Ухвала

від 09.12.2024 по справі 204/8909/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 грудня 2024року

м. Київ

справа № 204/8909/20

провадження № 61-15879ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року у справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, про стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року Дніпровська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, про стягнення збитків, у якій просила стягнути з відповідачів на користь позивача збитки у розмірі 390 892, 37 грн та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська рішенням від 08 лютого 2023 року відмовив Дніпровській міській раді у задоволенні позову.

Вказане рішення суду в апеляційному порядку оскаржила Дніпровська міська рада.

Дніпровський апеляційний суд постановою від 07 вересня 2023 року апеляційну скаргу Дніпровської міської ради задовольнив, скасував рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2023 року та ухвалив нове рішення про задоволення позову.

Стягнув з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в рівних частинах на користь Дніпровської міської ради збитки у розмірі 390 892,37 грн, сплативши грошові кошти на реквізити: Одержувач: ГУК у Дніпропетровській області/м. Дніпро, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37988155, р/р (IBAN): UA618999980314161921000004569, код бюджетної класифікації: 24170000 «Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту».

Стягнув з ОСОБА_1 на користь Дніпровської міської ради судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 931,70 грн, за подання апеляційної скарги у розмірі 4 397,55 грн, а всього - 7 329,25 грн.

Стягнув з ОСОБА_2 на користь Дніпровської міської ради судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 931,70 грн, за подання апеляційної скарги - 4 397,55 грн, а всього - 7 329,25 грн.

У вересні 2023 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Верховний Суд в ухвалі від 22 вересня 2023 року про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 , зокрема, вказав, що ціна позову у справі - 390 892,37 грн, яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, однак результат аналізу змісту касаційної скарги свідчить, що касаційна скарга може стосуватися питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа може мати виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (підпункти «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), а тому судове рішення у справі підлягає касаційному оскарженню.

06 листопада 2024 року Верховний Суд своєю постановою касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року в частині позовних вимог Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення збитків скасував.

Змінив рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2023 року про відмову в задоволенні позовних вимог у зазначеній частині, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Змінив постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року в частині позовних вимог Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення збитків в резолютивній частині, виклавши абзац четвертий постанови в такій редакції:

«Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпровської міської ради збитки у розмірі 195 446,18 грн».

В іншій частині постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року щодо вирішення позовних вимог Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення збитків залишив без змін.

При цьому суд касаційної інстанції зазначив, що у цій справі апеляційний суд стягнув з відповідачів в рівних частинах на користь Дніпровської міської ради збитки у розмірі 390 892,37 грн та судові витрати. ОСОБА_1 постанову апеляційного суду не оскаржував, не скористався своїм правом приєднання до касаційної скарги. Така процесуальна поведінка свідчить про його згоду з постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року в частині стягнення збитків з нього у розмірі 195 446,18 грн (390 892,37 грн/2). Аналіз аргументів касаційної скарги свідчить, що ОСОБА_2 не навела переконливих доводів, яким чином оскаржена постанова апеляційного суду в частині задоволених вимог до ОСОБА_1 порушує її права та інтереси, за умови, що ОСОБА_1 не оскаржив постанову апеляційного суду, тобто погодився з цим судовим рішенням. Зобов`язання відповідачів в межах спірних правовідносин не є солідарними. Доказів того, що ОСОБА_2 діє також в інтересах ОСОБА_1 , в справі немає.

28 листопада 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року.

У касаційній скарзі заявник просить:

- визнати поважною причину пропуску ним строку на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року та поновити його;

- скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року повністю і залишити в силі рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2023 року.

Відповідно до частини першої статті 405 ЦПК України, якщо касаційна скарга надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час касаційного розгляду справи, суд касаційної інстанції розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави.

Суд касаційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час касаційного розгляду справи за касаційною скаргою іншої особи. Суд відмовляє у відкритті провадження за касаційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час касаційного розгляду справи за касаційною скаргою іншої особи (частини четверта, п`ята статті 405 ЦПК України).

У даному випадку суд касаційної інстанції приймає до уваги, що при розгляді касаційної скарги ОСОБА_2 . Верховний Суд справу в частині позовних вимог, заявлених до ОСОБА_1 , по суті не розглядав, доводи щодо цих вимог не досліджував.

Згідно із частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.

Згідно з частиною третьою статті 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Передбачений статтею 394 ЦПК України строк є присічним (преклюзивним), який не підлягає поновленню. З його спливом особа втрачає право на касаційне оскарження безвідносно до поважності причин його пропуску, за винятком випадків неповідомлення особи про розгляд справи та виникнення обставин непереборної сили.

У наведеній ситуації з метою вирішення процесуального питання допуску до касаційного оскарження судових рішень суд касаційної інстанції враховує, оцінює та перевіряє наведені заявником виняткові обставини, які зумовили тривалий пропуск строку звернення з касаційною скаргою, тобто ті обставини, які визначені виключно у частині третій статті 394 ЦПК України.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що: 1) він не був повідомлений про розгляд справи, а з повним текстом оскаржуваної постанови від 07 вересня 2023 року ознайомився лише 27 листопада 2024 року; 2) він пропустив строк на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили, в тому числі, у зв`язку з тим, що ще 22 лютого 2022 року виїхав із сім`єю в Ізраїль, і після 22 лютого 2022 року до липня 2024 року взагалі в Україну не приїжджав, оскільки в Україні введено воєнний стан, що відноситься до форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та підтверджується відповідним листом Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1. В Україну після початку повномасштабної війни він приїздив лише один раз з 23 липня 2024 року до 31 серпня 2024 року, на підтвердження чого надав лист Державної прикордонної служби України від 27 листопада 2024 року.

При цьому заявник зазначає, що він не отримував повний текст постанови Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року, а про всі судові рішення у вказаній справі йому стало відомо лише в середині листопада 2024 року при спілкуванні в телефонному режимі з представником ОСОБА_2 - адвокатом Гриценком Д. В.

Із листа Державної прикордонної служби України від 27 листопада 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 виїхав з території України 10 лютого 2022 року, а в`їхав - 23 липня 2024 року.

Згідно з відповіддю № 5752349 про наявність електронного кабінету ЄСІТС фізична особа - ОСОБА_1 має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС (дата реєстрації - 28.11.2024 17:46)

За таких обставин, приймаючи до уваги наявність виключень, які визначені у частині третій статті 394 ЦПК України, підлягають дослідженню обставини щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження ОСОБА_1 постанови Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року.

Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

1. Відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - Реєстр) не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Відомості про дату складення повного тексту постанови Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2023 рокувідсутні.Дніпровський апеляційний суд надіслав вказану постанову до Реєстру для оприлюднення- 07 вересня 2023 року, забезпечено надання загального доступу - 11 вересня 2023 року. Отже останнім днем для подання касаційної скарги на вказане судове рішення було 09 жовтня 2023 року (з урахуванням положень частини третьої статті 124 ЦПК України).

Касаційна скарга сформована ОСОБА_1 у системі «Електронний суд» 28 листопада 2024 року, тобто з порушенням встановленого законом строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частин третьої та п`ятої статті 272 ЦПК України, у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23) зроблено висновок, що надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов`язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а також у документах, визначених пунктами 4, 5 частини шостої статті 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення судом першої інстанції рішення). У разі відсутності таких відомостей судове рішення вважається не врученим.

Проте заявником не надано жодних доказів на підтвердження недотримання судом апеляційної інстанції встановлених статтею 272 ЦПК України вимог щодо порядку видачі або направлення ОСОБА_1 оскаржуваного судового рішення - постанови Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року.

Дослідження документів у справі № 204/8909/20, які наявні в системі «Електронний суд», не дають достатньої можливості суду самостійно встановити обставини, на які посилається заявник, як на поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

Верховний Суд зазначає, що на стадії відкриття касаційного провадження Верховний Суд не має можливості перевірити наявність чи відсутність доказів на підтвердження надсилання/вручення судом апеляційної інстанції копії рішення заявнику, оскільки за правилом частини сьомої статті 394 ЦПК України питання про витребування матеріалів справи вирішується під час відкриття касаційного провадження.

Враховуючи наведене, заявнику пропонується надати доказиотримання/неотримання ОСОБА_1 постанови Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року та дати такого отримання вперше.

На підтвердження наведених обставин заявник має надати відповідні докази в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути: довідка поштового відділення зв`язку, копії матеріалів справи у хронологічному порядку, починаючи з дати відкриття апеляційного провадження у справі, довідка суду щодо дати отримання/неотримання відповідачемкопії повного тексту оскаржуваної постанови тощо.

2. Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом із касаційною скаргою ОСОБА_1 подав клопотання, у якому, посилаючись на підпункт г пункту 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», просить зменшити йому розмір судового збору за подачу касаційної скарги.

Клопотання мотивоване тим, що він - багатодітний батько (має сім дітей, двоє з яких є неповнолітніми та безпосередньо проживають з ним в Ізраїлі, двом по 20 років, іншим більше 25 років), тому вважає, що є законні підстави для зменшення розміру судового збору за подачу касаційної скарги.

Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Сторона, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 листопада 2023 року у справі № 906/308/20 (провадження № 12-58гс23) зробила висновок, що відповідач у справі може за певних обставин (дійсної неспроможності сплатити судовий збір, підтвердженої належними доказами) бути звільненим від сплати судового збору або його сплата може бути відстрочена чи розстрочена, розмір судового збору може бути зменшений судом.

Вирішуючи подане клопотання Верховний Суд приймає до уваги, що єдиними документами, що підтверджують статус багатодітної сім`ї та її право на отримання пільг, є посвідчення батьків та дитини з багатодітної сім`ї.

На підтвердження викладених у клопотанні обставин заявник надав суду копії свідоцтв про народження дітей, які не підтверджує в достатній мірі, що ОСОБА_1 є членом малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї.

Разом із тим, у поданому клопотанні заявник не надав жодних доказів на підтвердження того, що його майновий стан на день звернення з касаційною скаргою перешкоджає сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку і розмірі.

Враховуючи зазначене, клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги задоволенню не підлягає.

За таких обставин, заявнику необхідно сплатити судовий збір.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.

Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Ураховуючи судові рішення у цій справі, заявнику пропонується сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 4 690,71 грн ((195 446,18 грн х 1,5%) х 200% х 0,8).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

3. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується.

У прохальній частині касаційної скарги ОСОБА_1 просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року повністю і залишити в силі рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2023 року.

Верховний Суд своєю постановою від 06 листопада 2024 року скасував постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року в частині позовних вимог Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення збитків. Доказів того, що ОСОБА_1 зараз діє також в інтересах ОСОБА_2 , до касаційної скарги не додано.

Таким чином, заявнику пропонується уточнити прохальну частину касаційної скарги, з урахуванням вимог цієї ухвали, та надати суду нову редакцію касаційної скарги разом із доказами надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

У разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу (частина друга статті 393 ЦПК України).

Виходячи з наведеного, касаційну скаргу належить залишити без руху, а заявнику надати строк для усунення вказаних недоліків

Керуючись статтями 185, 390, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2023 рокузалишити без руху.

Надати для усунення зазначених недоліків строк тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.

Якщо заяву про поновлення строку касаційного оскарження не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для його поновлення визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Коротенко