Постанова

від 07.09.2023 по справі 204/8909/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5492/23 Справа № 204/8909/20 Суддя у 1-й інстанції - Приваліхіна А. І. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого судді Барильської А.П.,

суддів: Зайцевої С.А., Максюти Ж.І.,

за участю секретаря судового засідання Усик А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою

Дніпровської міської ради

на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2023 року за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради про стягнення збитків, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2020 року Дніпровська міська рада звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, про стягнення збитків.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2016 року у справі №183/731/16 (провадження 2/183/1107/16) затверджено мирову угоду між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя, якою визнано у рівних частках право власності на нерухоме майно, зокрема, нежитлові приміщення 3 та 3а по АДРЕСА_1 . На підставі вказаної ухвали суду внесено запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державний реєстр Іпотек, Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про право власності/довірчої власності щодо об`єктів нерухомого майна - нежитлові приміщення 3 та 3 а по АДРЕСА_1 , зокрема: вид спільної власності - часткова, розмір частки 1/2, власники - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . При цьому, вказує, що управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради 26 листопада 2018 року зареєстровано Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта: «Реконструкція приміщень № 3 та № 3а з об`єднанням в приміщення № 3 із частковим знесенням будівлі за адресою АДРЕСА_1 », серія та номер декларації - ДП 141183300808. Згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 код об`єкта - 1230.1 - торгові центри, універмаги, магазини. Вказано, що замовниками будівництва є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .. При цьому, площа об`єкта становить 682,4 кв.м. Право власності на зазначений об`єкт нерухомості зареєстровано 04 грудня 2018 року: номер запису про право власності/довірчої власності 29295899, ОСОБА_1 1/2 частка в спільній частковій власності; номер запису про право власності/довірчої власності 29295922, ОСОБА_2 1/2 частка в спільній частковій власності.

31 жовтня 2019 року Департаментом економіки, фінансів та міського бюджету міської ради на адресу відповідачів було направлено листа № 10/15-556 з пропозицією укласти договір про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м.Дніпра та три примірника проєкту договору про пайову участь по об`єкту «Реконструкція приміщень № 3 та № 3а з об`єднанням в приміщення № 3 із частковим знесенням будівлі за адресою АДРЕСА_1 », яке було повернуто на адресу Департаменту у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання. Вказано, що 24 червня 2020 року Департаментом за вихідним № 10/15-277 повторно було направлено на адресу відповідачів лист з проєктом договору в трьох примірниках та додатками, а саме розрахунком розміру пайової участі та графіком сплати, який отримано відповідачкою, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні. Поштове відправлення, надіслане відповідачу ОСОБА_1 на адресу, зазначену ним як замовником/забудовником в Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 26 листопада 2018 року, повернулося за закінченням терміну зберігання. Зазначено, що вказані проєкти договорів не підписані. Крім того, вказано, що невиконання відповідачами обов`язку щодо укладення договору про пайову участь замовників будівництва в створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури є порушенням норм Закону України«Про регулюваннямістобудівної діяльності» в редакції, чинній на дату реєстрації декларації, та вимог Порядку залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська, затвердженого рішення Дніпровської міської ради від 21 липня 2011 року № 5/14, що свідчить про їх бездіяльність у вчиненні, передбачених законодавством обов`язкових дій. Із посиланням на правову позицію Верховного Суду у справі № 640/13376-14-ц від 13 серпня 2020 року позивач вважає, що невиконання замовником будівництва свого обов`язку щодо укладання вказаного договору не звільняє його від необхідності сплатити відповідний пайовий внесок. Тому позивач вважає, що внаслідок невиконання відповідачами своїх обов`язків взяти участь у створенні і розвитку інфраструктури населеного пункту, Дніпровська міська рада була позбавлена права отримати відповідну суму коштів на розвиток міста, що і стало причиною для звернення із даним позовом до суду. Вказує, що ухилення відповідачів від укладення договору пайової участі до прийняття об`єкту нерухомого майна в експлуатацію, є порушенням зобов`язань та вимог, які прямо передбачені Законом та прийнятим Дніпровською міською радою Порядком. Крім того, недотримання відповідачами вимог законодавства має наслідком порушення прав та інтересів територіальної громади міста Дніпрі, а тому з відповідачів на користь позивача підлягає солідарному стягненню сума завданих збитків у розмірі 390892 гривні 37 копійок, яку позивач прохає стягнути з відповідачів разом із судовими витратами по справі у сумі 5863 гривні 39 копійок /а.с. 2-13 Том І/.

Рішенням Красногвардійськогорайонного судум.Дніпропетровська від08лютого 2023 рокув задоволенні позовних вимог відмовлено. /а.с. 240-242 Том І/.

Не погодившись із рішенням суду Дніпровська міська рада звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, помилкове не застосування норм ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності до спірних правовідносин, не взяття до уваги розрахунку позивача величини пайової участі по об`єкту, що ґрунтується на вимогах Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, в редакції, чинній на дату введення об`єкта в експлуатацію та п.2 ч.ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону, чинних на дату подання позову та безпідставне застосування висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 22 вересня 2021 року у справі №904/2258/20 (а.с.1-8 Том ІІ).

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 зазначив, що рішення суду першої інстанції, на його думк,у відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Тому проосив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається із матеріалів справи, що 26 листопада 2018 року Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради № ДП 141183300808 затверджено Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (а. с. 32-35 та на звороті).

У вищевказаній Декларації вказано, що об`єкт за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1): реконструкція приміщень № 3 та № 3а з об`єднанням в приміщення № 3 з частковим знесенням будівлі по АДРЕСА_1 , потрібно вважати закінчений будівництвом об`єкт готовим до експлуатації. При цьому, замовниками вказаних у Декларації робіт, зазначено відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .. Крім того, вказана декларація підписана від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..

Відповідно до розрахунку розміру збитків по об`єкту «реконструкція приміщень №3 та № 3а з об`єднанням в приміщення № 3 з частковим знесенням будівлі» по АДРЕСА_1 , відповідачами позивачу завдано збитків у розмірі 390892 гривні 37 копійок, виходячи із розрахунку 572,82 нормативу розміру пайової участі від одиниці створеної потужності за функціональним призначенням об`єкта на 682,4 кв. м. загальної площі об`єкта, що вказана в п. 14 Декларації про готовність об`єкта до експлуатації (а. с. 36).

Відповідачами договір про пайову участь з позивачем, на виконання вимог ч.9 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури м.Дніпропетровська, який містить механізм залучення до пайової участі, порядок укладення договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску, в новій редакції, затвердженій рішенням сесії VI скликання Дніпропетровської міської ради № 5/14 від 29 липня 2011 року «Про внесення змін до рішення міської ради від 21 березня 2007 року № 6/11 «Про порядок залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська», у встановлений Законом строк не укладався, як і не був укладений на вимоги позивача.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у повному обсязі суд першої інстанції вважав встановленим належним доказом Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), яка зареєстрована 26 листопада 2018 року за № ДП 141183300808, де зазначена інформація про кошторисну вартість будівництва за затвердженою проектною документацією, яка становить 300000 гривень, і що слугує підставою для розрахунку величини розміру пайової участі, а також вважав розрахунок розміру збитків, здійснений позивачем на підставі Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська, що затверджений рішенням Дніпропетровської міської ради № 5/14 від 29 липня 2011 року, неналежним доказом, оскільки до цього Порядку Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20 вересня 2019 року № 132-IX, (що набрав чинності 17 жовтня 2019 року), внесено зміни, зокрема виключено положення ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», стягнення таких збитків лише на підставі вказаного Порядку є безпідставним, а звернення позивача до суду 28 грудня 2020 року з відповідними вимогами вже після виключення ст. 40 Закону, якою регулювалися правовідносини щодо пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, виключає можливість задоволення позову Дніпровської міської ради.

Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року, який набрав чинності 12.03.2011 року, встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності та покликаний забезпечити сталий розвиток територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20 вересня 2019 року, який набрав чинності 17 жовтня 2019 року, внесені зміни до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме виключено ст. 40 Закону.

Натомість до набрання чинності вказаних змін, стаття 40 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачала пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Так, приписами ч. 1 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 40 вказаного Закону замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Нормами ч. 3 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

При цьому, вимогами ч. 6 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд; 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків.

Згідно з вимогами ч. 9 вищевказаної статті, договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: розмір пайової участі; строк (графік) сплати пайової участі; відповідальність сторін. Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Колегією суддів встановлено, що відповідачі, як замовники будівництва, на вимогу ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ще до подання Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), зареєстрованої Управління ДАБК 26 листопада 2018 року, повинні були перерахувати до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку зазначеної інфраструктури та укласти протягом 15 днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування, що не відбулось щонаймеше з 12 грудня 2018 року, як і не відбулось цього з дня реєстрації права власності 04 грудня 2018 року за відповідачами на об`єкт нерухомості, з огляду на що саме з 12 грудня 2018 року почалось порушення відповідачами прав та інтересів позивача та триває і до тепер.

Разом зцим колегіясуддів зазначає,що проходженнявідповідачами процедуриз введеннямоб`єктубудівництва вексплуатацію зподальшою реєстрацієюцього об`єктув УправлінняДАБК тау Реєстріречових праві укладаннямдоговору зорганами місцевогосамоврядування зісплатою величинипайової участіу розвиткуінфраструктури населеногопункту увідповідності докошторисної документації,складеною органоммісцевого самоврядування,взяло свійпочаток довнесення зміндоЗакону України «Про регулювання містобудівної діяльності» з виключенням ст. 40, що судом першої інстанції не було взято до уваги, натомість суд помилково вважав факт звернення позивача з цим позовом після внесення таких змін за відсутності такого права у позивача вимагати сплати збитків у зв`язку із невнесенням відповідачами величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, не взявши до уваги п.2 розділ ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №132-ІХ, який передбачає обов`язок сплачувати пайовий внесок протягом 2020 року, який, до того ж, не зникає і до тепер, враховуючи почату процедуру такої фактичної участі відповідачів з початком будівництва.

Посилання суду першої інстанції висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 22 вересня 2021 року у справі №904/2258/20, є помилковим, оскільки дані правовідносини не відносяться до питання, яке розглядалось у тій справі.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку про обов`язок відповідачів внесення величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, який триває, з невиконанням якого відповідачами позивачу спричинені збитки, в розумінні ст. 22 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, Дніпропетровською міською радою на виконання вимог п. 1 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» рішенням сесії VI скликання Дніпропетровської міської ради № 5/14 від 29 липня 2011 року «Про внесення змін до рішення міської ради від 21 березня 2007 року № 6/11 «Про порядок залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська», затверджено у новій редакції «Порядок залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури м. Дніпропетровська (далі Порядок), який містить механізм залучення до пайової участі, порядок укладення договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску (а. с. 14-21).

Вказаний Порядок був прийнятий та оприлюднений Дніпропетровською міською радою, тому відповідно до норм ч. 1 ст. 144 Конституції України, є нормативно-правовим актом, і є обов`язковим до виконання на території м.Дніпро (Дніпропетровська).

Так, розділом І вказаного порядку визначено, що цей Порядок визначає розмір пайової участі (внеску) замовників (забудовників) у створенні (розвитку) соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпропетровська з урахуванням соціально-економічного значення об`єктів будівництва (реконструкції), зміни функціонального призначення тощо для міста. Пайова участь (внесок) замовників (забудовників) у створенні (розвитку) соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міста Дніпропетровська (далі - пайова участь) є внеском, який замовник (забудовник) має сплатити до бюджету міста Дніпропетровська без урахування ПДВ. Залучені кошти спрямовуються на фінансування об`єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста. Цей порядок застосовується для визначення розмірів пайової участі замовників (забудовників), які мають намір здійснити на території міста: будівництво (реконструкцію) будь-яких об`єктів, незалежно від форми власності; зміну функціонального призначення (перепрофілювання, переобладнання тощо) об`єктів виробничого та невиробничого призначення; зміну функціонального призначення житлових будинків (приміщень) на нежитлові відповідно до встановленого порядку; будівництво, прокладання, влаштування телекомунікаційних мереж.

Пунктами 2.1-2.4 Порядку передбачено визначення величини пайової участі, порядок її нарахування та сплати.

Згідно з вимогами п. 2.5 Порядку граничні розміри пайової участі у відсотках від загальної кошторисної вартості об`єктів визначені у додатку 3 до цього Порядку та не перевищують встановленого законом розміру. Величина пайової участі із застосуванням норми щодо граничного розміру встановлюється з урахуванням зонального коефіцієнта. Загальна кошторисна вартість для розрахунку величини пайової участі повинна бути визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами та не враховує витрат на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. Норма щодо граничного розміру пайової участі застосовується за умови надання замовником (забудовником) належним чином оформленої копії звіту експертної організації, визначеної у встановленому порядку, який містить інформацію про дотримання вимог кошторисної частини проекту. У разі, якщо загальна кошторисна вартість не визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, вона (величина пайової участі) визначається на основі нормативів одиниці створеної потужності відповідно до пунктів 2.1-2.4 цього Порядку.

За приписами п. 2.6 Порядку договір на пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста укладається між Дніпровською міською радою в особі фінансово-економічного департаменту та замовником (забудовником) не пізніше п`ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації фінансово-економічним департаментом Дніпровської міської ради звернення замовника (забудовника) про його укладання.

При цьому, в абз. 11 п. 2.7 вказаного Порядку зазначено, що у випадку, якщо замовником (забудовником) не надані документи про затвердження у встановленому порядку кошторисної вартості об`єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, остаточний розрахунок величини пайової участі проводиться відповідно до пунктів 2.1-2.4 цього Порядку за фактичними показниками створених потужностей без застосуванням норм щодо граничного розміру пайової участі.

Таким чином, укладення договору про пайову участь є обов`язковим для відповідачів згідно з вимогами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та вказаного Порядку.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 201/14449/17.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Згідно зі ст. 144 Конституції України та ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування при виконанні своїх функцій приймають рішення, які є обов`язковими для виконання на відповідній території.

Приписами ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Розглядаючи питання розміру величини пайової участі відповідачів колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково вважав встановленою кошторисною документацією, від якої розраховується розмір такої пайової участі, в розмірі 300 000 грн., оскільки Департаментом згідно з повноваженнями та відповідно розділу 2 Порядку здійснюється розрахунок величини пайової участі забудовника на підставі наявних у Декларації від 26 листопада 2018 року №ДП141183300808 показників загальної площі об`єкта, виходячи із нормативів одиниці створеної потужності (квадратний метр загальної площі) об`єктів, які визначені у додатку 1 до Порядку, за формулою: ПУ (пайова участь при новому будівництві) = Нф (норматив) х По (кв.м.) х К3 (зональний коефіцієнт), тобто 572,82 х 682,4 х 1 = 390 892,37 грн., з чим повністю погоджується колегія суддів, враховуючи, що такий розрахунок проведений позивачем згідно вимог діючого законодавства, наведеного вище, та Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська, затвердженого рішенням Дніпровської міської ради від 29 липня 2011 року №5/14, який є чинним на час розрахунку.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про обов`язок відповідачів сплатити кошти пайової участі у відповідності до наведеною вище розрахункової формули, що є збитками позивача у розмірі 390 892,37 грн., враховуючи п.п.2.1-2.4 Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури м.Дніпропетровська, враховуючи, що відповідачами не було надано документи про затвердження у встановленому законом порядку кошторисної вартості об`єкту, що потягло складання розрахунку за фактичними показниками створеної потужності без застосування норм щодо граничного розміру пайової участі.

З урахуванням вищезазначеного та враховуючи встановлені фактичні обставини справи та характер спірних правовідносин, колегія суддів погоджується із доводами апелянта та, в силу ст.ст. 5, ч. 3 ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, вважає за необхідне ухвалити судове рішення про повне задоволення позовних вимог, встановивши, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не в повному обсязі з`ясовані обставини справи, характер спірних правовідносин, не вірно надано правову оцінку як викладеним у позові обставинам та письмовим доказам, так і встановленим обставинам в судовому засіданні, що призвело до помилкового висновку у цій справі та порушенню норм матеріального і процесуального права, що є підставою для застосування вимог ст. 376 ЦПК України та скасування рішення суду з ухваленням нового із задоволенням позовних вимог позивача.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, та враховуючи результат розгляду апеляційної скарги Дніпровської міської ради, колегія суддів має переглянути і питання вирішення судових витрат, з огляду на що вважає, що судовий збір за подання позову у розмірі по 2 931,70 грн. з кожного з відповідачів та за подання апеляційної скарги у розмірі по 4 397,55 грн. з кожного з відповідачів належить стягнути на користь Дніпровської міської ради.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради - задовольнити.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2023 року скасувати та прийняти нове.

Позовні вимоги Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, про стягнення збитків задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ), в рівних частинах, на користь Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514, м. Дніпро, пр.Д.Яворницького, 75) збитки у розмірі 390892,37 грн., сплативши грошові кошти на реквізити:

Одержувач: ГУК у Дніпропетровській області/м. Дніпро

банк одержувача: Казначейство України (ЕАП)

код ЄДРПОУ: 37988155

р/р (IBAN): UA618999980314161921000004569

код бюджетної класифікації: 24170000 Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514, м. Дніпро, пр.Д.Яворницького, 75) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 931,70 грн., за подання апеляційної скарги у розмірі 4 397,55 грн., а всього 7 329,25 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514, м. Дніпро, пр.Д.Яворницького, 75) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 931,70 грн., за подання апеляційної скарги у розмірі 4 397,55 грн., а всього 7 329,25 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: А.П. Барильська

Судді: С.А.Зайцева

Ж.І.Максюта