Рішення

від 04.09.2023 по справі 910/5639/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.09.2023Справа № 910/5639/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Ярошевської І.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго-Інжиніринг», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клімхаус Трейд», м. Київ

про стягнення 800 000,00 грн,

Представники сторін:

від позивача: Єфимов О.М.;

від відповідача: Кушнір Р.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арго-Інжиніринг» (далі - ТзОВ «Арго-Інжиніринг»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клімхаус Трейд» (далі - ТзОВ «Клімхаус Трейд»/відповідач) про стягнення 800 000,00 грн, сплачених за поставлений товар неналежної якості.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 17.04.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 22.05.2023.

16.05.2023 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ТзОВ «Клімхаус Трейд» заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження недоліків якості товару - зовнішнього блоку кондиціонера R-VRF6-H560, а також не надано доказів повідомлення відповідача про порушення ТзОВ «Клімхаус Трейд» умов договору щодо якості товару. Водночас, відповідач повідомляє суд про наявність заборгованості ТзОВ «Арго-Інжиніринг`перед ТзОВ «Клімхаус Трейд» за поставлений товар.

22.05.2023 суд відклав підготовче засідання на 26.06.2023.

23.05.2023 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів (висновку експерта) до матеріалів справи разом із клопотанням про поновлення строку на їх подання.

26.06.2023 суд протокольною ухвалою задовольнив клопотання позивача про поновлення строку на подання додаткових доказів у справі та відклав підготовче засідання на 24.07.2023.

06.07.2023 до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

24.07.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 04.09.2023.

04.09.2023 у судове засідання з`явилися представники позивача та відповідача.

Зокрема, представник ТзОВ «Арго-Інжиніринг» позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник ТзОВ «Клімхаус Трейд» проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16.12.2022 Господарським судом міста Києва (суддя Ломака В.С.) прийнято рішення у справі №910/10662/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клімхаус Трейд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго-Інжиніринг» про стягнення заборгованості у розмірі 987 314,36 грн, в тому числі: 791 717,00 грн - основного боргу, 20 533,79 грн - 3% річних та 175 063,57 грн - інфляційних втрат, яким позов задоволено.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 16.05.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2022 залишив без змін.

Отже, за змістом положень ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) обставини, встановлені судом у справі №910/10662/22, мають преюдиційне значення при розгляді цієї справи.

Так, Господарським судом міста Києва при розгляді справи №910/10662/22 встановлено таке:

«У серпні-листопаді 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Клімхаус Трейд» (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арго-Інжиніринг» (далі - покупець) досягнуто згоди про поставку товару - обладнання для монтажу систем вентиляції та кондиціонування.

Враховуючи наведене, постачальник виставив покупцю на оплату рахунки від 27.08.2021 року № 264 на суму 1 591 716,88 грн, від 28.09.2021 року № 304 на суму 18 674,40 грн, від 21.10.2021 року № 365 на суму 304 516,98 грн, від 19.11.2021 року № 419 на суму 811,50 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання досягнутих між сторонами домовленостей постачальник здійснив на користь покупця поставку погодженого між ними обладнання на загальну суму 1 925 623,91 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями відповідних видаткових накладних від 14.09.2021 року № 192 на суму 45 401,91 грн, від 20.10.2021 року № 236 на суму 200 737,99 грн, від 25.10.2021 року № 248 на суму 201 650,58 грн, від 26.10.2021 року № 237 на суму 107 901,23 грн, від 27.10.2021 року № 260 на суму 99 039,78 грн, від 16.11.2021 року № 289 на суму 751 581,67 грн, від 18.11.2021 року № 294 на суму 16 784,70 грн, від 19.11.2021 року № 300 на суму 811,50 грн (підписаних уповноваженими представниками сторін та скріпленими відбитками їх печаток), а також від 28.09.2021 року № 205 на суму 18 674,40 грн, від 16.12.2021 року № 350 на суму 380 173,75 грн, від 29.12.2021 року № 372 на суму 102 866,40 грн (підписаних електронними підписами та скріплених електронними печатками сторін за допомогою сервісу "Вчасно").

Про належне виконання ТзОВ «Клімхаус Трейд» своїх зобов`язань з поставки товару свідчить відсутність з боку ТзОВ «Арго-Інжиніринг» претензій та повідомлень про порушення постачальником своїх зобов`язань.

У позовній заяві ТзОВ «Клімхаус Трейд» вказувало на те, що всупереч досягнутих між сторонами домовленостей, ТзОВ «Арго-Інжиніринг» отриманий товар оплатило лише частково, перерахувавши постачальнику 1 124 002,88 грн. і повернувши останньому 16.11.2021 року товар на суму 9 904,03 грн, та заборгувавши таким чином ТзОВ «Клімхаус Трейд» 791 717,00 грн».

Разом із тим, ТзОВ «Арго-Інжиніринг» стверджує, що після встановлення обладнання, було виявлено несправності зовнішнього блоку кондиціонера R-VRF6-H 560, що перешкоджають його використанню. Відтак, з метою фіксування вказаної несправності, ТзОВ «Арго-Інжиніринг» звернулося до судового експерта Галієвої О.М. із заявою про проведення експертного дослідження

17.02.2023 між позивачем та судовим експертом Галієвою О.М. укладено договір №12/02-2023 на проведення експертного будівельно-технічного дослідження, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе проведення експертного будівельно-технічного дослідження з визначення технічного стану/експлуатаційної придатності зовнішнього блоку кондиціонера Qx = 56 кВт, R-VRF6-H 560, з питань, що будуть визначені окремим листом від 17.02.2023.

Листом за вих. №20-02-2023_1 від 20.02.2023 позивач просив відповідача направити свого представника 24.02.2022 о 09:00 год. за адресою: м. Київ, вул. Академіка Булаховського, 5 для участі під час проведення експертного будівельно-технічного дослідження зовнішнього блоку кондиціонера Qx = 56 кВт, R-VRF6-H 560.

11.05.2023 судовим експертом Галієвою О.М. складено висновок експерта №12/02-2023 за результатами комплексної судової інженерно-технічної експертизи, на вирішення якої поставлено питання: «Чи наявні істотні недоліки у зовнішньому блоці кондиціонера Ricos R-VRF6-H 615 та R-VRF6-H 400 системи кондиціонування, встановлених покрівлі нежитлового будинку, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Академіка Булаховського, 5?».

За результатами комплексної судової інженерно-технічної експертизи у висновку судового експерта Галієвої О.М. №12/02-2023 від 11.05.2023 встановлено таке: «Мідні трубопроводи у зовнішньому другорядному блоці кондиціонера Ricos R-VRF6-H 615, який встановлено на покрівлі нежитлового будинку, за адресою: м. Київ, вул. Академіка Булаховського, 5, що розміщені за правим компресором та змонтовані в одній площині відносно одна до одної, без влаштування між ними захисної прокладки мають щільний дотик, що спричинило їх перетирання. Зважаючи на відсутність ознак втручання в конструкцію зовнішнього блоку при проведенні сервісних робіт, та технічну неможливість зміни розміщення цих трубопроводів, без демонтажу правого компресора, або під час транспортування, або при підключенні блоку до мереж, свідчить про наявність недоліків його конструкції.

Окрім цього, витік фреону на першому другорядному зовнішньому блоці (Ricos R-VRF6-H 615), який встановлено на покрівлі нежитлового будинку, за адресою: м. Київ, вул. Академіка Булаховського, 5, спричинив перегрів компресора на четвертому другорядному зовнішньому блоці (R-VRF6-H 400). Тобто недолік, у вигляді розміщення мідних трубопроводів у першому другорядному зовнішньому блоці Ricos R-VRF6-H 615, із щільним дотиком в одній площині та без захисної прокладки, спричинив необхідність зміни компресора у зовнішньому блоці, що свідчить про наявність суттєвих недоліків конструкції зовнішнього блоку кондиціонеру Ricos R-VRF6-H 615».

Отже, посилаючись на висновок судового експерта №12/02-2023 від 11.05.2023, ТзОВ «Арго-Інжиніринг» зазначає, що відповідачем поставлено товар неналежної якості, а саме зовнішній блок кондиціонера R-VRF6-H 560, у зв`язку з чим останній повинен повернути позивачу сплачені ним платіжними інструкціями №941 від 27.08.2021 та №1120 від 30.09.2021 кошти в сумі 800 000,00 грн, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 ст. 641 ЦК України встановлено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

В ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У відповідності до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Отже, судом встановлено, що між ТзОВ «Арго-Інжиніринг» та ТзОВ «Клімхаус Трейд» укладено договір поставки у спрощений спосіб, а саме, відповідач зобов`язався поставити товар позивачу, а останній, в свою чергу, зобов`язався його прийняти та оплатити.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом ч. 1 та 2 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Частинами 1 та 5 ст. 268 ГК України передбачено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам (у разі наявності), іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами (у разі наявності) чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Відповідно до ч. 2 ст. 678 ЦК України, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Судом вище встановлено, що на виконання досягнутих між сторонами домовленостей відповідач здійснив на користь позивача поставку погодженого між ними обладнання на загальну суму 1 925 623,91 грн, позивач в свою чергу за поставлений товар розрахувався частково в сумі 1 124 002,88 грн., а також повернув відповідачу 16.11.2021 товар на суму 9 904,03 грн, при цьому заборгованість позивача перед відповідачем за поставлений товар склала 791 717,00 грн, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Разом із тим, ТзОВ «Агро-Інжиніринг» стверджує, що після встановлення обладнання, позивачем виявлено, що відповідач поставив йому товар неналежної якості, зокрема зовнішній блок кондиціонера R-VRF6-H 560.

Так, для встановлення несправності зовнішнього блоку кондиціонера R-VRF6-H 560 позивач звернувся до судового експерта Галієвої О.М., за результатами експертного дослідження якою надано висновок № 12/02-2023 від 11.05.2023 щодо недоліків зовнішнього блоку кондиціонера Ricos R-VRF6-H 615 у вигляді розміщення мідних трубопроводів у першому другорядному зовнішньому блоці Ricos R-VRF6-H 615, що в свою чергу призвело до перегріву компресора на четвертому другорядному зовнішньому блоці кондиціонера R-VRF6-H 400.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог ст. ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 104 ГПК України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Отже, з позовних матеріалів вбачається, що обґрунтовуючи позовні вимоги, ТзОВ «Агро-Інжиніринг» вказує на несправність зовнішнього блоку кондиціонера R-VRF6-H 560, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача сплачену на його користь позивачем суму вартості поставленого товару низької якості у розмірі 800 000,00 грн.

При цьому, судом встановлено, що згідно рахунку №264 від 27.08.2021 вартість зовнішнього блоку кондиціонера R-VRF6-H 560 складає 190 086,88 грн, а позивачем заявлено до стягнення суму вартості поставленого товару низької якості у розмірі 800 000,00 грн, тобто більше, ніж вартість цього товару.

Разом із тим, як вбачається з наданого позивачем висновку експерта № 12/02-2023 від 11.05.2023, експертне дослідження проведено щодо несправності зовнішнього блоку кондиціонерів Ricos R-VRF6-H 615 та R-VRF6-H 400, тобто щодо встановлення несправності інших зовнішніх блоків кондиціонерів, ніж вказано позивачем у позовній заяві.

Отже, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, що має наслідком відмову у задоволенні позову.

Згідно положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго-Інжиніринг» відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено: 07.09.2023.

Суддя В.В. Бондарчук