Ухвала

від 05.09.2023 по справі 357/3369/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/3369/23

Провадження № 2/357/1442/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Ярмола О. Я.

при секретарі Пустовій Ю. В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Білоцерківська" до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Майорко Тетяни Олександрівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-2000» про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Білоцерківська" до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Майорко Тетяни Олександрівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-2000» про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою судді від 25.04.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в загальному порядку, призначено справу до підготовчого засідання.

До початку розгляду справи по суті (на стадії підготовчого провадження) 08.08.2023 року директор ТОВ Агрофірма "Білоцерківська" Шавшин С.О. подав заяву про залишення позову без розгляду, яке обґрунтоване відсутністю на спірній земельній ділянці врожаю 2023 року.

29.08.2023 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Марценюк Л.А. подала клопотання, в якому просить під час вирішення питання про залишення позову без розгляду, скасувати заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2023 року. А також, посилаючись на ч. 5 ст. 142 ЦПК України, просить стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 20 000,00 грн. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що позивач звернувся до суду із позовними вимогами та заявою про забезпечення свого позову, вчиняв процесуальні дії, подавав апеляційну скаргу у справі, і вже після того, як позивач зрозумів безпідставність свого позову, вирішив залишити його без розгляду. Адвокат вважає, що такі дії є зловживанням процесуальними правами. Відповідач ОСОБА_1 понесла судові витрати у зв`язку із розглядом даного позову, їй були надані юридичні послуги, тобто, безпідставний позов позивача зумовив необхідність відповідачу ОСОБА_1 захищати свої права у відповідний спосіб, передбачений ЦПК України.

Дослідивши подані клопотання, оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника позивача та часткове задоволення клопотання представника відповідача, з огляду на таке.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Диспозитивність цивільного судочинства передбачає можливість учасників справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зокрема право позивача у односторонньому порядку відмовитися від судового захисту заявленої ним вимоги.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, а положеннями ст. 257 ЦПК України визначено право позивача на подачу заяви про залишення позову без розгляду.

Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

Крім того, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантоване статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Суд оглянувши матеріали справи, вважає, що даний позов підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до ч. 9,10 ст.158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Так, ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.03.2023 року було вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав, проводити будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації, припинення, зміни права оренди, права суборенди, іншого речового права щодо земельної ділянки із кадастровим номером 3220489500:01:023:0035.

А тому, суд вважає за доцільне скасувати вказані заходи, оскільки позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду.

Щодо стягнення із позивача на користь відповідача ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов наступних висновків.

За змістом ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Нормою ч. 5 ст. 142 ЦПК України, на яку відповідач посилається як на підставу стягнення судових витрат з позивача, передбачено право відповідача заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Тобто, відповідачу необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійсненні.

Така ж позиція висловлена у п. 38 постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

Згідно із ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Аналізуючи наведені вище норми закону, слід дійти висновку, що обов`язковою умовою для покладення на сторону судових витрат є зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони.

Таким чином, виходячи з положень ч. 9 ст. 141, ч. ч. 5, 6 ст. 142 ЦПК України необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи на підставі ч. 5 ст. 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання ним процесуальними правами.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними права дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Верховний Суд у постанові від 14 січня 2021 року у справі №521/3011/18 виклав правовий висновок та роз`яснив, що для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Стороною відповідача у заяві про стягнення судових витрат на правничу допомогу заявлено вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн., при цьому у заяві чітко не зазначено, які саме дії позивача ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» у даній справі були необґрунтованими, що є підставою для компенсації позивачем відповідачу судових витрат, пов`язаних з розглядом цієї справи. У зазначеній вище заяві міститься лише посилання на норми ЦПК України.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що звернення ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» до суду з позовом та у подальшому залишення за заявою позивача позовної заяви без розгляду, не може свідчити про зловживання останнім своїми процесуальними правами, оскільки, в даному випадку, звернення особи до суду за захистом порушеного права, а також дії, направлені на судовий захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та не можуть тягнути за собою обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правничу допомогу.

Будь-яких доказів на підтвердження необґрунтованих дій позивача при зверненні до суду з позовом, стороною відповідача не надано та судом не встановлено, саме по собі звернення до суду за захистом своїх прав та залишення у подальшому позовної заяви без розгляду не може вважатися необґрунтованими діями позивача. Звернення особи до суду не є недобросовісною дією.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для покладення, на підставі ч. 5 ст. 142 ЦПК України, на позивача ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» понесених відповідачем ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а тому у задоволенні клопотання представника відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд відмовляє.

Керуючись ст. 4, 5, 7, 13, 44, 81, 89, 133, 136, 141, 142,158, 257, 259, 260 ЦПК України, Законом України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Білоцерківська" до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Майорко Тетяни Олександрівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-2000» про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки залишити без розгляду.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.03.2023 року про заборону органам, які здійснюють реєстрацію речових прав, проводити будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації, припинення, зміни права оренди, права суборенди, іншого речового права щодо земельної ділянки із кадастровим номером 3220489500:01:023:0035.

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Марценюк Лесі Анатоліївни про стягнення судових витрат на правову допомогу відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала складена 05.09.2023 року.

Суддя О. Я. Ярмола