Постанова

від 04.09.2023 по справі 501/2887/16-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5492/23

Справа № 501/2887/16-ц

Головуючий у першій інстанції Смирнов В.В.

Доповідач Стахова Н. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Стахової Н.В.,

суддів: Назарової М.В.,Лозко Ю.П.

за участю секретаря

судового засідання Долгової В.І.

учасники справи:

боржник ОСОБА_1

стягувач ОСОБА_2

державний виконавець Колечко Д.М.

розглянувшиу відкритомусудовому засіданнів залісудових засіданьОдеського апеляційногосуду впорядку спрощеногопозовного провадженняапеляційнускаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пудлінська Лариса Іванівна

на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 16 березня 2023 року, постановлену у складі судді Смирнова В.В., в приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за заявою боржника ОСОБА_3 про відстрочення виконання рішення у цивільній справі № 501/2887/16-ц

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року боржник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить відстрочити виконання рішення у цивільній справі № 501/2887/16ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в розмірі 52 000,00 доларів США, яким позовні вимоги задоволено.

Заявник вказує, що на час подання заяви у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. перебуває виконавчий лист №5401/2887/1-ц, виданий 12.08.2020 року, через це арештовані земельні ділянки боржника ОСОБА_1 виставленні на торги, але боржник вважає, що визначена вартість земельних ділянок катастрофічно занижена.

На підтвердження неможливості виконання рішення суду боржник надав висновок про експертну оцінку земельних ділянок від 18.11.2022 року (загалом три ділянки) кадастровий номер: 5122785800;01;001;0152 = 253 347 грн., кадастровий номер: 5122785800;01;001;0157 = 133 329 грн., кадастровий номер: 5122785800;01;001;0158 = 69992,00 грн., тоді як висновками експерта про вартість земельних ділянок від 29.06.2021 року відповідно така, 3 032 648,00 грн., 1 516 552,00 грн. 758 048,00 грн. Крім того, надано копію скарги ОСОБА_1 до суду на дії державного виконавця Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 15.02.2023 року в задоволеннізаяви ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу в Одеській області Колечко Д.М. про зупинення передачі земельних ділянок на реалізацію в межах виконавчого провадження за виконавчим листом по справі №501/2887/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів відмовлено.

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 16 березня 2023 року в задоволенні заяви боржника ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення у цивільній справі № 501/2887/16ц відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого дії адвокат Пудлінська Л.І., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 16 березня 2023 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити вимоги скаржника та в порядку забезпечення позову постановити ухвалу про зупинення передачі земельних ділянок з кадастровими номерами 5122785800;01;001;0152, 5122785800;01;001;0157, 5122785800;01;001;0158 до набрання чинності судовим рішенням за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області -Колечка Д.М. в рамках виконавчого провадження за виконавчим листом № 501/2887/16ц щодо оцінки вищезазначених земельних ділянок.

Доводами апеляційної скарги є те, що скаржник вважає, що занижена оцінка земельних ділянок є підставою для відстрочення виконання рішення суду. Наразі ухвала Іллічівського міського суду Одеської області від 15.02.2023 про відмову в задоволенні ОСОБА_1 про визнання незаконними дій приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М. в рамках виконавчого провадження 69815911 за виконавчим листом № 501/2887/16ц від 12 серпня 2020 року не набрала чинності. В зв`язку з розглядом в судовому порядку питання щодо правомірності дій приватного виконавця стосовно оцінки майна боржника, яке має бути передано на реалізацію мають місце доцільність, і об`єктивна необхідність відстрочення виконання судового рішення з метою захисту прав та законних інтересів не тільки стягувача, а й боржника та недопущення реалізації майна боржника за завідома заниженою оцінкою. Реалізація майна боржника за реальною, об`єктивною вартістю жодним чином не створює для боржника занадто або безпідставно привілейовані умови, а є всього лиш забезпеченням реалізації принципів законності, справедливості та рівності сторін перед законом.

Відзив на апеляційну скаргу від інших учасників справи не надходив.

В судове засідання боржник, стягувач та державний виконавець не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.

Представник боржника адвокат Пудлінська Л.І., підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити, надала пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника боржника, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення у цивільній справі № 501/2887/16ц, суд першої інстанції виходив з того, що при розгляді заяв щодо відстрочення виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому, які як і наявність виключних обставин для відтермінування має довести боржник. Суд вважає, що обставини, на які посилається заявник не можна розцінювати як такі, що є особливими або винятковими, та у відповідності до приписів ст. 435 ЦПК України унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення.

Колегія суддів погодується з висновком суду, оскільки він відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 12 березня 2019 року стягнуто з ОСОБА_1 ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 52000,00 доларів США та судовий збір у розмірі 8000 грн.

Постановою Одеського апеляційного суду від 23.07.2020 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_4 . Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 12 березня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 52000 доларів США, судовий збір у сумі 8000 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною 1 статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення,які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Розділом VI ЦПК України врегульовані процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).

Відповідно до частини 1 статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. При цьому, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частини 3-4 статті 435 ЦПК України).

Перелік обставин, що можуть бути підставою для відстрочки або розстрочки виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення, не є вичерпним.

Тлумачення положень вищевказаної правової норми дає підстави дійти висновку, що питання відстрочення або розстрочення виконання рішення суду може бути розглянуто у виняткових випадках, що обумовлені об`єктивними ускладненнями при виконанні судового рішення.

Відповідно до частини 5 статті 435 ЦПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

При вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 435 ЦПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2019 року, справа № 2-55/10 .

Крім того, право сторони звернутися із заявою про відстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Такі обставини є виключними, тобто такими, що унеможливлюють виконання рішення суду в силу непередбачуваних обставин, що настали під час здійснення виконання судового рішення.

Заявник як на підставу для відстрочення виконання рішення суду вказує на те, що вартість арештованих земельних ділянок, які виставлені на торги дуже занижена.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до статей 76-83 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Наведені заявником обґрунтування щодо виникнення виключних обставин в розумінні статті 435 ЦПК України, які б давали підстави для відстрочки виконання рішення суду, а наведені підстави не можуть бути визнанні такими, що вказують на необхідність відповідного відстрочення.

Тобто, заявником та його представником не обґрунтовано винятковості випадку, у зв`язку з яким можливо відстрочити виконання вказаного рішення суду, не зазначено достатніх обставин, які б свідчили про істотне ускладнення або неможливість виконання рішення, а відтак, і про необхідність відстрочення такого.

Суд зазначає, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Конституційний Суд України в абзаці одинадцятому підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 11 березня 2011 року № 2-рп/2011, посилаючись на позицію Європейського суду з прав людини, зазначив, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежене державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Судове рішення (постанова, ухвала) - це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.

Обов`язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов`язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.

Одними з властивостей судового рішення, що вступило в законну силу є: можливість примусового виконання судового рішення мимо волі зобов`язаної особи та обов`язковість, яка полягає в тому, що судове рішення, що вступило в законну силу, стає обов`язковим для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян і підлягають виконанню на всій території України. Рішення, що вступило в законну силу, є обов`язковим і підлягає точному виконанню. Усі державні органи, посадові особи й окремі громадяни, зобов`язані сприяти виконанню рішення суду, виконуючи вимоги державного виконавця.

Разом з тим, заявником не надано достатніх доказів на підтвердження виникнення виключних обставин, які б в розумінні статті 435 ЦПК України давали б підстави для відстрочки виконання рішення суду, а також наведені заявником підстави не можуть бути визнанні такими, що вказують на необхідність відповідного відстрочення виконання рішення суду, пов`язаного з виплатою грошових коштів.

Окремо колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що заявник, звертаючись до суду з заявою у лютому 2023 року, просить судвідстрочити виконання рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 12 березня 2022 року, скасованого постановою Одеського апеляційного суду 23 липня 2020 року.

Частиною п`ятою статті 435 ЦПК України визначено, що розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Тобто, чинними нормами законодавства, врегульований законодавством однорічний строк закінчується 23 липня 2021 року, що окремо вказує на недоцільність відстрочення рішення суду.

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 15.02.2023 року в задоволеннізаяви ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу в Одеській області Колечко Д.М. про зупинення передачі земельних ділянок на реалізацію в межах виконавчого провадження за виконавчим листом по справі №501/2887/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів відмовлено (а.с. 23-24).

За наведених обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пудлінська Лариса Іванівна залишити без задоволення.

Ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 16 березня 2023 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Дата складення повного тексту ухвали - 08 вересня 2023 року.

Головуючий Н.В. Стахова

Судді М.В. Назарова

Ю.П. Лозко