Рішення

від 27.06.2024 по справі 513/1214/23

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 513/1214/23

Провадження № 2/513/299/24

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2024 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді Бучацької А.І., за участю: секретаря судового засідання Русавської Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в селищі Сарата Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Саратська центральна лікарня" Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання неправомірною бездіяльності, про визнання неправомірними дій, про визнання неправомірним висновку та про стягнення моральної шкоди,

У С Т А Н О В И В:

1. Стислий виклад позиції позивача.

У вересні 2023 року позивач ОСОБА_1 подав до суду позовну заяву до відповідача, в якій просив:

визнати неправомірною бездіяльність лікаря Комунального підприємства "Саратська центральна лікарня" Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області (далі- КП "Саратська ЦЛ") ОСОБА_2 , що він 17.07.2022 року не відібрав у позивача для лабораторного дослідження на стан алкогольного сп`яніння кров, сечу, слину, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук;

визнати неправомірними дії лікаря КП "Саратська ЦЛ" Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області ОСОБА_2 , що він 17.07.2022 року склав акт медичного огляду № 28 від 17.07.2022 року на стан алкогольного сп`яніння відносно ОСОБА_1 без результатів лабораторного дослідження сечі, крові, слини, змивів з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук та склав висновок про стан здоров`я ОСОБА_1 без результатів лабораторного дослідження сечі, крові, слини, змивів з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, станом на 17.07.2022 року;

визнати неправомірним висновок лікаря КП "Саратська ЦЛ" ОСОБА_2 від 17.07.2022 року стосовно ОСОБА_1 ;

стягнути з КП "Саратська ЦЛ" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 50000 гривень.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 17 липня 2022 року в 00 год. 50 хв. під час проведення огляду позивача на стан алкогольного сп`яніння та надання письмового висновку лікар ОСОБА_2 порушив пункт 10 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою КМ України №1103 від 17 грудня 2008 року та пункти 8, 12, 13, 15 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року.

Так, лікар не відібрав у позивача біологічне середовище (слина, сеча та змиви з поверхні шкірного покриву обличчя і рук, кров) для лабораторного дослідження та уточнення наявних речовин, що здатні спричинити стан сп`яніння; не передав до лабораторії лікарні біологічне середовище позивача для проведення лабораторного дослідження на уточнення наявних речовин, що здатні спричинити стан сп`яніння; не маючи результатів лабораторного дослідження біологічного середовища позивача встановив діагноз, який вніс до акту медичного огляду № 28 від 17.07.2022 року.

Зазначає, що визначення кількості алкоголю у крові можливе лише в лабораторних умовах. За вмістом етанолу в крові розрізняють легку (0,5-1,5%о), середню (до 2.5%о) та важку (5%о) стадії алкогольного сп`яніння.

Водій транспортного засобу, рівень алкоголю в крові якого становить 0,2 проміле знаходиться в стані алкогольного сп`яніння.

Своїми неправомірними діями та бездіяльністю, а також неправомірним висновком лікар ОСОБА_2 завдав позивачу моральної шкоди, яку позивач оцінює у 50000 гривень та яка виразилася у тому, що позивач морально страждав і переживав з приводу вказаних дій та бездіяльності та складанні незаконного висновку. Адже лікар ОСОБА_2 вчинив відносно позивача неправомірні дії та неправомірну бездіяльність, а також зробив незаконний висновок про стан здоров`я позивача на момент надання такого висновку. В результаті чого позивач втратив душевний спокій, сон, рівновагу у спілкуванні з односельцями, родиною, членами сім`ї, змінився звичайний ритм його життя. Він був змушений звертатися за допомогою до фахівця у галузі права для захисту своїх немайнових прав та репутації, витрачати вільний час та зусилля для відновлення свого попереднього стану.

Лікар ОСОБА_2 працює у відповідача за трудовим договором, тому на підставі ч.1 ст.1116, ч.1 ст.1172 ЦК України відповідальність за завдану позивачу моральну шкоду повинен нести відповідач у справі КП "Саратська ЦЛ".

2.Стислий виклад заперечень відповідача.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача адвокат Манова І.М. позовні вимоги не визнала у повному обсязі.

В обґрунтування послалась на те, що 17 липня 2022 року ОСОБА_1 був доставлений працівниками поліції до приймального відділення КП "Саратська ЦЛ" згідно направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Лікар ОСОБА_2 за наказом КП "Саратська ЦЛ" був черговим лікарем провів огляд ОСОБА_1 та склав акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 28 від 17.07.2022 року. Висновок та діагноз за результатами огляду "знаходиться в стані алкогольного сп`яніння".

На підставі акту медичного огляду 17.07.2022 року лікар ОСОБА_2 склав висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Від підпису у висновку відмовився, з результатами висновку ознайомлений черговим лікарем ОСОБА_2 в присутності понятих.

Представник відповідача вважає, що дії лікаря ОСОБА_2 відповідали вимогам розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року.

Згідно цієї Інструкції відібрання біологічних зразків при огляді на стан алкогольного сп`яніння у випадках підозри водія у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не є обов`язковим. Обов`язковим є огляд з відібранням біологічних зразків при підозрі водія у перебуванні в стані наркотичного сп`яніння чи під дією психотропних речовин.

Визначення стану алкогольного сп`яніння шляхом лабораторного дослідження здійснюється лише у окремих випадках. Окрім того, примусово відібрати біологічні зразки для дослідження заборонено законом, а під час проведення освідування ОСОБА_1 з такою вимогою не звертався. Оскільки ОСОБА_1 перебував у свідомому стані та не перебував у важкому стані, дії працівника медичного закладу охорони здоров`я відповідали положеннями закону та були проведенні з урахуванням медичної специфіки обстеження особи на стан сп`яніння.

Зазначила, що висновок медичного огляду на стан сп`яніння не може бути самостійним предметом судового розгляду за правилами будь-якого судочинства, що водночас не свідчить про позбавлення особи права на його спростування у судовому порядку під час вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 215/1448/17).

У постанові від 18.10.2018 у справі № 215/1448/17 Верховний Суд зазначив, що оспорюваний висновок не є ні правочином, ні актом державного органу, а також не впливає на права та обов`язки позивача. Такий висновок може бути спростований виключно як доказ у справі про притягнення до адміністративної відповідальності у зв`язку з керуванням транспортним засобом у стані сп`яніння.

У постанові Саратського районного суду Одеської області від 20 березня 2023 року у справі № 513/693/2022, яка набрала законної сили 31 березня 2023 року і не оскаржувалась ОСОБА_1 , суд посилається на висновок та акт, як на докази, якими підтверджується вина ОСОБА_1 . Отже під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 висновок як доказ не спростований. Оскарження до суду висновку не породжує для позивача права на захист, тобто право на звернення до суду з цим позовом.

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Вважає, що позивачем не наведено конкретне правове обгрунтування підстав відшкодування моральної шкоди та не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження позовних вимог, тому просила в задоволенні позову відмовити.

3. Рух справи в суді.

Ухвалою Саратського районного суду від 05 вересня 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору. Позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме для надання документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Ухвалою суду від 04 жовтня 2023 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року скасовано ухвалу Саратського районного суду від 04 жовтня 2024 року з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Саратського районного суду від 24 січня 2024 року позивачу відстрочено сплату судового збору в розмірі 4294, 40 гривень до ухвалення судового рішення у справі. Позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 05.04.2024 року задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів. Витребувано з архіву Саратського районного суду Одеської області копію постанови Саратського районного суду Одеської області від 20 березня 2023 року стосовно ОСОБА_1 у справі за № 513/693/22. Підготовче провадження було закрите та справу призначено до судового розгляду по суті з викликом сторін.

В судовому засіданні представник відповідача адвокат Манова І.М. заперечувала проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві.

27 червня 2024 року представник відповідача в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги не визнала.

Позивач та його представник адвокат Лебедін Ю.Ю. в судові засідання не з`явились, представник позивача електронною поштою надіслав до суду заяви про розгляд справи за їхньої відсутності. Позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

4. Встановлені судом фактичні обставини справи.

Відповідно до наказу в.о. директора КП "Саратська ЦЛ" № 22 від 20.01.2022, медичний огляд водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проводить черговий лікар в приймальному відділенні КП "Саратська ЦЛ" в позаробочі та нічні часи, вихідні та святкові дні. Додатком до наказу є список лікарів, допущених до проведення медичного огляду на факт встановлення алкогольного або наркотичного сп`яніння, в якому є ОСОБА_2 ( а.с.106, 105).

Наказом в.о. директора КП "Саратська ЦЛ" № 87 від 24.06.2022 для обслуговування населення району в нічний час, вихідні та святкові дні затверджено графік чергування лікарів по лікарні на липень місяць 2022 року (а.с.101-104).

Згідно графіку чергувань по КП "Саратська ЦЛ" на липень 2022 року в робочі дні з 18.30 до 08.00, в вихідні та святкові дні з 08.00 до 20.00 та з 20.00 до 8.00 наступного дня, черговим лікарем по КП Саратській ЦЛ 16 липня 2022 року (вихідний день -субота) з 08.00 до 20.00 та з 20.00 до 08.00 наступного дня - 17 липня 2022 року (вихідний день - неділя) був ОСОБА_2 (а.с.104 зворот).

16 липня 2022 року о 23 годині 47 хвилин в АДРЕСА_1 , працівниками поліції був зупинений автомобіль Nissan Primera державний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 .

17 липня 2022 року о 00 годин 20 хв. інспектором СРПП відділення поліції № 1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області Кулінічем Д.П. водію транспортного засобу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було видано направлення до КП "Саратська ЦЛ" для проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з Журналу реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, 17 липня 2022 року лікарем КП "Саратська ЦЛ" ОСОБА_2 був проведений огляд ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Діагноз: "Алкогольне сп`яніння"(за зовнішними ознаками) ( а.с.97.98).

Черговим лікарем КП "Саратської ЦЛ" ОСОБА_2 17.07.2022 року о 0:35 годині проведено огляд ОСОБА_1 та 17.07.2022 року о 00 год 50 хв. складено акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за № 28 стосовно ОСОБА_1 .

В акті зазначено, що поведінка напружена, роздратована, агресивна, настрій нестійкий. Орієнтується на місці, мовна здатність не порушена, шкіра на обличчі помірно гіперемірована. Міміка млява. Поза Ромберга виконує з невеликою погрішністю. Точні рухи виконує з невеликою погрішністю. Тремтіння пальців рук помірне. Відомості про останнє вживання алкоголю 16.07.2022 біля 20-21:00 пляшка пива (зі слів обстеж.). Висновок та діагноз за результатами огляду: знаходиться в стані алкогольного сп`яніння (а.с.100).

17.07.2022 року лікарем КП "Саратська ЦЛ" ОСОБА_2 на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду, складено висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарський препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.Висновок огляду: ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння (а.с.101).

Постановою Саратського районного суду Одеської області від 20 березня 2023 року у справі № 513/693/23, яка набрала законної сили 31 березня 2023 року, встановлено, що 16 липня 2022 року о 23 годині 47 хвилин в смт. Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області по вул. Чкалова, 54, ОСОБА_1 керував автомобілем Nissan Primera державний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у медичному закладі лікарем із згоди водія. Водій відмовився проходити медогляд на алкотестері Драгер на місці зупинки. Огляд проводився у КП Саратська ЦРЛ. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП ( а.с.135-138).

Як зазначено у постанові, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не заперечував, що випив одну пляшку пива о 22 годині 30 хвилин, але у зв`язку з тим, що терміново необхідно було везти дитину в лікарню, він сів за кермо. У постанові суд надав правову оцінку доказам по справі, у тому числі, акту огляду та висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння.

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

В апеляційному порядку постанова суду про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не оскаржувалась та набрала законної сили 31 березня 2023 року.

Призначений судом штраф у розмірі 17000 гривень та судовий збір у розмірі 536,80 грн. були сплачені ОСОБА_1 23.03.2023 року (а.с.139).

5. Оцінка суду.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За положеннями ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 ст.19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Частинами 1, 2 ст.16 ЦПК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним;3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

У даній справі позивач просить визнати неправомірною бездіяльність лікаря КП "Саратська ЦЛ" ОСОБА_2 , яка полягає в тому, що останній 17.07.2022 року не відібрав у позивача для лабораторного дослідження на стан алкогольного сп`яніння біологічне середовище (кров, сечу, слину, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук);

визнати неправомірними дії лікаря КП "Саратська ЦЛ" ОСОБА_2 , які полягають в тому, що він 17.07.2022 року склав акт медичного огляду № 28 від 17.07.2022 року на стан алкогольного сп`яніння відносно ОСОБА_1 без результатів лабораторного дослідження біологічного середовища позивача та склав висновок про стан здоров`я ОСОБА_1 без результатів лабораторного дослідження біологічного середовища, станом на 17.07.2022 року;

визнати неправомірним висновок лікаря КП "Саратська ЦЛ" Подуста О. І. від 17.07.2022 року стосовно ОСОБА_1 щодо результатів його медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарський препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

стягнути з КП "Саратська ЦЛ" користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 50000 гривень.

Порядок застосування заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення встановлений Главою 20 КУпАП.

Так, ст. 260 КУпАП визначено, що у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Порядок адміністративного затримання, особистого огляду, огляду речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з метою, передбаченою цією статтею, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним застосуванням заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, проводиться в порядку, встановленому законом.

За змістом частин першої і другої статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп`яніння. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже огляд водіїв на стан сп`яніння, що проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Частиною третьою статті 266 КУпАП передбачено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно з частиною 4 ст.266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (в редакції чинній станом на 17.07.2022 року) ( далі- Порядок № 1103), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

У відповідності до п. 3 Порядку № 1103 огляд проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом;

лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно з пунктами 6, 7 Порядку № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 1103 огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби за методикою та із застосуванням приладів, дозволених для використання МОЗ.

Відповідно пунктів 13, 14 вищевказаного Порядку, лікар, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Висновок складається в трьох примірниках: по одному - для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров`я. Висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.

Згідно з п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція №1452/735), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

У відповідності до пунктів 3, 4 розділу ІІІ Інструкції №1452/735 огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи.

Пунктами 7-12 Інструкції №1452/735 встановлено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

Використання в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів. За збереження та транспортування ємностей з біологічним середовищем до іншого закладу охорони здоров`я, цілісність пломбування відповідає заклад охорони здоров`я, у якому проводився відбір біологічного середовища.

Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.

Згідно з пунктом 13 Інструкції №1452/735 для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.

Відповідно до п. 14 Інструкції якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений.

Пунктами 15, 16 розділу ІІІ зазначеної Інструкції передбачено, що за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції видається на підставі акта медичного огляду.

Отже пунктами 7, 13, 14 Інструкції №1452/735 чітко встановлено, що проведення лабораторних досліджень біологічного середовища та крові є обов`язковим у таких випадках: 1) на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини; 2) якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу; 3)якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами.

З вказаних вище підстав суд вважає необґрунтованими та відхиляє доводи позивача в частині того, що лікар КП "Саратська ЦЛ" ОСОБА_2 допустив неправомірну бездіяльність, тому що 17.07.2022 року не відібрав у позивача для лабораторного дослідження на стан алкогольного сп`яніння біологічне середовище (кров, сечу, слину, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук) та вчинив неправомірні дії, тому що 17.07.2022 року склав акт медичного огляду № 28 від 17.07.2022 року на стан алкогольного сп`яніння відносно ОСОБА_1 без результатів лабораторного дослідження біологічного середовища позивача.

У зв`язку із чим, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про визнання неправомірним висновку лікаря щодо результатів медичного огляду позивача з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарський препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з частиною першою статті 267 КУпАП застосування заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, серед іншого і огляд на стан сп`яніння, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.

Виходячи зі змісту частини першої статті 267 КУпАП у контексті з положеннями КАС України, за правилами адміністративного судочинства підлягають розгляду публічно-правові спори, що виникають з приводу проведення огляду водіїв на стан сп`яніння суб`єктом владних повноважень, визначеним у статті 266 КУпАП, а саме: поліцейським.

У свою чергу висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається лікарем, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд водія транспортного засобу, відповідно до вимог Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735.

Оскаржуваний висновок медичного огляду безпосередньо не породжує для позивача будь-яких прав чи обов`язків. Водночас такий висновок може бути доказом на підтвердження перебування особи у стані сп`яніння та підлягає оцінці судом у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані сп`яніння. Отже, як доказ у справі, цей висновок підлягає спростуванню саме у такій справі.

Такі правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 11.08.2020 у справі № 120/4189/19-а, від 11.11.2020 у справі № 732/833/17 та від 30.04.2021 у справі № 686/4562/18, які були застосовані судом апеляційної інстанції при вирішенні спірних правовідносин.27 січня 2023 року

Згідно правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 січня 2023 року у справі № 340/2716/22, оскаржуваний позивачем висновок медичного огляду на стан сп`яніння не може бути самостійним предметом судового розгляду за правилами будь-якого судочинства, що водночас не свідчить про позбавлення особи права на його спростування у судовому порядку під час вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається лікарем, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд водія транспортного засобу, відповідно до вимог Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1103.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.

Складання лікарем висновку щодо алкогольного сп`яніння є процесуальною дією, спрямованою на фіксацію адміністративного правопорушення у межах КУПАП та, в силу положень статті 251 КУпАП є предметом оцінки судом в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Право на звернення до суду не є абсолютним, а здійснюється на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожен із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур, та осіб, котрі вправі ініціювати їх вирішення. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу та самі по собі не є порушенням прав на справедливий судовий розгляд та ефективний засіб юридичного захисту, гарантованих статтями 6, 13 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis п. 33 рішення ЄСПЛ від 21.12.2010 у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України", п. 53 рішення ЄСПЛ від 08.04.2010 у справі "Меньшакова проти України").

Відтак з метою належного звернення за судовим захистом особа на момент звернення до суду повинна обґрунтувати існування його порушеного права або законного інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у цій справі є правомірність висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17 липня 2022 року.

Проте сам по собі висновок медичного огляду, про визнання якого протиправним заявлено вимогу, не породжує для позивача будь-яких прав чи обов`язків. Такий висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підлягає врахуванню як доказ саме у справі про притягнення особи до відповідальності.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що оскаржуваний у цій справі висновок не породжує для позивача права на захист, тобто права на звернення до суду з цим позовом.

З вищевказаних підстав позовні вимоги в частині визнання не правомірним висновку лікаря КП "Саратська ЦЛ" від 17.07.2022 року не підлягають задоволенню.

Щодо стягнення моральної шкоди.

Відповідно до частини першої та пункту 9 частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу з застосуванням, зокрема, такого способу захисту, як відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

За загальним правилом зобов`язання з відшкодування шкоди (майнової та немайнової) є прямим наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. При цьому одне і те ж правопорушення може призводити до негативних наслідків як у майновій, так і немайновій сферах, тобто виступати підставою для відшкодування майнової та моральної шкоди одночасно.

Заподіяння моральної шкоди та компенсація відповідних немайнових втрат може мати місце як в договірних, так і в деліктних правовідносинах (поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов`язальних відносин).

Згідно з частинами першою та другою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Стаття 1167 ЦК України передбачає загальні підстави відповідальності за спричинену моральну шкоду в позадовоговірних відносинах, зокрема, встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Така правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц.

Умови необхідні для компенсації моральної шкоди зазначені у постанові Обєднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.12.2022 в справі № 214/7462/20 "Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

У даній справі судом не встановлена протиправність дій відповідача та позивачем не доведено факт заподіяння йому моральної шкоди та наявність причинного зв`язку. Отже відсутні визначені законом підстави для задоволення позову також і в частині відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

У разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача (пункт 2 частини другої статті 141 ЦПК України).

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в загальному розмірі 4294,40 гривень.

Керуючись ст.ст. 2-15, 81,89, 141, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Саратська центральна лікарня" Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання неправомірною бездіяльності, про визнання неправомірними дій, про визнання неправомірним висновку та про стягнення моральної шкоди - відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 4294 (чотири тисячі двісті дев`яносто чотири) гривні 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду безпосередньо шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 11 липня 2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий 10 червня 2019 року, РНОКПП НОМЕР_3 .

Представник позивача: адвокат Лебедін Юрій Юрійович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 004983 від 19.04.2023 року, видане Радою адвокатів Одеської області 19.04.2023 року, адреса здійснення адвокатської діяльності: вул. Осташкіна, буд.29/1, м. Одеса, 65020, РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Комунальне підприємство "Саратська центральна лікарня" Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, адреса: вул. Соборна, 2, с-ще. Сарата, Білгород-Дністровський район, Одеська область, код ЄДРПОУ 01998880.

Представник відповідача: Манова Інна Миколаївна, свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю ОД № 003515, видане 21.11.2018 року Радою адвокатів Одеської області, 68200, селище Сарата, вул. Чкалова, 15, Білгород-Дністровського району Одеської області.

Суддя А. І. Бучацька