Рішення

від 01.09.2023 по справі 177/276/19

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/276/19

Провадження № 2/177/3/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01 вересня 2023 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Строгової Г. Г.

за участі:

секретаря судового засідання Фараджевої А. І.,

представника відповідача

ГУНП в Дніпропетровській області Новікової С.А.

представника відповідача

Дніпропетровської обласної прокуратури Сухіної М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до держави в особі Дніпропетровської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю «МІК», Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк», про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями посадових осіб органів державної влади, що містять ознаки кримінального правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеною позовною заявою, яка обґрунтована тим, що внаслідок незаконних дій та злочинної бездіяльності відповідальних посадових осіб органів поліції та прокуратури їй як засновнику ТОВ «МІК» спричинена значна матеріальна та моральна шкоду. Так, органами досудового розслідування Дніпропетровської області позивач визнана потерпілою в кримінальних провадженнях №12017040750001436 за ч.1 ст. 185 КК України, №42017041750000205 за ч.1 ст. 185 КК України, №42017041750000208 за ч.1 ст. 185 КК України № 4101604175000006 за ч.1 ст. 194 КК України, № 42017041750000209 за ч.1 ст. 185 КК України, №42016041750000003 за ч.1 ст. 206 КК України, №42016041750000007 за ч.1 ст. 206-2 КК України, №42018041750000186 за ч.1 ст. 367 КК України. Довготривале розслідування вказаних кримінальних проваджень та бездіяльність слідчих, які здійснювали досудове розслідування в них призвели до пошкодження та викрадення майна визнаного в кримінальних провадженнях речовим доказом, яке належить ТОВ «МІК», перешкоджає здійсненню підприємством виробничої діяльності. Внаслідок вказаного позивач понесла матеріальну шкоду на суму 161 520 000 грн.

Крім того, вказаними діями органів державної влади позивачу заподіяна моральна шкода, яка обґрунтовується фактичним безпідставним позбавленням права на справедливо розслідування злочинної діяльності слідчих, які призвели до позбавлення позивача володіння і користування майном. Позивач як засновник підприємства не маючи можливості здійснювати виробничу діяльність понесла втрату ділової репутації, через неможливість виконати зобов`язання перед сім`єю та трудовим колективом. Позивач позбавлена можливості вести звичайний образ життя, права на роботу, не має можливості займатися спортом, зазначає постійних депресивних станів через втрату віри у власні можливості. Моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 150 000 грн.

Позивач просить стягнути з державного бюджету на її користь 161 520 000 грн матеріальної шкоди та 150 000 грн моральної шкоди завданої незаконними діями посадових осіб Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в особі Криворізького відділу поліції, Прокуратури Дніпропетровської області та Державної казначейської служби України, що містять ознаки кримінального правопорушення солідарно. Крім того, позивач просила визнати її цивільним позивачем у кримінальному провадженні №42018041750000186 від 24.10.2018, скасувати постанови та висновки слідчого Лисицького В.В. та зобов`язати прокуратуру передати кримінальне провадження №42018041750000186 від 24.10.2018 за ст. 367 сч.1 КК України за підслідністю до належного органу досудового розслідування.

Ухвалою від 22.02.2019 відкрите провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до держави, в особі Дніпропетровської обласної прокуратури (до перейменування прокуратура Дніпропетровської області), Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданих незаконними діями посадових осіб органів державної влади, що містять ознаки кримінального правопорушення. За клопотанням позивача до участі у справі залучені в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ТОВ «МІК», АТ «Державний експортно-імпортний банк України», який є правонаступником ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України». У відкритті провадження в частині інших позовних вимог відмовлено. Вирішено про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

25.06.2019 в підготовчому засіданні постановлено ухвалу суду про прийняття уточненої позовної заяви ОСОБА_1 до держави, в особі Дніпропетровської обласної прокуратури (до перейменування прокуратура Дніпропетровської області), Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ТОВ «МІК», АТ «Державний експортно-імпортний банк України», про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданих незаконними діями посадових осіб органів державної влади. Уточнивши позовні вимоги, позивач просила стягнути з державного бюджету на її користь 161 520 000 грн матеріальної шкоди та 150 000 грн моральної шкоди завданої незаконними діями посадових осіб Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в особі Криворізького відділу поліції, Прокуратури Дніпропетровської області та Державної казначейської служби України.

Дніпропетровська обласна прокуратура у відзиві на позов від 05.04.2019 заперечували проти позовних вимог, вказуючи на їх безпідставність та необґрунтованість. Відповідач зазначив, що предметом розгляду справи є відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконних дій органу досудового розслідування в порядку ст. 1177 ЦК України, однак на даний час у законодавстві відсутній відповідний нормативно-правовий акт, який визначає такий порядок відшкодування шкоди. Позивачем не надано доказів на підтвердження наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями органів прокуратури та поліції та моральною шкодою, на яку вона посилається. Лише незгода позивача з прийнятим працівником органів прокуратури рішеннями що могло ним бути оскарженим в передбаченому КПК порядку не свідчить про наявність правових підстав для відшкодування їй моральної шкоди в межах відповідного кримінального провадження. Позивачем не надано належних та допустимих доказів встановлення факту порушення вимог кримінального процесуального законодавства, невиконання або неналежного виконання службових обов`язків слідчим, прокурором під час досудового слідства у кримінальному провадженні, а також їх вини, відповідно, у порушенні КПК України та незаконній бездіяльності, тому позивачу слід відмови у задоволенні позову.

Головне управління національної поліції в Дніпропетровській області 25.06.2019 також надіслав відзив на уточнену позову заяву, в якому відповідач не погодився із позовними вимогами, вказуючи на їх необґрунтованість та недоведеність з тих же підстав, зазначених у вищевикладеному відзиві.

Відповідач Державна казначейська служба України у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не надав.

Треті особи, які не заявлять позовних вимог щодо предмету спору, ТОВ «МІК» та АТ «Укрексімбанк» також не скористалися правом подання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 31.03.2021 підготовче провадження по справі закрите та справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судових засіданнях позовні вимоги підтримала, пояснила, що вона є одним із засновників ТОВ «МІК», яке здійснювало виробничу діяльність з виготовлення кондитерської продукції. В 2016 році внаслідок рейдерського захвату, підприємство втратило виробниче обладнання, в зв`язку з чим за заявами позивача порушені декілька кримінальних проваджень, досудове розслідування яких здійснювалось слідчими національної поліції в Дніпропетровській області. Внаслідок злочинної недбалості слідчих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка виразилась в неналежному збереженні речових доказів, непроведенні експертизи для визначення матеріальної шкоди, завданої потерпілим, незадоволенні клопотань потерпілої особи про проведення процесуальних та слідчих дій, вона як один за засновників ТОВ «МІК» понесла матеріальну шкоду, яка дорівнює вартості викраденого майна. На підставі ухвал слідчого судді відкриті кримінальні провадження за фактом службової недбалості слідчого Дмитренко І.В., досудове розслідування по якому здійснювалось неефективно, процесуальне керівництво органами прокуратури здійснювалось на неналежному рівні, що призвело до порушення правил підслідності цього провадження та як наслідок його безпідставного закриття. Органи досудового розслідування не дотримуються вимог КПК України при розслідуванні вказаних кримінальних правопорушень, що призвело до недотримання строків досудового розслідування, втрати речових доказів, які є майном ТОВ «МІК». Незаконне вилучення майна ТОВ «МІК» та відсутність ефективного розслідування привели до протиправного позбавлення позивача права на отримання прибутку від діяльності товариства та спричинили негативні наслідки у відносинах із кредитором.

Представники відповідачів Дніпропетровської обласної прокуратури Сухіна М.В. та Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Новікова С.А. кожен окремо позовні вимоги не визнали, посилаючись на заперечення, зазначені у відповідних відзивах на позов.

Представники відповідача Державної казначейської служби України та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ТОВ «МІК» та АТ «Державний експортно-імпортний банк України» правом на участь в судовому засіданні не скористалися.

Суд, вислухавши пояснення учасників, які брали участь при судовому розгляді справи, дослідивши належні та допустимі докази, надані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, приходить до наступного висновку.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

В провадженні Саксаганського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області станом на день звернення позивача до суду перебували матеріали кримінального провадження № 41016041750000003 від 03.02.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 206 ч.1 КК України, в якому позивач ОСОБА_1 є потерпілою (а.с. 86 т.1)

До вказаного кримінального провадження приєднані матеріли кримінальних проваджень:

-№ 42016041750000007 від 04.02.2016, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст. 206-2 КК України на підставі ухвали слідчого судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу за фактом протиправного заволодіння майна ТОВ «МІК» у період часу з 24.10.2014 по 10.12.2014. Позивачу ОСОБА_1 18.08.2017 вручена пам`ятка про права та обов`язки потерпілій в даному кримінальному провадженні (а.с. 85 т.1);

-№ 42016041750000006 від 04.02.2016 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст. 194 КК України на підставі ухвали слідчого судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу за фактом пошкодження майна ТОВ «МІК» у період часу з 24.10.2014 по 10.12.2014, до якого також приєднані матеріли кримінальних проваджень (а.с 103 т.1) :

№ 12017040750001436 від 07.06.2017 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст. 185 КК України на підставі ухвали слідчого судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу за заявою ОСОБА_1 від 12.05.2017. Позивачу ОСОБА_1 18.08.2017 вручена пам`ятка про права та обов`язки потерпілій в даному кримінальному провадженні (а.с. 79 т.1);

№ 42017041750000205 від 05.12.2017 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст. 185 КК України на підставі ухвали слідчого судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу за фактом викрадення майна ТОВ «МІК» за адресою: вул. Бикова, 10 м. Кривий Ріг;

№ 42017041750000208 від 06.12.2017 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст. 185 КК України на підставі ухвали слідчого судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу за фактом викрадення майна ТОВ «МІК»;

№ 42017041750000209 від 08.12.2017 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст. 185 КК України на підставі ухвали слідчого судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу за фактом викрадення майна ТОВ «МІК» ОСОБА_4 ;

№ 42017041750000203 від 04.12.2017 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст. 185 КК України за фактом звернення ОСОБА_1 про те, що невстановлена особа заволоділа майном (його частиною) ТОВ «МІК», яке знаходилось по АДРЕСА_1 .

Ініціатором вказаних кримінальних правопорушень, згідно інформації органів досудового розслідування (а.с. 178-192 т. 2) є ОСОБА_1 як засновником ТОВ «МІК», яка заявила про протиправне заволодіння майном ТОВ «МІК» у період часу з 24.10.2015 по 10.1.2.2014.

Вказане майно являє собою обладнання для виробництва кондитерських виробів, яке було виявлене під час обшуку 21.08.2017 та визнано речовим доказом в кримінальному провадженні №12017040750001436 згідно постанови слідчого від 14.07.2018 (а.с. 80 т.1).

Ухвалою слідчого судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу від 17.10.2018 задоволена скарга ОСОБА_1 щодо невнесення відомостей до ЄРДР її заяви від 19.09.2018 щодо притягнення до кримінальної відповідальності слідчого СВ Саксаганського ВП КВП ОСОБА_2 за фактом службової недбалості. На підставі вказаної ухвали внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №342018041750000186 від 23.10.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України (а.с. 7-9 т.1).

29.12.2018 ОСОБА_1 визнана потерпілою в даному кримінальному провадженні (а.с. 12 т.1) .

Позивач стверджує, що внаслідок злочинної недбалості слідчих, яка полягала у неналежному збереженні речових доказів, порушенні інструкції щодо порядку передачі кримінальних проваджень від одного слідчого до іншого, не вирішенні її клопотань про проведення слідчих та процесуальних дій, було пошкоджено та повторно втрачене майно ТОВ «МІК» та їй як засновнику ТОВ «МІК» завдано матеріальну шкоду на суму 161 520 000 грн.. На підтвердження вказаного розміру матеріального збитку позивач надала розрахунок шкоди спричиненої нерозслідуваним злочину протягом 1600 днів, який ґрунтується на фактичних даних бухгалтерської звітності за період з 2013 по 2104 рік, довідці про балансову вартість основних засобів ТОВ «МІК», аналізі цін на кондитерську продукцію, як упущену вигоду внаслідок втрати обладнання (а.с. 17-41, 226-227 т.2)

Факт неналежного виконання слідчими службових обов`язків при проведенні досудових розслідувань у кримінальних провадженнях, в яких позивача визнано потерпілою, підтверджується

відповіддю Криворізького відділу ГУНП в Дніпропетровській області від 17.05.2018 №48/8-М-365 на звернення позивача, згідно якої за порушення вимог КПК , які допущені слідчим ОСОБА_2 при розслідуванні вищевказаних кримінальних проваджень, її попереджено про недопущення аналогічних порушень в подальшій службовій діяльності та вказано про активізацію проведення досудового розслідування (а.с. 118-119 т.1)

листом Криворізького відділу ГУНП в Дніпропетровській області від 04.07.2016 №8/М-697 на звернення позивача, згідно якого під час службової перевірки знайшли своє підтвердження факти тривалого проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях, в яких потерпілою є позивач, та не проведення всіх можливих слідчих дій для встановлення істини у справі внаслідок бездіяльності слідчого ОСОБА_5 (а.с. 161 т.1)

ухвалою слідчого судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.03.2018, якою визнано бездіяльність слідчого Дмитренко І.В. щодо розгляду клопотань потерпілої ОСОБА_1 (а.с. 177 т.1)

ухвалою слідчого судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.07.2017, якою скасовані постанови слідчого СВ Саксаганського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області від 20.09.2016 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42016041750000006 від 03.02.2016 за ч.1 ст. 194 КК України; від 05.10.2016 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42016041750000005 від 03.02.2016 за ч.1 ст. 2064 КК України; від 30.12.2016 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42016041750000007 від 03.02.2016 за ч.1 ст. 206-2 КК України (а.с. 43-45 т.2).

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , кожен окремо, суду пояснювали, що вони працюючи на посадах слідчих СВ Саксаганського РВ КВП ГУНП в Дніпропетровській області, в різний час здійснювали досудове розслідування кримінальних проваджень, порушених на підставі заяв ОСОБА_1 про викрадення належного ТОВ «МІК» майна у вигляді виробничого обладнання, втрату та пошкодження цього майна, внаслідок неналежного його зберігання як речового доказу. Ними вчинялися всі необхідні слідчі та процесуальні дії для належного розслідування цих кримінальних проваджень, матеріли справи передавалися ними згідно акту прийому передачі. Свідок ОСОБА_7 , окрім цього пояснив, що у кримінальному провадженні №42016041750000006 було визнано речовим доказом майно ТОВ «МІК» та ухвалою слідчого судді на нього накладено арешт, відповідальною особою за зберігання речових доказів визначено ОСОБА_1 . Слідчий Тєлєгін С.І. намагався ознайомити позивача із вказаною ухвалою, однак остання ухилялася від виконання обов`язку по зберіганню речових доказів. Свідок ОСОБА_8 пояснив, що в 2017-218 роках працював на посаді начальника слідчого відділу Саксаганського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області та двічі за викликом ОСОБА_1 виїжджав для проведення огляду майна за адресою: АДРЕСА_1 , де зберіглись речові докази у вигляді виробничого обладнання ТОВ «МІК». У зв`язку із спливом тривалого часу він не пам`ятає які саме слідчі дії проводилися при вказаних виїздах.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди та відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

Відповідно до статті 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд. Нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Судом з`ясовано, що підставою для відшкодування шкоди у цій справі є бездіяльність посадових осіб органу досудового розслідування в частині невиконання своїх службових обов`язків, а тому відсутні спеціальні підстави для застосування статті 1176 ЦК України.

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Згідно зі статтею 1174 ЦК України обов`язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу Україна.

Позивач, заявляючи про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 161 520 000 грн, посилалася на положення ч.2 ст. 1177 ЦК України, згідно якої шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та порядку, передбачених законом.

В той же час, наразі у національному законодавстві відсутній відповідний нормативно-правовий акт, який визначає такий порядок відшкодування шкоди.

Стаття 1177 ЦК Україна не формулює норм прямої дії, які б регулювали відносини щодо відшкодування майнової шкоди, завданої фізичній особі внаслідок злочину. Встановлене лише, що держава відшкодовує майнову шкоду, завдану майну фізичної особи злочином, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною.

Інші умови та порядок відшкодування майнової шкоди, завданої майну фізичної особи внаслідок злочину, мають визначатися законом. Зазначення при цьому про встановлення законом не тільки порядку, а й умов відшкодування шкоди виключає пряме застосування ст. 1177 ЦК України до прийняття відповідного закону.

За таких обставин вимоги позивача ОСОБА_1 в частині стягнення з держави матеріальної шкоди, завданої незаконними діями посадових осіб органів державної влади в розмірі 161 520 000 грн не підлягають задоволенню.

Щодо вимог моральної шкоди суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Отже, моральну шкоду розуміють як втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (§ 62 рішення ЄСПЛ від 12 липня 2007 року в справі «Stankov v. Bulgaria, заява № 68490/01).

У пункті 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18) зроблений висновок, що «застосовуючи статті 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування».

Сукупністю досліджених судом доказів встановлено, що позивач ОСОБА_1 визнана потерпілою у восьми кримінальних провадженнях, досудове розслідування по яким здійснював на момент виникнення спірних правовідносин Саксаганський ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області. Відомості про вказані кримінальні провадження внесені в різний час в період з 2016 по 2017 роки. На час розгляду цивільної справи вказані кримінальні провадження не завершені, що вбачається з інформаційної довідки ГУНП в Дніпропетровській області. Щодо слідчих неодноразово проводились службові перевірки, та деяких з них було притягнуто до дисциплінарної відповідальності із вказівкою на тривалість проваджень, неналежне виконання вимог кримінального процесуального законодавства. Бездіяльність слідчих при проведенні досудового розслідуванням кримінальних проводжень, в яких позивач є потерпілої була предметом судового контролю слідчих суддів, ухвалами яких були задоволенні скарги позивача та підтверджено таку бездіяльність, яка полягала у не розгляді клопотань, безпідставного закриття кримінальних проваджень.

За таких обставин, суд доходить висновку, що неправомірність бездіяльності та рішень посадових осіб відповідачів ГУНП в Дніпропетровській області та Дніпропетровської обласної прокуратури, підтверджена належним чином, а тому відповідно до статті 1174 ЦК України ОСОБА_1 має право на відшкодування моральної шкоди, що виразилась у душевних стражданнях, завданих такою бездіяльністю та рішеннями посадових осіб вказаних державних органів.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд, враховуючи принципи розумності, виваженості та справедливості, тривалість кримінального досудового розслідування у восьми кримінальних провадженнях більше шести років визначає позивачу відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн.

Суд при цьому не приймає доводи відповідачів про те, що лише незгода позивача із прийнятим процесуальним рішенням, що могло бути оскарженим в передбаченому КПК України порядку, не свідчить про наявність правових підстав для відшкодування їй моральної шкоди в межах відповідного кримінального провадження.

У цій справі підставою відшкодування позивачу моральної шкоди є не сам факт скасування прийнятих уповноваженими особами відповідачів процесуальних рішень, а встановлена незаконність цих рішень, систематична протиправна бездіяльність згаданих осіб відносно розслідування кримінальних проваджень, предметом яких, зокрема є завдання позивачу матеріальної шкоди та надмірна тривалість досудового розслідування кримінальних проваджень.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265, 293 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до держави в особі Дніпропетровської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю «МІК», Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк», про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями посадових осіб органів державної влади, що містять ознаки кримінального правопорушення задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання АДРЕСА_2 ) на відшкодування моральної шкоди 10 000 (десять тисяч) гривень.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Повний текст рішення складений 08.09.2023.

Суддя Г.Г. Строгова