ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.08.2023 Справа № 914/2382/22
м. Львів
За позовом: Керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області, в інтересах держави в особі
позивача-1: Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів
позивача-2: Львівської міської ради , м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кугуар Трейд», м. Львів
про зобов`язання вчинити дії та стягнення шкоди заподіяної державі
Суддя Олена ЩИГЕЛЬСЬКА
Секретар с/з Ірина ЗУСЬКО
Представники сторін:
прокурор: Місінська М.А.
від позивача 1: Боднарчук Т.В. представник,
від позивача 2: Кузь І.І. - представник
від відповідача: Стасишин Р.М. адвокат.
Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснювалося за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку .court.gov.ua.
1.ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
1.1.Керівник Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області в інтересах держави в особі позивача-1 Державної екологічної інспекції у Львівській області та позивача-2 Львівської міської ради звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кугуар Трейд» про зобов`язання вчинити дії та стягнення шкоди заподіяної державі в сумі 794239,71 грн.
1.2.Ухвалою суду від 03.10.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
1.3.Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.
1.4.Сторонами подано такі заяви по справі:
-06.02.2023 прокурором подано клопотання про долучення доказів (вх.№ 3198/23);
-13.03.2023 відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх.№6196/23);
-22.03.2023 відповідачем подано письмові пояснення щодо позовної заяви (вх.№7277/23);
-12.05.2023 прокурором подано клопотання про закриття провадження у справі (вх.№11868/23);
-15.06.2023 відповідач подав додаткові письмові пояснення щодо позовної заяви (вх.№14986/23).
-19.07.2023 позивач 1 подав додаткові пояснення (вх.№ 17979/23).
1.5.Ухвалою суду від 06.02.2023 клопотання Франківської окружної прокуратури м. Львова задоволено, поновлено пропущений строк на подання доказів, прийнято до розгляду і приєднано до матеріалів справи докази, долучені до клопотання вх.№3198від 06.02.2023, закрито підготовче провадження у справі № 914/2382/22 та призначено справу до судового розгляду по суті.
1.6.Ухвалою суду від 27.02.2023 у задоволенні заяви Залізничної районної адміністрації (вх.№607/23) про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог відмовлено, судове засідання відкладено.
1.7.Ухвалою суду від 13.03.2023 залишено без розгляду клопотання відповідача про встановлення додаткового строку на подання відзиву на позовну заяву (вх.№6196/23 від 13.03.2023).
1.8.В судове засідання 21.08.2023 з`явилися прокурор, представники позивачів та представник відповідача.
1.9.Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
1.10.Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення.
2.АРГУМЕНТИ СТОРІН
2.1.В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що Франківською окружною прокуратурою м. Львова в ході здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінального провадження, встановлено наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру, передбачених ст.23 Закону України «Про прокуратуру».
2.2.Прокурор вказує, що внаслідок забруднення та засмічення земельної ділянки відповідачем, в порушення вимог ст.ст. 35, 45 Закону України «Про охорону земель», ст.55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», державі заподіяно шкоду у розмірі 794 239, 71 грн, яка на даний час не відшкодована.
2.3.У зв`язку з наведеним прокурор просив зобов`язати відповідача вчинити дії по усуненню порушень вимог природоохоронного законодавства та привести у належний стан земельну ділянку за кадастровим №4610136300:05:001:0008, площею 0,1607 га за адресою: м. Львів, вул. Каховська,34, шляхом прибирання будівельного та побутового сміття, а також стягнути з відповідача збитки завдані державі внаслідок забруднення та засмічення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства на суму 794 239, 71 грн.
2.4.В заяві від 15.06.2023 року прокурор просив закрити провадження у справі № 914/2382/22 щодо зобов`язання ТзОВ «Кугуар Трейд» вчинити дії по усуненню порушень вимог природоохоронного законодавства та приведення у належний стан земельної ділянки шляхом прибирання будівельного та побутового сміття, оскільки така приведена у належний стан.
2.5. Позивачем 1 в додаткових поясненнях зазначено таке.
2.6.Щодо аргументу відповідача, що Інспекцією було визначено розмір всупереч вимог Методики, яка передбачає необхідність проведення перевірки зазначено, що такий не відповідає дійсним обставинам справи. Позивач 1 зазначає, що на адресу Інспекції надійшов Лист Держекоінспекції України 11/6/2.1/8-23 від 23.03.2023 року щодо застосування Методики працівниками Інспекції у випадку залучення в установленому Кримінальним процесуальним кодексом України. Листом визначено, що у випадку залучення в установленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку посадових осіб територіальних та міжрегіональних територіальних органів Держекоінспекції до участі у проведенні слідчих 3 (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій в рамках кримінального провадження під час вчинення діянь, пов`язаних із досудовим розслідуванням злочинів відповідальність за які передбачена статтею 239 Кримінального кодексу України та проведення в подальшому розрахунків шкоди відповідно до Методики № 171, не суперечить чинному законодавству.
2.7.Щодо твердження про відсутність печатки, малювання від руки, відсутності підпису на плані схеми вказано, що такі є надуманим і не підкріплені нормами чинного законодавствами. Законодавством України не встановлюється порядок щодо складання планів схем та вимоги до матеріалів вишукувань.
2.8.Позиція відповідача щодо відсутності доказів достовірності площі земельної ділянки для встановлення забруднення/ засмічення на думку позивача 1 не відповідає дійсним обставинам. Акт відбору проб ґрунтів від 10 червня 2022 року містить чіткі посилання на площу земельної ділянки, площу пробної площадки, глибини відбору. Даний відбір проб проведено на підставі ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019 Охорона довкілля. Якість ґрунту. Загальні вимоги до відбирання проб.
2.9.Також зазначено, що ТзОВ «Кугуар Трейд» помилково вказує на неправомірність застосування коефіцієнту 1,5 до такої речовини, як залізо. Відповідно до п. 4.5 Методики визначення розмірі шкоди, зумовленої забрудненнями і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства №171 Забруднюючі речовини, що спричинили забруднення земельної ділянки, поділені на 4 групи небезпечності, основою для визначення яких є величини гранично допустимих концентрацій (ГДК) та орієнтовно допустимих концентрацій (ОДК) хімічних речовин в ґрунті. Таким чином відповідно до Додаток 1 до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства. Перелік забруднюючих речовин (показників вимірювань), що відповідають групі небезпечності, не є вичерпним. У випадку, якщо забруднююча речовина відсутня у переліку, групу її небезпечності визначають за величиною ГДК або ОДК.
2.10.Враховуючи вищенаведене, беручи доводи викладені в усних та письмових поясненнях позивач 1 просить позов задовольнити.
2.11.Позивач 2 письмових пояснень по суті справи не подав.
2.12.Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з наступних причин.
2.13.Зокрема відповідачем зазначено, що ТОВ «Кугуар Трейд» є власником земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 кадастровий номер земельної ділянки 4610136300:05:001:0008 з 14.09.2020 року. На вказаній земельній ділянці знаходилася будівля колишнього магазину «Єврогурт». В момент коли товариство набуло право власності на земельну ділянку, будівля, яка знаходилась на ній, була в аварійному стані та підлягала реконструкції. З цією метою товариством було подано документи у Львівську міську раду для реконструкції вказаної будівлі та здійснення нового будівництва. З огляду на тривалий процес погодження дозвільних документів, будівля колишнього магазину через погодні умови, обвалилася. Відповідач звертає увагу, що обвал вказаної будівлі стався на твердій основі на бетонній поверхні на якій вона знаходилася. З метою очищення земельної ділянки від будівельних матеріалів товариством вчинялися дії з його вивезення.
2.14.Також відповідач вказує, що товариству не було відомо, що слідчими Відділу поліції №1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області на підставі ухвали Залізничного районного суду м. Львова 30 травня 2022 року № 462/2464/22 було проведено огляд земельної ділянки.
2.15.Товариству не повідомлялося про вказані слідчі дії, та про те, що спеціалістами Державної екологічної інспекції у Львівській області будуть відбиратися проби ґрунтів. Таким чином, огляд земельної ділянки та відбір проб ґрунтів проводився за відсутності представників ТОВ «Кугуар Трейд».
2.16.Відповідач зазначає, що з доданих до позовної заяви матеріалів вбачається, що Державною екологічною інспекцію у Львівській області перевірка не проводилася, а відтак акт про проведення перевірки складено також не було.
2.17.Відповідач вважає розрахунки надані позивачем не допустимим доказами, оскільки уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства не здійснювалася перевірка та за її результатами не складено акт, яким встановлено факт забруднення (засмічення) території.
2.18.Також відповідач зазначає, що розрахунок шкоди заявлений позивачем є недостовірним та здійснений з порушенням порядку його проведення, з огляду на наступні обставини.
2.19.Так, в акті відбору проб передбачено, що відбір проб ґрунтів виконано біля земельної ділянки кадастровий номер 4610136300:05:001:0008, а не на земельній ділянці відповідача. Згідно вищезазначеного акту було проведено проби на 2-ох різних земельних ділянках: на одній земельній ділянці з південно - західної сторони від земельної ділянки з кадастровим номером №4610136300:05:001:0008 площею 33 м.кв., вид проби об`єднана, глибина проби 00-0,2м. маса проби більше 1 кг. координати 49 826129 23 948783 - проба №1 та на другій земельній ділянці поблизу магазину торгівельне обладнання «Троянда» (контрольна проба) площею 4 м.кв. глибина проби 00-0,2 м., маса проби більше 1 кг. координати 49 826013 23948315 - проба № 2. Додатки до акту проб відсутні.
2.20.Землевласника ділянки - ТОВ «Кугуар Трейд» про відбір проб ґрунтів повідомлено не було, відповідно зауважень до складеного акту товариство подати також не могло.
2.21.Товариство вважає хибними дані, які зазначені в такому акті, оскільки такий не містить будь-яких даних (додатків) на підставі яких можна було б вирахувати площі засмічених та забруднених місць, а саме: не визначені місцезнаходження сторонніх предметів, матеріалів. сміття, конфігурації та межі засмічених (забруднених) земельних ділянок, лінійні проміри між поворотними точками, а також внутрішні кути поворотних точок.
2.22.Крім того відповідач вказує, що лопатою та вимірювальною стрічкою, які зазначені в акті неможливо вирахувати площу засмічення (забруднення) земельної ділянки, для цього необхідно використовувати таку вимірювальну техніку, яка визначає горизонтальні кути між сторонами поворотних точок меж земельної ділянки, так як земельні ділянки є не рівними та мають кривизну. За таких обставин на думку відповідача в акті відбору проб ґрунтів не достовірно визначено розмір площі засмічення та забруднення земельної ділянки.
2.23.Крім того відповідач вказує, що спосіб та порядок визначення площі засміченої та забрудненої земельної ділянки також мають бути підтверджені документально. Проте у справі немає акту засмічення та інших матеріалів спеціальних вишукувань, які є джерелами визначення площі засмічення та забрудненої земельної ділянки
2.24.ТОВ «Кугуар Трейд» зазначається, що актом відбору проб та протоколом вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів зазначено, що відбір проб ґрунтів та вимірювання складу ґрунтів проводилося біля земельної ділянки відповідача, проте нормативно грошова оцінка земельної ділянки, що була засмічена (забруднена) була взята із земельної ділянки відповідача. За таких обставин відповідач вважає, що в розрахунках засмічення та забруднення земельної ділянки площею 33 м.кв., нормативно грошова оцінка земельної ділянки визначена не правильно.
2.25.Відповідач звертає увагу, що акт по розгляду листа Франківської окружної прокуратури щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 4610136300:05:001:0008 у м. Львові від 23 вересня 2022, яким винесено межі земельної ділянки в натурі на місцевості з кадастровим номером 4610136300:05:001:0008 містить план-схему земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , однак дана план-схема не містить координат, а від так не можливо встановити чи дійсно вона відповідає межам земельної ділянки відповідача, крім цього вказана план схема не підписана, а від так не відомо ким така виготовлялася.
2.26.Незважаючи на те, що на план-схемі є позначення місця взяття проби №1 таке нанесено довільно від руки та незрозуміло ким, а тому з цієї план-схеми неможливо вирахувати площі засмічених та забруднених місць, оскільки достовірно не визначені місцезнаходження сторонніх предметів, матеріалів, сміття, конфігурація засміченої (забрудненої) земельної ділянки, лінійні проміри між поворотними точками, а також внутрішні кути поворотних точок. Додатково зазначено, що такий акт складено після проведення розрахунку забруднення(засмічення) земель.
2.27.Також вказано, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що власне саме матеріали з обваленої будівлі стали причиною перевищення гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах де відбиралися проби, а саме сульфату, цинку, кобальту, свинцю та заліза.
2.28.На думку відповідача, позивачем в матеріалах перевірки не надано достовірних доказів на підтвердження розміщення відходів, які утворились від знесення будівель та споруд; саме на відкритому ґрунті саме на площі земельної ділянки 33 м.кв, а також не встановлено відповідними доказами, що таке розміщення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища та появи небезпечних речовин у ґрунтах.
2.29.У додаткових письмових поясненнях відповідачем зазначено, що в судових засіданнях уповноваженими особами Державної екологічної інспекції у Львівській області було повідомлено, що останніми не здійснювалася перевірка ТОВ «Кугуар Трейд» та відповідно не було складено акт перевірки та протокол про адміністративне правопорушення, якими встановлено факт забруднення (засмічення) території.
2.30.За таких обставин, Державною екологічної інспекцією у Львівській області було визначено розмір шкоди зумовленої забрудненням та засміченням земельної ділянки, неправомірно, всупереч вимогам Методики, яка передбачає проведення перевірки.
2.31.Матеріали справи не містять жодних достовірних документів з яких можливо вирахувати площу засмічення/забруднення земельної ділянки.
2.32.З матеріалів справи вбачається, що уповноваженими особами Державної екологічної інспекції у Львівській області на земельній ділянці поблизу магазину торгівельне обладнання «Троянда» було проведено контрольну пробу ґрунтів з метою визначення вмісту речовин у ґрунті.
2.33.Відповідач звертає увагу, що в судовому засіданні уповноважені особи Державної екологічної інспекції у Львівській області підтвердили, що лабораторією не проводилися вимірювання вмісту вище зазначених речовин у ґрунті за результатами інструментально-лабораторного контролю у контрольній пробі. У зв`язку з чим, оскільки не проведено вимірювання контрольного вмісту речовин на земельній ділянці поблизу магазину торгівельне обладнання «Троянда» та не доведено, що вказана земельна ділянка не має перевищення вмісту гранично допустимих речовин, на відміну від земельної ділянки, яка на думку позивачів забруднена в результаті діяльності відповідача, товариство вважає, що у позивачів відсутні підстави стверджувати, що перевищення гранично допустимих речовин стало причиною діяльності чи бездіяльності відповідача, а не інших чинників.
2.34.Зазначено, що такими чинниками є вплив навколишнього середовища, а саме: інтенсивність руху автотранспорту; вантажонапруженість траси; якість і кількість перевезених вантажів, швидкість і напрям вітру; опади у формі дощу та снігу. Враховуючи наведене, зважаючи на те, що територія де виявлено перевищення гранично допустимих речових є неогородженою, знаходиться поруч магістральної дороги, де постійно інтенсивний рух транспорту, відповідач вважає, що такі чинники могли призвести до перевищення гранично допустимих речовин, а не будівельне сміття від зруйнованої будівлі, яка належала ТОВ «Кугуар Трейд», оскільки позивачем не доведено причинно-наслідкового зв`язку, а саме, що будівельне сміття на земельній ділянці призвело до забруднення цієї земельної ділянки і як наслідок призводить до виникнення обов`язку у відповідача відшкодувати шкоду. Протилежного матеріалами цієї судової справи не підтверджено, а позивачами на переконання відповідача - не доведено.
2.35.Додатково відповідач звертає увагу суду на те, що позивачами неправомірно застосовано коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини до заліза в розмірі 1.5, так як залізо не входить в перелік небезпечних забруднюючих речовин. За таких обставин, на думку товариства, відсутня вина ТОВ «Кугуар Трейд» у завданні шкоди за забруднення земельної ділянки.
3.ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
3.1. Земельна ділянка за кадастровим №4610136300:05:001:0008, площею 0,1607 га за адресою: м. Львів, вул. Каховська, 34 перебуває у приватній власності відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кугуар Трейд» з 14.09.2020.
3.2. Відповідно до Витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань, у провадженні Відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області перебуває кримінальне провадження №42022142080000061 від 20.05.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239 КК України. Згідно з інформації, наведеної у витязі, на земельній ділянці кадастровий номер 4610136300:05:001:0008 площею 0, 1607 га за адресою: м. Львів, вул. Каховська, 34, що перебуває у приватній власності наявне будівельне сміття, побутові відходи тощо, що могло спричинити забруднення або псування земель та створити небезпеку для довкілля.
3.3.10.06.2022 в ході досудового розслідування, на виконання ухвали слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 30.05.2022, слідчим СВ ВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області за участю спеціаліста в галузі охорони навколишнього природного середовища ДЕІ у Львівській області проведено огляд на території земельної ділянки за кадастровим №4610136300:05:001:0008, про що складено Протокол огляду місця події.
3.4.В ході огляду земельної ділянки проведено відбір проб ґрунту на зазначеній земельній ділянці, про що складено Акт відбору проб №61 від 10.06.2022.
3.5.Листом від 12.08.2022 року Державна екологічна інспекція у Львівській області скерувала до Львівського районного управління поліції № 2 Відділ № 1 та до Франківської окружної прокуратура міста Львова матеріали спеціальних вишукувань (пошуку, визначення, дослідження території), а саме карту - схему ділянки розміщення місць відбору проб ґрунту у м. Львові по вул. Каховська, 34, акт відбору проб ґрунтів від 10.06.2022р. № 61 проведеного відділом інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції у Львівській області, протокол вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів №(202-203)/22 від 06.07.2022р., згідно якого (яких) встановлено факт перевищення концентрації забруднюючих речовин - забруднення та засмічення землі, за результатами якого Інспекцією розраховані збитки на загальну суму 794239,71 грн.
3.6.Державною екологічною інспекцією у Львівській області відповідно до Акта відбору проб ґрунтів від 10.06.2022р. № 61 проведено вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів, відібраних на території Львівська міська рада Львівська обл.. Львівський р-н.. м. Львів. вул. Каховська, 34, біля земельної ділянки з кадастровим номером 4610136300:05:001:0008 про що складено Протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів №(202-203)/22 від 06.07.2022 р.
3.7.Згідно з вказаним Протоколом виявлено перевищення норм ГДК у ґрунті, а саме:
- проба №1 (реєстраційний №1-202) земельна ділянка з південно-західної сторони від земельної ділянки з будівельним та побутовим сміттям за кадастровим №4610136300:05:001:0008, координати 49.826129, 23.948783. Результат вимірювання: 1) сульфати 504, 09 мг/кг (нормований вміст 160,00 мг/кг); 2) цинк (рухомі форми) 45, 71 мг/кг (нормований вміст 23, 00 мг/кг); 3) кобальт (рухомі форми) 23, 35 мг/кг (нормований вміст 5, 00 мг/кг); 4) залізо (рухомі форми) 608, 22 мг/кг (нормований вміст 119, 04 мг/кг); 5) свинець (рухомі форми) 10, 81 мг/кг (нормований вміст 6, 00 мг/кг).
- проба №2 (реєстраційний №2-203) земельна ділянка поблизу магазину торгівельного обладнання «Троянда», координати 49.826013, 23.948315. За результатами вимірювання перевищення нормованого вмісту не встановлено.
3.8.Відповідно до Розрахунків розмірів шкоди Державною екологічною інспекцією у Львівській області розраховані збитки за забруднення землі на суму 267 089, 46 грн та засмічення землі на суму 527 150, 25 грн, що сумарно становить 794 239, 71 грн.
3.9.Листами від 02.09.2023 року прокурор звертався до Львівської міської ради та Державної екологічної інспекції у Львівській області, якими повідомляв про наявність порушень інтересів держави та просив вжити заходи з метою захисту інтересів останньої шляхом звернення до суду з позовом чи зазначити причини невжиття таких, про що повідомити прокуратуру. Одночасно повідомлено, що у разі невжиття заходів з метою захисту інтересів держави, такі будуть вжиті прокурором. Окрім того, до вказаної інформації прокурор просив долучити належним чином завірені копії підтверджуючих документів.
3.10.Львівською міською радою Листом від 20.09.2022 року повідомлено, що Львівській міській раді про факт забруднення земельної ділянки стало відомо з листа прокурора. Зазначено, що Львівська міська рада планує подати заяву про визнання її потерпілою у кримінальному провадженні № 42022142080000061 від 20.05.2022р. за фактом забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров`я людей або довкілля (ч. 1 ст. 239 КК України). Додатково зазначено, що Львівською міською радою не готується та не була подана до суду позовна заява з метою усунення порушень вимог природоохоронного законодавства. Окрім того, надано інформацію про реквізити рахунку, на який підлягають зарахування збитків, завдані навколишньому середовищу.
3.11.Державна екологічна інспекція у Львівській області Листом від 09.09.2022 року у відповідь на Лист прокурора повідомляла, що Інспекція лише на підставі матеріалів перевірки, а саме: складеного нею Акту за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, який фіксує наявність порушення, а також розрахованої завданої шкоди, може скеровувати претензії про добровільне відшкодування шкоди боржнику та в подальшому пред`являти позов з вимогою про стягнення нарахованих збитків. Планова чи позапланова перевірка дотримання норм природоохоронного законодавства ТзОВ «Кугуар Трейд», Державною екологічною інспекцією у Львівській області не проводились, що позбавляє Інспекцію можливості звернутись до суду із позовною заявою про стягнення шкоди, завданої забрудненням земель даним ТзОВ. Тому у даному випадку Інспекція не має можливості вжити заходи з метою захисту інтересів шляхом звернення до суду з позовом про стягнення збитків з ТзОВ «Кугуар Трейд».
3.12.23.09.2022 провідним спеціалістом відділу державного контролю за використанням та охороною земель м. Львова Управління державного контролю за використанням та охороною земель Департаментру містобудування ЛМР Гирун С.М., за участі головного спеціаліста інформаційно-аналітичного відділу Управління земельних ресурсів Департаментру містобудування ЛМР Антоняк А.В., прокурора Франківської окружної прокуратури м.Львова Юрчишин Я.М., слідчого СВ ВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП України у Львівській області Павлюка Л.В., начальника відділу соціально-економічного розвитку ЗРА Лозинської- Мацевко О.І., інженера-землевпорядника ПП «Центр ринкових досліджень» Лозинського О.Т. складено Акт, про те, що комісією під час огляду за результатами винесення меж земельної ділянки за кадастровим №4610136300:05:001:0008 в натуру (на місцевості) встановлено, що місце взяття проби №1 перебуває в межах вищевказаної земельної ділянкии, а місце взяття проби №2 знаходиться поза межами земельної ділянки, а саме на протилежній стороні вулиці Коховсткій, біля будинку №39.
3.13.Листами від 23.09.2022 року Керівник Франківської окружної прокуратури м. Львова на виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомляв Львівську міську раду та Державну екологічну інспекцію у Львівській області, що Франківською окружною прокуратурою м. Львова підготовлено та буде подано до Господарського суду Львівської області позовну заяву в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області, Львівської міської ради до ТзОВ «Кугуар Трейд» про зобов`язання вчинити дії по усуненню порушень вимог природоохоронного законодавства та привести у належний стан земельну ділянку за кадастровим №4610136300:05:001:0008, площею 0,1607 га за адресою: м.Львів, вул. Каховська, 34, шляхом прибирання будівельного та побутового сміття, а також стягнення збитків, завданих державі внаслідок забруднення та засмічення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства на суму 794 239, 71 грн.
3.14.З долученого до матеріалів копії Акту від 01.05.2023 року огляду земельної ділянки площею 0,1607 га за кадастровим № 4610136300:05:001:0008 на вул. Каховська, 34 земельна ділянка, що перебуває у власності ТзОВ «Кугуар Трейд», є прибраною від будівельного та побутового сміття.
4.ОЦІНКА СУДУ
4.1.Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.
4.2.Згідно з абз. 1-2 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
4.3.Аналіз частини третьої ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
4.4.Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Аналогічна правова позиція про застосування вказаних норм права викладена в постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.09.2018 по справі № 924/1237/17, від 06.02.2019 у справі №927/246/18, від 22.10.2019 у справі №914/648/17, постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц.
4.5.Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
4.6.Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».
4.7.З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
4.8.Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).
4.9.Суд звертає увагу, що до моменту звернення з позовом до суду, прокурором досліджувалось питання вчинення позивачами дій, спрямованих на захист прав та інтересів позивачів, та здійснювалось листування стосовно відповідного питання, що підтверджується матеріалами справи.
4.10.У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки: прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (пункт 37); бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (пункт 38).
4.11.Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
4.12.Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
4.13.Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
4.14.Прокурор зазначає, що порушення інтересів держави в даному випадку полягає в заподіянні шкоди державним інтересам внаслідок забруднення та засмічення земель. Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.
4.15.Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
4.16.Згідно зі ст. 66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
4.17.Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Законом України «Про охорону земель», Земельним кодексом України, а також іншим спеціальним законодавством.
4.18.Статтею 1 Земельного кодексу України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
4.19.Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі в тому числі орендарі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.
4.20.Аналогічні обов`язки покладені на землекористувачів ст.96 Земельного кодексу України.
4.21.Відповідно до п. в ч.1 ст.211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, як псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.
4.22.Державна екологічна інспекція у Львівській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та підпорядковується їй.
4.23.Інспекція у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також Положенням.
4.24.Інспекція діє на підставі Положення про Державну екологічну інспекцію у Львівській області, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України від 02.02.21р. №51.
4.25.Відповідно до п.2 Положення, Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням підприємствами, установами, організаціями вимог законодавства про охорону земель, надр, зокрема щодо здійснення заходів із запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами.
4.26.Відповідно до п.3 Положення, Інспекція проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування).
4.27.Згідно з п.6 Положення, інспекція звертається до суду із позовом щодо:
-обмеження чи зупинення діяльності суб`єктів господарювання і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин;
-визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, про визнання недійсними індивідуальних актів або їх частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природнього середовища.
4.28.Крім цього, Інспекція пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами (п.9 Положення).
4.29.Таким чином, Інспекція лише на підставі матеріалів перевірки, а саме: складеного нею Акту за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, який фіксує наявність порушення, а також розрахованої завданої шкоди, може скеровувати претензії про добровільне відшкодування шкоди боржнику та в подальшому пред`являти позов з вимогою про стягнення нарахованих збитків.
4.30.Оскільки планова чи позапланова перевірка дотримання норм природоохоронного законодавства ТзОВ «Кугуар Трейд» Державною екологічною інспекцією у Львівській області не проводились, то це позбавляє Інспекцію можливості звернутись до суду із позовом про стягнення шкоди, завданої забрудненням земель даним ТзОВ, про що і було повідомлено прокурора листом від 09.09.22р. №13-2956.
4.31.З даного питання існує судова практика (постанова ВС у справі №927/1096/16 від 15.02.18р., справи №914/2546/21 від 04.04.22р., №927/526/19 від 17.06.20р., №927/278/20 від 07.12.20).
4.32.Таким чином, в даній справі у Державної екологічної інспекції у Львівській області відсутні повноваження на звернення із позовом щодо стягнення збитків з ТзОВ «Кугуар Трейд», про що прокурору було відомо, а тому його твердження про нездійснення Державною екологічною інспекцією у Львівській області протягом розумного строку заходів щодо захисту інтересів держави не відповідають дійсності.
4.33.З наведених вище нормативних положень та правових висновків Верховного Суду, а також з урахуванням встановлених обставин справи, вбачається, що позивачі обізнані про порушення, проте, у позивача-1 відсутні повноваження на звернення із позовом, а позивач-2 не звертався і не планує звертатись з позовом про стягнення збитків, що свідчить про свідоме нездійснення останніми дій по захисту своїх прав та інтересів, які відповідно до обґрунтувань позовної заяви порушуються відповідачем.
4.34.Враховуючи наведене, в даному випадку, суд прийшов до висновку, що прокурор дотримався визначеного Законом порядку, правомірно захищає інтереси держави в суді в межах наданих йому повноважень, участь прокурора у цій справі, є законною, не порушує справедливого балансу та зумовлена захистом державного інтересу.
5.Щодо суті позовних вимог
5.1.Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
5.2.Для застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини заподіювача шкоди.
5.3.За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
5.4.У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
5.5.Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про відходи", Законом України "Про охорону земель", Земельним кодексом України, а також іншим спеціальним законодавством.
5.6.Згідно з приписами ст. 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку та забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.
5.7.Відповідно до ст. 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
5.8.Приписами статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність (ч.1). Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ч.4).
5.9. Частиною першою статті 69 вказаного Закону визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
5.10. Відповідно до приписів природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення, як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини.
5.11. Для визначення порядку розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 N171 затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика).
5.12. Згідно з пунктами 3.2 Методики, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.
5.13. Згідно п.3.1 Методики, землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників.
5.14. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель (п.3.3. Методики).
5.15. Згідно п.4.1. Методики, розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.
5.16. Таким чином, з наведених норм чинного законодавства, що регулює порядок визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства вбачається, що для встановлення факту засмічення (забруднення) земельної ділянки і відповідно, визначення розміру шкоди, є необхідними відповідні документи уповноважених осіб, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, як то акт перевірки, протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали, що підтверджують такий факт засмічення (забруднення) земель.
5.17. З матеріалів даної справи вбачається, що ухвалою слідчого судді Залізничного раонного суду міста Львова Мруць І.С. надано дозвіл слідчому СВ ВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області за участю спеціаліста в галузі охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної служби у Львівській області на проведення огляду, а також отримання взірців грунтів на території земельної ділянки, що знаходиться у власності ТзОВ «Кугуар трейд» з метою проведення в подальшому необхідних судових експертих для встановлення забруднення, засмічення або псуавання землі в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42022142080000061 від 20.05.22р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239 КК України.
5.18. Проте, висновків судових експертиз до справи не долучено, так само як ні акту перевірки, ні протоколу про адміністративне правопорушення, ні інших документів, що складені уповноваженими на те особами, які б підтверджували як факт засмічення (забруднення) земельної ділянки відповідача, так і наявність складу правопорушення. Протокол огляду місця події, акт відбору грунтів, протокол вимірювання показників складу та властивостей грунтів (які проведені без залучення власника земельної ділянки) та розрахунки розміру шкоди не можуть вважатись належними доказами по справі, що підтверджують такий факт.
5.19. Лист Держекоінспекції України 11/6/2.1/8-23 від 23.03.2023 року щодо застосування Методики працівниками Інспекції у випадку залучення в установленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку не є нормативно-правовим актом і не може встановлювати нові правові норми, а має лише інформаційний, рекомендаційний, роз`яснювальний характер та є службовою кореспонденцією (про що в ньому і зазначено).
5.20. Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
5.21.У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень
5.22.Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
5.23.Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
5.24.У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
5.25.Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
5.26.У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
5.27.Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі N 910/13407/17.
5.28.З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
5.29.Беручи до уваги вищенаведене, суд, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення шкоди, заподіяної державі в розмірі 794239,71грн. задоволенню не підлягають.
5.30.Клопотання прокурора від 12.05.23р. про закриття провадження у справі в частині зобов`язання ТзОВ «Кугуар трейд» вчинити дії по усуненню порушень вимог природоохоронного законодавства та приведення у належний стан земельної ділянки за кадастровим №4610136300:05:001:0008, площею 0,1607 га за адресою: м.Львів, вул.Каховська,34, шляхом прибирання будівельного та побутового сміття підлягає до задоволення, а провадження у справі в цій частині закриттю у зв?язку із відсутністю предмета спору, на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.
6.СУДОВІ ВИТРАТИ
Судові витрати покладаються на прокурора, в порядку ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, п.2 ч.1 ст.231, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Провадження у справі в частині позовних вимог про зобов`язання ТзОВ «Кугуар Трейд» вчинити дії закрити.
2. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 01.09.23р.
Суддя Щигельська О.І.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 21.08.2023 |
Оприлюднено | 07.09.2023 |
Номер документу | 113231335 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань про відшкодування шкоди |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні