Постанова

від 01.08.2023 по справі 389/2565/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 серпня 2023 року м. Кропивницький

справа № 389/2565/21

провадження № 22-ц/4809/696/23

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Мурашка С. І., Чельник О. І.,

за участю секретаря судового засідання Савченко Н. В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі: знам`янський міський голова Сокирко Володимир Феліксович, Виконавчий комітет Знам`янської міської ради, Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Знам`янської міської територіальної громади,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Знам`янка,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області (суддя Берднікова Г. В.) від 27 лютого 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

06 вересня 2021 року ОСОБА_1 пред`явила позов до знам`янського міського голови Сокирко Володимир Феліксович, Виконавчого комітету Знам`янської міської ради, Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Знам`янської міської територіальної громади заяву в якому просила про таке:

1)визнати протиправним та скасувати розпорядження знам`янського міського голови Сокирка В. Ф. № 590-к від 04 серпня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновити її на посаді директора територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Знам`янка (код ЄДРПОУ 35205472);

2)стягнути з Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Знам`янка на її користь оплату за час вимушеного прогулу з 04 березня 2021 року по 02 вересня 2021 року в розмірі 11034,54 грн за рахунок бюджетних асигнувань територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Знам`янка;

3)стягнути солідарно з відповідачів моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн на її користь за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області та зі Знам`янського міського голови ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_1 відповідно до рішення виконкому Знам`янської міської ради Кіровоградської області № 233 від 24 червня 2010 року була призначена на посаду директора Територіального центру соціального обслуговування м. Знам`янка, яка не відноситься до державної служби. На цій посаді вона перебувала з 01 липня 2010 року по 04 серпня 2021 року.

27 травня 2021 року знам`янський міський голова видав розпорядження за № 377-к «Про проведення службового розслідування» згідно з яким було створено комісією з проведення службове розслідування стосовно директора територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Знам`янка ОСОБА_1 .

За наслідками службового розслідування комісією складено акт про проведення службового розслідування, з яким 02 серпня 2021 року ознайомлено ОСОБА_1 . Згідно з актом комісія встановила, що згідно з рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 січня 2021 року у справі №389/3327/19, яке набрало законної сили 20 квітня 2021 року, встановлено неправомірне розірвання трудового договору з працівником Територіального центру соціального обслуговування м. Знам`янка ОСОБА_3 з підстав, передбачених п. 2 ст. 40 КЗпП України, а останній підлягав звільненню відповідно до ст. 7 та ч. 6 ст. 24 КЗпП України. Комісія з службового розслідування вважала, що в цьому є винні дії директора ОСОБА_1 . Оскількики ОСОБА_3 поновлено на роботі і йому присуджено з Територіального центру соціального обслуговування м. Знам`янка середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 65859,00 грн, а також судові витрати на загальну суму 14805,00 грн, комісія виснувала, що діями директора Терцентру завдано збитки на загальну суму 80664,00 грн. Комісією рекомендовано міському голові видати розпорядження про застосування до директора територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Знам`янка ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.

З результатами службового розслідування позивачка не погоджується.

04 серпня 2021 року на підставі рекомендації комісії з службового розслідування знам`янський міський голова виніс розпорядження № 590-к, яким звільнив ОСОБА_1 з роботи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України (п. 1 розпорядження). Тобто, міським головою розпорядженням № 590-к від 04 серпня 2021 року.

Позивачка вважає неправильною кваліфікацію причин її звільнення, як одноразове грубе порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації так, як права ОСОБА_3 поновлені судом, а стосовно присуджених йому коштів, то якби він не був звільнений, то все одно отримав би їх, як оплату його праці.

На переконання позивачки, вона трудову дисципліну не порушувала, а тому відсутні підстави для накладення на неї дисциплінарного стягнення.

У зв`язку з незаконним звільненням ОСОБА_1 вона вважає, що суд має поновити її на роботі та стягнути з відповідачів середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 11034,54 грн.

Крімтого,вона вказує,що незаконнимїї звільненнямїй завданоморальну шкоду.Яку вонапросить компенсуватив грошовійформі всумі 5000,00грн.

Короткий зміст рішення суду

РішеннямЗнам`янського міськрайонногосуду Кіровоградськоїобласті від 27лютого 2023року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 908,00 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачка ОСОБА_1 вчинила дисциплінарний проступок, який полягав у незаконному звільненні працівника та заподіяні установі матеріальної шкоди на суму 80664,00 грн, що є одноразовим грубим порушенням позивачкою своїх трудових обов`язків.

Суд вважав, що дисциплінарне стягнення на позивачку накладено у встановлений законодавством строк, перебіг якого належить відраховувати з дати закінчення службового розслідування, тобто з 09 липня 2021 року.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

У поданій до суду апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 просить скасувати рішення Знам`янськогоміськрайонного судуКіровоградської області від27лютого 2023року й ухвалити нове судове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити, а саме:

1)визнати протиправним та скасувати розпорядження знам`янського міського голови Сокирка В. Ф. № 590-к від 04 серпня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновити її на посаді директора територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Знам`янка (код ЄДРПОУ 35205472);

2)стягнути з Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Знам`янка на її користь оплату за час вимушеного прогулу з 04 березня 2021 року по 02 вересня 2021 року в розмірі 11034,54 грн за рахунок бюджетних асигнувань територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Знам`янка;

3)стягнути солідарно з відповідачів моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн на її користь за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області та зі Знам`янського міського голови Сокирка В. Ф.

4)стягнути з солідарно зі знам`янського міського голови ОСОБА_2 та Виконавчого комітету Знам`янської міської ради на її користь понесені нею судові витрати.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що над переконання позивачки висновки суду не відповідають обставинам справи, що завадило суду правильно застосувати норми матеріального права.

Позивачка вважає, що висновок суду про те, що вона, як керівник установи, дійсно вчинила одноразове грубе порушення трудової дисципліни за яке правомірно була звільнена з роботи є помилковим.

Крім того, суд неправильно встановив початок перебігу строку накладення дисциплінарного стягнення, а тому неправильно застосував норму ст. 148 КЗпП України.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

Виконавчий комітет Знам`янської міської ради надіслав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу у якому заперечив проти правильності доводів апеляційної скарги, яку пав позивач, просив відмовити у задоволенні вимог апелянта.

Відзиви наапеляційну скаргувід іншихучасників справи до суду апеляційної інстанції не надійшло.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 360 ЦПК України).

Позиції учасників справи, висловлені у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Попович П. О. підтримали апеляційну скаргу, надали суду пояснення по справі.

Представник відповідачів знам`янського міського голови Сокирко Володимира Феліксовича та Виконавчого комітету Знам`янської міської ради Данільченко Ю. В. апеляційну скаргу не визнав, просив залишити її без задоволення, надав суду пояснення по справі.

Відповідач Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Знам`янської міської територіальної громади повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, але явку свого представника до суду не забезпечив.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Знам`янка також повідомлене належним чином про час, дату та місце розгляду справи, але явку свого представника до суду не забезпечило.

Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд першої інстанції встановив такі неоспорювані обставини:

Позивачка ОСОБА_1 рішенням виконкому Знам`янської міської ради Кіровоградської області № 233 від 24 червня 2010 року була призначена на посаду директора Територіального центру соціального обслуговування м. Знам`янка.

Рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 січня 2021 року у справі № 389/3327/19 (провадження № 2/389/784/19), залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 20 квітня 2021 року, задоволено позов ОСОБА_3 до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Знам`янка, а саме: визнано незаконним та скасовано наказ директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Знам`янка Костікової Т. М. «Про звільнення ОСОБА_3 » від 15 жовтня 2019 року № 79-к, поновлено ОСОБА_3 на роботі на посаді з натуральної та грошової допомоги Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Знам`янка з 15 жовтня 2019 року, стягнуто з Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Знам`янка на користь ОСОБА_3 середній заробіток з дати звільнення 15 жовтня 2019 року по день ухвалення рішення судом, тобто по 05 січня 2021 року, за весь час вимушеного прогулу в сумі 65859,64 грн, а також судовий збір у сумі 2305,20 грн та витрати з правничої допомоги адвоката в сумі 12500,00 грн.

25 червня 2020 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області розглянув протокол № КР 0873/642/АВ/П/ПТ про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 41 КУпАП, щодо ОСОБА_1 бувши посадовою особою, допустила порушення вимог законодавства про працю, а саме 15 жовтня 2019 року видала наказ №79-к про звільнення робітника з комплексного обслуговування і ремонту будинків відділення організації надання адресної натуральної та грошової допомоги ОСОБА_3 на підставі п. 2ст. 40 КЗпП України(у зв`язку з виявленою невідповідністю займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, що перешкоджає продовженню даної роботи). Суд закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу даного адміністративного правопорушення.

Відповідно до довідки Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Знам`янської міської територіальної громади від 08 грудня 2021 року на підставі судового рішення № 389/3327/19 (провадження №2/389/784/19) ОСОБА_3 нараховано середній заробіток 65859,64 грн, утримано разом 13015,56 грн, перераховано на картковий рахунок 52844,08 грн. Кошти були нараховані за рахунок затверджених призначень по фонду оплати праці на 2021 рік. Окрім того, ОСОБА_3 було відшкодовано витрати пов`язані з наданням правничої допомоги в сумі 22500,00 грн та здійснено повернення судового збору в сумі 768,40 грн за рахунок затверджених бюджетних призначень на 2021 рік.

27 травня 2021 року на підставі службової записки заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Дмитра Молодченка знам`янський міський голова видав розпорядження № 377-к «Про проведення службового розслідування», яким призначив проведення службового розслідування стосовно директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) ОСОБА_1 за фактом виплати з міського бюджету 65859,64 грн на виконання рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 січня 2021 року, провадження у справі № 2/389/784/19 щодо скасування наказу «Про звільнення ОСОБА_3 » від 15 жовтня 2019 року № 79-к за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Одночасно створено комісію з проведення службового розслідування та затверджено персональний склад. Встановлено строк проведення службового розслідування з 01 червня 2021 року по 10 липня 2021 року, строк подання акта про проведення службового розслідування - до 15 липня 2021 року.

Згідно з актом про проведення службового розслідування стосовно директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м.Знам?янка ОСОБА_1 від 09 липня 2021 року службовим розслідуванням встановлено, що рішенням Знам?янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 січня 2021 року, яким задоволено позовну заяву ОСОБА_3 до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м.Знам?янка, третя особа Національне агентство з питань запобігання корупції, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, скасовано незаконно виданий директором Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Знам?янка ОСОБА_1 наказ «Про звільнення ОСОБА_3 » від 15 жовтня 2019 року № 79-к, поновлено ОСОБА_3 на роботі на посаді робітника з комплексного обслуговування і ремонту будинків відділення організації надання адресної натуральної та грошової допомоги територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Знам?янка з 15 жовтня 2019 року, стягнуто з територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Знам`янка, на користь ОСОБА_3 середній заробіток з дати звільнення 15 жовтня 2019 року по день ухвалення рішення судом, тобто по 05 січня 2021 року, в сумі 65859,64 грн, а також судовий збір у сумі 2305,20 грн та витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката в сумі 12500,00 грн. Комісія встановила, що в діях директора Територіального центру ОСОБА_1 є порушення посадової інструкції, а саме: пунктів 2.4, 2.23 розділу 42. Завдання та обов?язки», пункту 3.1 «розділу 3 Повинен знати». пункту 2 пункту 3.1 розділу «5. Відповідальність», що призвело до незаконного звільнення працівника терцентру ОСОБА_3 та заподіяння Територіальному центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Знам?янка збитків на загальну суму 80664,00 грн.

Комісія рекомендувала Знам?янському міському голові видати розпорядження про застосування до директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Знам?янка ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення за п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.

04 серпня 2021 року Знам`янський міський голова видав розпорядження №590-к про звільнення директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Знам' янка ОСОБА_1 з 04 серпня 2021 року за п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України (одноразового грубого порушення трудових обов?язків керівником установи).

Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону додаткове рішення суду першої інстанції не відповідає, а доводи апеляційної скарги є частково обґрунтованими.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Норми права, які підлягають застосуванню, та їх джерела

Основоположні засади реалізації права на працю визначені положеннямист. 43 Конституції України, якою закріплено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений уст.. 5-1 КЗпП Україниправовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно зіст. 139 КЗпП Українипрацівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Уст. 147 КЗпП Українивизначено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.

За змістом ст.. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Відповідно до положень ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника передбачені у статтях40,41 КЗпП України.

Зокрема, згідно з п. 1 ч. 1статті 41 КЗпП Українитрудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами податкових та митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

Відповідно до ч. 3ст. 41 КЗпП Українирозірвання договору у випадках, передбачених частинами першою і другою цієї статті, провадиться з додержанням вимог частини третьої статті 40, а у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті, - також вимогстатті 43 цього Кодексу.

Статтею 235 КЗпП України передбачено, зокрема, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимогЗакону України«Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з ст. 237-1 КЗпП України відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Оцінка аргументів учасників справи та висновків суду першої інстанції

У п. 22постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від6листопада 1992року №9«Про судовупрактику розглядусудами трудовихспорів» надано роз`яснення про те, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 частини першоїстатті40, пунктом 1 частини першої статті41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями147-1,148,149 КЗпП Україниправила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалося вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Рішення про звільнення працівника на підставі п. 1 ч. 1ст. 41 КЗпП Україниможе бути прийняте роботодавцем за наявності сукупності таких умов: суб`єктом дисциплінарної відповідальності може бути певна категорія працівників; для застосування цієї норми закону потрібно встановити факт порушення працівником своїх трудових обов`язків; порушення повинно бути одноразовим та грубим; рішення про звільнення працівника може прийняти лише уповноважена на те особа.

Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 19 січня 2021 року у справі № 466/6109/18.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме нароботодавця покладенообов`язокнадати доказифактів винноговчинення працівникомдисциплінарного проступку.При обраннівиду стягненнявласник абоуповноважений ниморган повиненвраховувати всіобставини,за якихвчинено проступок.Для притягненняпрацівника додисциплінарної відповідальностів обов`язковомупорядку маєбути встановленавина якодна ізважливих ознакпорушення трудовоїдисципліни.За відсутностівини працівникне можебути притягнутийдо дисциплінарної відповідальності.

Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов`язків грубим, суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, та істотності наслідків порушення трудових обов`язків. При цьому суд повинен установити не тільки факт невиконання працівником обов`язку, який входить до кола його трудових обов`язків, а й можливість виконання ним зазначеного обов`язку за встановлених судом фактичних обставин справи, тобто встановити вину працівника та наявність причинного зв`язку між невиконанням працівником трудових обов`язків і негативними наслідками, які настали внаслідок такого порушення.

Грубість порушення трудових обов`язків характеризується характером дій чи бездіяльності працівника, істотністю наслідків порушення та формою вини. Право оцінки порушення як грубого покладається на суд, який розглядає конкретний трудовий спір.

Суд першої інстанції встановив, що позивачка працювала на посаді директора Територіального центру соціального обслуговування м. Знам`янка і відповідно до п. 1.1. Посадової інструкції директора Територіального центру соціального обслуговування м. Знам`янка належала до професійної групи «Керівники», а тому вона є суб`єктом дисциплінарної відповідальності передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.

Місцевий суд також правильно встановив, що позивачка, як директор Територіального центру соціального обслуговування м. Знам`янка порушила свої трудові обов`язки встановлені пунктами 2.4, 2.24, 3.1 Посадової інструкції директора Територіального центру соціального обслуговування м. Знам`янка, а саме видала незаконний наказ від 15 жовтня 2019 року № 79-к «Про звільнення ОСОБА_3 », що встановлено таким, що набрало законної сили рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 січня 2021 року у справі № 389/3327/19.

Суд правильно виснував, що порушення з боку позивачки мало одноразовий характер.

Вина позивачки полягає в тому, що відповідно до п. 3.1. Посадової інструкції вона повинна постійно вдосконалювати професійні знання і навички у застосуванні, зокрема. КЗпП України, а згідно з п. 2.24. мала призначати на посади та звільняти з посад працівників тер центру у встановленому порядку, однак нею звільнено працівника ОСОБА_3 протиправно, з порушенням трудових прав працівника.

Оцінюючи грубість скоєного позивачкою порушення своїх трудових обов`язків, місцевий суд врахував характер її дій (рішення), наявність її вини, істотність спричинених наслідків, які виявилися у порушенні трудових прав працівника та заподіяння збитків Територіального центру соціального обслуговування м. Знам`янка, які полягали у стягненні на користь протиправно звільненого працівника ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу та судових витрат на загальну суму 80664,00 грн.

Доводи позивачки про те, що стягнуті рішенням суду на користь ОСОБА_3 кошти були б і так виплачені йому, як заробітна плата, у випадку, коли б він не був звільнений нею з роботи, обґрунтовано не прийнято до уваги судом першої інстанції.

За визначенням ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 08 лютого 2022 року у справі N755/12623/19, середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин.

Проте, сплачуючи працівнику середній заробіток за час вимушеного прогулу, роботодавець не отримує в замін результату виконання працівником його робочої функції, а тому фактично отримує збиток.

З огляду на це, місцевий суд правильно не взяв до уваги такий аргумент позивачки.

Встановивши правильно і повно обставини звільнення позивачки ОСОБА_1 з роботи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що виданий позивачкою наказ від 15жовтня 2019року №79-к«Про звільнення ОСОБА_3 »з урахуваннямспричинених нимнаслідків танаявності винипозивачкиявляє собою одноразове грубе порушення трудових обов`язків, вчиненого керівником установи, а тому до неї могло бути застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з роботи на підставі п. 1 ч. 1ст. 41 КЗпП України.

Наявність постанови Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області від 25 червня 2020 року про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1ст.41КУпАП щодо ОСОБА_1 за відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення не означає відсутність складу дисциплінарного проступку чи взагалі будь-якого порушення так, як диспозицією ч. 1 ст. 41 КУпАП не охоплюються дій щодо незаконного звільнення працівників.

Оскільки звільнення на підставі п. 1 ч. 1ст.41КЗпП України за своєю природою є дисциплінарним, а тому воно має здійснюватись з дотриманням строків, передбачених ст.148 КЗпП України.

При цьому ч. 1 ст. 148 КЗпП України встановлено місячний строк для застосовування роботодавцем дисциплінарного стягнення щодо працівника, який починає свій перебіг не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Натомість ч. 2 ст. 148 КЗпП України встановлює загальний строк накладення дисциплінарне стягнення, який не може бути більшим ніж шість місяців з дня вчинення проступку.

Тобто, не залежно від часу виявлення проступку, працівник не може бути підданий дисциплінарному стягненню, якщо минуло шість місяців з часу вчинення ним дисциплінарного проступку.

У цій справі позивачка вчинила дисциплінарний проступок 15 жовтня 2019 року, тобто в день, коли нею був незаконно звільнений з роботи працівник директора Територіального центру соціального обслуговування м. Знам`янка ОСОБА_3 , тому встановлений ч. 2 ст. 148 КЗпП України строк накладення на неї дисциплінарного стягнення збіг через шість місяців, тобто 15 квітня 2020 року.

Суд першої інстанції помилково пов`язав початок перебігу строку для застосування до позивачки дисциплінарного стягнення з закінченням службового розслідування, яке відбулося 09 липня 2021 року.

Місцевий суд помилково послався на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 20 червня 2018 року у справі № 516/268/15-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 718/801/17, від 09 грудня 2020 року у справі № 390/174/19 так, як у вказаних справах суд тлумачив застосування строку, встановленого ч. 1 ст. 148 КЗпП України.

Натомість у справі, яка переглядається в апеляційному порядку, підлягає застосуванню строк, встановлений ч. 2 ст. 148 КЗпП України.

Те саме стосується висновків Верховного Суду , викладених у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 664/2820/15-ц на яку послався відповідач у відзиві на апеляційну скаргу.

Крім того, у постанові від 09 грудня 2020 року у справі № 390/174/19 Верховний Суд зазначив таке: «Як правило, місячний строк обчислюється з дня закінчення службового розслідування, проведення перевірки тощо. В той же час роботодавець наділений правом застосувати дисциплінарне стягнення до працівника не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку».

Отже, колегія суддів вважає, що до позивачки було застосоване дисциплінарне стягнення з порушенням строку його застосування, встановленого ч. 2 ст. 148 КЗпП України, а тому, відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 235 цього ж Кодексу, вона підлягає поновленню на роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В суді апеляційної інстанції позивачка та її представник подали заяву (т. 2, а. с. 212 214), а також усно пояснили, що в позовній заяві ними помилково зазначено про початок стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 04 березня 2021 року, оскільки фактично період вимушеного прогулу розпочався з дати звільнення, тобто з 04 серпня 2021 року. Тому вимогу позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу потрібно розуміти, яки вимогу за період з 04 серпня 2021 рок по 02 вересня 2021 року, а сума становить 12077,34 грн.

З огляду на принцип диспозитивності цивільного судочинства, колегія суддів вважає, що позивачка має право самостійно визначати менший період стягнення середнього заробітку ніж фактична тривалість вимушеного прогулу.

При цьому початок вимушеного прогулу потрібно рахувати з 05 серпня 2021 року так, як день звільнення працівника є останнім днем його роботи і за роботу в цей день йому сплачується заробітна плата.

За період з 05 серпня 2021 року по 02 вересня 2021 року кількість робочих днів 20.

Середній заробіток працівника визначається відповідно дост. 27 Закону України «Про оплату праці»за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі Порядок).

Абзацом 3 п. 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата.

Згідно з п. 4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Відповідно до п. 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з п. 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням

заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

З довідки про доходи ОСОБА_1 вбачається, що за останні два місяці, які передували її звільнення вона отримала такі доходи: у червні 2021 року 12076,58 грн, а у липні 2021 року 3843,74 грн (т. 2, а. с 216).

За цей період кількість відпрацьованих нею робочих днів становить 27 (у червні 2021 року 20 робочих днів, у липні 2021 року 7 робочих днів).

Таким чином середньоденна заробітна плата позивачки становить:

(12076,580 + 3843,74) : 27 = 589,64 грн.

Відповідно її середній заробіток за вимушений прогул з 05 серпня 2021 року по 02 вересня 2021 року становить:

589,64 х 20 = 11792,80 грн.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу підлягає стягненню з Територіального центру соціального обслуговування м. Знам`янка, який з час розгляду справи в судах, а саме 27 квітня 2023 року, змінив назву на Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Знам`янської міської територіальної громади (т. 2, а. с. 200 203).

Щодовимоги позивачапро відшкодуванняморальної шкоди,то вп.13постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від31березня 1995року «Просудову практикув справахпро відшкодуванняморальної (немайнової)шкоди» роз`яснено,що відповіднодо ст.237 1 КЗпП України (набрав чинності з 13 січня 2000 року) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

Компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення.

Тобто занаявності порушенняправ працівникау сферітрудових відносин,наприклад незаконне звільнення,відшкодування моральноїшкоди напідставі ст.237 1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати.

Встановивши, що позивачку було протиправно притягнуто до дисциплінарної відповідальності й була позбавлена роботи та заробітку, що викликало вимушені зміни у її житті та потребувало від неї додаткових зусиль для свого забезпечення, завдало їй душевного болю, а тому апеляційний суд дійшов висновку про доведеність заподіяння моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню в грошовій формі шляхом одноразової виплати.

З урахуванням всіх обставин справи, зокрема, характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань позивачки, істотності змін у її житті, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, керуючись вимоги розумності і справедливості, суд вважає за необхідне визначити розмір грошової компенсації в сумі 5000,00 грн, які підлягають стягненню з Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Знам`янської міської територіальної громади

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, що спричинило неправильне застосування судом норм матеріального права, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 367,374,376,382-384ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 лютого 2023 року скасувати і ухвалити нове судове рішення.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження знам`янського міського голови Сокирка Володимира Феліксовича від 04 серпня 2021 року № 590 «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Поновити ОСОБА_1 на посаді директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Знам`янської міської територіальної громади (код юридичної особи у ЄДР 35205472) з 04 серпня 2021 року.

Стягнути з Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Знам`янської міської територіальної громади (код юридичної особи у ЄДР 35205472) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05 серпня 2021 року по 02 вересня 2021 року в сумі 11792 (одинадцять тисяч сімсот дев`яносто дві) грн 80 коп. з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів.

Стягнути з Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Знам`янської міської територіальної громади (код юридичної особи у ЄДР 35205472) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 5000,00 (п`ять тисяч) грн компенсації за завдану моральну шкоду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст цієї постанови складено 24 серпня 2023 року.

Головуючий О. Л. Карпенко

Судді: С. І. Мурашко

О. І. Чельник