Рішення

від 29.08.2023 по справі 686/21381/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/21381/21

Провадження № 2/686/763/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2023 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої судді Козак О.В.,

при секретарі Кошельник Ю.С.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Скородинської О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Хмельницької дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» про визнання договору новації та договору короткострокової безвідсоткової позики недійсними,

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2021 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Хмельницької дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» про визнання договору новації та договору короткострокової безвідсоткової позики недійсними. В обґрунтування заявлених вимог позивач, з врахуванням заяви про зміну підстав позову, вказала, що відповідно до наказу №3160 к від 18 листопада 2019 року в.о.директора Хмельницької дирекції АТ «Укрпошта», вона була прийнята на посаду начальника відділення поштового зв`язку Проскурівка ЦВПЗ Ярмолинці-2 з посадовим окладом 4507 грн., з тривалістю робочого дня (тижня) 15,2 год.

Відповідно до наказу №3160 к від 18 листопада 2019 року в.о.директора Хмельницької дирекції АТ «Укрпошта», вона була прийнята на посаду листоноші відділення поштового зв`язку Проскурівка ЦВПЗ Ярмолинці-2 з посадовим окладом 4215 грн., з тривалістю робочого дня (тижня) 3.36 год..

Щодо умов суміщення посад листоноші та начальника відділення поштового зв`язку в межах підприємства у наказах не вказано.

Відповідно до наказів №1140 к від 27 травня 2020 року директора Хмельницької дирекції АТ «Укрпошта», трудові договори було розірвано, вона була звільнена з 29 травня 2020 року з займаних посад на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням.

Як стверджує відповідач, 29 травня 2020 року нею з однієї сторони та відповідачем з другої сторони, укладено договір новації №16-385 та договір короткострокової безвідсоткової позики №16-386, щодо визнання яких недійсними звертається до суду, обґрунтовуючи своє звернення наступним.

У вступній частині договору новації вказано, що сторони (відповідачі та позивач): «...уклали цей договір (угоду) про заміну первісного зобов`язання, яке виникло внаслідок протиправного заволодіння Стороною-2 під час виконання трудових обов`язків грошовими коштами в розмірі 39577,04 грн. У п.1 договору вказано: «Сторона-2 у зв`язку з неможливістю відшкодувати матеріальну шкоду завдану АТ «Укрпошта» у сумі 39577,04 грн., яка була завдана шляхом протиправного заволодіння Стороною - 2 вказаною сумою під час виконання трудових обов`язків, та Сторона-1, прийшли до згоди про заміну зобов`язання про відшкодування зазначеної завданої матеріальної шкоди (надалі іменується «первісне зобов`язання») новим зобов`язанням, відповідно до статті 604 та статті 1053 Цивільного кодексу України.».

Тобто, відповідач пов`язує матеріальну шкоду саме із трудовими відносинами, які мали місце у сторін, вважає, що вона, на підставі укладеного договору про повну індивідуальну відповідальність, взяв на себе обов`язок її відшкодувати, та називає це, так би мовити, «первісним» зобов`язанням.

Позиція відповідача з цього приводу є незаконною та спростовується наступним.

Згідно чинного законодавства, можна дійти висновку, що договір про повну матеріальну відповідальність можна укладати у письмовій формі тільки з працівниками визначених категорій. Відповідно, договір, укладений з особами, які не включені до Переліку категорій працівників, з котрими можна такі договори укладати, є недійсним.

Окрім того, сам по собі факт укладання з працівником договору про повну матеріальну відповідальність не є підставою для покладання матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди за пунктом 1 частини першої статті 134 КЗпП України.

Таким чином, перша і основна підстава укладення договору новації, а в подальшому - договору позики на всю нараховану відповідачем суму - наявність так би мовити, зобов`язання щодо відшкодування нею шкоди у повному розмірі, відсутня.

Другою підставою недійсності договорів новації та позики є те, що відповідач, всупереч вимогам ст.ст. 135, 135-3 КЗпП, що регулюють порядок та умови визначення шкоди, «створив» та застосував у даних правовідносинах свій «закон» у вигляді Порядку від 17.04.2020 року №416, який, до речі, підписаний головним бухгалтером І.В.Куц, але якого підприємства, установи чи організації - не зазначено, на підставі якого «розрахував» суму, яка була покладена, як одна із істотних умов договорів.

Однак, з метою перевірки наявності товаро-матеріальних цінностей (вподальшому - ТМЦ) та нарахувань за спричинену шкоду, відповідач не дотримався і цього, так би мовити, Порядку

Окрім цього: 1) Касовий звіт, який невідомо ким складений та який має передувати початку інвентаризації, не містить жодних підписів, складений 02.06.2020 року та охоплює період з 01.05.2020 року по 31.05.2020 року! Але ж, ревізія проводилась станом на 29.05.20 р., а не на 31.05.20 р.;

2) розписка, яка надана про те, що до початку проведення інвентаризації всі документи та кошти здані до ДОКПД не містить дати, а тому, неможливо встановити, якої інвентаризації вона стосується, а в розписці стосовно цінностей, яка теж не містить дати, вказано, що цінності знаходяться на відповідальному зберіганні «у нас», тобто, не у однієї позивача, а, очевидно, ще у когось. Розписки виготовлені друкованим шрифтом, а тому, хто і коли їх «заготовив», встановити не можуть;

3) актом про результати інвентаризації готівкових коштів від 29.05.2020 року встановлено фактичну наявність готівки на суму 33795,23 гри., за обліковими даними - 4470,00 грн., тобто, відповідно, надлишок складає 29325,23 гри., а тому, як вираховувалась нестача в сумі саме 28826,23 грн., і з чого вона складається - з наданих відповідачем документів невідомо;

4) відповідачем не надано копій первинних документів обліку, на підставі яких можливо було б стверджувати про залишки як коштів, так і матеріальних цінностей на початок інвентаризації.

По-друге, за умовами п.2.4 Порядку, коли працівник згоден погасити суму заподіяної шкоди, він надає заяву за формою додатка №6, після чого керівник структурного підрозділу напряму безпеки забезпечує укладання із таким працівником договору новації.

Такої заяви відповідачем не додано, позивачем не складалось, тай сама копія Порядку не містить жодних додатків, на які мається посилання у тексті.

Тому, вони заперечують волевиявлення працівника, що грубо, протирічить вимогам Закону.

Вищевикладене свідчить і про порушення відповідачем вимог чинного законодавства щодо істотних умов договору.

По-третє, відповідач постійно вказує на протиправність заволодіння його майном та вказує на ознаки складу кримінальнішого правопорушення, що мало стати, на їх переконання, наслідком відповідного звернення до відповідних органів, а не укладення оскаржуваних договорів.

Укладаючи договір №16-385, який, за логікою та нумерацією мав би передувати іншому, що укладався пізніше, однак, укладаючи перший, сторони уже знали та вказали у ньому про договір позики від 29.05.2020 року, що є дивним.

Вказана у договорах сума не була виявлена належним чином.

Додані до відзиву документи не свідчать про виявлену нестачу, складені з грубими порушеннями проведення відповідних перевірок, чи інвентаризацій, зазначені у них відомості є суперечливими, що спростовують наявність шкоди, про що вказано вище.

Акт від 29 травня 2020 року про результати перевірки не підписано комісією, яка невідомо ким створена, якими наділена повноваженнями, тому, не має жодної юридичної сили та не створює відповідних наслідків.

По-четверте, ще до укладення договорів, відповідач уже прийняв рішення про звільнення позивача (наказ №1140к від 27.05.2020 року), тому викладене у п.2.4 договору позики від 29.05.2020 року про те, що розірвання трудового договору між Позичальником і Позикодавцем є підставою для дострокового розірвання цього договору та у п.4.1 про те, що у разі наявності цієї підстави, позичальник зобов`язується повернути весь залишок позики позикодавцю в день звільнення (у останній робочий день), а п.4.2. про можливість повернення позики не пізніше наступного дня (а не дня звільнення, як у п.4.1), свідчить про фіктивність укладеного договору позики (ст.234 ЦК України), адже, відповідач, як сторона договору, не мав наміру створювати та приймати правові наслідки договору позики.

Окрім того, представник так званого «позичальника» не мав права на укладення договорів, оскільки, відповідно до п. 11.8 довіреності від 27.01.2020 року, на підставі якої діяв директор філії Хмельницької дирекції АТ «Укрпошта» Громов М.В., «Дана довіреність не надає права у будь-якому випадку здійснювати значні правочини, до яких належать окремі правочини, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом таких правочинів, перевищує 10 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства; правочинів щодо вчинення яких є заінтересованість у випадках, передбачених діючим законодавством; укладати договори на аудиторські послуги; послуги щодо оцінки майна Товариства; послуги, що надаються депозитарною установою; договорів, на розпорядження в будь-який спосіб майном, що є державною власністю і надане Товариству в господарське відання, користування чи розпорядження.»

З врахуванням наведеного позивач просить: визнати договір новації №16-385, укладений 29 травня 2020 року та договір короткострокової безвідсоткової позики №16-386, укладений 29 травня 2020 року недійсними.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, просили задоволити з підстав зазначених у позовній заяві. Позивач також суду пояснила, що договори підписувала не читаючи десь через місяць після ревізії. Документи підписала. оскільки її цілий день тримали в приміщенні "Укрпошти".

Представник відповідача проти позовних вимог заперечила, просила відмовити у їх задоволенні з підстав зазначених у відзиві, оскільки вважають, що оспорюванні договори не суперечать вимогам чинного законодавства. Позивач ознайомлена з умовами договорів, про що свідчить її підпис у них, а її твердження про відсутність первинного зобов`язання між сторонами не відповідає дійсності. Хмельницька дирекція АТ "Укрпошта" під час укладення договорів діяла виключно в межах чинного законодавства України, керуючись внутрішніми нормативними документами. Окрім цього, позивач протягом декількох місяців сплатила по 1100грн. в якості погашення за Договором позики, тобто вчинила дії, спрямовані на виконання укладеного між сторонами договору. Отже, вважають, що позовні вимоги необґрунтовані та безпідставні.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до наказу №3160 к від 18 листопада 2019 року в.о.директора Хмельницької дирекції АТ «Укрпошта», ОСОБА_2 було прийнято на посаду начальника відділення поштового зв`язку Проскурівка ЦВПЗ Ярмолинці ХД АТ "Укрпошта" з 20.11.2019р. з посадовим окладом 4507 грн., з тривалістю робочого дня (тижня) 10,4 год.

Відповідно до наказу №3160 к від 18 листопада 2019 року в.о.директора Хмельницької дирекції АТ «Укрпошта», ОСОБА_2 було прийнято на посаду листоноші відділення поштового зв`язку Проскурівка ЦВПЗ Ярмолинці ХД АТ "Укрпошта" з 20.11.2019р. з посадовим окладом 4215 грн., з тривалістю робочого дня (тижня) 3,136 год. за сумісництвом.

Також з метою забезпечення схоронності матеріальних цінностей між АТ "Укрпошта" та ОСОБА_2 в листопаді 2019 року було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність працівника при виконанні ним посадових обов`язків, за яким остання взяла на себе повну відповідальність за забезпечення схоронності довірених їй підприємством матеріальних цінностей. У випадку незабезпечення з провини працівника схоронності довірених йому матеральних цінностей визначення розміру шкоди, заподіяної Хмельницькій дирекції АТ "Укрпошта" її повернення виконується згідно з діючим законодавством.

Відповідно до наказу №1140 к від 27 травня 2020 року директора Хмельницької дирекції АТ «Укрпошта», ОСОБА_2 було звільнено з 29 травня 2020 року з займаних посад на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням.

Наказом генерального директора АТ «Укрпошта» №416 від 17.04.2020 року було затверджено Порядок відшкодування шкоди за відсутнє (пошкоджене) май но в АТ «Укрпошта». Наказано директорам філій АТ «Укрпошта» забезпечити створення наказами по філіям у відповідності з вимогами Порядку постійно діючих комісій для проведення інвентаризації при звільненні працівника.

Згідно п.2.4 вказаного Порядку, у випадку коли працівник згоден добровільно погасити суму заподіяної шкоди, він пише та надає керівнику Товариства/філії заяву за формою визначеною у додатку 6 до цього Порядку, після чого керівник структурного підрозділу напряму безпеки Товариста/філії забезпечує укладення із таким працівником договору новації/ позики (далі договір) на суму заподіяної шкоди відповідно до порядку встановленого у Товаристві. В договорі зазначаються терміни та умови погашення боргу. Надана працівнику позика використовується на відшкодування шкоди Товариству.

Також п. 2.3.6 Порядку передбачено, що при нестачі грошових коштів у сумі нестачі, що зазначена в акті про встановлення факту нестачі грошових коштів, що є додатком до Протоколу щодо результатів інвентаризації, збільшеної на 20%.

Наказом директора Хмельницької дирекції АТ «Укрпошта» М.Громова №1153 від 27.05.2020 року було створено робочу комісію для проведення інвентаризації та приймання-передачі майна в ВПЗ Проскурівка Ярмолинецького району.

Згідно акту про результати інвентаризації від 29.05.2020р., наявність готівки та матеріальних цінностей не відповідає обліку, нестача готівки 28826,23грн., матеріальних цінностей - 4859,19грн. У своїй розписці від 29.05.2020 року ОСОБА_2 свою нестачу пояснила тим, що товар брала додому, а гроші зобов`язується з пенсії вносити.

29.05.2020р. між АТ «Укрпошта» та ОСОБА_3 укладений договір новації №16-385, згідно якого сторони уклали цей Договір угоду про заміну первісного зобов`язання, яке виникло внаслідок протиправного заволодіння Стороною - 2 під час виконання трудових обов`язків грошовими коштами в розмірі 39577,04 про таке. Сторона-2 у зв`язку з неможливістю відшкодувати матеріальну шкоду, завдану АТ «Укрпошта» у сумі 39577,04 грн., яка була завдана шляхом протиправного заволодіння Стороною-2 вказаною сумою під час виконання трудових обов`язків, та Сторона-1, прийшли до згоди про заміну зобов`язання про відшкодування завданої матеріальної шкоди (надалі іменується первісне зобов`язання") новим зобов`язанням відповідно до статті 604 та статті 1053 ЦК України. Первісне зобов`язання припиняється з моменту набрання чинності цього Договором (новації). Зміст і умови нового зобов`язання викладені у Договорі позики від 29.05.2020р. в якому сторонами є сторони за первісним зобов`язанням і за цим договором.

Того ж 29.05.2020 року між АТ «Укрпошта» та ОСОБА_3 укладений договір короткострокової безвідсоткової позики.

Згідно з пунктом 1.1 вказаного Договору, Позичальник, відповідно до договору новації укладеного 29.05.2020р., зобов`язалася у строк і в порядку, визначеному цим Договором повернути грошові кошти у розмірі 39577,04 грн., а Позикодавець зобов`язався прийняти грошові кошти в порядку, визначеному договором.

Пунктом 2.1 погоджено сторонами повернення позики Позикодавцю щомісяця рівними частками згідно Графіку повернення Позики (додаток 1) шляхом здійснення позикодавцем утримань із заробітної плати позичальника, та/або шляхом внесення грошових коштів позики у касу Позикодавця.

17.06.2020 року було складено Акт службового розслідування за фактом виявлення нестачі готівкових коштів у ВПЗ Проскурівка Ярмолинецього району.

Відповідно доч.ч.1,2ст.509ЦК України,зобов`язаннямє правовідношення,в якомуодна сторона(боржник)зобов`язанавчинити накористь другоїсторони (кредитора)певну дію(передатимайно,виконати роботу,надати послугу,сплатити грошітощо)або утриматисявід вчиненняпевної дії(негативнезобов`язання),а кредитормає правовимагати відборжника виконанняйого обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 604 ЦК України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація). У випадках, передбачених законом або договором, новація може здійснюватися щодо декількох первісних зобов`язань.

Відповідно до ст.1053 ЦК України за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов`язанням. Заміна боргу позиковим зобов`язанням провадиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики (стаття 1047 цього Кодексу).

Згідно з ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі статтею 3 КЗпП України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (стаття 4 КЗпП України).

Згідно ч.1-3 ст.130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст.135-1 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв`язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

У чинному законодавстві поряд із поняттям матеріальної відповідальності визначена категорія цивільно-майнової відповідальності. Ці види відповідальності за правовою природою істотно відрізняються одне від одного.

Матеріальна відповідальність є інститутом трудового права. Умови, підстави, обсяг та порядок її застосування закріплено в КЗпП України.

Майнова відповідальність є цивільно-правовою категорією, тому норми ЦК України, спрямовані на правове забезпечення застосування заходів майнової відповідальності, не поширюються на трудові правовідносини.

Відповідно можливе застосування інституту новації, як це мало місце у спірних правовідносинах, не трансформує трудові відносини щодо матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну працівником підприємству, установі, організації, у цивільні позикові правовідносини.

Галузева належність матеріальної відповідальності до трудового права визначається характером правопорушення. Щодо шкоди, завданої роботодавцю працівником внаслідок недотримання трудової дисципліни, норми цивільного законодавства не застосовуються.

У постанові Верховного Суду від 21 липня 2023 року у справі № 502/415/21 зроблено висновок, що "норми трудового законодавства, як гарантія дотримання прав працівників не передбачають права на укладення між роботодавцем та працівником договорів заміни зобов`язань працівника з відшкодування шкоди позиковим зобов`язанням, оскільки норми цивільного законодавства у спірних правовідносинах не застосовуються. Галузева належність матеріальної відповідальності до трудового права визначається характером правопорушення. Щодо шкоди, завданої роботодавцю працівником внаслідок недотримання трудової дисципліни, норми цивільного законодавства не застосовуються.".

Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За загальними правилами доказування, визначеними ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша та друга статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч.2 ст.114 ЦПК України висновок експерта у галузі права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи.

Відповідно до ст. 115 ЦПК України висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду. Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.

Представником відповідача на підтвердження правомірності оспорюваних правочинів надано суду науково-правовий висновок доктора юридичних наук, професора кафедри трудового права Національного юридичного університету ім.Ярослава Мудрого Ярошенком О.М., кандидатки юридичних наук, доцентки кафедри трудового права Національного юридичного університету ім.Ярослава Мудрого ОСОБА_4 , кандидата юридичних наук, доцента кафедри цивільного права № 1 Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого Карнаухом Б.П., доцента юридичних наук, доцента кафедри кримінального права № 1 Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого Пономаренком Ю.А., згідно якого заміні первісного зобов`язання щодо відшкодування визнаної працівником шкоди, завданої ним шляхом привласнення грошових коштів під час виконання трудових обов`язків шляхом новації боргу у позикове зобов`язання є допустимою, тобто такою що відповідає вимогам чинного законодавства. При цьому у вказаному висновку зазначено, що приписи ЦК України застосовуються до врегулювання трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства (ст.9 ЦК України).

Главою IX КЗпП України врегульовано підстави і умови матеріальної відповідальності працівника, тобто відповідною нормою трудового законодавства конкретно врегульований порядок покриття матеріальної шкоди завданої працівником, у зв`язку з чим, відсутні підстави для врегулювання його нормами ЦК України, які регулюють правовідносини, що виникають з правочинів.

Крім наведеного, позивач заперечує розмір матеріальної шкоди зазначений у договорах, який не відповідає розміру шкоди встановленому за результатами перевірки, актам інвентаризації та службового розслідування.

Як зазначалось вище, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Враховуючи вищевикладене, положення ст.ст.203, 215 ЦК України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Хмельницької дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» підлягають задоволенню, а договір новації №16-385 від 29.05.2020 року та договір короткострокової безвідсоткової позики №16-386 від 29.05.2020 року, укладені між Акціонерним товариством «Укрпошта» в особі директора Хмельницької дирекції АТ «Укрпошта» Громова Миколи Володимировича та ОСОБА_2 , слід визнати недійсними.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 1816 грн.

На підставі ст.ст. 130-138 КЗпП України, ст. ст. 9, 15, 16, 203, 215К України, керуючись ст. ст.2, 6-13,81, 89, 141, 258, 264-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсними договір новації №16-385 від 29.05.2020 року та договір короткострокової безвідсоткової позики №16-386 від 29.05.2020 року, укладені між Акціонерним товариством «Укрпошта» в особі директора Хмельницької дирекції АТ «Укрпошта» Громова Миколи Володимировича та ОСОБА_2 .

Стягнути з Акціонерного товариства «Укрпошта» (код ЄДРПОУ: 21560045, адреса: 01001, м.Київ, вул.Хрещатик, 22) на користь ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_1 , жительки: 32164, с.Проскурівка, Хмельницького району Хмельницької області) судовий збір в розмірі 1816 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_1 , жителька: 32164, с.Проскурівка, Хмельницького району Хмельницької області).

Відповідач: Акціонерне товариство «Укрпошта» (код ЄДРПОУ: 21560045, адреса: 01001, м.Київ, вул.Хрещатик, 22) в особі Хмельницької дирекції АТ«Укрпошта» (адреса: 29007, м.Хмельницький, вул.Проскурівська,90).

Дата складання повного тексту рішення суду - 08.09.2023 року.

Суддя: