У Х В А Л А
11 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 712/5613/21
провадження № 61-3066ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В.
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Сучила Артема Олеговича на постанову Черкаського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне підприємство «Будівельна фірма «Макаренко та Партнери», Виконавчий комітет Будищенської сільської ради, про скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, визнання договорів недійсними та
ВСТАНОВИВ:
У травні 2021 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, у якому просила: визнати поважними причини пропуску позовної давності для звернення до суду із позовною вимогою про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень від 01 грудня 2017 року, індексний номер 38475266, прийняте державним реєстратором виконавчого комітету Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області; визнати недійсним договір дарування частини житлового будинку від 01 грудня 2018 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований за № 11711; визнати недійсним договір дарування частини житлового будинку від 01 грудня 2018 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , зареєстрований за № 11702.
12 червня 2023 року рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси позовні вимоги ОСОБА_3 залишено без задоволення.
30 серпня 2023 року постановою Черкаського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 червня 2023 року скасовано та ухвалено нове про задоволення позову ОСОБА_3 .
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 01 грудня 2017 року, індексний номер 38475266, прийняте державним реєстратором виконавчого комітету Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області.
Визнано недійсним договір дарування частини житлового будинку від 01 грудня
2018 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований за № 11711.
Визнано недійсним договір дарування частини житлового будинку від 01 грудня
2018 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , зареєстрований за № 11702.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
29 лютого2024 року представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Сучило А. О. засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Черкаського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року, в якій просить її скасувати, рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 червня
2023 року залишити в силі.
18 березня 2024 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків, а саме для звернення до суду з заявою про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням підстав для його поновлення та наданням доказів на їх підтвердження.
Заявнику роз`яснено, що якщо заяву про поновлення строку на касаційне оскарження не буде подано особою в зазначений судом строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження у справі буде відмовлено на підставі пункту 4 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Залишаючи касаційну скаргу без руху, касаційний суд виснував, що доказів поважності пропуску строку для повторного звернення з касаційною скаргою представником ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокатом Сучилом А. О. до суду не надано, як і не продемонстровано добросовісного ставлення до реалізації ним права на касаційне оскарження, оскільки ухвалу Верховного Суду від 14 листопада
2023 року про повернення його касаційної скарги отримано ним 17 листопада
2023 року, а вдруге з касаційною скаргою заявник звернувся лише 29 лютого 2024 року.
Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не містило доказів наявності об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду касаційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником.
01 квітня 2024 року до Верховного Суду надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що всі вимоги процесуального закону під час повторної подачі касаційної скарги дотримано, а затримки у подачі до суду оригіналів документів на підтвердження повноважень представляти інтереси відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги, виникли з причин, які не залежали від волі скаржників (перебування ОСОБА_1 за межами України та відсутність поштового сполучення між Польщею та Україною).
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, касаційний суд враховує, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об`єктивних і, які не залежали від волі та поведінки особи, причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У випадку, якщо суди обмежуються вказівкою на наявність «поважних причин» для поновлення пропущеного строку, вони не вказують чітких підстав такого поновлення.
Відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
У висновку Верховного Суду в постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21 (провадження № К/990/17155/23) зазначено, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження, у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Такий висновок застосовний і при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження.
З інформації Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що повний текст оскаржуваної постанови Черкаського апеляційного суду від 30 серпня
2023 року складено 31 серпня 2023 року. Вперше касаційна скарга представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Сучила А. О. надійшла до Верховного Суду 06 жовтня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2023 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Сучила А. О. було залишено без руху з підстав несплати судового збору та відсутності документів на підтвердження повноважень адвоката Сучила А. О. підписувати документи від імені
ОСОБА_1 , ОСОБА_2
14 листопада 2023 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу повернуто у звязку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Вдруге з касаційною скаргою представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Сучило А. О. звернувся 29 лютого 2024 року.
Відповідно до частини сьомої статті 14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Встановлено, що 17 листопада 2023 року о 02 год 00 хв до Електронного кабінету адвоката Сучила А. О. надійшов документ в електронному вигляді - ухвала про повернення касаційної скарги від 14 листопада 2023 року у справі № 712/5613/21
(61-14365ск23) (суддя - Тітов М. Ю. ) що підтверджується карткою руху документа користувача підсистеми «Електронний суд».
Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи (пункт 2 частини шостої статті 272 ЦПК України).
З моменту отримання 17 листопада 2023 року ухвали про повернення касаційної скарги адвокатом до часу звернення повторно з касаційною скаргою 29 лютого 2024 року пройшло більш ніж три місяці.
Доказів поважності пропуску строку для повторного звернення з касаційною скаргою представником ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокатом Сучилом А. О. до суду не було надано, як і не продемонстровано добросовісного ставлення до реалізації ним права на касаційне оскарження.
01 квітня 2024 року, звертаючись до суду з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, заявник вказує на ті ж обставини перебування ОСОБА_1 з березня по жовтень 2023 року за межами України та знаходження у нього оригіналів документів на представництво його інтересів адвокатом Сучилом А. О., які ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2024 року визнані неповажними.
Касаційний суд виснуває про неповажність наведених заявником підстав для поновлення строку касаційного оскарження судових рішень, оскільки судом було запропоновано надати докази пропуску строку для повторного звернення з касаційною скаргою з 17 листопада 2023 року по 29 лютого 2024 року.
У даному випадку довіреність була видана ОСОБА_1 та посвідчена 20 серпня 2021 року у м. Черкасах приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєвою І. Ю. До клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та касаційної скарги долучена фотокопія довіреності, засвідчена самим представником Сучилом А. О .
Виключно перебування ОСОБА_1 з березня по жовтень 2023 року за межами України та їх неможливість особисто передати відповідні оригінали довіреностей не можуть слугувати підставою для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки касаційний суд повинен враховувати всі обставини, що спричинили пропуск строку на звернення до суду касаційної інстанції, у кожному випадку окремо.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини зазначив (далі - ЄСПЛ), що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ
від 07 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85,
§ 35).
ЄСПЛ зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка і Шереметьєв проти України,
№ 17160/06 та № 35548/06, § 34).
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 (провадження № 11-24апп21), який є обов`язковим для застосування судами, процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.
Водночас неусунення певних недоліків скарги передбачають різні правові наслідки, а саме:
- повернення судом апеляційної інстанції скарги - у разі неусунення недоліків щодо її форми та змісту, визначених у статті 296 КАС України (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України), при цьому скаржник не позбавлений права знову подати апеляційну скаргу з дотриманням встановлених до неї законом вимог;
- відмова судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження - у разі неусунення недоліків, пов`язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку та ініціюванням перед судом питання про його поновлення, що також є передумовою для відмови в подальшому у відкритті провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 частини першої статті 299 КАС України).
На переконання Великої Палати Верховного Суду, до поданої з пропуском строку скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними), яка, окрім цього, має інші недоліки і такі недоліки скарги після залишення її судом без руху не усунено, зокрема, не подано відповідного клопотання із зазначенням інших причин для поновлення строку, слід застосовувати наслідки, передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.
Такий висновок застосовний і при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження.
15 грудня 2017 року набули чинності КАС України, ЦПК України та Господарський процесуальний кодекс України, які в основному є уніфікованими.
Так, підстави повернення апеляційної скарги в КАС Українита ЦПК України є аналогічними, а підстави повернення касаційної скарги такі ж, як підстави повернення апеляційної скарги.
Так само є уніфікованими і підстави відмови у відкритті апеляційного провадження у КАС України та ЦПК України.
Тому при вирішенні питання про долю касаційної скарги, яка подана з порушенням строку на касаційне оскарження, необхідно враховувати, що абзац 2 частини третьої статті 393 ЦПК України у контексті пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України передбачає необхідність відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки виключає можливість відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для поновлення строку подання касаційної скарги.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.
За таких обставин касаційний суд зобов`язаний відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Сучила Артема Олеговича на постанову Черкаського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне підприємство «Будівельна фірма «Макаренко та Партнери», Виконавчий комітет Будищенської сільської ради, про скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, визнання договорів недійсними відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
Є. В. Петров
В. В. Пророк
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.04.2024 |
Оприлюднено | 17.04.2024 |
Номер документу | 118393390 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Ситнік Олена Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні