Ухвала

від 24.12.2024 по справі 204/8909/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 204/8909/20

провадження № 61-15879ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року у справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, про стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року Дніпровська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, про стягнення збитків, у якій просила стягнути з відповідачів на користь позивача збитки у розмірі 390 892, 37 грн та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська рішенням від 08 лютого 2023 року відмовив Дніпровській міській раді у задоволенні позову.

Вказане рішення суду в апеляційному порядку оскаржила Дніпровська міська рада.

Дніпровський апеляційний суд постановою від 07 вересня 2023 року апеляційну скаргу Дніпровської міської ради задовольнив, скасував рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2023 року та ухвалив нове рішення про задоволення позову.

Стягнув з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в рівних частинах на користь Дніпровської міської ради збитки у розмірі 390 892,37 грн, сплативши грошові кошти на реквізити: Одержувач: ГУК у Дніпропетровській області/м. Дніпро, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37988155, р/р (IBAN): UA618999980314161921000004569, код бюджетної класифікації: 24170000 «Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту».

Стягнув з ОСОБА_1 на користь Дніпровської міської ради судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 931,70 грн, за подання апеляційної скарги у розмірі 4 397,55 грн, а всього - 7 329,25 грн.

Стягнув з ОСОБА_2 на користь Дніпровської міської ради судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 931,70 грн, за подання апеляційної скарги - 4 397,55 грн, а всього - 7 329,25 грн.

У вересні 2023 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Верховний Суд в ухвалі від 22 вересня 2023 року про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 , зокрема, вказав, що ціна позову у справі - 390 892,37 грн, яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, однак результат аналізу змісту касаційної скарги свідчить, що касаційна скарга може стосуватися питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа може мати виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (підпункти «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), а тому судове рішення у справі підлягає касаційному оскарженню.

06 листопада 2024 року Верховний Суд своєю постановою касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року в частині позовних вимог Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення збитків скасував.

Змінив рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2023 року про відмову в задоволенні позовних вимог у зазначеній частині, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Змінив постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року в частині позовних вимог Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення збитків в резолютивній частині, виклавши абзац четвертий постанови в такій редакції:

«Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпровської міської ради збитки у розмірі 195 446,18 грн».

В іншій частині постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року щодо вирішення позовних вимог Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення збитків залишив без змін.

При цьому суд касаційної інстанції зазначив, що у цій справі апеляційний суд стягнув з відповідачів в рівних частинах на користь Дніпровської міської ради збитки у розмірі 390 892,37 грн та судові витрати. ОСОБА_1 постанову апеляційного суду не оскаржував, не скористався своїм правом приєднання до касаційної скарги. Така процесуальна поведінка свідчить про його згоду з постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року в частині стягнення збитків з нього у розмірі 195 446,18 грн (390 892,37 грн/2). Аналіз аргументів касаційної скарги свідчить, що ОСОБА_2 не навела переконливих доводів, яким чином оскаржена постанова апеляційного суду в частині задоволених вимог до ОСОБА_1 порушує її права та інтереси, за умови, що ОСОБА_1 не оскаржив постанову апеляційного суду, тобто погодився з цим судовим рішенням. Зобов`язання відповідачів в межах спірних правовідносин не є солідарними. Доказів того, що ОСОБА_2 діє також в інтересах ОСОБА_1 , в справі немає.

28 листопада 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року.

Верховний Суд ухвалою від 09 грудня 2024року залишив касаційну скаргу без руху та надав заявникові строк для усунення недоліків.

У наданий судом строк ОСОБА_1 подав до Верховного Суду нову редакцію касаційної скарги на постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року, сформовану в системі «Електронний суд», у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь Дніпровської міської ради збитків у розмірі 195 446,18 грні залишити без змін рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2023 року.

Разом з цим, заявник надав суду документ на підтвердження сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги у розмірі 4 690,71 грн такопію відповіді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська на його заяву.

У новій редакції касаційної скарги заявник зокрема просить визнати поважною причину пропуску ним строку на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року та поновити його, посилаючись на те, що: 1) він не був повідомлений про розгляд справи, а з повним текстом оскаржуваної постанови від 07 вересня 2023 року ознайомився лише 27 листопада 2024 року; 2) він пропустив строк на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили, в тому числі, у зв`язку з тим, що ще 22 лютого 2022 року виїхав із сім`єю в Ізраїль, і після 22 лютого 2022 року до липня 2024 року взагалі в Україну не приїжджав, оскільки в Україні введено воєнний стан, що відноситься до форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). При цьому заявник зазначає, що він не отримував повний текст постанови Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року, а про всі судові рішення у вказаній справі йому стало відомо лише в середині листопада 2024 року при спілкуванні в телефонному режимі з представником ОСОБА_2 - адвокатом Гриценком Д. В.

Згідно із частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Передбачений статтею 394 ЦПК України строк є присічним (преклюзивним), який не підлягає поновленню. З його спливом особа втрачає право на касаційне оскарження безвідносно до поважності причин його пропуску, за винятком випадків неповідомлення особи про розгляд справи та виникнення обставин непереборної сили.

У наведеній ситуації з метою вирішення процесуального питання допуску до касаційного оскарження судових рішень суд касаційної інстанції враховує, оцінює та перевіряє наведені заявником виняткові обставини, які зумовили тривалий пропуск строку звернення з касаційною скаргою, тобто ті обставини, які визначені виключно у частині третій статті 394 ЦПК України.

Відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - Реєстр) не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Відомості про дату складення повного тексту постанови Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2023 рокувідсутні.Дніпровський апеляційний суд надіслав вказану постанову до Реєстру для оприлюднення- 07 вересня 2023 року, забезпечено надання загального доступу - 11 вересня 2023 року. Отже останнім днем для подання касаційної скарги на вказане судове рішення було 09 жовтня 2023 року (з урахуванням положень частини третьої статті 124 ЦПК України).

Касаційна скарга сформована ОСОБА_1 у системі «Електронний суд» 28 листопада 2024 року.

Із відповіді № 30990/24-Вих/2/204/34/23 від 18 грудня 2024 року Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська на заяву ОСОБА_1 убачається, що в матеріалах справи відсутні докази отримання ним повного тексту постанови Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року.

Приймаючи до уваги наявність виключень, які визначені у частині третій статті 394 ЦПК України, викладені обставини та надані суду докази, колегія суддів дійшла висновку, що строк на касаційне оскарження пропущений заявником з поважних причин, тому вважає за потрібне поновити його.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Ціна позову у справі - 390 892,37 грн, яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Результат аналізу змісту касаційної скарги свідчить, що касаційна скарга може стосуватися питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа може мати виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (підпункти «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), а тому судове рішення у справі підлягає касаційному оскарженню.

Наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження.

Оскільки викладені в касаційній скарзі доводи викликають необхідність їх перевірки, касаційне провадження у даній справі необхідно відкрити та витребувати матеріали справи.

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року.

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року.

Витребувати з Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровськацивільну справу № 204/8909/20 за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, про стягнення збитків.

Роз`яснити учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.

До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

М. Ю. Тітов