Постанова

від 04.09.2023 по справі 823/403/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/403/17 Суддя (судді) першої інстанції: Анжеліка БАБИЧ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2022 року (справу розглянуто в порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати неправомірним рішення від 20.02.2017 №РВ-7100255022017 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

- зобов`язати відповідача вчинити дії, направлені на усунення перешкод, шляхом виправлення помилок щодо трьох земельних ділянок з кадастровими номерами 7123783500:01:000:0028, 7123783500:01:000:0080 та 7123783500:01:000:0101 на майбутнє для подальшої законної реєстрації земельної ділянки позивача;

- зобов`язати відповідача провести державну реєстрацію земельної ділянки, площею 33,2707 га згідно з технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адмінмежах Куцівської сільської ради та видати відповідний витяг;

- зобов`язати відповідача подати до суду звіт про виконання рішення суду.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2022 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Також 06 лютого 2023 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання позивача про долучення доказів, а саме заяв про внесення виправлених відомостей до ДЗК та відповідні протоколи виправлення помилки щодо чотирьох земельних ділянок.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії та призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, пенсійним посвідченням від 12.11.2013 серії НОМЕР_1 підтверджується, що позивачу призначена пенсія з інвалідності 2 групи.

20.02.2017 позивач звернувся до відповідача заявою про державну реєстрацію земельної ділянки, в якій просив зареєструвати земельну ділянку площею 33.2707 га, яка розташована за адресою: Черкаська область, Смілянський район, Куцівська сільська рада. У додатках до заяви вказав: документацію із землеустрою, електронний документ, копію документа про присвоєння податкового номеру, копію докуента, що посвідчує особу.

Заява зареєстрована 20.02.2017 за №ЗВ-7105711482017 кадастровим реєстратором Семко Я.А.

01.03.2017 рішенням №РВ-7100255022017 «Про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру» державний кадастровий реєстратор міськрайонного управління у Смілянському районі та м.Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Семко Яна Андріївна відмовила позивачу у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності електронного документа установленим вимогам:

«XSD Схема наявні зауваження щодо валідності електронного документу. Перетин ділянок з ділянкою 7123783500:01:000:0028 площа співпадає на 0,4105%; Перетин ділянок з ділянкою 7123783500:01:000:0080 площа співпадає на 0,3967%; Перетин ділянок з ділянкою 7123783500:01:000:0079 площа співпадає на 0,7503%; Перетин ділянок з ділянкою 7123783500:01:000:0101 площа співпадає на 0,465%. Рекомендовано усунути перетин ділянок з ділянкою 7123783500:01:000:0028 площа співпадає на 0,4105%; перетин ділянок з ділянкою 7123783500:01:000:0080 площа співпадає на 0,3967%, перетин ділянок з ділянкою 7123783500:01:000:0079 площа співпадає на 0,7503%, перетин ділянок з ділянкою 7123783500:01:000:0101 площа співпадає на 0,465%».

Вважаючи відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру протиправною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 27 вересня 2022 року постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року у цій справі скасовано. Справу №823/403/17 направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд вказав, що суд першої інстанції не з`ясував чи дійсно земельна ділянка позивача і земельні ділянки 7123783500:01:000:0028, 7123783500:01:000:0080, 7123783500:01:000:0079 та 7123783500:01:000:0101 знаходяться в одній зоні одного кварталу і чи може ділянка, яку бажає зареєструвати позивач, накладатись на ці земельні ділянки.

Також, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин положення пункту 150 Порядку №1051, оскільки доказів на підтвердження наявності помилок у документах, які були підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо земельних ділянок 7123783500:01:000:0028, 7123783500:01:000:0080, 7123783500:01:000:0079 та 7123783500:01:000:0101, суду не надано.

Натомість, частина 2 статті 37 Закону передбачає обов`язок органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, повідомити про виявлену технічну помилку зацікавлених осіб.

При цьому, від того, щодо якої земельної ділянки буде виявлено помилку в документації, яка була підставою для внесення про неї відомостей до Державного земельного кадастру, залежить визначення особи, зацікавленої у її виправленні.

Суд апеляційної інстанції такі недоліки судового розгляду не усунув, доводам апеляційної скарги оцінку не надав.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2022 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовив та зазначив, що перетин ділянок з ділянкою 7123783500:01:000:0028 (площа співпадає на 0,4105%), перетин ділянок з ділянкою 7123783500:01:000:0080 (площа співпадає на 0,3967%), перетин ділянок з ділянкою 7123783500:01:000:0079 (площа співпадає на 0,7503%), перетин ділянок з ділянкою 7123783500:01:000:0101 (площа співпадає на 0,465%) підтверджуються відомостями публічної кадастрової карти України. З приводу помилок щодо реєстрації вказаних земельних ділянок позивач не звертався. Самостійно відповідач помилок не виявив. Належних, достовірних і допустимих доказів невірної державної реєстрації меж відокремлених земельних ділянок суду всупереч вимог ст.9 КАС України не надано.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр», в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №3613-VI) індексна кадастрова карта (план) - картографічний документ, що відображає місцезнаходження, межі і нумерацію кадастрових зон і кварталів та використовується для присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам і ведення кадастрової карти (плану);

кадастрова зона - сукупність (об`єднання) кадастрових кварталів;

кадастрова карта (план) - графічне зображення, що містить відомості про об`єкти Державного земельного кадастру;

кадастровий квартал - компактна територія, що визначається з метою раціональної організації кадастрової нумерації та межі якої, як правило, збігаються з природними або штучними межами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, вулицями, шляхами, інженерними спорудами, огорожами, фасадами будівель, лінійними спорудами тощо);

кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 24 Закону №3613-VI державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Частиною шостою статті 24 Закону №3613-VI передбачено, що підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки, серед іншого, є знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

При цьому, за правилами частин першої-другої статті 37 Закону №3613-VI у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб.

У разі виявлення технічної помилки, допущеної в записах Державного земельного кадастру органом, що здійснює його ведення, зазначений орган у п`ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересовану особу.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.02.2017 ОСОБА_1 звернувся до державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з заявою про державну реєстрацію земельної ділянки площею 33,2707 га в адміністративних межах Куцівської сільської ради Смілянського району Черкаської області (а.с. 8).

Заява з доданою до неї документацією із землеустрою, електронним документом, копією документа про присвоєння податкового номеру та копією документа, що посвідчує особу зареєстрована 20.02.2017 за № ЗВ-7105711482017.

Рішенням державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Семко Яни Андріївни від 01.03.2017 №РВ-7100255022017 відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру у зв`язку з невідповідності електронного документа установленим вимогам, оскільки наявні зауваження щодо валідності електронного документу. Перетин ділянок з ділянкою 7123783500:01:000:0028 площа співпадає на 0,4105%; Перетин ділянок з ділянкою 7123783500:01:000:0080 площа співпадає на 0,3967%; Перетин ділянок з ділянкою 7123783500:01:000:0079 площа співпадає на 0,7503%; Перетин ділянок з ділянкою 7123783500:01:000:0101 площа співпадає на 0,465% (а.с. 9).

Цим рішенням відповідач рекомендував усунути перетин з ділянкою 7123783500:01:000:0028, 7123783500:01:000:0080, 7123783500:01:000:0079 та 7123783500:01:000:0101.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції фактично констатував знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, частини інших земельних ділянок, а саме: 7123783500:01:000:0028, 7123783500:01:000:0080, 7123783500:01:000:0079, 7123783500:01:000:0101, а також вказав, що оскільки повноважень перевіряти правильність державної реєстрації земельних ділянок інших осіб відповідач під час розгляду заяви щодо іншої земельної ділянки не має і позивач не звертався у встановленому законом порядку до відповідача з доказами помилок та вимогою їх усунути, зазначені у спірному рішенні підстави для відмови відповідають вказаному вище переліку підстав для відповідного виду рішення.

Також суд першої інстанції вказав, що не підтверджені належними, достовірними та допустимими доказами доводи позивача про те, що земельна ділянка, щодо якої він звернувся заявою про державну реєстрацію, знаходиться в другій зоні першого кварталу індексно-кадастрової карти адміністративних меж Куцівської сільської ради Смілянського району Черкаської області.

З таким висновком колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Першочергово, апеляційний суд звертає увагу, що розташування земельної ділянки, щодо якої позивач звернувся заявою про державну реєстрацію, в другій зоні першого кварталу індексно-кадастрової карти адміністративних меж Куцівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями Публічної кадастрової карти (а.с.14, 131-132), що спростовує висновки Черкаського окружного адміністративного суду про не підтвердження її відповідного розташування.

Так, обгрунтовуючи свої вимоги, позивач неодноразово посилався на те, що земельні ділянки 7123783500:01:000:0028, 7123783500:01:000:0080, 7123783500:01:000:0079, 7123783500:01:000:0101 знаходяться в першій зоні нульового кварталу, в той час як бажана позивачем земельна ділянка розташована в другій зоні першого кварталу, тому у відповідача не було підстав для відмови у реєстрації земельної ділянки.

Перевіряючи вищевказані доводи апелянта в системному взаємозв`язку з матеріалами справи та нормативними приписами, апеляційний суд зауважує, що 06 лютого 2023 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання позивача про долучення доказів, а саме заяв про внесення виправлених відомостей до ДЗК та відповідні протоколи виправлення помилки щодо чотирьох земельних ділянок (а.с. 148-159).

З вищевказаних доказів вбачається, що державний кадастровий реєстратор звернулась із заявами про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру щодо земельних ділянок 7123783500:01:000:0028, 7123783500:01:000:0080, 7123783500:01:000:0079, 7123783500:01:000:0101, де просить відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру виправити помилку, допущену у координатах поворотних точок меж земельної ділянки внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, а саме: координати земельної ділянки не відповідають фактичному місцю розташування земельної ділянки, і за наслідком перевірки відповідно до наданих протоколів дані приведено у відповідність.

Як вже було зазначено, згідно з частиною шостою статті 24 Закону №3613-VI передбачено, що підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки, серед іншого, є знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Разом з тим, як було встановлено вище, в межах спірних правовідносин, знаходження в межах земельної ділянки, яку бажав зареєструвати позивач, частин земельних ділянок 7123783500:01:000:0028, 7123783500:01:000:0080, 7123783500:01:000:0079, 7123783500:01:000:0101, не підтверджується матеріалами справи, при цьому, відповідачем було виправлено виявлені помилки у розташуванні вказаних земельних ділянок, що підтверджує помилковість оскаржуваного рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру.

Вищевикладеним підтверджуються доводи позивача про те, що земельні ділянки 7123783500:01:000:0028, 7123783500:01:000:0080, 7123783500:01:000:0079, 7123783500:01:000:0101 знаходяться в першій зоні нульового кварталу, в той час як бажана позивачем земельна ділянка розташована в другій зоні першого кварталу, тому у відповідача не було підстав для відмови у реєстрації земельної ділянки, що є підставою для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 20.02.2017 №РВ-7100255022017 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача вчинити дії, направлені на усунення перешкод, шляхом виправлення помилок щодо трьох земельних ділянок з кадастровими номерами 7123783500:01:000:0028, 7123783500:01:000:0080 та 7123783500:01:000:0101 на майбутнє для подальшої законної реєстрації земельної ділянки позивача, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення останньої, оскільки як вбачається з наданих позивачем доказів, а саме заяв про внесення виправлених відомостей до ДЗК та відповідних протоколів виправлення помилки щодо земельних ділянок, то відповідачем було виправлено виявлені помилки, а саме невідповідність координаті фактичному місцю розташування земельних ділянок.

Звертаючись з позовом, ОСОБА_1 просив зобов`язати відповідача провести державну реєстрацію земельної ділянки, площею 33,2707 га згідно з технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адмінмежах Куцівської сільської ради та видати відповідний витяг.

Щодо наявності правових підстав для задоволення вищевказаних позовних вимог, апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи бездіяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. При реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.

Відповідно до пунктів 2, 4 та 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення; визнати бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії; визначити інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Апеляційний суд зазначає, що вирішення питання про яке просить позивач, в частині зобов`язання відповідача провести державну реєстрацію земельної ділянки, площею 33,2707 га згідно з технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адмінмежах Куцівської сільської ради та видати відповідний витяг, перебуває поза компетенцією адміністративного суду, оскільки до юрисдикції суду в широкому розумінні не входить зобов`язання відповідача приймати будь-яке конкретне рішення, оскільки відповідно до чинного законодавства України суд не має права перебирати на себе повноваження, віднесені до компетенції, зокрема, відповідного органу.

Суд може за наявності достатніх правових підстав визнати рішення неправомірним та скасувати його, а також зобов`язати відповідача з урахуванням висновків суду повторно розглянути відповідне питання та прийняти за наслідками розгляду вмотивоване та обґрунтоване нормами законодавства рішення, при цьому суд не може перебирати на себе функцію дозвільного органу, яка не покладена на суд законом.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 200/2260/19-а, від 13.01.2021 у справі № 1340/5638/18.

Частиною першою статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, способом захисту порушеного права позивача, який би відповідав положенням пункту 4 статті 245 КАС України та був найбільш ефективним із можливих способів захисту порушеного права, є саме зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області розглянути заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію земельної ділянки площею 33,2707 га, яка розташована за адресою: Черкаська область, Смілянський район, Куцівська сільська рада та прийняти рішення відповідно до частини п`ятої статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» з врахуванням висновків суду.

Щодо зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання рішення суду, вказане питання врегульоване статтею 381 КАС України.

Зокрема, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

Отже, зобов`язання відповідача подати суду звіт та накласти штраф є правом, а не обов`язком суду.

Зважаючи на статус учасників, предмет заявленого спору, досліджені докази та результат вирішеного спору, суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав вважати, що за умови набрання законної сили рішенням суду, відповідач уникатиме його виконання, тому дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення заходів контролю в цій справі.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2022 року - задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2022 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 20.02.2017 №РВ-7100255022017 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39765890) розглянути заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію земельної ділянки площею 33,2707 га, яка розташована за адресою: Черкаська область, Смілянський район, Куцівська сільська рада та прийняти рішення відповідно до частини п`ятої статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» з врахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

Н.В. Безименна