Ухвала

від 24.10.2023 по справі 369/10220/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/10220/23

Провадження №2/369/5005/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Соловюк В.І.,

за участі прокурора Тарасенко А.С.,

представника відповідача Зінченко О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні клопотання представника відповідача адвоката Зінченко Олександра Васильовича про залишення позовної заяви без розгляду у цивільній справу за позовом заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області до ОСОБА_1 третя особа ОСОБА_2 про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебуває вищевказана справа.

У підготовчому судовому засіданні представник відповідача подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Мотивував тим, що позивач звертаючись до суду з посиланнями на ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» обґрунтовує необхідність звернення до суду вказуючи на те, що сам факт не звернення до суду Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області з позовом в інтересах держави протягом 5 місяців, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний уповноважений державний орган неналежно виконує свої повноваження щодо усунення перешкод у користуванні і розпорядженні землями с/г призначення, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави в особі Борщагівської с/р Бучанського району Київської області для звернення до суду з таким позовом. Вказав, що позивач підстави для представництва Борщагівської с/р Бучанського району Київської області не підтверджено, належних доказів не надано, а тому позовна заява підписана особою, яка не мала права її підписувати. Надаючи до матеріалів позовної лист-повідомлення від 29.06.2023 року №55-4527вих-23 позивач не надає жодних належних доказів направлення такого листа Борщагівської с/р Бучанського району Київської області та/або доказ його отримання. Враховуючи викладене просив суд залишити позов без розгляду.

У підготовчому судовому засіданні прокурор з приводу задоволення клопотання заперечувала, просила суд відмовити у задоволенні клопотання.

Інші учасники у підготовче судове засідання не з`явилися, повідомлялись належним чином.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

Згідно із статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересів.

Частиною 4 статті 42 ЦПК України передбачено, що у справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У частинах 3-5 статті 56 ЦПК України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають прав власності й обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляють державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11 (підпункти 6.21, 6.22), від 26.02.2019 у справі № 915/478/18 (підпункти 4.19, 4.20), від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 26)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 (справа №761/3884/18) звернуто увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідальний орган, наділений повноваженнями в спірних правовідносинах. Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначальної сторони у справі певного органу (постанова в справі від 26.06.2019 № 587/430/16-ц).

У пункті 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виняткових випадках і в порядку, визначеному законом.

Правовий статус прокурора визначено Конституцією України та Законом України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII).

Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (частини четверта стаття 23 вказаного вище Закону).

Зі змісту частини третьої статті 23 Закону «Про прокуратуру» випливає, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Проте підстави представництва інтересів держави прокуратурою в цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює їх неналежно.

Таке нездійснення захисту полягає в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Водночас здійснення захисту неналежним чином полягає в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Проте, неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їхнього захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача/відповідача.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, та які є підставами для звернення прокурора до суду.

Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13 лютого 2019 року в справі № 826/13768/16.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає компетентний орган. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема й щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень у компетентного органу здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Відповідно до листа від 29.03.2023 року №55-2115 вих-23 Києво-Святошинською окружною прокуратурою було направлено лист голові Борщагівської сільської ради Олесю Кудрику відповідно до якого сільську раду було повідомлено про порушення інтересів Борщагівської сільської територіальної громади в особі Борщагівської сільської ради. Також прокурор просив суд вирішити питання щодо звернення Борщагівською с/р до суду з позовом.

Листом від 29.06.2023 року №55-4527 вих-23 Голову Борщагівської сільської ради Олеся Кудрика було повідомлено про підготовлення позову до суду в інтересах держави в особі Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про витребування земельних ділянок. Підставою для пред`явлення даного позову стало те, що в порушення витяг ст. 118, 119 Земельного кодексу України із власності Борщагівської сільської територіального громади вибула земельна ділянка з кадастровим номером 3222486200:02:002:0079.

Згідно з ч.4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор при поданні позовної заяви обґрунтовує підстави неналежного здійснення захисту інтересів держави Борщагівською с/р Бучанського району Київської області, яка протягом 5 місяців не вчинила дії з захисту інтересів держави, а тому дані обставити свідчать про те, що указаний уповноважений державою орган неналежно виконує свої повноваження щодо усунення перешкод у користуванні і розпорядженні землями с/г.

Таким чином, прокурором дотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», а компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, що є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

За таких обставин відсутні підстави для залишення позовної заяви керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області без розгляду.

Керуючись статтею 257, статтею 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Зінченко Олександра Васильовича про залишення позовної заяви без розгляду у цивільній справу за позовом заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області до ОСОБА_1 третя особа ОСОБА_2 про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ