Ухвала

від 06.09.2023 по справі 369/10220/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/10220/23

Провадження №2/369/5005/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2023 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С., вивчивши матеріали заяви заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області Олексія Денисюк про забезпечення позову у цивільній справі за позовом заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області до ОСОБА_1 третя особа ОСОБА_2 про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.

У серпні на адресу суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову. Просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборону вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельні ділянки площею 0,0551 га з кадастровим номером 3222486200:02:002:5362, площею 0,0551 з кадастровим номером 3222486200:02:002:5363. Здійснювати їх поділ чи об`єднання, які на праві власності належить ОСОБА_1 , а також заборонити проведення на вказаних ділянках будь-яких робіт.

Свою заяву мотивували тим, що підставою пред`явлення вказаного позову є порушення під час реєстрації права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:02:002:0079 на підставі очевидно підробленого державного акту на право власності не землю серії ЧР 086803, виданого 24.12.2002.

Встановлено, що держаним кадастровим реєстратором Відділу у Славутському районі Міськрайонного управління у Славутському районі та м. Нетігині Держгеокадастру Хмільницькій області 23.06.2021 здійснено державну реєстрацію земельної ділянки кадастровим номером 3222486200:02:002:0079 площею 0,1102 га з цільовим призначенням: для ведення садівництва в межах с. Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області.

Підставою для здійснення реєстрації стала Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_2 , що розроблена ФОП ОСОБА_3 .

Також встановлено, що вищевказана Технічна документація розроблена на підставі державного акту на право власності на землю серії ЧР 086803, виданого 24.12.2002 ОСОБА_2 .

Державний акт на право власності на землю серії ЧР 086803від 24.12.2002 виданий ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.10.2002 №504.

Надалі, ОСОБА_2 зареєстрував право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:02:002:0079 площею 0,1102 га в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 59051097 від 01.07.2021.

У подальшому, ОСОБА_2 відчужив земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:02:002:0079 на користь ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 06.07.2021 №430.

ОСОБА_1 на підставі заяви від 08.07.2021 № 448 здійснив поділ земельної ділянки на дві: з кадастровим номером 3222486200:02:002:5362 площею 0,0551 га (право власності зареєстроване на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 59337319 від 19.07.2021) та з кадастровим номером 3222486200:02:002:5363 площею 0,0551 га (право власності зареєстроване на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 59337127 від 19.07.2021).

Водночас, зібраними доказами у справі підтверджується, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222486200:02:002:0079 не відводилась у приватну власність, а її реєстрація в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснена на підставі підробленого державного акту.

Зважаючи на те, що спірні земельні ділянки зареєстровані в державних реєстрах з цільовим призначенням: для ведення садівництва, вказана обставина може стати підставою для здійснення на ній будівельних робіт, що порушить інтереси позивача та ускладнить, у подальшому виконання рішення суду.

Окрім того, предметом даної позовної заяви є витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області земельні ділянки: площею 0,0551 га з кадастровим номером 3222486200:02:002:5362, площею 0,0551 з кадастровим номером 3222486200:02:002:5363.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем вже вчинялись дії з поділу першо сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:02:002:0079.

Вищевказана обставина свідчить, про можливість відповідача, з метою уникнення цивільно-правової відповідальності здійснити подальший поділ чи об`єднання об`єктів спору - земельних ділянок з кадастровими номерами 3222486200:02:002:5362 та 3222486200:02:002:5363.

Невжиття заходів забезпечення позову у даній справі матиме негативні наслідки для дійсного власника спірних земельних ділянок у вигляді неможливості або значного утруднення їх використання для позивача.

Таким чином, з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову, наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної заяви, в тому числі, спроможності заходів забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, а також імовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, є необхідність у застосуванні заходів забезпечення позову шляхом арешту та заборони вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельні ділянки з вищевказаними кадастровими номерами, а також із забороною проведення на них будь-яких робіт.

Вважають дані обставини достатніми для задоволення заяви.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, додані до неї матеріали та матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3-7 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Згідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд на прохання осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтування його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно з ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, забороною вчиняти певні дії, встановленням обов`язку вчинити певні дії, забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання, зупиненням продажу описаного майна, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з`ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачам здійснювати певні дії.

Водночас, в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Також має досліджуватись чи не призведе невжиття заявленого заходу/ів забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Разом з тим, необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Отже, з вищевказаного вбачається, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного спору.

Таким чином, звертаючись з відповідною заявою, заявник, серед іншого, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову; наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення і предметом позовної вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого королівства") положення статті 1 Першого протоколу містять три окремих правила, які не застосовуються окремо: перше правило проголошує принцип мирного володіння майном, друге стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у власність правомірним, третє правило визнає за державами контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Також, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання в право власності принципу правомірного та допустимого втручання, слід оцінити, чи є захід законним, чи переслідує втручання суспільний інтерес, чи є такий захід пропорційним переслідуваним цілям.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Однією з підстав вжиття заходів забезпечення позову прокурор вказує, що зібраними доказами у справі підтверджується, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222486200:02:002:0079 не відводилась у приватну власність, а її реєстрація в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснена на підставі підробленого державного акту.

Також прокурором було вказано, що з матеріалів справи вбачається, що відповідачем вже вчинялись дії з поділу першо сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:02:002:0079, а тому дана обставини може свідчити про можливість відповідача з метою уникнення цивільно-правової відповідальності здійснити поділ чи об`єднання об`єктів спору.

Однак, суд звертає увагу, що оцінка обставини вибуття спірної земельної ділянки та в подальшому її поділ на інші земельні ділянки надається і вирішується судом під час розгляду справи по суті на підставі зібраних у підготовчому провадженні доказів, а не під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19).

Потенційна можливість вчинення відповідачем дій спрямованих на уникнення цивільно-правової відповідальності шляхом здійснення поділу чи об`єднання земельних ділянок, а також зміна характеристик земельних ділянок, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, з урахуванням вищевказаних приписів законодавства, вважає, що прокурором не наведено фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту його прав, саме за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову, та обставин, які б підтверджували, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, які є предметом даного спору.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст. 149-154, 157, 353 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області Олексія Денисюк про забезпечення позову у цивільній справі за позовом заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області до ОСОБА_1 третя особа ОСОБА_2 про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ