Постанова

від 04.09.2023 по справі 400/3089/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 400/3089/18

адміністративне провадження № К/9901/22782/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., -

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ-ХОЛД» (далі - ТОВ «САТЕЛЛИТ-ХОЛД») на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2019 року (прийняту судом у складі: головуючого судді Семенюка Г.В., суддів: Потапчука В.О., Шляхтицького О.І.) у справі за позовом ТОВ «САТЕЛЛИТ-ХОЛД» до Миколаївської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі - ГУ Держгеокадастру), про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2018 року ТОВ «САТЕЛЛИТ-ХОЛД» звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило:

- визнати протиправними дії Миколаївської міської ради по затвердженню та застосуванню сукупного коефіцієнту Км3 в розмірі 1,33 та коефіцієнту Км2 в розмірі 3,04 при визначені нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 4810137200:07:028:0004, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 52/1;

- визнати протиправними дії ГУ Держгеокадастру по формуванню витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 4810137200:07:028:0004, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 52/1 на підставі вказаних коефіцієнтів, мотивуючи його тим, що відповідачі спільними діями встановлюють нормативну грошову оцінку земельної ділянки розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 52/1 в сумі 4 838 183,68 грн, без належного визначення локальних коефіцієнтів та їх подальшого застосування, діючи неправомірно.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідачі спільними діями встановлюють нормативну грошову оцінку земельної ділянки розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 52/1 в сумі 4 838 183,68 грн, без належного визначення локальних коефіцієнтів та їх подальшого застосування, діючи неправомірно.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 06 березня 2019 року позов задовольнив частково.

Визнав протиправними дії Миколаївської міської ради по затвердженню та застосуванню сукупного коефіцієнту Км3 в розмірі 1,33 та коефіцієнту Км2 в розмірі 3,04 при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 4810137200:07:028:0004, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 52/1.

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції зазначив, що конкретні значення коефіцієнтів локальних факторів для м. Миколаєва, з яких складається сукупний коефіцієнт Км3, належним чином не визначені, а також встановлено відсутність на сайті відповідних додатків до рішення № 3/40, з яких би вбачались підстави встановлення коефіцієнту Км2 у розмірі 3,04, тому застосування Миколаївською міською радою сукупного коефіцієнту Км3 в розмірі 1,33 та коефіцієнту Км2 в розмірі 3,04 здійснено без підтвердження врахування особливостей місцерозташування земельної ділянки.

П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 09 липня 2019 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове - про відмову у задоволенні позову.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що гриф «Для службового користування» надано додатку до рішення № 3/40 від 27.01.2011 «Схема функціонально-планувальних, істерико-культурних та природно-ландшафтних локальних факторів» саме розробником ДП «Українським науково-дослідним інститутом проектування міста «ДІПРОМІСТО» ім. Ю.М. Білоконя» технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міста Миколаєва, що в свою чергу не враховано судом першої інстанції.

Тобто, висновок суду першої інстанції щодо невизначення належним чином значення коефіцієнтів локальних факторів для м. Миколаєва, з яких складається сукупний коефіцієнт Км3, колегія суддів вважає безпідставним.

Також, суд першої інстанції зазначав, що застосування Миколаївською міською радою сукупного коефіцієнту Км3 в розмірі 1,33 та коефіцієнту Км2 в розмірі 3,04 здійснено без підтвердження врахування особливостей місцерозташування земельної ділянки.

Однак, апеляційний суд не погодився із таким висновком, оскільки розроблення технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міста Миколаєва здійснювалось ДП «Українським науково-дослідним інститутом проектування міста «ДІПРОМІСТО» ім. Ю. М. Білоконя» та отримано позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації.

Також, апеляційний суд зазначив, що рішення Миколаївської міської ради № 3/40 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва» (далі - рішення 3/40) не скасовано та є чинним, а, отже відповідно до статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування» є обов`язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до частини другої статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене зі сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.

Тобто, затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва є дискреційними повноваженнями Миколаївської міської ради, а отже визнання судом першої інстанції протиправними дій Миколаївської міської ради по затвердженню коефіцієнтів при визначенні нормативної грошової оцінки земельних ділянок є втручанням в дискреційні повноваження органу.

Застосування коефіцієнтів при визначені нормативної грошової оцінки окремих земельних ділянок здійснюється органами Держгеокадастру, що підтверджується витягом з технічної документації від 26.01.2018 № 160/0/205-18 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за адресою: вул. Велика Морська, 52/1, м. Миколаїв (долученого позивачем до позовної заяви), тобто іншим суб`єктом.

Отже, як зазначив суд апеляційної інстанції, судом першої інстанції безпідставно визнано дії Миколаївської міської ради по затвердженню та застосуванню сукупного коефіцієнту Км3 в розмірі 1,33 та коефіцієнту Км2 в розмірі 3,04 при визначені нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 4810137200:07:028:0004, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 52/1 - протиправними, оскільки Миколаївська міська рада затверджує нормативну грошову оцінку земель міста Миколаєва в цілому.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12 серпня 2019 року ТОВ «САТЕЛЛИТ-ХОЛД» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить постанову апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У скарзі посилається на те, що апеляційним судом зроблено висновки в результаті порушення норм процесуального права.

Суд апеляційної інстанції не досліджував як технічну документацію земель м. Миколаєва, яка була розроблена на замовлення Управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради в серпні 2008 року ДП «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя», так і докази її існування взагалі. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності цієї документації.

ГУ Держгеокадастру посилалося у відзиві на іншу технічну документацію, яка була розроблена у 2011 році, а не в серпні 2008 року.

Посилаючись на Інструкцію про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 27.11.1998 № 1893 (чинна, на момент прийняття рішення 3/40; далі - Інструкція), як на підставу присвоєння грифу «Для службового користування» додаткам до рішення № 3/40, відповідач не зазначив коли, за яким номером і яким державним органом, згідно з вимогами абзацу 2 пункту 1 Інструкції, був затверджений Перелік, в якому вказуються додатки до рішення № 3/40, як документи, в яких міститься службова інформація.

На порушення вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та пункту 1 Інструкції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що гриф «Для службового користування» присвоєний рішенню 3/40 правомірно, а відтак документ з таким грифом може бути доказом, але суд його може не досліджувати.

Щодо дискреційності повноважень органу місцевого самоврядування при затвердженні коефіцієнтів при визначенні нормативної грошової оцінки земельних ділянок, посилається на те, що у справі № 814/789/17 Верховний Суд зазначив, що належним способом захисту є оскарження рішення міськради, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження дій відповідачів щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних локальних коефіцієнтів, з якими позивач не погоджується.

Також посилається на те, що рішення Миколаївської міської ради № 3/40 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Миколаєва» з додатками, є нормативно-правовим актом, який спрямований на правове регулювання господарських відносин, він є регуляторним актом.

Миколаївською міською радою не здійснено офіційне оприлюднення у місцевих друкованих засобах масової інформації додатків до рішення № 3/40 від 27.01.2011 «Схема функціонально-планувальних, історико-культурних та природно-ландшафтних локальних факторів».

Враховуючи вимоги статті 57 Конституції України, додатки до рішення № 3/40 слід вважати нечинними.

У відзиві на касаційну скаргу Миколаївська міська рада просить залишити її без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2019 визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя Желєзний І.В., судді: Берназюк Я.О., Коваленко Н.В.

Верховний Суд ухвалою від 19.08.2019 залишив касаційну скаргу без руху, а ухвалою від 05.11.2019 - відкрив касаційне провадження.

У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Желєзного І.В., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 08.12.2021 № 2228/0/78-21 здійснено повторний автоматизований розплід справи та визначено таку колегію суддів: головуючий суддя ОСОБА_1, судді: Бучик А.Ю., Рибачук А.І.

У зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 08 червня 2023 року № 622/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку» на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13.06.2023 № 902/0/78-23 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ та протоколом повторного автоматизованого розподілу судових справи між суддями визначено такий склад колегії: головуючий суддя Тацій Л.В., суддів: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., справу передано судді доповідачу.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

ТОВ «САТЕЛЛИТ-ХОЛД» є власником нежитлового нерухомого майна, загальною площею 602,9 кв. м за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 52/1 . Дане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці загальною площею 2992 кв. м.

До вересня 2014 року, ця земельна ділянка знаходилась у користуванні ТОВ «Заречное» на підставі договору оренди № 7127. У зв`язку із правонаступництвом прав та обов`язків ТОВ «Заречное», з листопада 2014 року ТОВ «САТЕЛЛИТ-ХОЛД» неодноразово зверталось із проханням до Миколаївської міської ради щодо здійснення дій по укладанню договору оренди з ним, як із новим користувачем земельної ділянки. Однак до теперішнього часу договір оренди земельної ділянки з позивачем не укладено.

Оскільки позивач є користувачем земельної ділянки, зобов`язаний сплачувати кошти за користування нею.

Відповідно до пункту 4.2 договору оренди землі № 7127 річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3 % від її нормативної грошової оцінки. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладання договору становила 987 928,50 грн.

Відповідно до довідки про грошову оцінку земельної ділянки, станом на початок 2009 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 52/1 становила 987 928,50. Довідку отримувало ТОВ «Заречное» - правонаступником якого є позивач.

Сукупний коефіцієнт Км3 в довідці визначний в розмірі 1,01, а коефіцієнт Км2 в розмірі 2,12.

У листопаді 2018 року Миколаївська міська рада направила на адресу позивача пропозицію щодо укладання змін до договору оренди землі, зареєстрованого в Миколаївській міській раді 23.11.2009 за № 7127.

У пунктах 1.3 та 1.5 договору про зміни, Миколаївська міська рада пропонувала доповнити пунктами 2.4 та 4.2 договору оренди, положеннями про те, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, кадастровий номер 4810137200:07:028:0004, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 52/1, на підставі витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 26.01.2018, становить 4 838 183,68 грн.

У 2011 році нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих в межах міста Миколаєва, була затверджена рішенням Миколаївської міської ради від 27.01.2011 №3/40.

26.01.2018 Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області сформовано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сукупний коефіцієнт Км3 встановлений в розмірі 1,33, а коефіцієнт Км2 становить, 3,04. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки 4 838 183, 68 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним, позивач звернувся до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Частиною першою статті 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Згідно із частинами першою, другою, третьої статті 201 Земельного кодексу України, грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі.

Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оцінку земель» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

За нормами частини першої статті 15 Закону України «Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно із статтею 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться на землях, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Відповідно до частин першої, другої статті 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

У частині третій статті 23 Закону України «Про оцінку земель» вказано, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно із частиною п`ятою статті 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Статтею 13 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України (частина п`ята статті 201 Земельного кодексу України).

Пунктами 1, 2, 21 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 (чинної на час виникнення спірних відносин; далі - Методика), визначено, що нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку земель».

Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2, 3.3 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11, в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Населені пункти включають землі всіх категорій за основним цільовим призначенням, які розташовуються в їх адміністративних межах. Нормативна грошова оцінка населених пунктів для всіх категорій земель та земельних ділянок (за винятком сільськогосподарських угідь) визначається згідно з формулою 8.

Нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів визначається за формулою Цн = В х Нп : Нк х Кф х Км, де

Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях);

В - витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр (у гривнях);

Нп - норма прибутку (6 %); Нк - норма капіталізації (3 %);

Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо);

Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.

Відповідно до пункту 3.6. Коефіцієнт, який характеризує місцерозташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою

Км = Км1 х Км2 х Км3, (9)

де Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення;

Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони);

Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місцерозташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.

Вихідними даними для обчислення Км є генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, плани їх земельно-господарського устрою, матеріали економічної оцінки їх територій.

Значення коефіцієнтів установлюються за результатами пофакторних оцінок кожної групи з урахуванням питомої ваги рентоутворювальних факторів у формуванні загального рентного доходу в межах населеного пункту та його економіко-планувальних зон.

Згідно з пунктом 3.10 вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання (Цн) визначається з урахуванням територіально-планувальних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічних та інженерно-інфраструктурних особливостей місця її розташування в межах економіко-планувальної зони за формулою Цн = Цнз х Кф х Км3.

Як видно з матеріалів справи позивач звернувся до суду з позовом, оскільки вважає локальний коефіцієнт Км3 у розмірі 1,33 та зональний коефіцієнт Км2 у розмірі 3,04 завищеними, разом із цим, як зазначає позивач, незрозумілим є те, які зміни в локації земельної ділянки відбулися за період з 2009 року по теперішній час, що зумовило збільшення коефіцієнту.

Відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213 (чинної на момент прийняття рішення 3/40 і до 10.11.2021) Км2 - коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місцеположення земельної ділянки в межах населених пунктів, зокрема: а) відстань до загальноміського центру населеного пункту, концентрованих місць праці, масового відпочинку населення; б) розташування в ядрі центру великих і найбільших міст та інших населених пунктів, що мають особливо важливе історичне значення, в приморській смузі населених пунктів. Км3 - коефіцієнт, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерногеологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території (пункт 21 розділу ІІІ Методики).

Оскільки вихідними даними для обчислення Км є генеральні плани та проекти оцінок кожної групи з урахуванням питомої ваги рентоутворювальних факторів у формуванні загального рентного доходу в межах населеного пункту та його економіко-планувальних зон, з`ясувати правильність визначення коефіцієнтів для земельної ділянки з кадастровим номером 4810137200:07:028:0004 є дослідження технічної документації нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва.

Проте ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції не витребували копію технічної документації нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва (на підставі якої було прийнято рішення 3/40) ні у Миколаївської міської ради (замовника документації), ні у ДП «Діпромісто» (розробника документації), ні у відповідного територіального органу Держгеокадастру, який формує місцевий фонди документації із землеустрою та оцінки земель.

Колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пунктів 16, 17 Положення про Державний фонд документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 № 1553, запитувачами матеріалів Державного фонду є всі заінтересовані юридичні та фізичні особи незалежно від того, стосуються їх такі матеріали чи ні, без пояснення причини подання запиту на інформацію.

Наявні матеріали Державного фонду в електронній формі підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Держгеокадастру після знеособлення персональних даних фізичних осіб (реєстраційного номера облікової картки платника податків, серії та номера паспорта, місця проживання, дати народження).

У разі відсутності матеріалів Державного фонду в електронній формі такі матеріали перетворюються в електронну форму та надаються у порядку, визначеному Законом України «Про доступ до публічної інформації», органам державної влади, органам місцевого самоврядування, юридичним та фізичним особам за запитом на інформацію у письмовій або електронній формі згідно з додатком 3 протягом п`яти робочих днів з дня отримання такого запиту.

Запитувачі інформації використовують матеріали Державного фонду відповідно до Закону України «Про державну таємницю» та законодавства про захист персональних даних.

Підстави відмови у задоволенні запиту на інформацію визначено Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Отже, у разі витребування судом, наприклад, у Державного фонду (який, зокрема складається і з місцевого фонду) відповідної технічної документації, яку відповідно до частини шостої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України (згідно з якою, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати на вимогу суду) цей орган не може не надати, суд зможе встановити чи є в наявності ця документація, чи містить вона службову інформацію, а також дослідити її та надати належну оцінку всім доказам у справі.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що Верховний Суд у справі № 280/5928/19 (постанова від 01.06.2022), вирішуючи спір про визнання протиправним та скасування рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», та встановивши, що опубліковано було тільки проект спірного рішення та не було опубліковано технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, зазначив, що сама по собі технічна документація не розроблялася Запорізькою міською радою як регуляторним органом, а тому технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя не є регуляторним актом в розумінні Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Своєю чергою, накладення розробником документації грифу «Для службового користування» не давало можливості міській раді опублікувати проект технічної документації.

Викладене дає підстави стверджувати про неповноту встановлення судами всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи, що також вказує на непідтвердження відповідних обставин та фактів належними засобами та у передбачений чинним законодавством спосіб.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають критеріям законності та обґрунтованості.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Зважаючи на вищезазначене, Суд дійшов висновку про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанції повністю з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене в цій постанові, установити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та ухвалити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ-ХОЛД» задовольнити частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 березня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2019 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді : С.Г. Стеценко

Т.Г. Стрелець