КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
08 вересня 2023 року місто Київ
Справа № 760/25883/20
Апеляційне провадження № 22-ц/824/14981/2023
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Желепи О. В. (суддя-доповідач), Мазурик О. Ф., Немировської О. В.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 24 серпня 2023 року про продовження процесуального строку (постановлену у складі судді Шереметьєвої Л. А.)
у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жуляни-1» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ
Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 24 серпня 2023 року продовжено ОСОБА_1 строк для виконання ухвали суду від 21 червня 2023 року про залишення заяви без руху в частині сплати судового збору - 10 днів з моменту отримання копії даної ухвали.
Не погоджуючись з такою ухвалою, ОСОБА_1 06 вересня 2023 року подала безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 24 серпня 2023 року, відстрочити сплату судового збору не пізніше Рішення суду першої інстанції та повернути справу на розгляд до суду першої інстанції.
Питання щодо прийняття апеляційної скарги вирішується без витребування матеріалів справи.
Дослідивши матеріали скарги, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (рішення у справі «Мельник проти України» («Melnyk v. Ukraine») від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03, § 22).
Згідно з пунктом "d" статті 5 Рекомендацій (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо введення в дію та поліпшення функціонування систем і процедур оскарження у цивільних і торговельних справах від 7 лютого 1995 року для забезпечення того, щоби суд апеляційної інстанції розглядав лише вагомі питання, державам слід відтермінувати реалізацію права на оскарження з низки проміжних питань до подання основної скарги у справі.
Встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Тому означена мета є легітимною.
Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у частині пункті 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.
Наведені правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 219/10010/17 і повинні враховуватися апеляційним судом.
Стаття 353 ЦПК України містить вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, на які може бути подано апеляційну скаргу окремо від рішення суду.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк
Разом з цим, перелік ухвал суду першої інстанції, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду, не передбачає можливості оскарження в апеляційному порядку окремо від рішення суду ухвали про продовження процесуального строку.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
З огляду на наведене, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст. 353, 357 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 24 серпня 2023 року про продовження процесуального строку- повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Судді О.В. Желепа
О. Ф. Мазурик
О. В. Немировська
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.09.2023 |
Оприлюднено | 12.09.2023 |
Номер документу | 113326787 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них про стягнення плати за користування житлом |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Желепа Оксана Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні