Ухвала

від 05.09.2023 по справі 903/626/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 903/626/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Письменна О. М.,

за участю представників сторін:

позивача - не з`явилися,

відповідача - не з`явилися,

третьої особи - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮБОМЛЬ-РИНОК"</a>

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 (колегія суддів: Мельник О. В. - головуючий, Олексюк Г. Є., Гудак А. В.) у справі

за позовом Любомльської міської ради Волинської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮБОМЛЬ-РИНОК"</a>,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - державного реєстратора Реєстраційної служби Любомльського районного управління юстиції Волинської області Литвинюка Андрія Миколайовича,

про скасування рішення про державну реєстрацію права та припинення права власності,

ВСТАНОВИВ:

Любомльська міська рада Волинської області (далі - Любомльська міська рада) звернулася до Господарського суду Волинської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮБОМЛЬ-РИНОК"</a> (далі - ТОВ "ЛЮБОМЛЬ-РИНОК"), в якій просила: скасувати рішення індексний номер 28265979 від 16.02.2016 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна про державну реєстрацію права власності ТОВ "ЛЮБОМЛЬ-РИНОК" на торговий павільйон, площею 56,2 м2, що знаходиться за адресою: м. Любомль, вул. 1-го Травня, 32, Волинська область, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 850153507233 (далі - торговий павільйон); припинити право власності ТОВ "ЛЮБОМЛЬ-РИНОК" на торговий павільйон.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Любомльська міська рада зазначала, зокрема, про те, що відповідач порушив умови використання земельної ділянки, що належать до комунальної власності, тому Любомльська міська рада відповідно до статті 152 Земельного кодексу України може вимагати усунення будь-яких порушень своїх прав.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 22.03.2023 у справі № 903/626/21 (суддя Якушева І. О.) у задоволенні позову Любомльської міської ради до ТОВ "ЛЮБОМЛЬ-РИНОК" відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що відповідач подав документи, передбачені пунктом 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, для державної реєстрації права власності на торговий павільйон, тому дійшов висновку, що рішення державного реєстратора від 16.02.2016 про державну реєстрацію права власності за ТОВ "ЛЮБОМЛЬ-РИНОК" на торговий павільйон є законним, підстави для його скасування відсутні. Суд зазначив, що вимога позивача припинити право власності ТОВ "ЛЮБОМЛЬ-РИНОК" на торговий павільйон не підлягає задоволенню, оскільки вона є похідною від вимоги про скасування рішення державного реєстратора від 16.02.2016; обставин порушення права власності на земельну ділянку, на якій побудовано торговий павільйон, позивач у процесі розгляду справи не довів.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 рішення Господарського суду Волинської області від 22.03.23 у справі № 903/626/21 в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про припинення права власності ТОВ "ЛЮБОМЛЬ-РИНОК" на торговий павільйон змінено в мотивувальній частині, викладено мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Рішення Господарського суду Волинської області від 22.03.2023 у справі № 903/626/21 в частині відмови в задоволенні позовної вимоги Любомльської міської ради про скасування рішення про державну реєстрацію права скасоване та прийнято в цій частині нове рішення, яким позов Любомльської міської ради в цій частині позовних вимог задоволено. Скасовано рішення (індексний номер 28265979 від 16.02.2016) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна права власності ТОВ "ЛЮБОМЛЬ-РИНОК" на торговий павільйон.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог Любомльської міської ради про припинення права власності на торговий павільйон, виходив із того, що торговий павільйон був збудований ТОВ "ЛЮБОМЛЬ-РИНОК" на земельній ділянці, що перебуває в комунальній власності, без згоди власника земельної ділянки - Любомльської міської ради. Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що побудоване відповідачем нерухоме майно (торговий павільйон) є самочинним будівництвом в розумінні частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України і ТОВ "ЛЮБОМЛЬ-РИНОК" не набуло право власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Суд апеляційної інстанції, задовольняючи вимоги Любомльської міської ради про скасування рішення від 16.02.2016 про державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна права власності ТОВ "ЛЮБОМЛЬ-РИНОК" на торговий павільйон, виходив із того, що при розгляді цього спору судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач не набув права власності на торговий павільйон, оскільки вказаний об`єкт є самочинним будівництвом в розумінні статті 376 Цивільного кодексу України.

ТОВ "ЛЮБОМЛЬ-РИНОК", не погодившись із постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 у справі № 903/626/21, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.05.2023, а рішення Господарського суду Волинської області від 22.03.2023 у справі № 903/626/21 залишити в силі.

ТОВ "ЛЮБОМЛЬ-РИНОК", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції порушив положення статей 13, 14, 46, 76, 77, 269, Господарського процесуального кодексу України, статті 261 Цивільного кодексу України, частини 3 статті 10, частини 4 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пункту 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127. При цьому ТОВ "ЛЮБОМЛЬ-РИНОК" зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 220/421/17, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 24.02.2021 у справі № 9901/165/20, від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16, та висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 29.10.2014 у справі № 6-152цс14. Скаржник стверджує про відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування статті 13 Господарського процесуального кодексу України, статей 261, 267 Цивільного кодексу України, частини 3 статті 10, частини 4 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пункту 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, у подібних правовідносинах.

Водночас колегія суддів Верховного Суду встановила, що ухвалою Верховного Суду від 27.06.2023 справу № 916/1174/22 разом з касаційною скаргою Южненської міської ради Одеського району Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 21.10.2022 та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Передаючи справу № 916/1174/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що не погоджується з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду щодо застосування норми права (статті 376 Цивільного кодексу України та статті 152 Земельного кодексу України) у подібних правовідносинах, викладеними у постанові від 21.12.2012 у справі № 263/18985/15 (провадження № 61-436св22), про те, що вимоги власника землі про скасування реєстрації права власності на самочинне будівництво за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, та припинення її права власності на такий об`єкт є належними способами захисту порушеного права. Тому Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважав за необхідне відступити від цього висновку, виходячи з такого.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 916/1174/22 зауважив, що з огляду на положення статей 152 Земельного кодексу України, статей 15, 16, 376 Цивільного кодексу України, за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього, проте в окремих випадках стаття 376 Цивільного кодексу України передбачає можливість визнання судом права власності на самочинно збудоване нерухоме майно як за особою, яка здійснила самочинне будівництво, так і за власником (користувачем) земельної ділянки. Особа яка здійснила (здійснює) будівництво без відповідного дозволу не набуває право власності на такий об`єкт, його доля не може бути не вирішеною; такий об`єкт або має перейти у власність осіб, які мають права на нього претендувати, або бути знесений. У цьому контексті, як зазначив Верховний Суд, задоволення вимоги про припинення права власності на самочинно збудований об`єкт не вирішує питання законності існування нерухомої речі, а відтак не може захистити право власника землі у разі, якщо воно порушується самочинним будівництвом. У цьому разі належним та ефективним способом захисту прав власника (користувача) земельної ділянки, який заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, є вчинення дій, що передбачені положеннями статті 376 Цивільного кодексу України, а саме звернення до суду з позовом про знесення такого майна (самочинного будівництва) особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок та / або визнання за власником (користувачем) земельної ділянки права власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Враховуючи подібність предмета та підстав позову, змісту правовідносин та фактичних обставин у справі № 903/626/21, що розглядається, і справі № 916/1174/22, а також для забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики Верховний Суд вважає за необхідне зупинити касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ЛЮБОМЛЬ-РИНОК" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 у справі № 903/626/21 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 916/1174/22.

Керуючись пунктом 7 частини 1 статті 228, статтями 234, 314 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Зупинити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮБОМЛЬ-РИНОК"</a> на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 у справі № 903/626/21 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 916/1174/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак