Постанова

від 06.09.2023 по справі 560/33/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/33/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

06 вересня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Полотнянка Ю.П. Граб Л.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області на додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.10.2022 року № 0055922406, яким Головне управління ДПС у Хмельницькій області збільшило фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами-підприємцями за результатами річного декларування на загальну суму 62794,71 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 57086,10 грн., та за штрафними (фінасовими) санкціями (штрафами) в сумі 5708,61 грн.;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.10.2022 року № 0055952406, яким Головне управління ДПС у Хмельницькій області збільшило фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами-підприємцями за результатами річного декларування на загальну суму 680 грн., в тому числі за штрафними (фінасовими) санкціями (штрафами) в сумі 680 грн.;

- визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.10.2022 року № 055912406, яким Головне управління ДПС у Хмельницькій області вимагає від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплатити заборгованість по єдиному внеску в сумі 62841,91 грн.

- в решті позовних вимог відмовлено;

- стягнуто на користь ОСОБА_1 1325,71 грн., судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

В подальшому, представником позивача до Хмельницького окружного адміністративного суду було подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 17980,00 грн.

Додатковим рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року заяву задоволено частково та стягнуто на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати за надання правничої допомоги в сумі 3000 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Хмельницькій області подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні заяви про розподіл судових витрат відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

У відповідності до вимог ст. 311 КАС України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Оцінюючи висновки суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до пункту 1 частини 3 вказаної статті для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частинами 4,5 ст.134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 6,7 ст.134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання щодо пов`язаності витрат з розглядом справи та пропорційності розміру наданих послуг, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Порядок і умови надання правової допомоги, права й обов`язки адвокатів та інших фахівців у галузі права, які беруть участь в адміністративному процесі і надають правову допомогу, визначаються положеннями КАС України та іншими законами.

Документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19 та від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивачем подано наступні документи:

1) договір про надання правової допомоги № 22/2022 від « 17» жовтня 2022 року, укладеним між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Андрія Талалая «А.ТЛЕКС»;

2) додаток 1 до договору про надання правової допомоги № 22/2022 від « 17» жовтня 2022 року - «Вартість послуг Адвокатського бюро «Андрія Талалая «А.Т.ЛЕКС»;

3) рахунок-фактуру № 01-22/2022 від 23 грудня 2022 року на суму 9900,99 грн.;

4) меморіальний ордер № @2PL193960 від 27 грудня 2022 року на суму 9900,99 грн;

5) банківська виписка по рахунку АБ «Андрія Талалая «А.Т.ЛЕКС» про надходження коштів за платежем по рахунку-фактурі № 01-22/2022 від 23 грудня 2022 року;

6) акт приймання - передачі наданих послуг № 01-22/2022 від 29 березня 2023 року;

7) рахунок-фактура № 02-22/2022 від 29 березня 2023 року на суму 8100 грн.;

8) платіжна інструкція № 0.0.2926115356.1 від 30 березня 2023 року на суму 8100 грн.;

9) банківська виписка по рахунку АБ «Андрія Талалая «А.Т.ЛЕКС» про надходження коштів за платежем по рахунку-фактурі № 02-22/2022 від 29 березня 2023 року.

Враховуючи фактичний об`єм виконаної роботи та її незначну складність, суд першої інстанції дійшов висновку, що розумно обґрунтованими, справедливими та співмірними заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу у розмірі 3000,00 грн. за всіма складовими професійних правничих послуг.

Досліджуючи питання співмірності суми понесених позивачем витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 21 серпня 2020 року по справі № 520/2915/19 та від 21 жовтня 2021 року по справі №420/4820/19.

В свою чергу, колегія суддів вважає належним чином обґрунтованою суму компенсації витрат на правничу допомогу, задоволену судом першої інстанції, у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, що відповідає позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 23.04.2019 року у справі №826/9047/16 (касаційне провадження №К/9901/5750/19).

Проаналізувавши розрахунок витрат на професійну правничу допомогу та враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, колегія суддів вважає розмір витрат на оплату послуг адвоката, відшкодований судом першої інстанції на користь позивача в розмірі 3000,00 грн. співмірний із складністю справи та наданими послугами, обсягом наданих послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони.

Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо часткового задоволення заявлених позивачем вимог та стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не встановлено.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області залишити без задоволення, а додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Полотнянко Ю.П. Граб Л.С.