712/8966/17. Так як згоди всіх співвласників на виконання розрахунку не було, то питання щодо зміни часток у вказаному будинку могло бути вирішено виключно у судовому порядку.

Оскільки приватним підприємством «Будівельна фірма «Макаренко та партнери» було допущено порушення п.п. 3.1, 3.3 Інструкції під час виконання розрахунку часток на житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , то розрахунок часток був виданий ним з порушенням вимог законодавства.

ОСОБА_1 вважає, що державний реєстратор, одержавши для проведення державної реєстрації права власності від ОСОБА_6 та ОСОБА_3 документи, що не відповідають вимогам, встановленим Законом, мав би прийняти рішення про відмову в державній реєстрації прав, тому рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 38475266 від 01.12.2017 року, прийняте державним реєстратором виконавчого комітету Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області, має бути визнане незаконним та скасоване.

Крім того, зазначає позивачка, 01 грудня 2018 року ОСОБА_3 уклала з ОСОБА_5 договір дарування частини житлового будинку, за умовами якого подарувала останньому 12/100 частин будинку.

01 грудня 2018 року ОСОБА_6 уклала з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 договір дарування частини житлового будинку, за умовами якого подарувала ОСОБА_4 , ОСОБА_5 по 23/100 частини будинку кожному.

Позивачка вказує, що зазначені договори мають бути також визнані судом недійсними, оскільки виключно власник майна може розпоряджатися своїм майном. А враховуючи, що оскаржуваними договорами як ОСОБА_3 , так і ОСОБА_6 розпорядилися частками у домоволодінні, які набули на підставі незаконного оскаржуваного рішення, та які їм не належали, такі договори мають бути визнані недійсними. Вказані договори порушують права позивача, оскільки внаслідок незаконної зміни часток у домоволодінні, дарувальники розпорядилися частками, які їм не належали, зокрема, за рахунок зменшення частки позивачки.

24.12.2019 року для реєстрації належної позивачу 1/4 частки у праві власності на житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 вона зверталася до управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради.

Рішенням державного реєстратора управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради від 12.02.2020 року № 51087554 позивачці було відмовлено у державній реєстрації права власності, оскільки частки співвласників не узгоджуються між собою.

Вказана обставина свідчить про порушення відповідачами прав позивача та існування спору між ними.

Враховуючи наведені обставини, ОСОБА_1 змушена за захистом своїх порушених прав звертатися до суду і просить визнати поважними причини пропуску позовної давності для звернення до суду із позовною вимогою про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 38475266 від 01.12.2017 року, прийняте державним реєстратором виконавчого комітету Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області; визнати недійсним договір дарування частини житлового будинку від 01.12.2018 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , зареєстрований за № 11711; визнати недійсним договір дарування частини житлового будинку від 01.12.2018 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , зареєстрований за № 11702.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 серпня 2021 року провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_6 закрито, у зв`язку зі смертю останньої.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси суду від 25 серпня 2021 року до участі в справі в якості третіх осіб залучено : Приватне підприємство «Будівельна фірма «Макаренко та Партнери» та Виконавчий комітет Будищенської сільської ради.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 червня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 - залишено без задоволення.

Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивовано тим, що вимоги позивача щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 38475266 від 01.12.2017 року, прийняте державним реєстратором виконавчого комітету Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області, не підлягають задоволенню, оскільки обраний спосіб захисту не відновлює порушене право позивача. Оскільки позивачкою обрано неналежний спосіб захисту, вказане є самостійною підставою для відмови в задоволенні даної позовної вимоги.

Враховуючи те, що позовна вимога про визнання договорів дарування недійсними є похідною від позовної вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційнійскарзі,поданій 10липня 2023року, ОСОБА_1 , вважаючи оскаржуване рішення необґрунтованим, ухваленим при недостатньо повному дослідженні письмових доказів та дійсних обставин, що мають значення для справи, а також з неправильним застосуванням норм матеріального та із порушенням норм процесуального права, просила суд апеляційної інстанції скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 червня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга,зокрема,мотивована тим,що суд першої інстанції, дійшовши висновку про обрання позивачкою неналежного способу захисту порушеного права, не зазначив, яким має бути належний спосіб захисту в даному випадку.

На переконання скаржниці, нею обрано ефективний спосіб захисту порушеного права - скасування рішення державного реєстратора, оскільки відповідно до статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції ,чинній з 16 січня 2020 року та на час звернення до суду такий спосіб судового захисту є ефективним та в практичному аспекті зможе забезпечити та гарантувати відновлення порушеного права позивачки.

Особа, що подала апеляційну скаргу також зазначає, що згоду на здійснення розрахунку часток вона не надавала та про його виконання її ніхто не повідомляв, а тому ПП «Будівельна фірма» Макаренко та партнери» було допущено порушення п.п. 1.3., 3.3. Інструкції під час виконання розрахунку часток на житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 .

Також скаржниця вважає, що неправомірність рішення державного реєстратора також виявилась в тому, що ні Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ні Порядком державної реєстрації речових прав на нерухому майно та їх обтяжень не передбачено такої підстави для державної реєстрації, як розрахунок часток. За таких умов, державний реєстратор, отримавши документи, що не відповідають вимогам, встановленим законом, мав би прийняти рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Відзив на апеляційну скаргу

07 серпня 2023 року на адресу Черкаського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому представник ОСОБА_5 та ОСОБА_3 адвокат Сучило А.О., вважаючи доводи апеляційної скарги необґрунтованими, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 червня 2023 року залишити без змін.

Фактичні обставини справи

З матеріалів справи вбачається, що сторони є співвласниками житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 .

29 листопада 2017 року ОСОБА_6 та ОСОБА_3 звернулися із заявою про державну реєстрацію права власності на будинок по АДРЕСА_1 .

Із Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №106557290 вбачається, що підставою для реєстрації державним реєстратором ОСОБА_9 права власності на 46/100 будинку за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 був розрахунок часток, серія та номер: б/н, виданий 21.11.2017 року, видавник: Приватне підприємство Будівельна фірма «Макаренко та партнери»; свідоцтво про право власності, серія та номер: б/н, виданий 30.08.1973 року, видавник: Черкаське міське житлове управління.

Державна реєстрація на 24/100 частки у праві власності на зазначений будинок за ОСОБА_3 було здійснено державним реєстратором на підставі розрахунку часток, серія та номер: б/н, виданий 21.11.2017 року, видавник: Приватне підприємство Будівельна фірма «Макаренко та партнери»; договір дарування, частини будинку, серія та номер: №2815, виданий 09.08.1997 року, видавник: приватний нотаріус Мала Н.А.

Отже, на підставі вказаних документів державним реєстратором виконавчого комітету Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області Мацепою О.С. прийнято рішення від 01.12.2017 року №38475266 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким зареєстровано за: ОСОБА_6 46/100 частин права власності на будинок по АДРЕСА_1 ; за ОСОБА_3 - 24/100 частин права власності на будинок за цією ж адресою.

01.12.2018 року ОСОБА_3 уклала з ОСОБА_5 договір дарування частини житлового будинку, за умовами якого подарувала останньому 12/100 частин будинку.

01.12.2018 року ОСОБА_6 уклала з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 договір дарування частини житлового будинку, за умовами якого подарувала ОСОБА_4 , ОСОБА_5 по 23/100 частини будинку кожному.

04.12.2019 року для реєстрації належної позивачу 1/4 частки у праві власності на житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 зверталася до управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради.

Рішенням державного реєстратора управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради від 12.02.2020 року № 51087554 відмовлено у державній реєстрації права власності.

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно зіст. 129 Конституції Україниоднією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободтаке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2ст. 367 ЦПК України).

Згідно з положеннямистатті 41 Конституції Україниніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина першастатті 321 ЦК України).

У відповідності до частини першоїстатті 355 ЦК Українимайно, що є у власності двох або більше осіб, належить їм на праві спільної власності.

Згідно з частиною першоюстатті 356 ЦК Українивласність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Судом встановлено, що 21 листопада 2017 року приватним підприємством Будівельна фірма «Макаренко та партнери» був виданий розрахунок часток на будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 .

Згідно з вказаним розрахунком частка ОСОБА_6 у будинку була змінена із 6/25 до 46/100, частка ОСОБА_3 була змінена із 13/50 до 24/100. Відповідно, частка позивачки з 1/4 , тобто 25/100, та частка ОСОБА_7 з 1/4, тобто 25/100, були зменшені у сукупності до 30/100.

29 листопада 2017 року за заявами ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на підставі розрахунку часток, державним реєстратором виконавчого комітету Будищенської сільської ради у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, було відкрито новий розподіл на житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1425094771101, до якого внесено записи про право власності № 23693982 та № 23694025.

Із записів № 23693982 та № 23694025 вбачається, що вони були внесені до Реєстру на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 38475266 від 01.12.2017 року, прийнятого державним реєстратором виконавчого комітету Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області.

Згідно із записом № 23693982 за ОСОБА_6 було зареєстровано право приватної власності на 46/100 частин будинку, а згідно із записом № 23694025 за ОСОБА_3 було зареєстровано право приватної власності на 24/100 частин будинку.

Позивачка, вважаючи, що її право власності порушено саме ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , які, на переконання ОСОБА_1 неправомірно збільшили свої частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок, звернулась до суду з позовом про скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 38475266 від 01.12.2017 року, прийняте державним реєстратором виконавчого комітету Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області та про визнання недійсними договору дарування частини житлового будинку від 01.12.2018 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , зареєстрований за № 11711 та договору дарування частини житлового будинку від 01.12.2018 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , зареєстрований за № 11702.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , прийшов до висновку, що позивачкою обрано неефективний спосіб захисту порушеного права, що слугувало самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Однак, колегія суддів апеляційного суду з таким висновком місцевого суду не може погодитися, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться, зокрема, і на підставі інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації. Також перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (Порядок).

Відповідно до п. 40 Порядку, державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком.

Частиною 1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться, зокрема, на підставі: укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката.

Під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, Державний реєстратор обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

З аналізу наведених норм вбачається обов`язок Державного реєстратора під час приймання документів для реєстрації права власності на нерухоме майно перевірити наявність визначених ч.1 ст.27 Закону №1952 документів, що підтверджують право власності особи на таке майно.

З відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наявних у матеріалах справи вбачається, що підставою виникнення права власності ОСОБА_6 на 46/100 частини будинку по АДРЕСА_1 є розрахунок часток, виданий 21.11.2017 ПП «Будівельна фірма «Макаренко та партнери» та свідоцтво про право власності від 30.08.1973.

При цьому, із вказаного свідоцтва не вбачається право власності ОСОБА_6 саме на 46/100 частини вищевказаного будинку, а згаданий розрахунок відповідно до вимог ст.27 Закону №1952 не є підтвердженням права власності, оскільки не є офіційним документом, виданим уповноваженим органом.

Крім того, з поданого ОСОБА_6 державному реєстратору договору дарування частини житлового будинку від 19.08.1997 вбачається, що ОСОБА_4 подарував ОСОБА_10 13/50 частини будинку по АДРЕСА_1 , а не 46/100, на які зареєстровано право власності спірним рішенням.

ОСОБА_3 не подала жодного належного доказу, що підтверджує право власності на 24/100 вищезазначеного будинку, окрім як на підставі розрахунку часток.

Згідно з Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом №55від 18.06.2007року Міністерства з питань житлово-комунального господарства, розрахунок часток у спільній власності на об`єкти нерухомого майна виконується за заявами всіх співвласників об`єктів нерухомого майна. У разі невідповідності розмірів часток, указаних у правовстановлюючих документах, реальним часткам за згодою всіх співвласників здійснюється розрахунок відповідних часток нерухомого майна з метою отримання відповідних правовстановлюючих документів.

Право кожного співвласника в спільній частковій власності визначається часткою, яка виражається в простих правильних дробах (1/2; 1/3; 3/5 тощо). При цьому, вказані в правовстановлюючих документах розміри часток співвласників на об`єкт нерухомого майна в сумі повинні становити одиницю.

За відсутності згоди всіх співвласників щодо зміни часток питання вирішується в судовому порядку.

При розрахунку частки кожного співвласника в будинку необхідно визначити всю внутрішню площу будинку, а також площу, яка належить кожному співвласнику окремо відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 N 127 (із змінами).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_8 як співвласник будинку, вказаної згоди на перерахунок часток не надавала, а тому вказаний розрахунок не міг бути підставою для реєстрації права власності на частки домоволодіння. Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що розрахунок часток не є правовстановлюючим документом та за юридичними наслідками лише засвідчує факт надання згоди співвласників житлового будинку на розрахунок часток у спільній власності, чого, в даному випадку, також дотримано не було.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на 46/100 та ОСОБА_3 на 24/100 частини будинку по АДРЕСА_1 є незаконним і підлягає скасуванню.

Щодо визнання недійсними договору дарування частини житлового будинку від 01.12.2018 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , зареєстрований за № 11711 та договору дарування частини житлового будинку від 01.12.2018 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , зареєстрований за № 11702, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Подарувати будь-кому своє майно може тільки його власник.

За змістом ст.2 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності. Тобто, закон не передбачає такої підстави виникнення права власності, як державна реєстрація прав.

Велика Палата Верховного Суду у справі №916/1415/19 зазначила «відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи».

У даному випадку, апеляційним судом встановлено, що рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на 46/100 та ОСОБА_3 на 24/100 частини будинку по АДРЕСА_1 є неправомірним. Таким чином, на момент укладання договорів дарування ОСОБА_6 не була правомірним власником 46/100 частин домоволодіння, а ОСОБА_11 не була правомірним власником 24/100 частин домоволодіння, тому в цій частині вимоги позивача про визнання договорів недійсними також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У листі від 01.04.2014 р. «Аналіз практики застосування судами ст.16 Цивільного кодексу України» Верховний суд України вказав, що , надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України, передбачені способи захисту майнового права та інтересу, зокрема: - припинення дії, яка порушує право; - відновлення становища, яке існувало до порушення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений законом.

Враховуючи, що в результаті прийнятого державним реєстратором з порушенням положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень», рішень про реєстрацію права власності ОСОБА_6 на 46/100 та ОСОБА_3 на 24/100 частини будинку по АДРЕСА_1 , яке належить сторонам на праві спільної часткової власності, права співвласника ОСОБА_1 порушені і ці порушені права підлягають судовому захисту.

Внаслідок скасування рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_6 на 46/100 та ОСОБА_3 на 24/100 частини будинку по АДРЕСА_1 і визнання договорів дарування недійсними, згідно положень ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» відбувається відновлення становища, яке існувало до порушення, а саме: залишається чинним запис про реєстрацію права власності за співвласниками, який існував до 29.11.2017 року.

Колегія суддів констатує, що місцевий суд дійшов помилкового висновку про неефективність способу захисту порушеного права позивачки, оскільки з урахуванням змін, внесених до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» саме такий спосіб захисту прав скасування рішення державного реєстратора є правомірним та ефективним способом захисту права та призведе до відновлення порушеного права позивачки.

Надаючи оцінку доводам відповідачів про застосування строку позовної давності до даних правовідносин, колегія суддів вважає, що у даній справі підстави для застосування строку позовної давності відсутні, оскільки як вбачається з матеріалів справи позивачем неодноразово вживалися заходи щодо розв`язання спору між сторонами в судовому порядку, про що свідчать копії відповідних судових рішень, які знаходяться в матеріалах справи. А відтак, строк звернення до суду за захистом свого права позивачкою не пропущено.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Оскільки судом першої інстанції рішення постановлено з недостатнім і неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також із неправильним застосуванням норм матеріального та із порушенням норм процесуального права, таке рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено: якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що апеляційний суд зробив висновок про скасування рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 червня 2023 року та задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , а також приймаючи до уваги те, що позивачка звільнена від сплати судового збору згідно ухвали Черкаського апеляційного суду від 17 липня 2023 року, то судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 4086,00 грн., необхідно стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 в рівних частинах, тобто по 1362,00 грн. з кожного на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 258, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 червня 2023 року скасувати та ухвалити нове.

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 38475266 від 01.12.2017 року, прийняте державним реєстратором виконавчого комітету Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області;

Визнати недійсним договір дарування частини житлового будинку від 01.12.2018 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , зареєстрований за № 11711.

Визнати недійсним договір дарування частини житлового будинку від 01.12.2018 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , зареєстрований за № 11702.

Стягнути з ОСОБА_3 (код РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_5 (код РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 (код РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Державного бюджету України судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 4086 грн., тобто по 1362,00 грн з кожного.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Головуюча О.В. Карпенко

Судді В.Г. Бородійчук

Л.І. Василенко

/повний текст постанови суду виготовлено 31 серпня 2023 року/