Ухвала

від 31.08.2023 по справі 147/102/21

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 147/102/21

Провадження № 1-кп/147/6/23

УХВАЛА

31 серпня 2023 року смт Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

із секретарем ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши увідкритому судовому засіданнів режимі відеоконференції в залісуду смт Тростянець матеріаликримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №32019020000000070 від 29.07.2019, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212 КК України,

в с т а н о в и в :

В провадженні Тростянецького районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №32019020000000070 від 29.07.2019, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212 КК України.

31.08.2023 до суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності та закриття кримінального провадження. Клопотання обґрунтовує тим, що 16.07.2023 до суду було подано прокурором новий обвинувальний акт, в якому було сформовано зміненеобвинувачення,зокрема ОСОБА_4 висунуте обвинуваченняв кримінальномупровадженні за № 32019020000000070 від 29.07.2019 року за ч.2 ст.212 КК України.

ОСОБА_4 не визнаєсвою винуу вказаномукримінальному правопорушенні, разомз тим, проситьсуд закритикримінальне провадженнявідносно ньогона підставіст.49КК України. Зазначає,що згіднообвинувального актувін обвинувачується у вчиненні правопорушення, яке було скоєно у грудні 2016, січні 2017, лютому 2017, березні 2017, травні 2017 та вересні 2017 року.

Станом на вересень 2017 року, ч. 2 ст. 212 КК України (в редакції Закону N 4025-VI від 15.11.2011) передбачала покарання у виді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років. Отже, з урахуванням положень ст. 5 КК України для визначення санкції за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, яке вчинено у вересні 2017 року, застосуванню підлягає норма ч. 2 ст. 212 КК України в редакції, яка діяла станом на вересень 2017 року, оскільки санкція в цій редакції є більш м`якою ніж санкція, встановлена нормою ч.2 ст. 212 КК України в редакції, що діє на момент пред`явлення нового обвинувачення від 17.08.2023. Стаття 12 КК України в редакції Закону України №4025-VI від 15.11.2011, яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення, відносить злочин за ч. 2 ст. 212 КК України, до злочину невеликої тяжкості. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України в редакції Закону України № 2341-III від 05.04.2001, яка діяла станом на липень 2012 року час вчинення кримінального правопорушення, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі. Враховуючи вищевикладене та те, що обвинуваченому ОСОБА_4 , пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення невеликої тяжкості, відповідно до ст. 12 (в редакції в редакції Закону України № 4025-VI від 15.11.2011) за яке сплив строк давності кримінальної відповідальності, оскільки з моменту його вчинення пройшло більше семи років, просив звільнити його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закрити кримінальне провадження за його обвинуваченням на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України. Також просив скасувати арешт на майно та майнові права ОСОБА_4 .

У судовому засіданні обвинувачений та його захисник клопотання щодо звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності та закриття кримінального провадження підтримали, просили його задовольнити.

Прокурор проти задоволення клопотання не заперечував. Просив скасувати арешт на майно, накладений ухвалами слідчого судді, речові докази у вигляді копій документів, які приєднані до матеріалів справи, залишити у матеріалах справи. Також просив стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів у розмірі 77800,40 грн.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження щодо заявленого клопотання, дослідивши доводи клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Завданнями кримінального провадження, що закріплені у ст. 2 КПК України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 4ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 травня 2018 року у справі № 200/4664/14-к.

Правилами ч. 3 ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Таким чином, за змістом статей 284 - 288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п. 1 постанови «Про практику застосування судом України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, за умови вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України, та за наявності визначених законодавством матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 212 КК України, яке ним було скоєно починаючи з грудня 2016 року по вересень 2017 року.

У відповідності з вимогами ч. 1ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Разом зтим, відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння або посилює кримінальну відповідальність, зворотної дії в часі не має.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. Якщо після вчинення особою діяння, передбачене цим Кодексом, законом про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Станом на вересень 2017 року ч. 2 ст. 212 КК України передбачала покарання у виді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Отже, з урахуванням положень ст. 5 КК України для визначення санкції за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, яке вчинено ОСОБА_4 , як зазначено в обвинувальному акті з грудня 2016 по вересень 2017 року, застосуванню підлягає норма ч. 2 ст. 212 КК України в редакції, яка діяла станом на вересень 2017 року, оскільки санкція в цій редакції є більш м`якою ніж санкція, встановлена нормою ч. 2 ст. 212 КК України в редакції, що діє на момент пред`явлення нового обвинувачення, а саме станом на серпень 2023 року.

Стаття 12 КК України, яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення, відносить злочин за ч. 2 ст. 212 КК України, до злочину невеликої тяжкості.

Стаття 49 КК України, яка діяла на час вчинення правопорушення, передбачала, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі;

3) п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років (ч.2 ст.49 КК України).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.212 КК Українив періодз грудня2016по вересень2017року, якеє злочиномневеликої тяжкості(на моментвчинення) та на даний час минув встановлений п.1 ч.1ст.49 КК України, дворічнийстрок давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, визначений нормами Кримінального кодексу на час вчинення.

Тому наявні підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності відповідно до вимогст.49 КК України.

Згідно ч. 1ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 7ст. 284 КПК України, у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.

Статтею 44 КК Українивизначено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється виключно судом.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1ст. 49 КК Українистроків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частина 2стаття 49 КК України).

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є притягнення особи як обвинуваченого та згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

Під час звільнення від кримінальної відповідальності суд повинен з`ясувати думку щодо такого звільнення у особи, яка від такої відповідальності може бути звільнена. У постанові колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 2 липня 2019 року справа № 515/331/17 зауважено, що ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи на відповідній підставі. Тобто, установивши обставини, що дають підстави для закриття справи, суд повинен їх дослідити і в разі згоди особи ухвалити рішення про її звільнення від кримінальної відповідальності.

Крім того, ВП Верховного Суду у постанові від 17 червня 2020 року справа № 598/1781/17 наголосила, що звільнення від кримінальної відповідальності застаттею 49 КК(сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.

Тобто, суд, за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ч. 1ст. 49 КК України, та за згодою обвинуваченого, ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Судом не встановлено обставин і не отримано об`єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених частинами 2, 3статті 49 КК України.

Крім того, при вирішенні питання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд також керується практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішенням у справі «Грабчук проти України», відповідно до змісту якого у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується, а також рішенням у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», в якому зазначено, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення, термін позовної давності забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

З огляду на викладене, дане кримінальне провадження слід закрити та звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності.

Відповідно до ч.4ст. 174 КПК Українисуд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Ухвалами слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 17.11.2020 та від 26.01.2021 накладено арешт на майно ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.07.2019 за №32019020000000070. Тому, у зв`язку з тим, що кримінальне провадження закривається судом, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, суд вирішує питання про скасування арешту майна.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Щодо стягнення з обвинуваченого витрат на залучення експертів, суд зазначає наступне.

Приписамист. 118 КПК Українивстановлено, що процесуальні витрати складаються із витрат на правову допомогу; витрат пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; витрат пов`язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.

Згідно ч. 1ст. 122 КПК Українивитрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, кримінальним процесуальним законом прямо не передбачено стягнення процесуальних витрат з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на підставі п. 1 ч. 2ст. 284 КПК Україниу зв`язку із звільненням від кримінальної відповідальності.

Проведення судових експертиз державними спеціалізованими установами у кримінальних провадження за дорученням слідчого, прокурора, суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України. Це положення відповідає приписамст. 15 Закону України «Про судову експертизу», а також ч. 2ст. 122 КПК України.

Враховуючи викладене, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, зокрема документально підтверджені витрати на проведення експертизи, необхідно стягувати з особи, відносно якої здійснювалося кримінальне провадження, у разі ухвалення щодо неї обвинувального вироку, або залучення експерта саме стороною захисту.

Оскільки, ОСОБА_4 звільняється від кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 212 КК України, на підставіст. 49 КК Україниу зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження підлягає закриттю, при цьому ініціатором проведення судових експертиз у даному кримінальному провадженні був орган досудового розслідування, а сторона захисту не залучала жодних експертів, тому відповідно до ч. 2 ст.122, ст.124 КПК Українивитрати на проведення експертиз в загальному розмірі 77 800,40 гривень, відповідно не підлягають стягненню ОСОБА_4 та покладаються на державу.

Саме до таких висновків щодо вирішення питання стягнення судових витрат у справах про звільнення особи від кримінальної відповідальності, на підставіст. 49 КК Українидійшла Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі №203/241/17.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 285, 286, 288, 372, 392, 395 КПК України,ст. 49 КК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання обвинуваченого та його захисника - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 212 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №32019020000000070 від 29.07.2019, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Арешт майна, накладений ухвалами слідчого суді Вінницького міського суду Вінницької області від 17.11.2020 та від 26.01.2021 на майно ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.07.2019 за №32019020000000070 - скасувати.

Речові докази по кримінальному провадженню, яке внесене до ЄРДР за №32019020000000070 від 29.07.2019, а саме копії документів, які приєднані до матеріалів справи, - залишити в матеріалах справи.

Процесуальні витрати в сумі 77 800 (сімдесят сім тисяч вісімсот) гривень 40 (сорок) копійок, понесені на залучення експертів у даному кримінальному провадженні, віднести на рахунок держави.

На ухвалу учасниками кримінального провадження протягом семи днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через суд першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили на наступний день після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено та оголошено об 11.00 год. 01.09.2023.

Суддя ОСОБА_1