Постанова

від 13.07.2023 по справі 260/2398/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/2398/20 пров. № А/857/1062/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді :Кухтея Р.В.,

суддів : Обрізка І.М., Шевчук С.М.,

з участю секретаря судового засідання: Хабазні Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Закарпатського обласного комунального підприємства Міжнародний аеропорт Ужгород на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року (ухвалене головуючою-суддею Калинич Я.М., час проголошення рішення 09 год 38 хв у м. Ужгороді, повний текст судового рішення складено 25 листопада 2022 року) у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Закарпатського обласного комунального підприємства Міжнародний аеропорт Ужгород, Державного авіаційного підприємства КАРПАТИ-АВІА МНС України про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом Закарпатського обласного комунального підприємства Міжнародний аеропорт Ужгород до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним нарахування заборгованості,

в с т а н о в и в :

У червні 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - ГУ ПФУ, пенсійний орган) звернулося в суд із адміністративним позовом до Закарпатського обласного комунального підприємства Міжнародний аеропорт Ужгород (далі - ЗОКП Міжнародний аеропорт Ужгород, Підприємство), Державного авіаційного підприємства КАРПАТИ-АВІА МНС України (далі - ДАП КАРПАТИ-АВІА), в якому просило стягнути з КП Міжнародний аеропорт Ужгород на користь ГУ ПФУ заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених по списку №1 в сумі 43225,93 грн.

12.08.2020 ЗОКП Міжнародний аеропорт Ужгород звернулося в суд із зустрічним позовом до ГУ ПФУ, в якому просило визнати протиправним нарахування Підприємству пенсійним органом фактичних витрат на виплату доставку пенсій, яка призначена ОСОБА_1 на пільгових умовах.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 позовні вимоги ГУ ПФУ до відповідачів були задоволені повністю. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ЗОКП Міжнародний аеропорт Ужгород подало апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити ГУ ПФУ у задоволенні первісного позову та задовольнити позовні вимоги за зустрічним позовом.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах з ЗОКП Міжнародний аеропорт Ужгород, а працював в Ужгородському об`єднаному авіазагоні та Ужгородському авіапідприємстві та був звільнений шляхом переводу з Ужгородського авіапідприємства, яке входило до складу Українського об`єднання цивільної авіації, до ДП Украерорух (наказ №65 від 10.11.1993), яке і є правонаступником Ужгородського авіапідприємства. ЗОКП Міжнародний аеропорт Ужгород не є правонаступником Ужгородського об`єднаного авіазагону та Ужгородського авіапідприємства в частині безпеки повітряного руху та управління ним. Натомість, правонаступником прав та обов`язків Ужгородського об`єднаного авіазагону є Ужгородське ДАП Універсал-Авіа, з якого в подальшому під час реорганізації було виділено ДП Міжнародний аеропорт Ужгород згідно наказу Міністерства транспорту України №487 від 04.09.2000 та в частині штату та майна, що забезпечували безпеку повітряного руху передано ДП Украерорух.

Пенсійний орган не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк.

Представники сторін не з`явилися в судове засідання, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце слухання справи, клопотань не заявляли.

З урахуванням положень ч.2 ст.313 КАС України, колегія суду ухвалила проводити розгляд справи за відсутності представників сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ЗОКП Міжнародний аеропорт Ужгород слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний адміністративний позов, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що ЗОКП Міжнародний аеропорт Ужгород 22.02.2011 зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Ужгородської міської ради, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та місцезнаходженням якого є : вул. Собранецька, 145, м. Ужгород, Закарпатська обл.

Позивачем на адресу підприємства надсилались розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058) в частині пенсій, призначених відповідно до пункту а ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення №1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон №1788).

Відповідно до зведеного розрахунку фактичних витрат пільгових пенсій, які підлягають відшкодуванню пенсіонеру ОСОБА_1 за період з квітня 2020 року по червень 2020 року було виплачено в сумі 43225,93 грн.

Задовольняючи позовні вимоги за первісним позовом у повному обсязі та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що у ЗОКП Міжнародний аеропорт Ужгород наявний обов`язок відшкодовувати витрати Пенсійного фонду зазначені у позові на виплату та доставку пенсій. Проте, у встановлений чинним законодавством строк відповідач не відшкодував пенсійному органу фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 за період квітень-червень 2020 року. Суд також звернув увагу на те, що питання стягнення з відповідача фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених згідно Закону №1788 було предметом розгляду в Закарпатському окружному адміністративному суді у справах №807/1567/17, №0740/1059/18, №260/28/20, №260/1450/18, №807/276/18, №260/3246/20, №807/818/17, №807/603/18, №260/1040/19, №807/1441/17, №807/30/17, №260/442/19, №260/1476/19, №260/810/20, за результатами розгляду яких були задоволені позовні вимоги ГУ ПФУ про стягнення з ЗОКП Міжнародний аеропорт Ужгород витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_1 , які набрали законної сили.

Проте, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, до яких суд прийшов з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Законом №1788, Законом №1058 та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженоюпостановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 (далі -Інструкція №21-1).

Відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону №1058, покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що призначені особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (до 01 січня 2004).

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цимЗаконом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цьогоЗакону.

Згідно п.10 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (далі - Порядок №637).

Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначена в Інструкції №21-1, пунктом 6.2 якої передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058.

Згідно п.6.3 Інструкції №21-1, у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Колегією суддів встановлено, що ЗОКП Міжнародний аеропорт Ужгород є правонаступником ДП Міжнародний аеропорт Ужгород.

Згідно статуту ДП Міжнародний аеропорт Ужгород заснований в результаті реорганізації Ужгородського державного авіапідприємства Універсал Авіа згідно наказу міністерства транспорту України №487 від 04.09.2000, шляхом виділення з його складу аеропорту та є правонаступником реорганізованого Ужгородського державного підприємства Універсал-Авіа в частині питань аеропортової діяльності.

У свою чергу, ЗОКП Міжнародний аеропорт Ужгород був створений рішенням Закарпатської ОДА №340 від 07.11.2001 на базі цілісного майнового комплексу ДП Міжнародний аеропорт Ужгород та статуту ЗОКП Міжнародний аеропорт Ужгород.

Таким чином, ДП Міжнародний аеропорт Ужгород (правонаступником якого є відповідач) не було правонаступником ДАП Універсал-Авіа з питань авіаційної діяльності.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що ЗОКП Міжнародний аеропорт Ужгород не є правонаступником підприємств, на якому працювала особа, яка внесена у список, а видача довідки про підтвердження пільгового характеру роботи не свідчить про визнання факту роботи такої особи на підприємстві (або на підприємстві, правонаступником якого є підприємство), що видало уточнюючу довідку.

Таким чином, колегія суддів приймає до уваги доводи скаржника, що у відповідача за первісним позовом відсутній обов`язок з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_1 , що в свою чергу свідчить про безпідставність стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених по списку №1, яка виникла за період квітень-червень 2020 року в сумі 43225,93 грн.

Суд першої інстанції не взяв до уваги вищенаведеного та дійшов помилкового висновку про задоволення первісного адміністративного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову.

Крім того, слушними, на думку колегії суддів, є доводи скаржника про те, що саме ДАП Карпати-Авіа МНС України є правонаступником Ужгородського державного авіапідприємства Універсал Авіа. При цьому, зазначене підприємство володіє майном та не ліквідоване.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі Проніна проти України (рішення від 18.07.2006).

Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Згідно ст.317 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення суду першої інстанції та ухвалює нове, коли має місце неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є суттєвими та складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення зустрічних позовних вимог та відмову у задоволенні вимог за первісним позовом.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Закарпатського обласного комунального підприємства Міжнародний аеропорт Ужгород задовольнити.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року по справі №260/2398/20 скасувати та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Закарпатського обласного комунального підприємства Міжнародний аеропорт Ужгород, Державного авіаційного підприємства КАРПАТИ-АВІА МНС України про стягнення заборгованості

Зустрічний позов Закарпатського обласного комунального підприємства Міжнародний аеропорт Ужгород до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним нарахування заборгованості задовольнити повністю.

Визнати протиправним нарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області заборгованості Закарпатському обласному комунальному підприємству Міжнародний аеропорт Ужгород з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначених на пільгових умовах.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді І. М. Обрізко С. М. Шевчук У зв`язку із перебуванням судді Обрізка І.М. з 17.07.2023 по 06.08.2023 включно у відпустці, судді Шевчук С.М. з 31.07.2023 по 31.08.2023 включно у відпустці та головуючого судді Кухтея Р.В. з 31.07.2023 по 04.09.2023 включно у відпустці, повний текст постанови складений та підписаний повним складом суду 05.09.2023.