Ухвала

від 10.11.2023 по справі 501/2887/16-ц

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 10.11.2023

Справа № 501/2887/16-ц

6/501/140/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2023 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі

головуючого судді Петрюченко М.І.,

за участю секретаря судового засідання Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області

подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича

боржник ОСОБА_1

стягувач ОСОБА_2

предмет та підстави подання: про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов`язань,

постановив ухвалу про наступне та

ВСТАНОВИВ:

Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. 03.11.2023 звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) до виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням Іллічівського міського суду Одеської області по справі №501/2887/16-ц, що набрало законної сили 23.07.2020.

Подання мотивоване тим, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області знаходиться виконавче провадження № 69815911 з виконання виконавчого листа №501/2887/16-ц, виданого Іллічівським міським судом Одеської області, суддя Смирнов В.В. 12.08.2020, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 52 000,00 доларів США.

Приватним виконавцем 08.09.2022 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, яка надіслана сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення 09.09.2022 за вих. № 797 за адресами, вказаними у виконавчому документі. Як стало відомо пізніше із відповіді ДМС про зареєстроване місце проживання чи місце перебування особи на запит приватного виконавця, сформований у системі АСВП, боржник дійсно зареєстрований за адресою, вказаною у виконавчому документі, але ухиляється від отримання кореспонденції.

Згідно із вказаною постановою боржника зобов`язано подати виконавцю декларацію про доходи та майно боржника.

Заявник стверджує у поданні, що у день винесення приватним виконавцем постанови про відкриття провадження винесені постанови про арешт майна та коштів боржника, якими накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, а також на грошові кошти, що знаходяться на всіх рахунках боржника. Відомості про арешт рухомого та нерухомого майна боржника внесено до відповідних державних реєстрів.

Незважаючи на те, що вказані постанови надіслані до 14 банківських установ, станом на сьогодні, тільки вдалось виявити та списати кошти із рахунку АТ «Ощадбанк» у розмірі 4658,23 грн. Кошти на рахунках боржника в інших банківських установах відсутні.

У ході перевірки майнового стану боржника виявлено три земельні ділянки площею1,00 га, 0,50 га та 2,00 га, які розташовані на території Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області.

Приватним виконавцем 17.10.2022 проведено опис вищевказаного майна та складено відповідні постанови.

Приватним виконавцем надсилались вимоги від 13.10.2022 №69815911, від 28.10.2022 №69815911, від 20.09.2023 № 69815911, згідно із якими боржника зобов`язано надати пояснення із приводу невиконання рішення суду, декларацію про доходи та майно, копії технічних та правовстановлюючих документів на нерухоме майно та надання безперешкодного доступу до об`єктів, але законні вимоги приватного виконавця досі не виконані.

В результаті вжитих приватним виконавцем заходів примусового виконання рішень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», на електронному аукціоні ДП «Прозорро.Продажі» в примусовому порядку реалізовано земельні ділянки площею1,00 га, 0,50 га та 2,00 га, які розташовані на території Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області. Між тим, залишок боргу за виконавчим провадженням складає 46100,06 доларів США.

На адресу приватного виконавця 26.10.2022 надійшла заява від стягувача ОСОБА_2 з інформацією про визнання договору дарування квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (квартира належала боржнику до 11.03.2013 року) - фіктивним та недійсним згідно рішення суду. У зв`язку з чим, стягувач просив приватного виконавця звернути стягнення на даний об`єкт нерухомості та провести всі необхідні для цього дії.

Також заявник стверджує у поданні, що після неналежного реагування на вимоги про повернення позики, ОСОБА_2 12 грудня 2016 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики від 28 листопада 2011 року (справа № 501/2887/16-ц), вже в межах розгляду якої позивач дізнався про те, що боржник ОСОБА_1 подарував належну останньому квартиру своїй дружині ОСОБА_3 .

Оскільки приватним виконавцем здійснено повну перевірку майнового стану боржника та за її результатами виявлено лише земельні ділянки, за рахунок продажу яких не вдалось у повній мірі задовольнити вимоги стягувача, та квартиру, подальшій реалізації якої запобігає боржник, діючи очевидно недобросовісно, приймаючи участь у ініціюванні завідомо штучних судових процесів, виконання рішення суду неможливо саме через перешкоджання боржника у його виконанні.

На підставі викладеного приватний виконавець звернувся до суду з відповідним поданням.

Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. до суду не з`явився, надав до суду заяву про розгляд подання без його участі та просив задовольнити дане подання.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали подання, суд керується наступним.

Статтею 2 Протоколу 4 до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод передбачено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на свободу пересування і свободу вибору місця проживання.

Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи своєю власну.

На здійснення цих прав не встановлюються жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для забезпечення громадського порядку, запобігання злочину, для охорони здоров`я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідна норма Конвенції міститься у статті 33 Конституції України, якою встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Статтею 313ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Такі обмеження встановлюються, зокрема, статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» що передбачає підстави для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України. Таке право на виїзд з України може бути тимчасово обмежено, в тому числі, коли особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.1 ст.441ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.

Згідно положень п.2 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну» громадянин України може бути обмежений у праві виїзду за кордон, якщо відносно нього діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов`язання до виконання зобов`язань або розв`язання спору у передбачених законом випадках.

Розглядаючи питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України за ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням Європейський суд з прав людини у справі Гочев проти Болгарії (Gochev v.Bulgaria) рішення від 26.11.2009 року (заява № 34383/03) визначив загальні стандарти щодо права на свободу пересування.

Тимчасове обмеження в праві виїзду за ухилення від виконання зобов`язань має відповідати трьом критеріям:

- ґрунтуватися на національному законі;

- переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч.3 ст.2 Протоколу №4 до Конвенції;

- відповідати справедливому балансу між правами людини та публічним інтересом, тобто бути пропорційним меті його застосування.

У справі Гочев проти Болгарії (Gochev v.Bulgaria), рішення від 26.11.2009 року (заява № 34383/03), Європейський Суд підсумував принципи, що відносяться до оцінки необхідності заходів, яке обмежують свободу пересування наступним чином: у відношенні пропорційності обмеження, встановленого у зв`язку з неоплаченими боргами, Європейський Суд у пункті 49 цього рішення зазначив, що таке обмеження є виправданим лише остільки, оскільки сприяє досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів (див. рішення Європейського Суду від 13 листопада 2003 року за справою «Напияло проти Хорватії» (Napijalo v. Croatia), скарга N 66485/01, §§ 78 - 82).

Окрім того, навіть якщо міра, що обмежує свободу пересування особи є початково обґрунтованою, вона може стати неспіврозмірною й порушити права особи, якщо автоматично продовжується протягом тривалого часу (див. рішення Європейського Суду за справою «Луордо проти Італії » (Luordo v. Italy), скарга N 32190/96, § 96, ECHR 2003-IX), рішення Європейського Суду за справою «Фельдеш та Фельдешне Хайлік проти Угорщини» (Foldes and Foldesne Hajlik v. Hungary), скарга №41463/02, § 35, ECHR 2006, рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», § 121).

Охоплення судової перевірки має дозволити суду взяти до уваги всі фактори, що відносяться до справи, включаючи ті, що стосуються співмірності обмежувального заходу (див. з необхідним змінами Рішення Європейського Суду від 23 червня 1981 р. за справою "Ле Конт, Ван Лейвен і Де Мейере проти Бельгії" (Le Compte, Van Leuven and De Meyere v. Belgium), Series A, N 43, § 60)...".

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. знаходиться виконавче провадження №69815911 з виконання виконавчого листа №501/2887/16-ц, виданого Іллічівським міським судом Одеської області, суддя Смирнов В.В.12.08.2020, яким встановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 52 000,00 доларів США (а.с.201-203 т.3).

Приватним виконавцем 08.09.2022 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, яка адіслана сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення 09.09.2022 за вих. № 3797 за адресами, вказаними у виконавчому документі (а.с.202204 т.3).

Згідно із вказаною постановою боржника зобов`язано подати виконавцю декларацію про доходи та майно боржника.

Приватним виконавцем 08.09.2022 винесені постанови про арешт майна та коштів боржника, якими накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, а також на грошові кошти, що знаходяться на всіх рахунках боржника (а.с.207-210 т.3).

У ході перевірки майнового стану боржника виявлено земельні ділянки площею 1,00 га, 0,50 га та 2,00 га, які розташовані на території Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (а.с.212-213 т.3).

Приватним виконавцем 17.10.2022 проведено опис вищевказаного майна та складено відповідні постанови (а.с.221-226 т.3).

Приватним виконавцем надсилались вимоги від 13.10.2022 №69815911, від 28.10.2022 №69815911, від 20.09.2023 № 69815911, згідно з якими боржника зобов`язано надати пояснення з приводу невиконання рішення суду, декларацію про доходи та майно, копії технічних та правовстановлюючих документів на нерухоме майно та надання безперешкодного доступу до об`єктів (а.с.218-222 т.3).

На адресу приватного виконавця 26.10.2022 надійшла заява від стягувача ОСОБА_2 з інформацією про визнання договору дарування квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (квартира належала боржнику до 11.03.2013) - фіктивним та недійсним згідно рішення суду. У зв`язку з чим, стягувач просив приватного виконавця звернути стягнення на даний об`єкт нерухомості та провести всі необхідні для цього дії (а.с.227 т.3).

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 01.12.2020 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/93456894), залишеним в силі Постановою Одеського апеляційного суду від 16.08.2022 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/106168605) та Постановою Верховного суду по справі № 501/1867/18, провадження № 61-9514св22 від 19 квітня 2023 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/110515216) визнано недійсним договір дарування квартири загальною площею 151,4 кв. м, житловою площею 86,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Мирошніченко Л.М. та зареєстрованого в реєстрі під номером 184, згідно із яким 11.03.2013 ОСОБА_1 подарував ОСОБА_3 квартиру (а.с.228-236 т.3).

Вимоги приватного виконавця досі не виконані.

Таким чином, боржник фактично ігнорує законні вимоги приватного виконавця та ухиляється від виконання рішення суду.

На підставі викладеного, суд доходить до висновку, що приватним виконавцем вичерпано весь передбачений перелік заходів щодо примусового виконання судового рішення та всі вони виявилися безрезультатними.

Отже, факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, є об`єктивно наявним та доведеним, що підтверджується копіями документів, долучених до подання.

Керуючись ст.441 ЦПК України, ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII, ст.ст.2, 5, 10-13, 18, 141, 258-259, 263 Цивільного процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича (боржник: ОСОБА_1 , стягувач ОСОБА_2 ) про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов`язань задовольнити.

Тимчасово обмежити у праві виїзду громадянина України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням Іллічівського міського суду Одеської області по справі № 501/2887/16-ц, що набрало законної сили 23.07.2020.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області М.І.Петрюченко