Постанова

від 22.02.2024 по справі 823/403/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/403/17 Суддя (судді) першої інстанції: Анжеліка БАБИЧ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Аліменка В.О.,

Мельничука В.П.,

При секретарі: Долинської Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, у якому просив:

- визнати неправомірним рішення від 20.02.2017 №РВ-7100255022017 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

- зобов`язати відповідача вчинити дії, направлені на усунення перешкод, шляхом виправлення помилок щодо трьох земельних ділянок з кадастровими номерами 7123783500:01:000:0028, 7123783500:01:000:0080 та 7123783500:01:000:0101 на майбутнє для подальшої законної реєстрації земельної ділянки позивача;

- зобов`язати відповідача провести державну реєстрацію земельної ділянки, площею 33,2707 га згідно з технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адмінмежах Куцівської сільської ради та видати відповідний витяг;

- зобов`язати відповідача подати до суду звіт про виконання рішення суду.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2022 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Втім, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2022 року - задоволено частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2022 року -скасовано.

Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 20.02.2017 №РВ-7100255022017 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39765890) розглянути заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію земельної ділянки площею 33,2707 га, яка розташована за адресою: Черкаська область, Смілянський район, Куцівська сільська рада та прийняти рішення відповідно до частини п`ятої статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» з врахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Як наслідок, судом першої інстанції у цій справі було видано виконавчий лист.

22 грудня 2023 року від позивача до суду надійшла заява (вх.№ 57629/23), в якій останній просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2023; зобов`язати відповідача вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню виконання зазначеної вище постанови суду, та здійснювати подальші дії для позитивного вирішення питання, з яким він звернувся; направити копію ухвали для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року залишено без задоволення повністю заяву (вх. від 22.12.2023 № 57629/23) ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо не виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року, зобов`язання вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню виконання зазначеної вище постанови суду, та здійснювати подальші дії для позитивного вирішення питання, з яким він звернувся, направлення копії ухвали для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким заяву, подану у порядку статті 383 КАС України - задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що рішення суду у справі 823/403/17 виконано не відповідачем по справі, а іншою третьою особою - Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області, яка не являється стороною у справі.

На думку апелянта, з огляду на зміну чинного законодавства, враховуючи, що Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області позбавлене можливості повторно розглянути заяву від ОСОБА_1 , тому останнє повинно було звернутись заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення, оскільки за інших обставин не можна вважати, що судове рішення виконано відповідачем у спосіб передбачений Законом України «Про виконавче провадження».

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до частини другої ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у силу вимог частини четвертої ст. 229 КАС України, оскільки сторони у судове засідання не з`явились.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відмовляючи у задоволенні заяви у порядку статті 383 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на звернення відповідача до ДП «Черкаський науково - дослідний інститут землеустрою» з клопотанням від 05.12.2023 № 19-23-0.2-7592/2-23 про повторне подання заяви на реєстрацію земельної ділянки площею 33,2027 га в адміністративних межах Куцівської сільської ради Смілянського (нині - Черкаського) району, відсутні підстави щодо бездіяльності відповідача щодо не виконання вказаної постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2023, тому підстави для задоволення заяви у порядку статті 383 КАС України - відсутні.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами положень статей 129 та 129-1 Конституції України обов`язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Крім того, статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи, що забезпечується через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин 1 та 2 статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом норм статті 129-1 Конституції України, статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо обов`язковості судового рішення такою підставою є обставини, які ставлять під сумнів виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення.

У свою чергу, правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Застосування судом до суб`єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

У той же час, частиною четвертою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Згідно частини п`ятої вказаної статті у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.

Таким чином, вказаною нормою статті 383 КАС України встановлено скорочені строки звернення до суду у справах щодо визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, які не ставлять під сумнів саму суть права доступу до суду.

Тобто, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він має право звернутись до суду в порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, яка повинна відповідати вищевказаним вимогам, у разі недотримання яких, така заява підлягає поверненню.

Як свідчать матеріали справи, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2023 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 20.02.2017 №РВ-7100255022017 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39765890) розглянути заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію земельної ділянки площею 33,2707 га, яка розташована за адресою: Черкаська область, Смілянський район, Куцівська сільська рада та прийняти рішення відповідно до частини п`ятої статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» з врахуванням висновків суду.

З вказаної постанови вбачається, що предметом спору у зазначеній справі було рішення від 20.02.2017 №РВ-7100255022017 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, яке прийняте з підстав невідповідності електронного документа установленим вимогам: «XSD Схема наявні зауваження щодо валідності електронного документу. Перетин ділянок з ділянкою 7123783500:01:000:0028 площа співпадає на 0,4105%; Перетин ділянок з ділянкою 7123783500:01:000:0080 площа співпадає на 0,3967%; Перетин ділянок з ділянкою 7123783500:01:000:0079 площа співпадає на 0,7503%; Перетин ділянок з ділянкою 7123783500:01:000:0101 площа співпадає на 0,465%. Рекомендовано усунути перетин ділянок з ділянкою 7123783500:01:000:0028 площа співпадає на 0,4105%; перетин ділянок з ділянкою 7123783500:01:000:0080 площа співпадає на 0,3967%, перетин ділянок з ділянкою 7123783500:01:000:0079 площа співпадає на 0,7503%, перетин ділянок з ділянкою 7123783500:01:000:0101 площа співпадає на 0,465%».

На виконання вимог постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2023 у даній справі відповідач звернувся до ДП «Черкаський науково - дослідний інститут землеустрою» з клопотанням від 05.12.2023 № 19-23-0.2-7592/2-23 про повторне подання заяви на реєстрацію земельної ділянки площею 33,2027 га в адміністративних межах Куцівської сільської ради Смілянського (нині - Черкаського) району.

Однак, 06.12.2023 державний кадастровий реєстратор ДП «Черкаський інститут землеустрою» прийняв рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру №РВ 6800204762023 з підстав перетину ділянок з ділянкою 7123783500:02:001:0458; площа співпадає на 94,2249.

У вказаному рішенні повідомлено, що за принципом екстериторіальності державний кадастровий адміністратор не має достатньо прав для аналізу даних оновлень, у зв`язку з вищевикладеним замовникам запропоновано звернутись в Центр адміністративних послуг або в електронній формі через Єдиний державний портал адміністративних послуг із заявою про виправлення відомостей Державного земельного кадастру про координати поворотних точок меж земельних земельних ділянок.

У силу вимог частини п`ятої статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Вказане свідчить про те, що відповідач для виконання зазначеного вище рішення суду від 04.09.2023 звернувся з відповідною заявою до державного кадастрового реєстратора та отримав рішення від 06.12.2023 №РВ 6800204762023, що свідчить про відсутність бездіяльності відповідача щодо не виконання вказаної постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2023.

До того, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2023 на відповідача не покладений обов`язок щодо позитивного задоволення заяви позивача.

Як наслідок, відсутні підстави для зобов`язання відповідача вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню виконання зазначеної вище постанови суду, та здійснювати подальші дії для позитивного вирішення питання, з яким позивач звернувся шляхом направлення копії ухвали відповідачу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви позивача.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 229, 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді В.О. Аліменко

В.П. Мельничук