Рішення
від 15.08.2023 по справі 487/3148/22
ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/3148/22

Провадження № 2/487/775/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

15 серпня 2023 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва, у складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Удовиченко Д.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

17 жовтня 2022 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 306385,00 грн.

Позовна заява мотивована тим, що починаючи з 25 березня 2020 року по 08.07.2020 позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти на загальну суму 306385,00 грн. на карту АТ «Акцент Банк» за № НОМЕР_1 . Ці грошові кошти переведені із зазначенням призначення платежу як переказ особистих коштів, що свідчіть про відсутність договірних відносин між сторонами, без правових підстав, а також про те, що перераховані кошти являються безпідставно отриманими відповідачем. У зв`язку з тим, що відповідач на вимогу позивача не повернув грошові кошти, керуючись ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, позивач звертається до суду.

Ухвалою суду від 14 травня 2021 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання, витребувано докази.

06 грудня 2022 року надійшла відповідь з АТ «Акцент Банк».

15 грудня 2022 року надійшла відповідь з АТ «Універсал Банк».

10 квітня 2023 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Представником позивача до судового засідання подано заяву, в якій він підтримує позовні вимоги та просить розглянути справу без участі позивача та представника позивача. Позовні вимоги підтримує та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань до суду не надходило, відзив до суду не подано.

У зв`язку з неявкою відповідача та не поданням відзиву, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що: 25 березня 2020 року ОСОБА_1 перераховано на рах. № НОМЕР_2 - 8330,00 грн., згідно платіжного доручення №24A262660431C09291:

04.04.2020 року ОСОБА_1 перераховано на рах. № НОМЕР_2 - 4400,00 грн., згідно платіжного доручення №P24A278579639C05573;

10.04.2020 року ОСОБА_1 перераховано на рах. № НОМЕР_2 8175,00 грн., згідно платіжного доручення №Р24А289305992C90139;

21.04.2020 року ОСОБА_1 перераховано на рах. № НОМЕР_2 2700,00 грн., згідно платіжного доручення №P24A308199220C73504;

24.04.2020 року ОСОБА_1 перераховано на рах. № НОМЕР_2 10000,00 грн., згідно платіжного доручення №P24A313675764C90927 та 11718,00 грн., згідно платіжного доручення №P24A313680689C06397;

07.05.2020 року ОСОБА_1 перераховано на рах. № НОМЕР_2 10000,00 грн., згідно платіжного доручення №Р24А337286450C71172;

12.05.2020 року ОСОБА_1 перераховано на рах. № НОМЕР_3 19612,00 грн, згідно платіжного доручення №0A9C-1118-51Н6-C8КХ;

18.05.2020 року ОСОБА_1 перераховано на рах. № НОМЕР_2 22000,00 грн., згідно платіжного доручення № Р24А357658485С26004 та згідно платіжного доручення №Р24А357662467C74513 23000,00 грн, згідно платіжного доручення №Р24А357666986C68953 24000,00грн, згідно платіжного доручення № Р24А357671130C59423 25000,00 грн, згідно платіжного доручення №P24A357676527C94715 26000,00 грн, згідно платіжного доручення №P24A357681187C48106 27000,00 грн, згідно платіжного доручення №P24A357686029C61117 28000,00 грн, згідно платіжного доручення №Р24A357778186C22998 25000,00 грн;

08.06.2020 року ОСОБА_1 перераховано на рах. № НОМЕР_2 4250,00 грн., згідно платіжного доручення № Р24А397758736С87727;

27.06.2020 року ОСОБА_1 перераховано на рах. № НОМЕР_2 9400,00 грн, згідно платіжного доручення № Р24А435964940С34314;

08.07.2020 року ОСОБА_1 перераховано на рах. № НОМЕР_2 17800,00 грн., згідно платіжного доручення № Р24А457457100C83575.

Коментарі до вказаних платежів зазначалися як переказ особистих коштів.

Згідно з відповіддю на запит суду АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та АТ «А-Банк», картка номер НОМЕР_3 має повний номер НОМЕР_1 на належить ОСОБА_2 .

Отже встановлено, що позивачем ОСОБА_1 було перераховано відповідачу ОСОБА_2 за вищевказаними платіжними дорученнями на загальну суму 306385 грн.

На адресу відповідача Позивачем направлявся лист-вимога від 12.07.2022 року, але до теперішнього часу відповідачем грошові кошти не повернуті.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2)витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3)повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: 1) набуття або збереження майна; 2) набуття або збереження за рахунок iншої особи; 3) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акту, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу та згідно ст. 526 ЦК України повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Верховний Суд у своїй постанові від 17.04.2019р. по справі № 759/1206/17 зазначив, що під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах. Отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 10.09.2018р. у справі № 638/11807/15-ц (касаційне провадження № 61-1215св17), від 12.09.2018р. у справі № 154/948/16 (касаційне провадження № 61-4497ск18), від 12.12.2018р. у справі № 205/3330/14-ц (касаційне провадження № 61-1133св18).

У ч. 4 ст. 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом не встановлено наявність між сторонами договірних відносин чи інших стосунків, які б свідчили про наявність взаємних прав та обов`язків.

Відповідач на спростування правомірності набуття від позивача спірних коштів не надав жодних належних та допустимих доказів, а тому відсутні підстави вважати, що грошові кошти в сумі 306385 грн є правомірно набутими, і суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Розглядаючи розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому, витрати на професійну правничу допомогу віднесено до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1, 2 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України - витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивачем сплачено судовий збір за подання позову у розмірі 3063,85 грн, тому враховуючи що позовні вимоги задоволені повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати по сплаті судового збору в загальній сумі 3063,85 грн.

Також позивачем підтверджено понесення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн, що передбачено умовами Договору про надання правової допомоги від 18 березня 2021 року.

Таким чином, з відповідача також слід стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 306 385,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3063,85 грн та витрати та професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, апеляційної скарги, якщо їх не буде подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 15 серпня 2023 року.

Суддя З.М.Сухаревич

СудЗаводський районний суд м. Миколаєва
Дата ухвалення рішення15.08.2023
Оприлюднено06.09.2023
Номер документу113227816
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про повернення безпідставно набутого майна (коштів)

Судовий реєстр по справі —487/3148/22

Ухвала від 03.10.2024

Цивільне

Заводський районний суд м. Миколаєва

Сухаревич З. М.

Ухвала від 13.09.2024

Цивільне

Заводський районний суд м. Миколаєва

Сухаревич З. М.

Ухвала від 20.06.2024

Цивільне

Заводський районний суд м. Миколаєва

Сухаревич З. М.

Ухвала від 27.06.2024

Цивільне

Заводський районний суд м. Миколаєва

Сухаревич З. М.

Ухвала від 27.06.2024

Цивільне

Заводський районний суд м. Миколаєва

Сухаревич З. М.

Ухвала від 27.06.2024

Цивільне

Заводський районний суд м. Миколаєва

Сухаревич З. М.

Ухвала від 24.06.2024

Цивільне

Заводський районний суд м. Миколаєва

Сухаревич З. М.

Ухвала від 20.06.2024

Цивільне

Заводський районний суд м. Миколаєва

Сухаревич З. М.

Рішення від 15.08.2023

Цивільне

Заводський районний суд м. Миколаєва

Сухаревич З. М.

Ухвала від 10.04.2023

Цивільне

Заводський районний суд м. Миколаєва

Сухаревич З. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні