Постанова

від 11.09.2023 по справі 501/2887/16-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5131/23

Справа № 501/2887/16-ц

Головуючий у першій інстанції Смирнов В. В.

Доповідач Стахова Н. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Стахової Н.В.,

суддів: Назарової М.В., Лозко Ю.П.

за участю секретаря

судового засідання Долгової І.І.,

учасники справи:

заявник- приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко О.М.

боржник ОСОБА_1

стягувач ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пудлінська Лариса Іванівна,

на ухвалу Іллічівського районного суду Одеської області від 15 лютого 2023 року

у цивільній справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. звернувся до суду з поданням та просив вирішити питання щодо звернення стягнення на нерухоме майно, а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить боржнику ОСОБА_1 , але не зареєстрована боржником в установленому законом порядку.

Подання мотивоване тим, що на на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. (далі - приватний виконавець) перебуває виконавчий лист по справі №501/2887/16-ц, виданий Іллічівським міським судом Одеської області від 12.08.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу у розмірі 52 000,00 доларів США.

08.09.2022 року приватним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №69815911 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документу, яка була надіслана сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцію з повідомленням про вручення 08.09.2022 року за вих. №3795.

У день винесення приватним виконавцем постанов про відкриття провадження були винесені постанови про арешт коштів боржника, якими було накладено арешт на грошові кошти всіх видів валют та банківських металів, що знаходяться на всіх рахунках боржника та постанова про арешт майна боржника. Відомості про арешт рухомого та нерухомого майна боржника було внесено до відповідних державних реєстрів.

У ході перевірки майнового стану боржника приватним виконавцем було встановлено, що за відповідями з банків, грошові кошти на рахунках боржника відсутні.

Згідно із відповіддю Державної фіскальної служби України про джерела отримання доходів боржника - фізичної особи, у боржника доходи відсутні.

У відповідності із інформацією, наданою Національною поліцією України, транспортні засоби за боржником не зареєстровані.

Згідно із Інформаційною довідкою з ДРРП на НМ та РПВ на МН, ДРІ, ЄРЗВОНМ від 08.09.2022 року та відповіддю ГУ Держгеокадастру в Одеській обл. від 20.09.2022 за боржником були зареєстровані три земельні ділянки (5122785800:01:001:0158, 5122785800:01:001:0157, 5122785800:01:001:0152) що знаходяться за адресою: Одеська обл., Лиманський район, с/рада Сичавська приватним виконавцем були складені постанови про опис та арешт вищевказаних земельних ділянок.

Крім того, згідно з інформацією, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме за боржником раніше була зареєстрована квартира загальною площею 151,4 кв. м, житловою площею 86,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , але вказана квартира була відчужена боржником 11.03.2013 ОСОБА_3 на підставі договору дарування №184, посвідченого приватним нотаріусом Мирошніченко Л.М. та зареєстрованого в реєстрі під № 184, згідно із яким 11.03.2013 ОСОБА_1 подарував ОСОБА_3 зазначену квартиру.

26.10.2022 року від стягувача до приватного виконавця надійшла заява про звернення стягнення на майно боржника, а саме квартиру загальною площею 151,4 кв.м., житловою площею 86,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . До вказаної заяви було додано постанову Одеського апеляційного суду від 16.08.2022 року № 501/1867/18, якою було відмовлено у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та залишено в силі рішення Іллічівського районного суду Одеської обл. від 01.12.2020, яким було задоволено позов ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування квартири загальною площею 151,4 кв. м, житловою площею 86,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Мирошніченко Л.М. та зареєстрованого в реєстрі під номером 184, згідно із яким 11.03.2013 ОСОБА_1 подарував ОСОБА_3 зазначену квартиру.

Боржник ОСОБА_1 фактично обізнаний про розпочате примусове виконання, оскільки 01.12.2022 року звертався до приватного виконавця із заявою про скасування арешту з рахунку, яка була задоволена та постановою від 01.12.2022 арешт з коштів був знятий.

У наступному на виконання постанов про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 28.10.2020 було оцінено вищевказані земельні ділянки.

Згідно із звітів про експертну грошову оцінку земельних ділянок, що знаходяться за адресою: Одеська обл., Лиманський район, с/рада Сичавська, та які надійшли на адресу виконавця 02.12.2022 вартість земельних ділянок склала: кадастровий номер 5122785800:01:001:0158 -- 69 992,00 грн, кадастровий номер 5122785800:01:001:0157 -- 133 329,00 грн, кадастровий номер 5122785800:01:001:0152 - 253 347,00 грн.

15.12.2022 року приватним виконавцем були винесені постанови про звернення стягнення на вказані земельні ділянки та підготовлені відповідні паспорти торгів.

Враховуючи те, що після проведення оцінки земельних ділянок стало очевидно, що звернення стягнення на них не може у повній мірі задовільнити вимоги стягувача за виконавчим документом (загальна визначена оцінювачем вартість земельних ділянок складає 456 668,00 грн. (приблизно 12 400,00 дол. США), коли борг за виконавчим документом складає 52 000,00 дол. США), приватний виконавець вважає за доцільне на виконання заяви стягувача від 26.10.2022 звернутися до суду із поданням про звернення стягнення на квартиру, що не зареєстрована за боржником у встановленому законом порядку.

Оскільки рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 01.12.2020 року залишеним в силі постановою Одеського апеляційного суду від 16.08.2022 року було визнано недійсним договір дарування квартири загальною площею 151,4 кв. м, житловою площею 86,8 кв. м., що знаходиться за адресою; АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Мирошніченко Л.М. та зареєстрованого в реєстрі під №184, згідно із яким 11.03.2013 ОСОБА_1 подарував ОСОБА_3 квартиру, станом на сьогодні вказана квартира належить боржнику, однак зазначене майно не зареєстровано за ним в установленому законом порядку, у зв`язку з чим приватний виконавець позбавлений можливості вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на зазначене майно та виконати судове рішення, та керуючись ст. 18, ч. 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» змушений звернутися до суду, тому просить суд задовольнити подання.

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 15 лютого 2023 року подання приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Колечко Олександра Миколайовича про звернення стягнення на нерухоме майно, що не зареєстровано боржником в установленому законом порядку з ОСОБА_1 задоволено.

Звернуто стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме, квартиру загальною площею 151,4 кв. м, житловою площею 86,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить боржнику.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пудлінська Л.І., посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу першої інстанції та постановити нову, якою у задоволенні подання державного виконавця відмовити.

Зазначає, щона часпостановлення ухвалив провадженнітого жсудді знаходилася цивільнасправа за його заявою про зупинення передачі земельних ділянок за кадастровиминомерами 5122785800:01:001:0158,кадастровий номер5122785800:01:001:0157грн,кадастровий номер5122785800:01:001:0152, що належатьборжнику направі власності,яка до цьогочасу перебуваєв апеляційнійінстанції.Отже булавідсутня визначена самимсудом першоїінстанції підстава длязвернення на нерухомемайно,що не зареєстрованев установленомупорядку,а самевідсутність в боржника достатніхкоштів чи рухомого майна.Крім того,Верховним Судом можуть бутискасовані рішенняІллічівського міського суду Одеської області від 01.12.2020 тапостанова Одеськогоапеляційного суду від16.08.2022,оскільки по зазначенійсправі відкрито касаційне провадження.Крім того, у зазначеній квартирі проживає неповнолітня дитина боржника і звернення стягнення на квартиру призведе до порушення прав останньої.

Відзивів на апеляційну скаргу не надходило, що відповідно до ч. 3ст. 360 ЦПК Українине перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Стягувач в судове засідання апеляційного суду не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином відповідно до п.3 ч.8 ст 128 ЦПК.

Приватний виконавець також в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, про що свідчить довідка про доставку електронного листа «Судова повістка повідомлення».

В судовому засіданні апеляційного суду представник боржника ОСОБА_1 адвокат Пудлінська Л.І. підтримала доводи апеляційної скарги, надала пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Оскільки, учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд вирішив розглядати справу без участі осіб, що не з`явились, що відповідає положеннямст. 372 ЦПК України.

Якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.

Також колегія суддів враховує, що відповідно до приписів ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. ст. 13, 43 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін, усвідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності боржника, стягувача та приватного виконавця, які не з`явилися до судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст. 367 ЦПК України, законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного висновку.

З урахуванням вимогст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 15 лютого 2023 року подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Олександра Миколайовича про звернення стягнення на нерухоме майно, що не зареєстровано за боржником в установленому законом порядку ОСОБА_1 задоволено.

Звернуто стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , яке не зареєстроване в установленому законом порядку, а саме, квартиру загальною площею 151,4 кв.м, житловою площею 86,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить боржнику.

Ухвала мотивована тим, щоборжник самостійно рішеннясуду не виконує.Оскільки матеріалами справипідтверджується фактичний перехідправа власності ОСОБА_1 на зазначене нерухоме майно,суд дійшов висновку, що приватний виконавець мав передбачені законом підстави для звернення до суду із зазначеним поданням із метою забезпечити подальше виконання рішення.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції відповідає.

Встановлено, що рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 12 березня 2019 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 52000 доларів США.

Постановою Одеського апеляційного суду від 23 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 12 березня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 52000,00 доларів США. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 10 червня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Постанову Одеського апеляційного суду від 23 липня 2020 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів залишено без змін.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області було 01.12.2020 прийнято рішення у цивільній справі №501/1867/18, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 16.08.2022 року, яким визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_3 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідчений 11 березня 2013 року приватним нотаріусом Іллічівського нотаріального округу Мирошниченко Л.М., зареєстрований в реєстрі № 184.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області від 08.09.2022 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 501/2887/16ц-, виданий 12.08.2020.

Згідно листа приватного виконавця Колечко Д.М. від 08.09.2022 № 3795 боржнику та стягувачу направлено до відома постанову про відкриття виконавчого провадження від 08.09.2022.

01.12.2022 постановою приватного виконавця Колечко Д.М. знято арешт з коштів боржника.

Постановою приватного виконавця Колечка Д.М. від 15.12.2022 року звернуто стягнення на майно боржника, що належить йому на праві власності ВП № 69815911.

Постановою приватного виконавця Колечка Д.М. від 15.12.2022 звернуто стягнення на майно боржника.

Згідно листа № 9562 від 15.12.2022 року приватним виконавцем Колечко Д.М. направлено ОСОБА_1 постанову від 15.12.2022, винесену при примусовому виконанні виконавчий лист № 501/2887/16-ц від 12.08.2020, виданого Іллічівським міським судом Одеської області.

Згідно із звітів про експертну грошову оцінку земельних ділянок, що знаходяться за адресою: Одеська обл., Лиманський район, с/рада Сичавська, та які надійшли на адресу виконавця 02.12.2022 вартість земельних ділянок склала: кадастровий номер 5122785800:01:001:0158 -- 69 992,00 грн, кадастровий номер 5122785800:01:001:0157 -- 133 329,00 грн, кадастровий номер 5122785800:01:001:0152 - 253 347,00 грн. |

02.12.2022 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 приватним виконавцем Колечко Д.М. направлено листи за №, 8937, 8938, 8939 щодо ознайомлення зі звітом про оцінку майна.

Відповідно до паспорту торгів №9553 від 15.12.2022 року приватним виконавцем Колечко Д.М. направлено до ТОВ «Національна біржа» з зазначенням боржника ОСОБА_1 .

Відповідно Державного реєстру речових прав на нерухоме за боржником раніше була зареєстрована квартира загальною площею 151,4 кв. м, житловою площею 86,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , але вказана квартира була відчужена боржником 11.03.2013 ОСОБА_3 на підставі договору дарування №184, посвідченого приватним нотаріусом Мирошніченко Л.М.

Зі змісту інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 07.09.2023 № 345711775 вбачається, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 . За ОСОБА_1 не зареєстровано.

Відповідно достатті 129-1 Конституції Українисуд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 9 частини другоїстатті 129 Конституції Українипередбачено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно достатті 1Закону Українивід 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження»(даліЗакон № 1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першоюстатті 5 Закону № 1404-VІІІпримусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Статтею 10 Закону № 1404-VІІІвстановлено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини першої, другоїстатті 18 Закону № 1404-VІІІвиконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом іЗаконом України «Про виконавче провадження»; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини першоїстатті 26 Закону № 1404-VІІІвстановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного устатті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з частиною першоюстатті 48 Закону № 1404-VІІІзвернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Відповідно до частин третьої, четвертоїстатті 50 Закону № 1404-VІІІ(в редакції чинній на час подання заяви до суду) у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що нею чітко визначена умова, за якої суд вирішує питання звернення стягнення на нерухоме майно боржника, це відсутність державної реєстрації права власності за боржником в установленому законом порядку.

Згідно зістаттею 182 Цивільного кодексу Україниправо власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до частини першоїстатті 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(даліЗакон № 1952-ІV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяженьце офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістомстатті 3 Закону № 1952-ІVзагальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цьогоЗакону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з частиною десятоюстатті 440 ЦПК Українипитання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Таким чином, питання про звернення стягнення на майно боржника, що не зареєстроване в установленому законом порядку, вирішується судом в порядку, передбаченому частиною четвертоюстатті 50 Закону № 1404-VІІІта частиною десятоюстатті 440 ЦПК України, та стосується тих випадків, коли боржник фактично володіє та користується таким нерухомим майном, але право власності на таке майно за ним не зареєстровано в установленому законом порядку.

Зазначене відповідає правовому висновку, наведеному в постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 947/22930/19 (провадження № 61-9215св20).

При розгляді справ указаної категорії необхідно враховувати, що однією з головних засад здійснення судочинства в Україні є обов`язковість судового рішення. Немає сенсу в правосудді, якщо рішення судів не виконуються, а невиконання судових рішень є порушеннямстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини першоїстатті 81 ЦПК України).

Таким чином, ОСОБА_3 набула право власності на спірну квартиру на підставі договору дарування, укладеного між нею та боржником, який рішенням суду визнано недійсним, проте, реєстрацію права власності ОСОБА_1 на спірну квартиру не відновлено в установленому законом порядку, що перешкоджає виконанню судового рішення приватним виконавцем.

Даних про те, що боржник добровільно задовольнив вимоги стягувача у повному обсязі та повернув борг, матеріали справи не містять, а сума заборгованості є значною.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення подання, оскільки приватним виконавцем у повному обсязі вчинені виконавчі дії щодо встановлення наявності у боржника рухомого чи нерухомого майна, коштів, дотримані вимогиЗакону України «Про виконавче провадження», іншого майна, окрім арештованого, не виявлено, проте, з огляду на значну суму заборгованості, вжитих приватним виконавцем заходів недостатньо для повного виконання рішення суду про стягнення боргу.

Схожі за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10 лютого 2020 року у справі № 676/1314/19 (провадження № 61-16321св19) та від 24 лютого 2021 року у справі № 310/5140/14 (провадження № 61-1842св20).

Суд першої інстанції врахував, що борг ОСОБА_1 не повернуто, приватним виконавцем проведені усі можливі заходи за виконавчим провадженням, а боржник не вчиняє дії щодо відновлення реєстрації права власності на спірну квартиру.

Колегія суддів вважає, що саме по собі визнання правочину за яким боржник відчужив майно недійсним, свідчить про те, що він є власником спірного майна, проте, право власності на останнє не зареєстроване у встановленому законом порядку, що є підставою для звернення державного виконавця з подання про звернення стягнення на майно в порядкуст. 440 ЦПК України.

Доводи скаржника про те, що звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 може порушити право неповнолітньої дитини боржника ОСОБА_5 на житло, не заслуговують на увагу, з огляду на таке.

Відповідно до витягу з реєстру Чорноморської територіальної громади за адресою АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (Т.4, а.с.110).

Згідно з частиною четвертоюстатті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей»для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.

Відповідно до частини першоїстатті 405 ЦК Україничлени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Дітичлени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов`язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла (стаття 18 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з частиною першоюстатті 48 Закону № 1404-VІІІзвернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Пунктом 30 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 в редакції, чинній на час прийняття ухвали судом першої інстанції,(даліІнструкція) у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону.

Пунктом 1 Розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженоїНаказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5(даліПорядок) визначено, що реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно достатті 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця (пункту2 Розділу ІІ Порядку).

Частина четвертастатті 50 Закону України «Про виконавче провадження»та частина десятастатті 440 ЦПК України, якими визначено порядок звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано у встановленомузакономпорядку,не містятьвимог пропопереднє отриманнядозволу органівопіки тапіклування.Не міститьтаких положеньі законодавство,що регулюєнадання відповідногодозволу.

Наведені норми свідчать про те, що у випадку передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, державний виконавець отримує попередній дозвіл органів опіки та піклування для вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника.

В той же час, доказів того, що в рамках виконавчого провадження № 69815911 приватним виконавцем розпочато процедуру реалізації квартири за адресою: АДРЕСА_4 , а саме визначення її вартості та звернення приватного виконавця до організатора електронних торгів з відповідною заявкою.

Оскільки, судове рішення про звернення стягнення на майно боржника є тільки передумовою реалізації майна, на яке звернуто стягнення, посилання скаржника про порушення права на житло неповнолітньої дитини боржника, є передчасними.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними постанові від 31 травня 2023 року № 405/6598/20.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що Верховним Судом відкрито касаційне провадження по цивільній справі № 501/1867/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , то колегія суддів зазначає, що постановою Верховного Суду від 19 квітня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 01 грудня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 16 серпня 2022 року залишено без змін.

Крім того, постановою Одеського апеляційного суду від 02.05.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Іллічівського районного суду Одеської області від 15 лютого 2023 року, у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу в Одеській області Колечка Дмитра Миколайовича про зупинення передачі земельних ділянок на реалізацію в межах виконавчого провадження за виконавчим листом № 501/2887/16ц у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів, задоволено частково, ухвалу Іллічівського районного суду Одеської області від 15 лютого 2023 року змінено, та викладено її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

З врахуванням всіх обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а отже підстав для її скасування не має.

Керуючись ст.ст.374,375,381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пудлінська Лариса Іванівна, залишити без задоволення.

Ухвалу Іллічівського районного суду Одеської області від 15 лютого 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Дата складення повного тексту постанови - 15 серпня 2023 року.

Головуючий Н.В. Стахова

Судді М.В. Назарова

Ю.П. Лозко