Ухвала

від 04.09.2023 по справі 360/971/23

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

04 вересня 2023 року м. ДніпроСправа № 360/971/23

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., перевіривши матеріали позовної заяви адвоката Куліша Бориса Михайловича в інтересах ОСОБА_1 до Білолуцької селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської області про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення заробітної плати та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

28 серпня 2023 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла сформована 28 серпня 2023 року в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» позовна заява адвоката Куліша Бориса Михайловича (далі представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач) до Білолуцької селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської області (далі відповідач), в якій представник позивача просить:

- зобов`язати Білолуцьку селищну військову адміністрацію Старобільського району Луганської області встановити простій Антиповій Ірині Вікторівні з дати подання цього позову;

- стягнути з Білолуцької селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської області заборгованість по заробітній платі за період з квітня 2022 року по серпень 2023 року;

- стягнути з Білолуцької селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської області моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, в яких встановлюється спосіб ліквідації правопорушення, вчиненого суб`єктом владних повноважень та іншими особами, в передбачених законом випадках, а підстава позову - це ті обставини (юридичні факти) і норми права, які у своїй сукупності дають право особі звернутись до суду з вимогами до іншої особи.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Представник позивача просить суд серед іншого зобов`язати Білолуцьку селищну військову адміністрацію Старобільського району Луганської області встановити простій ОСОБА_1 з дати подання цього позову.

Разом з цим, суд зазначає, що заявленню позовної вимоги про зобов`язання вчинити певні дії має передувати позовна вимога про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною.

Окрім того, представником позивача у позовній заяві заявлено вимогу про стягнення з Білолуцької селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської області заборгованості по заробітній платі за період з квітня 2022 року по серпень 2023 року, не зазначаючи суму такого стягнення.

В мотивувальній частині позовної заяви представник позивача зазначає, що відповідач не надає розрахунок нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, тому на момент подання цього позову розрахунок заборгованості підрахувати не є можливим.

Разом з цим, суд зазначає, що окрім наведення розрахунку, який позивач наразі не має можливості зробити, позовна вимога про стягнення коштів має містити суму, яку суд має стягнути на користь позивача у разі задоволення позовних вимог, чого представником позивача не зроблено.

Отже, позовні вимоги підлягають уточненню.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно із частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2684,00 грн. Тобто, за одну вимогу немайнового характеру фізична особа має сплатити судовий збір у розмірі 1073,60 грн; за позовну вимогу майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем при зверненні з цим позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн, про що свідчить квитанція про сплату судового збору від 23 серпня 2023 року № 42133873.

Разом з цим, відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру (зобов`язання Білолуцької селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської області встановити простій ОСОБА_1 з дати подання цього позову) та дві позовні вимоги майнового характеру (перша - стягнення з Білолуцької селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської області заборгованості по заробітній платі за період з квітня 2022 року по серпень 2023 року; друга стягнення з Білолуцької селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської області моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Таким чином позивачем сплачено судовий збір по одну позовну вимогу немайнового характеру 858,88 грн (1073,60 грн х 0,8), залишок складає 214,72 грн.

В ухвалі від 28 жовтня 2021 року у справі № 140/10792/21 Верховний Суд зазначив, що «Вимоги про стягнення грошових коштів за моральну шкоду у розмірі 5000000 грн та 156307 грн 54 коп. майнової шкоди є майновими та заявлені в одному провадженні із вимогами про вирішення спору немайнового характеру. Так, згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави для висновку про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб, а тому, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Тобто, вимоги про відшкодування моральної та майнової шкоди, що визначені у грошовому вимірі та складають ціну матеріальних вимог, є майновими вимогами, а тому, судовий збір підлягає стягненню як за вимоги майнового характеру. Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08 листопада 2019 року у справі № 400/100/19 (К/9901/29662/19) та постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц (61-2367св18), в ухвалі від 09 вересня 2020 року у справі № 202/507/20 (2-а/202/31/2020), в ухвалах від 16.03.2020 у справі № 9901/64/20, від 15.01.2020 у справі № 826/12286/15, від 30.07.2020 у справі № 9901/194/20.».

В ухвалі від 01 грудня 2022 року у справі № 360/3119/21 Верховний Суд щодо звернення позивача з вимогою про відшкодування моральної шкоди вказав, що «Частиною п`ятою статті 21 КАС України визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства. Зміст цієї норми вказує на те, що вимозі про відшкодування шкоди передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача. Слід врахувати, що до адміністративного позову не було додано судового рішення, яким, станом на дату подання позовної заяви, було б визнано протиправною бездіяльність відповідача і на підставі чого позивачем заявлялася б вимога про відшкодування шкоди, завданої такою бездіяльністю. Крім цього, наведене законодавче положення поширюється лише на вимогу, яка визначена пунктом 6 частини першої статті 5 КАС України (стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю), тоді як подана у даній справі позовна заява містить й інші позовні вимоги, застережень щодо відсутності обов`язку справляння судового збору з якої Закон України «Про судовий збір» не містить. Так, згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави для висновку про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб, а тому, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Тобто, вимога про відшкодування моральної, що визначена у грошовому вимірі та складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому, судовий збір підлягає стягненню як за вимоги майнового характеру. Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08 листопада 2019 року у справі №400/100/19 (К/9901/29662/19) та постанові від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц (61-2367св18), в ухвалі від 09 вересня 2020 року у справі № 202/507/20 (2-а/202/31/2020), в ухвалах від 16 березня 2020 року у справі №9901/64/20, від 15 січня 2020 року у справі №826/12286/15, від 30 липня 2020 року у справі №9901/194/20. Відтак, вимога про стягнення грошових коштів за моральну шкоду у розмірі 1 200 000 грн є майновою та заявлена в одному провадженні із вимогами про вирішення спору майнового характеру.».

Отже, позивачем має бути сплачений судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 644,16 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням залишку судового збору у розмірі 214,72 грн).

Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом подання оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 644,16 грн за такими реквізитами для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у Луг. обл./МТГ м. Сєвєр/22030101, код отримувача 37991110, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача UA288999980313101206084012499, відомча ознака «84» Окружні адміністративні суди, призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Частиною п`ятою статті 161 КАС України визначено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Представником позивача у позовній заяві як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, зазначена Луганська обласна державна адміністрація - Луганська обласна військова адміністрація.

Положеннями статті 49 КАС України визначено можливість залучення до участі у справі третіх осіб: 1) які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору; 2) які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача; 3) які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Відповідно до частини четвертої статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Згідно з частиною п`ятою статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Таким чином, питання щодо залучення до участі у справі третіх осіб вирішується виключно відповідною ухвалою суду за наслідками розгляду заяви (клопотання) про залучення третіх осіб, а не шляхом самостійного зазначення таких третіх осіб позивачем у позовній заяві.

Представником позивача до позовної заяви не додано заяву про залучення до участі у справі третьої особи із зазначенням, на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі і на якій стороні - на стороні позивача чи на стороні відповідача.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву адвоката Куліша Бориса Михайловича в інтересах ОСОБА_1 до Білолуцької селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської області про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення заробітної плати та моральної шкоди залишити без руху.

Запропонувати позивачу (представнику позивача) протягом 7-ми (семи) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, документа про сплату судового збору у розмірі 644,16 грн, заяви про залучення до участі у справі третьої особи (якщо позивач вважає за необхідне залучити до участі у справі третю особу), із зазначенням, на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачу та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяТ.І. Чернявська