Постанова

від 06.09.2023 по справі 560/33/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/33/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

06 вересня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Полотнянка Ю.П. Граб Л.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просив визнати протиправним та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 25.10.2022 року №0055962406;

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 25.10.2022 року №0055972406;

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 25.10.2022 року №0055922406;

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 25.10.2022 року №0055952406;

- вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) від 25.10.2022 року № 055912406 по єдиному внеску в сумі 62841,91 грн.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.10.2022 року № 0055922406, яким Головне управління ДПС у Хмельницькій області збільшило фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами-підприємцями за результатами річного декларування на загальну суму 62794,71 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 57086,10 грн., та за штрафними (фінасовими) санкціями (штрафами) в сумі 5708,61 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.10.2022 року № 0055952406, яким Головне управління ДПС у Хмельницькій області збільшило фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами-підприємцями за результатами річного декларування на загальну суму 680 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 680 грн.

Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.10.2022 року № 055912406, яким Головне управління ДПС у Хмельницькій області вимагає від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплатити заборгованість по єдиному внеску в сумі 62841,91 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Вказує, що ним повністю правомірно прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, та вимога про сплату боргу.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що у період з 01.10.2019 по 20.04.2022 працівниками Головного управління ДПС у Хмельницькій області проведена документальна позапланова виїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за період з 01.10.2019 по 20.04.2022.

За результатами перевірки складено акт від 28.09.2022 №4421/22-01-24-06/ НОМЕР_1 , відповідно до висновків якого, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 порушено вимоги:

- п. 51.1 ст.51 ПК України, п. 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, зареєстрованого в Мін`юсті України 30.01.2015 №111/26556, в результаті чого Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за IV квартал 2019 року, І-ІУ квартали 2020 року, І-ІІ квартали 2021 року не подано;

- п. 2 ч.1 ст.7, п.5 ст.8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове пенсійне страхування" від 08.07.10 року №2464-VI в результаті чого занижено єдиний внесок на загальну суму 62841,91 грн., в тому числі за 2021 рік в сумі 52618,51 грн., 2022 рік в сумі 10223,40 грн.;

- п. 16-1 Підрозділу 10 "Інші перехідні положення", пп. 162.1.1 п. 162.1 ст.162, пп. 163.1.2 п. 163.1 ст.163 ПК України, в результаті чого занижено військовий збір в загальній сумі 4757,18 грн., в тому числі: за 2021 рік в сумі 3865,13 грн., за 2022 рік в сумі 892,05 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п. 167.1 ст.167, п. 177.1, 177.2, пп. 177.4.3, 177.4.4 п. 177.4 ст.177 ПК України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб в загальній сумі 57086,10 грн., в т.ч.,: у 2021 році в сумі 46381,50 грн., 2022 році в сумі 10704,60 грн.;

- пп. 49.18.5 п.49.18 ст.49, п. 177.5 ст.177 ПК України в результаті чого не подано Декларації про майновий стан та доходи за 2021 рік та 2022 рік.

На підставі висновків акту перевірки від 28.09.2022 №4421/22-01-24-06/3083920059 Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області винесено податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 25.10.2022 року № 0055922406, яким Головне управління ДПС у Хмельницькій області збільшило фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами-підприємцями за результатами річного декларування на загальну суму 62794,71 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 57086,10 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 5708,61 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 25.10.2022 року № 0055952406, яким Головне управління ДПС у Хмельницькій області збільшило фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами-підприємцями за результатами річного декларування на загальну суму 680 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 680 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 25.10.2022 року № 0055962406, яким Головне управління ДПС у Хмельницькій області збільшило фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п на загальну суму 1020 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 1020 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 25.10.2022 року № 0055972406, яким Головне управління ДПС у Хмельницькій області збільшило фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 грошове зобов`язання з військового збору, що сплачується за результатами річного декларування на загальну суму 5232,90 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 4757,18 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 475,72 грн.

Також позивачу виставлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.10.2022 року № 055912406, якою Головне управління ДПС у Хмельницькій області вимагає від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплатити заборгованість по єдиному внеску в сумі 62841,91 грн.

Позивач, вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення, та вимогу протиправними, звернувся з вказаним позовом до суду.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Зокрема, суд встановив, що позивач, надаючи поворотну, безоплатну фінансову допомогу, не отримував доходу, тому внаслідок цього, він не втратив права перебування на спрощеній системі оподаткування і дохід, отриманий від здійснення підприємницької діяльності протягом 2021-2022 років, має бути оподатковано за спрощеною системою, з одночасним поданням позивачем відповідної звітності.

Відтак, суд вважає протиправним податкове повідомлення-рішення від 25.10.2022 року №0055922406, яким Головне управління ДПС у Хмельницькій області збільшило позивачу грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами-підприємцями за результатами річного декларування на загальну суму 62794,71 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 57086,10 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 5708,61 грн.; та податкове повідомлення-рішення від 25.10.2022 року №0055952406, яким Головне управління ДПС у Хмельницькій області збільшило позивачу грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами-підприємцями за результатами річного декларування на загальну суму 680 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 680 грн.

Також суд зазначив, що операції, пов`язані з отримання, наданням та поверненням/неповерненням поворотної фінансової допомоги, не можуть розглядатися, як постачання товарів або послуг, а тому, вони не є об`єктом оподаткування ПДВ.

З цих же підстав, суд вважає необгрунтованим визначення перевіряючими військового збору та штрафних санкцій, а також нарахування єдиного внеску. Тому, податкове повідомлення-рішення від 25.10.2022 року № 0055972406, яким Головне управління ДПС у Хмельницькій області збільшило позивачу грошове зобов`язання з військового збору, що сплачується за результатами річного декларування на загальну суму 5232,90 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 4757,18 грн., та за штрафними (фінасовими) санкціями (штрафами) в сумі 475,72 грн., та вимога про сплату боргу (недоїмки) від 25.10.2022 року № 055912406, якою Головне управління ДПС у Хмельницькій області вимагає від позивача сплатити заборгованість по єдиному внеску в сумі 62841,91 грн., є протиправними.

Щодо правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення 25.10.2022 за №0055962406 про застосування штрафних санкцій за порушення норм ПК України в сумі 1020 грн., суд першої інстанції встановив, що в порушення вимог п.51.1 ст.51 Податкового кодексу України, п. 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, зареєстрований в Мін`юсті України 30.01.2015 №111/26556 ФОП ОСОБА_1 , податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за IV квартал 2019 року, I-IV квартали 2020 року, І-ІІ квартали 2021 року не подано.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.10.2022 року № 0055962406, яким збільшено позивачу грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п на загальну суму 1020 грн., в тому числі за штрафними (фінасовими) санкціями (штрафами) в сумі 1020 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.2 статті 44 ПК України).

Приписами пункту 291.2 статті 291 ПК України визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

В силу вимог пункту 291.3 статті 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Положеннями пункту 291.4 статті 291 ПК України, в редакції, чинній в період порушення позивачем, на думку контролюючого органу, умов перебування на спрощеній системі оподаткування (з 01.10.2021 по 20.04.2022), встановлено, що суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, зокрема, друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Відповідно до пунктів 177.1, 177.2 статті 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

У разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників податку - фізичних осіб (пункт 177.6 статті 177 ПК України).

Згідно з пунктом 292.1 статті 292 ПК України доходом платника єдиного податку є для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

В силу приписів пункту 292.11 статті 292 ПК України до складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються, зокрема, суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів.

Відповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Згідно з абзацом 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у випадку та в строк: у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Відповідно до абзацу 6 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп: суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу.

Судом встановлено, що до припинення підприємницької діяльності, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 перебував на спрощеній системі оподаткування (III група).

Позивач надавав поворотну фінансову допомогу на постійній основі як юридичним, так і фізичним особам. Зокрема, для перевірки надано договір про надання поворотної (строкової) безвідсоткової фінансової допомоги №06/09-21 від 06.09.2021.

Позикодавцем є громадянин ОСОБА_1 , а позичальником ТОВ «МБ «АВТО». На останній сторінці договору в реквізитах позикокодавця вказано розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 , що відкритий ФОП ОСОБА_1 .

Згідно договору поворотна фінансова допомога надається в межах загальної суми, що становить 120 000 грн.

На думку податкового органу, оскільки позивачем порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування в період з 06.09.2021 по 20.04.2022, він втратив право перебування на спрощеній системі оподаткування, тому як наслідок, дохід отриманий від здійснення підприємницької діяльності протягом 2021-2022 років, за результатами перевірки, оподатковується на загальних умовах.

З даного приводу варто врахувати наступне.

Відповідно до частини 3 статті 333 Господарського кодексу України фінансовим посередництвом є діяльність, пов`язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством. Фінансове посередництво здійснюється установами банків та іншими фінансово-кредитними організаціями.

ПК України не містить визначення поняття "фінансове посередництво". Проте відповідно до Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010 (наказ Держспоживстандарту України №457 від 11.10.2010, КВЕД-2010), розділом 3 КВЕД-2010 визначено, що КВЕД побудовано за ієрархічною системою кодування із застосуванням літерно-цифрового коду. Літерні познаки секцій використовують як рубрикатор і їх не використовують у кодуванні. Подальшу деталізацію секцій КВЕД - розділ, група, клас - позначають цифровими кодами.

Розділом 5 КВЕД-2010 встановлено - Фінансова та страхова діяльність (секція - К), Надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (розділ - 64), Грошове посередництво (група - 64.1), Інші види грошового посередництва (клас - 64.19).

Тобто, лише особи з зареєстрованим відповідним видом діяльності можуть надавати фінансові послуги.

Проте у позивача не зареєстровано такий вид діяльності, натомість, основним видом його діяльності було:

- 45.40 - торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів;

- 45.32 - роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів;

- 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;

- 52.21 -допоміжне обслуговування наземного транспорту;

- 45.20 - технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів.

Поворотна фінансова допомога була повернута протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, що підтверджується таблицею руху коштів за договором №06/09-21 від 06.09.2021.

Згідно умов договору про надання поворотної (строкової) безвідсоткової фінансової допомоги № 06/09-21 від 06.09.2021 року, поворотна фінансова допомога надається з власних коштів, на безоплатній та поворотній основі.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що надання у якості фінансової допомоги власних коштів взагалі не може вважатись фінансовим посередництвом, оскільки операція фінансового посередництва пов`язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, тобто, залучених коштів, які і передаються в якості фінансової допомоги. Окрім того, надання безвідсоткової фінансової допомоги, що мало місце у цьому випадку, не має жодних ознак фінансової послуги, оскільки не спрямоване на отримання прибутку.

Таким чином, наведене вище підтверджує, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , надаючи поворотну, безоплатну фінансову допомогу, не отримував доходу, тому внаслідок цього, він не втратив права перебування на спрощеній системі оподаткування і дохід, отриманий від здійснення підприємницької діяльності протягом 2021-2022 років, має бути оподатковано за спрощеною системою, з одночасним поданням позивачем відповідної звітності.

За встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення від 25.10.2022 року № 0055922406 та податкового повідомлення-рішення від 25.10.2022 року № 0055952406.

І, як наслідок, оскільки з цих же підстав необгрунтованим є визначення перевіряючими військового збору, штрафних санкцій, та нарахування єдиного внеску, податкове повідомлення-рішення від 25.10.2022 року № 0055972406 та вимога про сплату боргу (недоїмки) від 25.10.2022 року № 055912406 також є протиправними.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги в оскаржуваній відповідачем частині, висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року, в оскаржуваній відповідачем частині, відповідає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Полотнянко Ю.П. Граб Л.С.