Ухвала

від 31.08.2023 по справі 910/17520/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

31.08.2023Справа № 910/17520/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Вершиніної Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Першого заступника керівника прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя в інтересах держави в особі:

1) Державного управління справами,

2) Державного підприємства України "Міжнародний дитячий центр "Артек"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс"

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 326 994, 41 грн,

Представники:

від прокуратури: Пономаренко А.Є.;

від позивача-1: Гарус О.О.;

від позивача-2: не з`явився;

від відповідача: Серебряник О.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Перший заступник керівника прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Державного управління справами (далі - позивач-1) та Державного підприємства України "Міжнародний дитячий центр "Артек" (далі - позивач-2) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 26.10.2020 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 196/2020 від 02.10.2020, укладену між ДПУ "Міжнародний дитячий центр "Артек" та ТОВ "Укр Газ Ресурс";

- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 26.10.2020 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 197/2020 від 02.10.2020, укладену між ДПУ "Міжнародний дитячий центр "Артек" та ТОВ "Укр Газ Ресурс";

- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 20.11.2020 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 196/2020 від 02.10.2020, укладену між ДПУ "Міжнародний дитячий центр "Артек" та ТОВ "Укр Газ Ресурс";

- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 20.11.2020 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 197/2020 від 02.10.2020, укладену між ДПУ "Міжнародний дитячий центр "Артек" та ТОВ "Укр Газ Ресурс";

- визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 30.11.2020 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 196/2020 від 02.10.2020, укладену між ДПУ "Міжнародний дитячий центр "Артек" та ТОВ "Укр Газ Ресурс";

- визнання недійсною додаткову угоду № 3 від 30.11.2020 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 197/2020 від 02.10.2020, укладену між ДПУ "Міжнародний дитячий центр "Артек" та ТОВ "Укр Газ Ресурс";

- стягнення з ТОВ "Укр Газ Ресурс" на користь ДПУ "МДЦ "Артек" безпідставно сплачені коштів у розмірі 326 994, 51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що порушення законодавства в сфері публічних закупівель при укладенні та виконанні зобов`язань за оспорюваними додатковими угодами до договорів про постачання електричної енергії споживачу від 02.10.2020 № 196/2020 і від 02.10.2020 № 197/2020 (далі - договори № 196/2020 і № 197/2020) призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів (безпідставної зміни істотних умов договорів: зростання ціни товару, як наслідок, зменшення обсягу закупівлі), що не відповідає положенням Закону України "Про публічні закупівлі" та законодавчо визначеним принципам, за якими мають здійснюватися такі закупівлі. Правовою підставою позову визначено статті 203, 215, 670, 712 Цивільного кодексу України, пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2022 (суддя Лиськов М.О.) у справі № 910/17520/21 у задоволенні позову Першого заступника керівника прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя в інтересах держави в особі Державного управління справами та Державного підприємства України "Міжнародний дитячий центр "Артек" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 326 994, 41 грн відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2022 у справі № 910/17520/21 залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.05.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2023 у справі № 910/17520/21 скасовано. Справу № 910/17520/21 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

30.05.2023 матеріали справи № 910/17520/21 надійшли до Господарського суду міста Києва та згідно автоматизованої системи документообігу передані на розгляд судді Щербакова С.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 прийнято справу № 910/17520/21 до свого провадження. Розгляд справи № 910/17520/21 здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 06.07.2023.

20.06.2023 до суду надійшли письмові пояснення прокуратури, в яких прокурор зазначає, що відповідач виграв тендер автоматично через запропонування найнижчої ціни на аукціоні та подальша необгрунтована зміна ціни за одиницю товарів невілює результати аукціону, оскільки такі дії порушують основні принципи проведення закупівель визначених ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі».

28.06.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав письмові пояснення, в яких зокрема зазначає, що у даному випадку укладення додаткових угод стосувалося зміни істотних умов договору в частині визначення вартості за одиницю електричної енергії у зв`язку із коливанням ціни на ринку електричної енергії, що сторони також обумовили у договорі.

03.07.2023 відповідач через відділ автоматизованого документообігу суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, в якому у зв`язку із зайнятістю представника відповідача в іншому судовому процесі, просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

У судовому засіданні 06.07.2023 суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи на 10.08.2023.

10.08.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав клопотання про залишення позову без розгляду, в якому відповідач вказує про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів державни у даній справі в особі державного підприємства, у зв`язку з чим просить суд позов Першого заступника керівника прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя в інтересах держави в особі Державного підприємства України "Міжнародний дитячий центр "Артек" про стягнення з ТОВ "Укр Газ Ресурс" надмірно сплачених коштів у розмірі 326 994, 41 грн. залишити без розгляду.

У судовому засіданні 10.08.2023 оголошено перерву до 17.08.2023.

17.08.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від прокуратури надійшли заперечення на клопотання відповідача, в яких прокурор просить суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача.

У судовому засіданні 17.08.2023 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 31.08.2023.

У цьому судовому засіданні представник відповідача підтримав раніше подане клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині позивача-2.

Представники прокуратури та позивача-1 заперечили проти задоволення вказаного клопотання.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині позивача-2, суд відмовляє у його задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 статті 19 Конституції України).

Відповідно до частини 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із частиною третьою статті 41 Господарського процесуального кодексу України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11 (підпункти 6.21, 6.22), від 26.02.2019 у справі № 915/478/18 (підпункти 4.19, 4.20), від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 26), від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18 (пункт 35), від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (підпункт 8.5), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 80), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 75), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.16) і № 922/1830/19 (підпункт 7.1)).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18 (пункт 35), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 76), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.17) і № 922/1830/19 (підпункт 7.2)). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 27), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.18) і № 922/1830/19 (підпункт 7.3)).

Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Абзац третій частини третьої цієї статті передбачає заборону на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Беручи до уваги наведене, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 підтвердила свої висновки, викладені у пункті 9 постанови від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, про те, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", має застосовуватися з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи. При цьому, Велика Палата наголосила, що у контексті засадничого положення частини другої статті 19 Конституції України відсутність у Законі України "Про прокуратуру" інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 з`ясовуючи поняття "інтереси держави" визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Враховуючи зазначене, наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.

У пункті 76 постанови від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (пункт 27 зазначеної постанови).

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокурором у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, 18.08.2020 у справі № 914/1844/18.

Виконання зобов`язань за договором, укладеним за результатами процедури закупівлі, проведеної з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, може призвести до нераціонального та неефективного використання державних коштів, що не відповідатиме меті Закону України «Про публічні закупівлі» та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріплені в статті 5 даного Закону.

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1 Статуту Державного підприємства України "Міжнародний дитячий центр "Артек", затвердженого розпорядженням керівника Державного управління справами від 07.06.2019 № 110 (далі - Статут), ДПУ «МДЦ «Артек» є державним підприємством, яке перебуває в управлінні Державного управління справами відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.04.2000 № 165.

Згідно пункту 7.2 Статуту, ДПУ «МДЦ «Артек» серед іншого зобов?язаний складати та подавати на затвердження Державного управління справами річний з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожний наступний рік у порядку та за формою, встановленими чинним законодавством, виконувати фінансовий план; погоджувати з останнім план використання бюджетних коштів; забезпечувати цільове використання закріпленого за ним майна та виділених державних коштів, тощо.

За змістом ч. 3 ст. 8 Господарського кодексу України господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи.

Отже, Державне управління справами є безпосередньо тим органом, який Законом наділений правом на захист інтересів держави у спірних правовідносинах.

Як вказує прокурор у позові, незважаючи на тривале існування порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, органом уповноваженим здійснювати функції у спірних правовідносинах - Державним управлінням справами та ДПУ «МДЦ «Артек» не вжито належних та дієвих заходів щодо усунення порушень закону шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою. Зокрема, прокуратурою листами від 17.09.2021 № 15-232вих21 та № 15-233вих21 було повідомлено позивачів про вказане порушення із зазначенням правових підстав щодо вжиття заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень.

Водночас, відповідей на зазначені листи прокуратурою АР Крим та міста Севастополя не отримано, з чого, як вказує прокурор, вбачається, що заходи представницького характеру, що спрямовані на повернення безпідставно сплачених бюджетних коштів вживатись не будуть. Вказане свідчить про нездійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

У постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі №915/20/18 суд касаційної інстанції зазначив, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також й у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не має загальнодержавного характеру, але спрямоване на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (пункт 7. 23). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 914/225/18 та від 07.09.2022 у справі № 927/1058/21.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що у прокурора були обґрунтовані підстави для представництва в суді інтересів держави, у тому числі, в особі позивачів за цим позовом.

Вказане вище спростовує доводи відповідача про те, що прокурор не дотримався процедури, визначеної статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", не обґрунтував в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту.

Доводи відповідача про неврахування судом тієї обставини, що позовні вимоги прокурора, спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а державного підприємства, оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державного підприємства, а прокурор не має повноважень на ведення справ в частині таких вимог з посиланням на постанову Великої Палати від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, суд відхиляє, оскільки: по-перше, у складі учасників справи, яка розглядається (№910/17520/21), немає комунального закладу; по-друге, позовні вимоги обґрунтовані неналежним розпорядженням бюджетними коштами, а не коштами комунального підприємства, тобто, позов подано в інтересах саме Державного управління справами, а не конкретної юридичної особи державної або комунальної форми власності. У спірних правовідносинах, визначення прокурором позивачами декількох розпорядників бюджетних коштів різних рівнів, не спростовує обставин подання прокурором позову саме в інтересах держави, а не конкретного органу чи юридичної особи, незалежно від того на користь кого саме стягується спірна сума.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Суд зазначає, що дана справа була передана на новий розгляд Верховним Судом постановою від 11.05.2023 із наведенням вказівок для суду першої інстанції, які є обов`язковими під час нового розгляду справи. Вказана постанова не містить висновку та/або вказівок для суду першої інстанції щодо неможливості представництва прокурора інтересів держави в особі Державного управління справами та Державного підприємства України "Міжнародний дитячий центр "Артек"

Тож, враховуючи викладене вище, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в частині позивача-2.

Також, у цьому судовому засіданні представники прокуратури та позивача-1 підтримали заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Представник позивача-2 у судове засідання не з`явився, однак про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи те, що судом здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що представники учасників справи у судовому засіданні повідомлені про наслідки закриття підготовчого провадження, суд вважає за можливе закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.

Керуючись статтями 12, 177, 185, 195, 196, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

2. Судове засідання у справі № 910/17520/21 призначити на 28.09.2023 о 10 год. 50 хв. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-В, зал № 31.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ki.arbitr.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 05.09.2023.

Суддя С.О. Щербаков

Учасники процесу мають можливість отримувати процесуальні документи в електронному вигляді паралельно з документами у паперовому вигляді. Для отримання процесуальних документів в електронному вигляді потрібно:

1. Зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua.

2. Подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі. Процесуальні документи у відповідній справі, що видані після дати подання вказаної Заявки до суду, будуть надходити в електронному вигляді на зареєстровану електронну адресу учасника судового процесу в домені mail.gov.ua, зазначену в Заявці.