Ухвала

від 03.08.2023 по справі 569/12912/23

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/12912/23

1-кс/569/5387/23

УХВАЛА

про арешт майна

03 серпня 2023 року м. Рівне

Слідча суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 розглянувши клопотання слідчої СУГУНП вРівненській областімайора поліції ОСОБА_7 в рамках кримінального провадження №12023180000000196від 08.06.2023за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.332КК України (далі-це жкримінальне провадження) про накладення арешту на майно, -

ВСТАНОВИЛА:

Слідча у рамках кримінального провадження №12023180000000196 від 08.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, звернулась досуду із клопотанням яке погодженепрокурором Рівненськоїобласної прокуратури ОСОБА_4 у якому просить суд накласти арешт на речі вказані у клопотанні.

Своє клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 , який зареєстрований як директор, кінцевий бенефіціарний власник та засновник юридичної особи товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Транс Бус Європа» (ЄДРПОУ 44675715, вид діяльності 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт н.в.і.у.) та отримав ліцензію на пасажирські перевезення, здійснюючи міжнародні пасажирські перевезення, будучи добре обізнаним з вищенаведеними правилами перетину державного кордону в умовах воєнного стану, вирішив використати свої знання та можливості з корисливою метою та за попередньою змовою групою осіб із своїм братом ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , будучи добре обізнаними з п. 2-9 Правил перетинання державного кордону громадянами України, які затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 р. № 724), організував та керував незаконними переправленнями через державний кордон України, осіб, які не мають на це права, у першу чергу чоловіків у віці від 18 до 60 років, під виглядом водіїв пасажирських транспортних засобів, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення, за визначену ними грошову винагороду.

Так, група осіб у складі ОСОБА_5 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою між собою, незаконно переправляли осіб через державний кордон України та організовували і керували такими діями, а також, незаконно використовуючи наявні у ОСОБА_5 електронний ключ та пароль перевізника як директора та власника ТОВ «Транс Бус Європа» (ЄДРПОУ 44675715), входили до електронного кабінету перевізника на сайті Державної служби України з безпеки на транспорті під назвою «https://dsbt.gov.ua» та вносили до системи «ШЛЯХ», отримані особисто ним або іншими особами персональні дані чоловіків призовного віку, які мали намір незаконно перетнути державний кордон України для особистих потреб, в якості водіїв вказаних перевізників та, за необхідності, оформляли фіктивні договори про працевлаштування таких осіб як водіїв ТОВ «Транс Бус Європа», особисто підшуковували осіб, які виявляли бажання за грошову винагороду незаконно переправитись через державний кордон України, проводили інструктаж таких осіб щодо правил поведінки, які дозволять безперешкодно перетнути державний кордон, надавали їм необхідні для цього транспортні засоби, підшуковували та оформляли на перевізника ТОВ «Транс Бус Європа» транспортні засоби необхідні для перетину державного кордону, тощо.

Так, у період з 13.01.2023 по 13.06.2023, діючи за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_5 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та можливість настання суспільно небезпечних наслідків, реалізуючи єдиний злочинний умисел на особисте протиправне збагачення, під виглядом водіїв, перевізників, які здійснюють міжнародні перевезення у ТОВ «Транс Бус Європа» та внесені до системи «Шлях», організували, керували та незаконно переправили через державний кордон України в Республіку Польща 15 чоловіків у віці від 18 до 60 років, які не мали документів, що надають право на перетин державного кордону України, отримавши за такі протиправні послуги не менше 6350 євро, що за курсом НБУ, станом на 13.01.2023, становить 249872,50 грн.

31.07.2023року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Санкцією ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Крім того в ході проведення досудового розслідування встановлено, що у власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває рухоме та нерухоме майно, що вказане у клопотанні.

Слідча у клопотанні вказала, що з метою забезпечення подальшої конфіскації майна як виду покарання, у ході досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на рухоме та нерухоме майно, що перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Слідчий та прокурор в судовому засіданні клопотанні підтримала, просили суд його задоволити.

Підозрюваний та захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання про арешт майна, оскільки воно є безпідставним.

Заслухавши підозрюваного, захисника, думку прокурора та слідчого, дослідивши надані матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що в провадженні слідчого управління Головногоуправління Національноїполіції вРівненській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023180000000196 від 08.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

31.07.2023року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Санкцією ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Відповідно до п.8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальненнявищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим майно є речі, документи, гроші тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом.

Згідно вимог ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Згідно вимог ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно з частиною першою статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною третьою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому тільки у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу («матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення»), тобто має ознаки речового доказу.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи вищевикладене, положення ч.3ст.332 КПК України є необхідним накласти арешт на майно, про яке йдеться у клопотанні, оскільки санкція вищевказаної статті передбачяє покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю з конфіскацією майна, тому незастосування арештуможе призвестидо зникнення,втрати вказаногомайна,у зв`язкуз чимможуть настатинаслідки,які можутьперешкодити кримінальномупровадженню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167, 170-173,395 КПК України, слідча суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання задоволити.

Накласти арешт на нерухоме майно, що перебуває у власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

-житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянку з кадастровим номером 5620488600:02:005:0228, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Богуші;

із забороною будь-яким особам розпоряджатись та відчужувати його будь-яким чином.

Накласти арешт на рухоме майно, що перебуває у власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

-автомобіль марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , рік випуску 2018, номер кузова НОМЕР_2 ;

-автомобіль марки VOLKSWAGEN CRAFTER, д.н.з. НОМЕР_3 , рік випуску 2015, номер кузова НОМЕР_4 ;

- автомобіль марки VOLKSWAGEN CRAFTER, д.н.з. НОМЕР_5 , рік випуску 2011, номер кузова НОМЕР_6 із забороною будь-яким особам користуватись, розпоряджатись та відчужувати його будь-яким чином.

Ухвала може бути скасована судом, що накладав арешт.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідча суддя Рівненського міського суду ОСОБА_9