Ухвала

від 05.09.2023 по справі 513/1214/23

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 513/1214/23

Провадження № 2/513/371/23

Саратський районний суд Одеської області

У ХВ АЛ А

05 вересня 2023 року Суддя Саратського районного суду Одеської області Бучацька А.І., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Саратська центральна лікарня" Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання неправомірною бездіяльності, про визнання неправомірними дій, про визнання неправомірним висновку та про стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

01 вересня 2023 року позивач ОСОБА_1 подав до канцелярії суду позовну заяву, в якій просить:

визнати неправомірною бездіяльність лікаря Комунального підприємства "Саратська центральна лікарня" Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Подуста Олександра Івановича, що він 17.07.2022 року не відібрав у нього, ОСОБА_1 для лабораторного дослідження на стан алкогольного сп`яніння кров, сечу, слину, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук;

визнати неправомірними дії лікаря Комунального підприємства "Саратська центральна лікарня" Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Подуста Олександра Івановича, що він 17.07.2022 року склав акт медичного огляду №28 від 17.07.2022 року на стан алкогольного сп`яніння відносно ОСОБА_1 без результатів лабораторного дослідження сечі, крові, слини, змивів з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук та склав висновок про стан здоров`я ОСОБА_1 без результатів лабораторного дослідження сечі, крові, слини, змивів з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, станом на 17.07.2022 року;

визнати неправомірним висновок лікаря Комунального підприємства "Саратська центральна лікарня" Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Подуста Олександра Івановича від 17.07.2022 року стосовно ОСОБА_1 ;

стягнути з Комунального підприємства "Саратська центральна лікарня" Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 50000 гривень.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 17 липня 2022 року в 00 год. 50 хв. лікар ОСОБА_2 проводив медичний огляд позивача на стан алкогольного сп`яніння у приміщенні КП "Саратська ЦЛ" смт. Сарата Білгород- Дністровського району Одеської області.

Позивач вважає, що під час проведення огляду та надання письмового висновку лікар ОСОБА_2 , в порушення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМ України №1103 від 17.12.2008 року, допустив неправомірну бездіяльність, вчинив неправомірні дії та зробив неправомірний висновок.

Вказаними неправомірними діями та бездіяльністю, а також неправомірним висновком лікар ОСОБА_2 завдав позивачу моральної шкоди, яку позивач оцінює в 50000 гривень та яка виразилася у тому, що позивач морально страждав і переживав з приводу вказаних вище дій та бездіяльності та складання незаконного висновку.

За положеннями ст. 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви, а також до документів, які додаються до неї, встановлені ст. ст.175, 177 ЦПК України.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд приходить до висновку, що зміст позовної заяви не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, а саме: у позовній заяві не зазначена ціна позову (в частині стягнення моральної шкоди), яка відповідно до п.1 ч.1 ст. 176 ЦПК України визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується.

При цьому суд враховує правовий висновок, який міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц, про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі.

З тексту позовної заяви вбачається, що вона містить три вимоги немайнового характеру, а саме: 1) визнати неправомірною бездіяльність лікаря; 2) визнати неправомірними дії лікаря; 3) визнати неправомірним висновок лікаря, а також одну вимогу майнового характеру щодо стягнення з відповідача КП "Саратська ЦЛ" моральної шкоди в розмірі 50000 гривень.

Статтею 1 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до підпунктів 1, 2 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду:

позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

позовної заяви не майнового характеру, яка подана фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, зокрема, для працездатних осіб - 2684 гривні.

Отже, позивачу належало сплатити судовий збір в розмірі 3220,80 гривень за три вимоги немайнового характеру (2684 грн.х0,4=1073,60 грн.) х 3)) та 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1073,60 гривень за одну вимогу майнового характеру (2684 грн. х 0,4=1073,60 грн.).

Загальна сума судового збору, яку належить сплатити позивачу становить 4294,4 гривень (3220,80 грн.+1073,60 грн.), на рахунок, зазначений на офіційному веб-порталі судової влади України http://st.od.court.gov.ua.

За положеннями ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Між тим, до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.

В позовній заяві позивач просить звільнити його від сплати судового збору за подачу позовної заяви на підставі п.1 ч.1 ст.8, ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" та наданих доказів, які підтверджують його матеріальний стан.

Клопотання обґрунтував тим, що на теперішній час він ніде не працює, не має самостійного заробітку, та на його утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей. На підтвердження свого скрутного майнового стану надав Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 01.09.2023, відповідно до якої відсутня інформація про доходи ОСОБА_1 з 1 кварталу 2022 року по 4 квартал 2022 року та довідку Кулевчанської сільської ради за вих.№ 518 від 01.09.2023 р., згідно якої до складу сім`ї позивача входять: мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , співмешканка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_4 ..

Розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору суд приходить до наступних висновків.

Частинами 1, 3 ст. 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

За частиною 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За положеннями частини 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

У відповідності до частини 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Надані позивачем відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків про те, що за період з 1 кварталу 2022 року по 4 квартал 2022 року інформацію про доходи відсутня, та довідка про склад сім`ї не містять необхідних та достатніх відомостей для задоволення клопотання про звільнення його від сплати судового збору.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, з аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

У зв`язку з чим, в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору належить відмовити.

Згідно ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З вищевказаних підстав позовну заяву належить залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків. Якщо позивач у встановлений строк відповідно до ухвали суду не виконає зазначені вимоги, то на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України, заява буде вважатися неподаною і буде йому повернута.

Керуючись ст. ст.175, 177, 185, 258- 261 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

В задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Саратська центральна лікарня" Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання неправомірними бездіяльність, дій, висновку та стягнення моральної шкоди - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. І. Бучацька