ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 686/21381/21
провадження № 61-17602св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - акціонерне товариство «Укрпошта»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства «Укрпошта» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 серпня 2023 року у складі судді Козак О. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Костенка А. М., Спірідонової Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до акціонерного товариства «Укрпошта» (далі - АТ «Укрпошта») про визнання договору новації та договору короткострокової безвідсоткової позики недійсними.
Позовна заява мотивована тим, що наказом виконуючого обов`язки директора Хмельницької дирекції АТ «Укрпошта» від 18 листопада 2019 року № 3160к її було прийнято на роботу з 20 листопада 2019 року на посаду начальника відділення поштового зв`язку Проскурівка (Ярмолинці) з посадовим окладом 4 507 грн, тривалістю робочого дня (тижня) 10,4 год.
Цим самим наказом її було прийнято за сумісництвом на роботу з 20 листопада 2019 року на посаду листоноші відділення поштового зв`язку Проскурівка (Ярмолинці) з посадовим окладом 4 215 грн, тривалістю робочого дня (тижня) 3,36 год.
27 травня 2020 року наказом директора Хмельницької дирекції АТ «Укрпошта» № 1140к укладені між нею та АТ «Укрпошта» вищевказані трудові договори було розірвано, звільнено її з роботи з 29 травня 2020 року на підставі частини першої статті 38 КЗпП України за власним бажанням.
При цьому 29 травня 2020 року між нею та АТ «Укрпошта» було укладено договір новації № 16-385 і договір короткострокової безвідсоткової позики № 16-386, згідно з умовами яких сторони дійшли згоди щодо заміни первісного зобов`язання, яке виникло внаслідок протиправного заволодіння нею під час виконання трудових обов`язків грошовими коштами у розмірі 39 577,04 грн, на нове зобов`язання - повернення нею безвідсоткової позики АТ «Укрпошта».
Позивачка вважала, що вищевказані договори новації та короткострокової безвідсоткової позики є недійсними, оскільки шкода, заподіяна роботодавцю внаслідок виконання трудових відносин, не є боргом, який виник із договірних відносин, а тому він не може бути замінений на позикове зобов`язання. У відповідача відсутні докази виникнення у неї боргу на вищевказану суму. При цьому до укладення вищевказаних договорів відповідач уже прийняв рішення про її звільнення, тому положення пункту 2.4 договору короткострокової безвідсоткової позики від 29 травня 2020 року № 16-386 про те, що розірвання трудового договору між позичальником і позикодавцем є підставою для дострокового розірвання цього договору та повернення усього залишку позики позикодавцю в день звільнення, свідчить про фіктивність укладеного договору.
Крім того, позивачка зазначала, що директор філії Хмельницької дирекції АТ «Укрпошта» Громов М. В. не мав повноважень на укладення оспорюваних договорів, оскільки відповідно до пункту 11.8 довіреності від 27 січня 2020 року, на підставі якої він діяв, йому не надано повноважень вчиняти значні правочини та укладати договори на розпорядження в будь-який спосіб майном, що є державною власністю і надане АТ «Укрпошта» у господарське відання, користування чи розпорядження.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати договори новації № 16-385 та короткострокової безвідсоткової позики № 16-386, укладені 29 травня 2020 року між нею і АТ «Укрпошта», недійсними.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 серпня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано договір новації від 29 травня 2020 року № 16-385 та договір короткострокової безвідсоткової позики від 29 травня 2020 року №16-386, укладені між АТ «Укрпошта» в особі директора Хмельницької дирекції АТ «Укрпошта» Громова М. В. і ОСОБА_1 , недійсними. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що майнова відповідальність є цивільно-правовою категорією, тому норми ЦК України, які спрямовані на правове забезпечення застосування заходів майнової відповідальності, не поширюються на трудові правовідносини. Відповідно, застосування інституту новації, як це мало місце у спірних правовідносинах, не трансформує трудові відносини щодо матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну працівником підприємству, установі, організації, у цивільні позикові правовідносини. Цивільне законодавство не регулює правовідносини щодо шкоди, завданої роботодавцю працівником внаслідок недотримання трудової дисципліни.
Суд першої інстанції послався на відповідну судову практику Верховного Суду.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 09 листопада 2023 року апеляційну скаргу АТ «Укрпошта» залишено без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 серпня 2023 року залишено без змін.
Погоджуючись із висновками суду першої інстанції, апеляційний суд також зазначив, що у чинному законодавстві поряд із поняттям матеріальної відповідальності визначена категорія цивільно-майнової відповідальності. Ці види відповідальності за правовою природою істотно відрізняються. Матеріальна відповідальність є інститутом трудового права. Умови, підстави, обсяг та порядок її застосування закріплено положеннями КЗпП України. Майнова відповідальність є цивільно-правовою категорією. Тому норми ЦК України, які спрямовані на правове забезпечення застосування заходів майнової відповідальності, не поширюються на трудові правовідносини. Відповідно можливе застосування інституту новації, як це мало місце у спірних правовідносинах, не трансформує трудові відносини щодо матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну працівником підприємству, установі, організації, у цивільні позикові правовідносини. Галузева належність матеріальної відповідальності до трудового права визначається характером правопорушення. Щодо шкоди, завданої роботодавцю працівником внаслідок недотримання трудової дисципліни, норми цивільного законодавства не застосовуються. Отже, врахувавши характер спірних правовідносин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що норми трудового законодавства, як гарантія дотримання прав працівників, не передбачають права на укладення між роботодавцем та працівником договорів заміни зобов`язань працівника з відшкодування шкоди позиковим зобов`язанням, оскільки норми цивільного законодавства у спірних правовідносинах не застосовуються.
Апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції застосував релевантну практику Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі АТ «Укрпошта», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.У задоволенні клопотання АТ «Укрпошта» про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень відмовлено. Підставами касаційного оскарження зазначено пункти 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
У січні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 лютого 2024 року справу за позовом ОСОБА_1 до АТ «Укрпошта» про визнання договору новації та договору короткострокової безвідсоткової позики недійсними, за касаційною скаргою АТ «Укрпошта» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 серпня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 листопада 2023 року призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга АТ «Укрпошта» мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили всіх обставин справи, не врахували, що правові висновки, на які послалися суди, викладені у постанові Верховного Суду від 21 липня 2023 року у справі № 502/415/21, провадження № 61-13193св22, стосуються правовідносин, коли при укладені договорів новації та позики волевиявлення працівника не було вільним, а було спрямоване на усунення негативних наслідків у вигляді звільнення з роботи працівника. Тоді як за обставинами цієї справи позивачка 29 травня 2020 року уклала договір новації та на підставі нього договір позики вже після винесення роботодавцем наказу від 27 травня 2020 року № 1140к про її звільнення з роботи за власним бажанням. Тому правовідносини у вказаних справах не є подібними.
Позивачкою не доведено, що оскаржувані правочини не відповідають вимогам статей 203, 215 ЦК України, іншим вимогам закону або порушують її законні права та інтереси. У матеріалах справи наявна заява позивачки від 29 травня 2020 року щодо її згоди на добровільне відшкодування шкоди за відсутнє (пошкоджене майно) АТ «Укрпошта» на умовах укладення договору позики/новації. Також, у матеріалах справи наявна заява позивачки від 22 травня 2020 року про намір припинити трудовий договір з АТ «Укрпошта» за власним бажанням. У свою чергу, матеріали справи не містять заперечень та/або зауважень позивачки при здійсненні інвентаризації готівкових коштів, товарно-матеріальних цінностей та майна відділення поштового зв`язку Проскурівка (Ярмолинці) під час передачі відділення у зв`язку зі звільненням позивачки згідно з акту про результати інвентаризації від 29 травня 2020 року (із висновками якого позивач ознайомлена). Також матеріали справи не містять заперечень та/або зауважень позивачки під час проведення комісією службового розслідування за фактом нестачі у відділенні поштового зв`язку Проскурівка (Ярмолинці) згідно з акту службового розслідування від 17 червня 2020 року (із висновками якого позивач ознайомлена). Таким чином, позивачка, маючи намір припинити трудовий договір за власним бажанням на підставі заяви від 22 травня 2020 року, усвідомлюючи значення своїх дій та бажаючи при цьому настання правових наслідків, одночасно уклала з відповідачем договір новації та на підставі нього договір позики, які є взаємопов`язаними.
Враховуючи волевиявлення працівника, якою було завдано матеріальну шкоду АТ «Укрпошта», 29 травня 2020 року між товариством та позивачкою укладено договір новації про заміну первісного зобов`язання, яке виникло внаслідок протиправного заволодіння останньою під час виконання трудових обов`язків грошовими коштами у розмірі 39 577,04 грн, новим зобов`язанням відповідно до статті 604 та статті 1053 ЦК України.
При цьому положеннями КЗпП України не забороняється новація про відшкодування шкоди, завданої неналежним виконанням трудових обов`язків, а відтак, заміна первісного зобов`язання, яке виникло в результаті привласнення коштів на нове зобов`язання на підставі статей 604, 1053 ЦК України є законним.
Крім того, судами не враховано, що ОСОБА_1 у червні, липні та у вересні 2020 року сплатила по 1 100 грн в якості погашення за договором позики, тобто вчинила дії, спрямовані на виконання укладених між сторонами договорів.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Наказом виконуючого обов`язки директора Хмельницької дирекції АТ «Укрпошта» від 18 листопада 2019 року № 3160к ОСОБА_1 прийнято на роботу з 20листопада 2019 року на посаду начальника відділення поштового зв`язку Проскурівка (Ярмолинці) з посадовим окладом 4 507 грн, тривалістю робочого дня (тижня) 10,4 год.
Цим самим наказом ОСОБА_1 було прийнято за сумісництвом на роботу з 20 листопада 2019 року на посаду листоноші відділення поштового зв`язку Проскурівка (Ярмолинці) з посадовим окладом 4 215 грн, тривалістю робочого дня (тижня) 3,36 год.
У листопаді 2019 року між АТ «Укрпошта» та ОСОБА_1 , як начальником відділення поштового зв`язку, укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність працівника при виконанні ним посадових обов`язків, згідно з умовами якого остання взяла на себе повну відповідальність за забезпечення схоронності довірених їй підприємством матеріальних цінностей.
Наказом генерального директора АТ «Укрпошта» від 17 квітня 2020 року № 416 затверджено Порядок відшкодування шкоди за відсутнє (пошкоджене) майно в АТ «Укрпошта». Наказано директорам філій АТ «Укрпошта» забезпечити створення наказами по філіям у відповідності з вимогами Порядку постійно діючих комісій для проведення інвентаризації при звільненні працівника.
Згідно з пунктом 2.4 вказаного Порядку, у випадку коли працівник згоден добровільно погасити суму заподіяної шкоди, він пише та надає керівнику товариства/філії заяву за формою, визначеною у додатку 6 до цього Порядку, після чого керівник структурного підрозділу товариста/філії забезпечує укладення із таким працівником договору новації/позики на суму заподіяної шкоди відповідно до порядку встановленого у товаристві. У договорі зазначаються терміни та умови погашення боргу. Надана працівнику позика використовується на відшкодування шкоди товариству.
Пунктом 2.3.6 Порядку передбачено, що розмір шкоди визначається комісією, зазначеною у пункті 5.5 розділу 5 цього порядку, за наступним алгоритмом на підставі отриманої інформації від відповідальних структурних підрозділів, зокрема, при нестачі грошових коштів - у сумі нестачі, що зазначена в акті про встановлення факту нестачі грошових коштів, що є додатком до Протоколу щодо результатів інвентаризації, збільшеної на 20%.
Наказом директора Хмельницької дирекції АТ «Укрпошта» від 27 травня 2020 року № 1153 створено робочу комісію для проведення інвентаризації та приймання-передачі майна у відділені поштового зв`язку Проскурівка Ярмолинецького району Хмельницької області.
27 травня 2020 року наказом директора Хмельницької дирекції АТ «Укрпошта» № 1140к ОСОБА_1 звільнено з 29 травня 2020 року із займаних посад на підставі частини першої статті 38 КЗпП України за власним бажанням.
У акті про результати інвентаризації від 29 травня 2020 року зафіксовано невідповідність фактичної готівки та матеріальних цінностей даним обліку, нестача готівки встановлена у розмірі 28 826,23 грн, матеріальних цінностей - 4 859,19 грн, що складає 33 685,42 грн. У своїй розписці від 29 травня 2020 року ОСОБА_1 нестачу у розмірі 33 685,42 грн визнала та пояснила, що товар брала додому, гроші зобов`язалася відшкодувати.
29 травня 2020 року між АТ «Укрпошта» та ОСОБА_2 укладено договір новації № 16-385, згідно з умовами якого сторони досягли згоди щодо заміни первісного зобов`язання, яке виникло внаслідок протиправного заволодіння ОСОБА_2 під час виконання трудових обов`язків грошовими коштами у розмірі 39 577,04 грн, на нове зобов`язання щодо повернення останньою безвідсоткової позики АТ «Укрпошта» від 29 травня 2020 року відповідно до статей 604, 1053 ЦК України.
Цього самого дня, 29 травня 2020 року, між АТ «Укрпошта» та ОСОБА_2 укладено договір короткострокової безвідсоткової позики.
Згідно з пунктом 1.1 вказаного договору ОСОБА_2 на підставі договору новації, укладеного 29 травня 2020 року, зобов`язалася у строк і в порядку, визначеному цим договором повернути грошові кошти у розмірі 39 577,04 грн, а АТ «Укрпошта» зобов`язалося прийняти грошові кошти в порядку, визначеному цим договором.
Пунктом 2.1 договору погоджено сторонами повернення позики позикодавцю щомісяця рівними частками згідно з графіком повернення позики шляхом здійснення позикодавцем утримань із заробітної плати позичальника, та/або шляхом внесення грошових коштів позики у касу позикодавця.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Надаючи правову оцінку встановленим судами обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною першою статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Ознаки новації випливають здебільшого зі статті 604 ЦК України.
Згідно з частинами другою, третьою статті 604 ЦК України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація). Новація не допускається щодо зобов`язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом.
Тлумачення вказаної норми свідчать про наявність таких ознак новації: 1) це спосіб припинення зобов`язання; 2) вона можлива лише між тими самими сторонами (сторонами попереднього зобов`язання); 3) є двостороннім правочином; 4) нове зобов`язання, пов`язане з попереднім; 5) спрямоване саме на заміну первісного зобов`язання новим, а не на зміну.
Зазначені умови сторонами не дотримано, так як відсутній загальний наслідок новації, а саме припинення первісного та виникнення нового зобов`язання.
Відповідно до статті 1053 ЦК України за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов`язанням. Заміна боргу позиковим зобов`язанням провадиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики (стаття 1047 цього Кодексу).
Згідно з частиною першою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до частин першої, третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Судами встановлено, що ініціатором укладення оспорюваних договорів є відповідач. При цьому сторони не заперечували, що майнова шкода була завдана позивачкою відповідачу внаслідок здійснення нею своїх трудових обов`язків.
Згідно зі статтею 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Особливості праці членів кооперативів та їх об`єднань, колективних сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств, працівників підприємств з іноземними інвестиціями визначаються законодавством та їх статутами. При цьому гарантії щодо зайнятості, охорони праці, праці жінок, молоді, осіб з інвалідністю надаються в порядку, передбаченому законодавством про працю.
Законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (стаття 4 КЗпП України).
Відповідно до частини першої статті 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.
У чинному законодавстві поряд із поняттям матеріальної відповідальності визначена категорія цивільно-майнової відповідальності. Ці види відповідальності за правовою природою істотно відрізняються одне від одного.
Матеріальна відповідальність є інститутом трудового права. Умови, підстави, обсяг та порядок її застосування закріплено КЗпП України.
Майнова відповідальність є цивільно-правовою категорією.
Тому норми ЦК України, які спрямовані на правове забезпечення застосування заходів майнової відповідальності, не поширюються на трудові правовідносини щодо матеріальної відповідальності працівника, які врегульовані, зокрема, статтями 130, 134 КЗпП України.
Відповідно можливе застосування інституту новації, як це мало місце у спірних правовідносинах, не трансформує трудові відносини щодо матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну працівником підприємству, установі, організації, у цивільні позикові правовідносини.
Отже, галузева належність матеріальної відповідальності до трудового права визначається характером правопорушення. Щодо шкоди, завданої роботодавцю працівником внаслідок недотримання трудової дисципліни, норми цивільного законодавства не застосовуються.
До подібних правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 905/857/19, провадження № 12-56гс21.
З урахуванням наведеного, врахувавши характер спірних правовідносин, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що норми трудового законодавства, як гарантія дотримання прав працівників, не передбачають права на укладення між роботодавцем та працівником договорів заміни зобов`язань працівника з відшкодування шкоди позиковим зобов`язанням, оскільки норми цивільного законодавства у спірних правовідносинах не застосовуються.
З огляду на викладене спростовуються доводи касаційної скарги у відповідній частині.
Вказані правові висновки викладено у постановах Верховного Суду: від 07 липня 2021 року у справі № 500/9201/18, провадження № 61-19437св20; від 21 липня 2023 року у справі № 502/415/21, провадження № 61-13193св22, на які вірно послалися суди попередніх інстанцій.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Доводи касаційної скарги про те, що правовідносини у справі, яка переглядається, та правовідносини у справі № 502/415/21 не є подібними, безпідставні, так як в обох цих справах між сторонами було укладено договори новації про заміну первісного зобов`язання - відшкодування шкоди, завданої неналежним виконанням працівником трудових обов`язків, новим позиковим зобов`язанням, що не узгоджується із нормами ЦК України. Сам по собі факт, що договір новації укладено на два дні пізніше звільнення працівника, не впливає на законність судових рішень та вірного застосування норм права, так як працівник, який завдав шкоди підприємству, відповідає за нормами КЗпП України і після звільнення.
Інші доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають, а в основному зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції (стаття 400 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу акціонерного товариства «Укрпошта» залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 серпня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 листопада 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. Ю. Гулейков
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 28.02.2024 |
Оприлюднено | 12.03.2024 |
Номер документу | 117554920 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Гулько Борис Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні