Рішення

від 29.08.2023 по справі 544/1062/23

ПИРЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 544/1062/23

пров. № 2/544/207/2023

Номер рядка звіту 17

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29 серпня 2023 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Ощинської Ю.О.,

з участю секретаря судового засідання Пірогова В.Г.,

позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 ,

представника позивача за первісним позовом та представника відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 адвоката Чуха В.С. (діє на підставі ордера серія СВ № 1042861 від 05.03.2023),

представника відповідача за первісним позовом та представника позивача за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» - Гермаша С.М. ( діє на підставі довіреності № 2100 від 19.08.2022),

представника тертьої особи КП «Каштан» Коверди О.Г. (діє на підставі довіреності від 07.08.2023),

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Пирятин по вул. Ярмарковій, 17, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», треті особи, які незаявляють самостійнихвимоги щодопредмета спору: Комунальнепідприємство «Каштан»Пирятинської міськоїради Полтавськоїобласті,Акціонерне товариство«Страхова компанія«ІНГО» простягнення безпідставноперерахованих коштів та зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до ОСОБА_1 , треті особи, які незаявляють самостійнихвимоги щодопредмета спору: Комунальне підприємство «Каштан» Пирятинської міської ради Полтавської області, Акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО» про стягнення страхового відшкодування за завдані збитки в порядку регресу,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чух В.С., у травні 2023 року звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування якого вказав, що 27 березня 2022 року в місті Пирятин Полтавської області сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля МАЗ-533702, днз НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Volkswagen», днз НОМЕР_2 під керуванням власника т/з ОСОБА_2 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди дані транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Винним в даній ДТП визнав себе ОСОБА_1 . У даному випадку учасниками ДТП був складений Європротокол та Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, які були представлені відповідним страховим компаніям: АТ «Страхова компанія «ІНГО», якою астраховано автомобіль Чіхічіна В. «Volkswagen», днз НОМЕР_2 , яка про дану подію повідомила Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія», ким застрахований автомобіль МАЗ-533702, днз НОМЕР_1 . Автомобіль МАЗ-533702, днз НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , належить Комунальному підприємству «Каштан» Пирятинської міської ради на якому, на посаді водія, працював позивач ОСОБА_1 а отже, в силу статті 1187 Цивільного кодексу України, відповідальність за шкоду, спричинену джерелом підвищеної небезпеки, несе його власник. На початку лютого 2023 року на ім`я позивача ОСОБА_1 від представника Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (далі ПрАТ «УПСК») Гермаша С.М. надійшов лист з вимогою про відшкодування збитків в порядку регресу. Відповідно до змісту даної Вимоги ПрАТ «УПСК» по страховому випадку, що настав 27 березня 2022 року з вини позивача ОСОБА_1 , здійснено виплату страхового відшкодування потерпілому в розмірі 39 799,77 гривень. В зв`язку з чим, з погрозою стягнення з позивача в порядку регресу даної суми в судовому порядку з покладанням на останнього всіх судових витрат, просив погасити дану суму частинами на вказані реквізити. 08.02.2023 позивач ОСОБА_1 перерахував на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» 10 000 гривень. Вважає, що дана сума грошей перерахована позивачем ОСОБА_1 помилково, без правових підстав, в результаті тиску з боку представника Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» Гермаш С.М. У зв`язку з викладеним позивач просить стягнути з відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти у сумі 10 000 гривень та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою суду від 05 травня 2023 року провадження у справі було відкрито та справу призначенно до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

01.06.2023 від Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому представник просить у задоволені позову ОСОБА_3 відмовити у повному обсязі (а.с. 38-40). Відзив обґрунтовано тим, що представник позивача посилається на те, що на час здійснення дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з КП «КАШТАН» Пирятинської міської ради. Проте, дорожньо-транспортна пригода мала місце 27.03.2022року,що є вихіднимднем «НЕДІЛЯ». В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач на момент скоєння ДТП виконував свої трудові обов`язки перед КП «КАШТАН» Пирятинської міської ради, а також докази здійснення грошових відрахувань до податкових органів та пенсійного фонду за такого працівника, як ОСОБА_1 , що могли б свідчити про наявність трудових відносин між сторонами. Отже,обов`язковою умовою,настання відповідальностісаме юридичноїособи,є фактперебування утрудових відносних,що маєпідтверджуватися трудовоюкнижкою аботрудовим договором, атакож факт виконання трудових обов`язків, щомає підтверджуватися наказом про прийняття на роботу» наказом про закріплення транспортного засобу за водієм, шляховим листом (у разі його наявності) та інші документи юридичної особи. Представник Позивача посилається на правову позицію Великої Палати Верховного Суду висловлену в постанові від 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15-ц. Так, відповідно до висловленого у вищевказаній постанові висновку, правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страхс їм відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального -ремонт} пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці. Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Однак по даній справі виплата страхового відшкодування проводилася із Договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а не за Договором добровільного страхування, що регулюються Законом України «Про страхування». За таких обставин, посилання представника позивача на правову позицію Великої Палати Верховного Суду висловлену в постанові від 04.07.2018 року у справі №755/18006/15-ц взагалі не має ніякого відношення до даної справи та жодним чином не може застосовуватися до даних правовідносин що виникли між сторонами по справі. При визначеннісуми відшкодуваннясуд маєвиходити зкритерію реальностіадвокатських витрат(встановленняїхньої дійсностіта необхідності),а такожкритерію розумностіїхнього розміру,виходячи зконкретних обставинсправи та фінансового стануобох сторін. Представник Відповідача вважає, що розмір зазначених представником позивача витрат на правову допомогу є завищеним, та таким, що не відповідає принципам співмірності, пропорційності малозначних справ, розумності судових витрат з огляду на обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, затраченим часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, а також не підтверджений належними доказами. Крім того представником позивача не надано жодного підтвердження, що факг отримання вказаних коштів від позивача було відображено адвокатом Чух B.C., у Книзі доходів і витрат, що є обов`язковим згідно вимог чинного законодавства України. Вказаний обов`язокадвоката яксамозайнятої особикореспондується уп.1«Порядку веденняКниги облікудоходів івитрат,яку ведутьфізичні особи підприємці,крім осіб,що обралиспрощену системуоподаткування,і фізичніособи,які провадятьнезалежну професійнудіяльність»,згідно якого фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (самозайняті особи), зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрат. Представник відповідача вважає, що у разі ненадання представником Позивача вказаної кциги для огляду, або відсутності її у останнього, факт оплати послуг на правову допомогу не може вважатися доведеним, а відтак не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Таким чином, витрати на правову допомогу, заявлені представником позивача, не підлягають задоволенню з огляду на недоведеність та неспівмірність таких витрат.

01.06.2023 від представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до суду надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_1 , треті особи, які незаявляють самостійнихвимоги щодопредмета спору: Комунальнепідприємство «Каштан»Пирятинської міськоїради Полтавськоїобласті,Акціонерне товариство«Страхова компанія«ІНГО» простягнення страховоговідшкодування зазавдані збиткив порядкурегресу врозмірі 29799грн.77коп.(а.с.42-44,88-89).Вказана зустрінапозовна заяваобґрунтована наступним.Так,27.03.2022року міжПАТ «Українськапожежно-страховакомпанія» таКП «КАШТАН»(далі-Страхувальник)було укладеноПоліс обов`язковогострахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів №АТ/1928123.У відповідностідо умоввказаного Полісустрахування ПрАТ«УПСК» взявна себезобов`язання уразі настаннястрахового випадкуза участюзабезпеченого транспорзасобу марки«МАЗ 533702»,державний реєстраційнийномер « НОМЕР_3 » сплатитистрахове відшкодуванняза шкодузаподіяну третімособам.27.03.2022року приблизноо 14год.44хв.,в м.Пирятин,мала місцедорож транспортнапригода заучастю автомобіля«МАЗ 533702»,державний реєстраційнийномер « НОМЕР_3 »,під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля«Volkswagen»державний реєстраційнийномер « НОМЕР_2 »,під керуванням ОСОБА_2 .Внаслідок дорожньо-транспортноїпригоди транспортномузасобу «Volkswagen»державний реєстраційнийномер « НОМЕР_2 » булозавдано механічнихпошкоджень,а власникувказаного автомобіля матеріальногозбитку.Відповідно до Європротоколу, ОСОБА_1 було порушеноПравил дорожньогоруху України.Законодавство Українив обов`язковомупорядку передбачаєфакт фіксаціїта оформленняДТП органамиПатрульної поліції завинятком однієїумови, що учасники дорожньо-транспортноїпригоди скористалисяправом спільноскласти повідомленняпро цюпригоду Європротокол, відповіднодо ЗаконуУкраїни «Прообов`язкове страхуванняцивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів».Таким чином,законодавець встановивобов`язок настрахувальника,невідкладно,але непізніше 3-хробочих днівз днянастання ДТП,надати заповненийбланк ЄвропротоколуСтраховику,водії тавласники транспортнихзасобів,причетних додорожньо-транспортноїпригоди,зобов`язані зберігатипошкоджене майно(транспортнізасоби)у такомустані,в якомувоно знаходилосяпісля дорожньо-транспортноїпригоди,до тихпір,їюки йогоне оглянеПризначений страховикомпредставник (працівник,аварійний комісарабо експерт),а такожзабезпечити йомуможливість провестиогляд пошкодженогомайна (транспортнихзасобів).Відповідно,представник звертаєувагу суду,що вданому випадкуфакт настаннястрахового випадкуне зафіксованоправоохоронними органами.Винна особа ОСОБА_1 у встановленомузаконом порядкуне булопритягнуто доадміністративної відповідальності.У данійсправі,факт настаннядорожньо-транспортноїпригоди нефіксувався правоохороннимиорганами,оскільки учасникамивказаної ДТПбуло спільноскладено європротокол,у відповідностідо п.33.2.ст.33Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківтранспортних засобів».Страховик пошкодженоговнаслідок дорожньо-транспортноїпригоди автомобіля«Volkswagen»,державний реєстраційнийномер « НОМЕР_2 » звернувсядо ПрАТ«УПСК» зпретензією провиплату страховоговідшкодування заПолісом №АТ/1928123.Так,на підставістрахового акту№ 036/037/023071/22/1від 21.12.2022року ПрАТ«УПСК» буловиплачено страховевідшкодування врозмірі: 39799грн.77коп., щопідтверджується платіжнимдорученням №162220925від 21.12.2022року.Враховуючи вищенаведене,загальний розмірфактично понесенихвитрат ПрАТ«УПСК» склав: 39799грн.77коп. Страховикпісля виплатистрахового відшкодуваннямає правоподати регресний позовдо страхувальникаабо водіязабезпеченого транспортногозасобу,якщо вінне повідомивстраховика устроки іза умоввизначених упункті 33.1.2пункту 33.1ст.33Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківтранспортних засобів».Водій транспортногозасобу,причетний дотакої пригоди,зобов`язаний невідкладно,але непізніше трьохробочих днівз днянастання дорожньо-транспортноїпригоди,письмово надатистраховику,з якимукладено договіробов`язкового страхуванняцивільно-правовоївідповідальності повідомленняпро дорожньо-транспортнупригоду встановленогозразка.Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи,з моментудорожньо-транспортноїпригоди Позивачемне булоповідомлено Страховикапро вищезазначенудорожньо-транспортнупригоду увстановлений Закономстрок.Таким чином,у ОСОБА_1 виникло зобов`язаннявідшкодувати ПрАТ«УПСК» завданізбитки впорядку регресуу розмірісплаченого останнімстрахового відшкодуванняза Полісом№АТ/1928123.Як вбачаєтьсяз вищенаведеного,право регресноївимоги виниклоу ПрАТ«УПСК» змоменту виплатистрахового відшкодуванняв повномуобсязі,тобто 21грудня 2022року,що підтверджуєтьсяплатіжним дорученням№162220925від 21.12.2022року.З метоюдосудового врегулюванняспору,позивачу булонаправлено Вимогупро відшкодуваннязбитків впорядку регресу.Позивачем булочастково сплаченозаборгованість урозмірі: 10 000 грн. 00коп. Однак, в подальшому ніяких дій зі сторони позивача проведено не було, щодо погашення заборгованості в добровільному порядку. Таким чином залишок заборгованості складає 29 799 грн. 77 коп. ПрАТ «УПСК» змушений звергатись до суду за захистом свої прав та законних інтересів у спосіб, який передбачений нормами ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників назег них транспортних засобів», ЦК України (п. 8 ч.2 ст. 16), що узгоджується з умовами договору (Полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АТ/1928123. З метою дотримання положень ст. 175 ЦПК України, ПрАТ «УПСК» зазначає, що попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, становить 2 684 грн. 00 коп., що являє собою судовий збір сплачений за подання даної позовної заяви.

Ухвалою суду від 30.06.2023 зустрічний позов об`єднано в одне провадження з первісним (а.с. 104).

07.07.2023 від представника позивача за первісним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву (а.с. 109-114) обґрунтований наступним. Предсавник позивача просив у задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити у повному обсязі, а первісний позов задовольнити. Заявлений зустрічний позов не грунтується на нормах чинного законодавства та правових позицій Верховного суду в зв`язку з чим задоволенню не підлягає з наступних причин. 27 березня 2022 року в місті Пирятин Полтавської області сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля МАЗ-533702, днз НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Volkswagen», днз НОМЕР_2 під керуванням власника т/з ОСОБА_4 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди дані транспортні засоби отримали технічні пошкодження. Винним в даній ДТП визнав себе ОСОБА_1 .. По даному випадку учасниками ДТП був складений Європротокол та Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, які були представлені відповідним страховим компаніям: АТ «Страхова компанія «ІНГО», якою застраховано автомобіль Чіхічін В. «Volkswagen», днз НОМЕР_2 , яка про дану подію повідомила Приватному акціонерному товариству «Українська пожежно-страхова компанія», ким застрахований автомобіль МАЗ-533702, днз НОМЕР_1 . Автомобіль МАЗ-533702, днз НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , належить КП «Каштан Пирятинської міської ради на якому, на посаді водія, працював позивач ОСОБА_1 , а отже, в силу статті 1187 ЦК України, відповідальність за шкоду, спричинену джерелом підвишен небезпеки, несе його власник. На початку лютого 2023 року на ім`я позивача ОСОБА_1 від представника ПрАТ «УПСК» С.М. Гермаша надійшов лист з Вимогою про відшкодування збитків в порядку регресу. Відповідно до змісту даної Вимоги Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» по страховому випадку, що настав 27 березня 2022 року з вини позивача ОСОБА_1 , здійснено виплату страхового відшкодування потерпілому в розмірі 39 799,77 гривень. У зв`язку з чим, з погрозою стягнення з позивача в порядку регресу даної суми в судовому порядку з покладанням на останнього всіх судових витрат, просять погасити дану суму частинами на вказані реквізити. 08.02 2023 року позивач ОСОБА_1 перерахував на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно- страхова компанія» 10 000 (десять тисяч) гривень. Представник вважає, що дана сума грошей перерахована позивачем ОСОБА_1 помилково, без правових підстав, в результаті тиску з боку представника Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» Гермаш С.М. У зв`язку з чим ОСОБА_1 заявлений позов про стягнення безпідставно перерахованих грошових коштів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Неповідомлення страховика водієм ОСОБА_1 має формальний характер, так як водій автомобіля «Volkswagen», днз НОМЕР_2 ОСОБА_5 своєчасно направив повідомлення про ДТП АТ «Страхова компанія «ІНГО», якою застраховано цивільно-правову відповідальність останнього. В свою чергу АТ «Страхова компанія «ІНГО» про настання даного страхового випадку повідомила страховика винуватця ДТП Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія». Стосовно витрат на оплату послуг адвоката. До матеріалів справи додано Договір про надання правової (правничої) допомоги № 26 від 05 квітня 2023 року між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_6 . Відповідно до Попереднього (орієнтовного) розрахунку від 05.04.2023 року та Квитанції до прибуткового касового ордеру №26 позивачем ОСОБА_1 сплачено адвокату Чух В.С. 8 000 гривень за послуги, зазначені в розрахунку. Відповідно до Акту виконаних робіт від 06.07.2023 року та Квитанції до прибуткового касового ордеру № 26/07 від 06.07.2023 року позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) ОСОБА_1 сплачено адвокату Чух В.С. 5 000 гривень за послуги, зазначені в Акті виконаних робіт від 06.07.2023 року, загалом 13 000 гривень. З урахуванням ч. 4 ст. 137 ЦПК України, представник вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 13 000 грн. є співмірним із складністю справи, обсягом виконаної адвокатом роботи щодо надання правової допомоги у справі, поведінкою відповідача та витраченим часом на виконання умов Договору.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що 27.03.2022 вийшов на роботу, оскільки працювали два екіпажі на одному транспортному засобі. Його змінник працював у суботу, у них був такий графік, тобто у першу зміну, а він працював у другу зміну. Перши зміна з 07:00 год до 14:00 год, друга з 15:00 год до 22:00 год. Хоч офіційний графік роботи підприємства з понеділка по п`ятницю, але вони працювали і у суботу, і у неділю. Якщо працює у суботу, це перша зміна, то неділя, друга зміна, вихідний і навпаки. Вихідний день у нього був лише один день на тиджень. Про такий графік роботи його повідомив механік у перший робочий день, це було за його вказівкою. Вивозити сміття необхідно було щодня, бо якщо цього не зробити хоча б день, його накопичується дуже велика кількість. У неділю він закривав два маршрути, бо той хто працює у суботу закриває свій маршрут і інші, їх дуже багато. Він ввжав, що якщо він влаштувався на роботу і графік роботи такий, то потрібно його дотримуватись. На роботу він виходив завжди, його роботою керував механік. Вину у скоєнні ДТП він визнав. Це була неділя, після ДТП він зателефонував механіку і той приїхав на місце ДТП, усі документи, європротокол оформлялися у присутності механіка. Потерпілий сказав останньому, щоб той у триденний строк зв`язався із страховою компанією. Механік зробив копію євро протоколу і залишив її собі. На наступний день позивач механіка запитував, чи той телефонував у страхову компанію, на що той відповів, що «зробить». ОСОБА_3 особисто у страхову компанію не телефонував у нього не було номера, директору службову записку про те, що сталося ДТП він не писав, оскільки вважав, що якщо механік був присутній на місці ДТП при оформленні документів, і він є його безпосереднім керівником, то саме він зобов`язаний був повідомити директора про такий випадок. Захарченко не думав, що саме йому, а не підприємству чи страховій потрібно буде відшкодовувати збитки завдані ДТП.

Представник позивача (за первісним позовом, а відповідача за зустрічним) у судовому засіданні заявлені вмоги по первісному позову підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову відмовити. Додатково зазначив, що 27.03.2022 у м. Пирятитн Полтавської області сталася ДТП за участі ОСОБА_1 та ОСОБА_7 . Між учасниками даної події було складено повідомлення, євро протокол. ОСОБА_1 зизнав себе винуватим у даній ДТП і відповідно страхова компанія «Інго», у якій застраховано автомобіль останього, виплатила йому страхове відшкодування за пошкоджений транспортний засіб. Після чого СК «Інго» звернулася до ПАТ «УПСК» у порядку регресу з вимогою про відшкодуванняз битків, що остання і зробила. ПАТ «УПСК» вважаючи, що ОСОБА_1 не повідомив їх, як страхову компанію про ДТП. Вважає, що саме ОСОБА_1 повинен відшкодувати завдані збитки, тому надіслали на його ім`я вимогу про відшкодування, на що останній перехарував кошти у сумі 10 000 грн як часткове погашення боргу. Вважає, що зустрічна позовна заява протирічить постанові ВСУ від 04.07.2018, у якій зазаначено, що неповідомлення своєї трахової компанії про ДТП учасником ДТП про настання страхового випадку, не є підставною для відмови страхової компанії у виплаті страхового відшкодування, хоча немає доказів, що ОСОБА_1 не повідомив страхову компанію про страховий випадок. Відповідно до договору страхування застрахована особа виплачує страхові внески, які акумулюються для таких страхових випадків. ПАТ «УПСК» не надано чітких доказів про те, що ОСОБА_3 не повідомим свою страхову компанію про страховий випадок. Страхова компанія була повідомлена не ОСОБА_3 , а головним механіком підприємства «Каштан». Також інший учасник ДТП ОСОБА_5 повідомив свою страхову компанію «Інго» про страховий випадок, яка у свою чергу повідомила про це ПАТ «УПСК». Законом не встановлено жодного виду повідомлення про настання ДТП учасниками відповідними застрахованими транспортними засобами. Це може бути як у письмовому вигляді так і по телефону і.т.д., чітко не встановлено. Він упевнений, що головний механік КП «Каштан» повідомив ПАТ «УПСК» про настання страхового випадку. У зв`язку з викладеним просить первісний позов задовольнити у повному обсязі та вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами. У задоволення зустрічного позову відмовити.

Представник відповідача (за первісним позовом, а позивача за зустрічним) проти задоволення первісного позову заперечував, посив задовольнити у повному обсязі зустрічний позов. Додатково вказав, що представник ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» звертає увагу суду на той факт, що позивач ОСОБА_1 при зверненні з позовом до суду не обґрунтував яким чином його права було порушено стороною відповідача страховою компанією. Зазначив, що будь яких доказів, які б свідчили про звернення ОСОБА_1 до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» з відповідною вимогою про повернення коштів позивачем не було надано до позову, а відтак можна стверджувати, що позивачем ОСОБА_1 належним чином не доведено факту порушення відповідачем його прав та інтересів. По первинному позову представник позивача зазначив, що водій перебував у трудових відносинах із підприємством ОСОБА_8 , надав документи, але відповідач зазначає, що є дві ключові умови стосовно того, коли роботодавець відшкодовує шкоду за свого працівника, службових чи трудових відносин. Перший це особа повинна перебувати у трудових відносинах або службових обов`язках, це має бути або трудовий договір або трудова книжка. Другий момент, який є так само важливим, це виконання цією особою своїх трудових або службових обов`язків. Тобто, якщо особа перебуває у трудових відносинах, але не виконує службові обов`язки чи трудові, роботодавець за таку особу не несе ніякої відповідальності. Позивачем не було подано жодного документа, який підтверджує те, що водій саме виконував свій трудовий обов`язок. Також представник звернув увагу та той факт, що датою ДТП є 27.03.2022 і цей день є вихідним, це неділя, тобто комінальне підприємство у такий день не працює і позивачем не надано жодного доказу, який підтверджує, що є шляховий лист, який видавася КП «Каштан» для водія, документ, що підтверджує, що за цим водієм закріплений цей службовий транспортний засіб. Є відповідні документи, встановлені чинним законодавством і вони повинні бути надані для того, щоб підтвердити наявність службових чи трудових обов`язків і їх виконання. Це, що стосується КП Каштан. Підводячи підсумок зазначив, що у даному випадку ПК ОСОБА_8 не несе відповідальності за водія, тому, що не встановлено наявності виконання трудових обов`язків ОСОБА_3 . Щодо посилання представника позивача на позиціх ВСУ зазначив, що у справі йде мова про відшкодування різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей і страхового відшкодування, тобто у постанові йде мова про відшкодування за договором добровільного страхування, тобто договір КАСКО, а у даній справі йде розгляд про відшкодування за договором обов`язкового страхування, тобто це різні правовідносини, ніяким чином не можуть бути ототожнені і судова практика є різною. Щодо задоволення адвокатких виплат, представник заперечував. Просив у задоволенні первісного позову відмовити у повному обсязі. Щодо зустрічного позову зазначив, що було укладено поліс страхового відшкодування цивільно-правової відповідальності СК «УПСК» і КП «Каштан». Було застраховано цивільно правову відповідальність водіїв, які керують транспортним засобом МАЗ, номерний знак НОМЕР_3 . Сталося ДТП 27.03.2022 за участю цього транспортного засобу, водія ОСОБА_9 та за участю водія ОСОБА_10 . Унаслідок ДТП було заподіяно шкоду автомобілю «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_2 , який був застрахований СК «Інго» по договору КАСКО. Відповідно страховик отримав страхове відшкодування. У подальшому СК «Інго» звернулася до СК «УПСК», вони провели виплату страхового відшкодування і враховуючи ту обставину, що винний водій не повідоми СК «УПСК» протягом тьох робочих днів у письмовому виді, як це передбачено законодавством. Такого повідомлення не було, відповідно СК «УПСК», згідно ст. 38 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності» набула права регресної вимоги, зокрема п.п. г. 3 метою досудового врегулювання спору ОСОБА_3 було надіслано вимогу про відшкодування збитків і останній частково вніс цю суму, добровільно визнавши вимоги позовної заяви, оплатив суму у розмірі 10 000 грн. Ціна вимоги становила 39 799,77 грн. і направлена 31.01.2023. Просили стягнути залишок, різницю між завданими збитками та частковою виплатою. Просив зустрічний цивільний позов задовольнити у повному обсязі. Зазаначив, що позивач про стаховий випадок не заявляв, на їхню адресу надійшла претензія від СК «Інго», яку вони отримали 10.11.2022, з якої дізналися про дорожньо-тринспортну пригоду. Враховуючи наявність цього полісу обов`язкового страхування і взятих на себе обов`язків, у них була необхідность провести виплати цього відшкодування СК «Інго» згідно законодавства. СК «Інго» заявило суму 45 521 грн, але враховуючи норми ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальност», зокрема ст.ст. 22, 29, про оцінену щкоду, з урахуванням зносу, страхова компанія провела розрахунок страхового відшкодування, суму зменшили і провели виплату відшкодування у меншому розмірі, тобто 39799,77 грн. Виплата була проведена 21.12.2022. Процедури щодо з`ясування обставин немає, є обов`язок виплати, а враховуючи відсутність повідомлення з`являється право регресу.

Предсавник третьої особи, яка незаявляє самостійнихвимоги щодопредмета спору КП «Каштан» Пирятинської міської ради Полтавської області у судовому засіданні при постановленні рішення за первісним та зустрічним позовом покладалася на розсуд суду. Додатково пояснила, що на момент вчинення ДТП вона перебувала у відпутці, тому свідком даних подій не являється. Механік, який на той час працював, зараз проходить службу на Сході у ЗСУ. Коли вийшла з відпустки, то тодішній механік повідомив її, що було скоєно ДТП, це був другий місяць повномасштабного вторгнення і люди перебували у досить стресовому стані. Він сказав, що вони не змогли повідомити страхову онлайн, так як це передбачається, не змогли знайти у переліку страхових ПАТ «УПСК». Також він того ж дня і наступного 28.03.2022 намагався зателефонувати на гарячу лінію компанії, але зв`язок був відсутній. 29.03.2022 десь у першій половині дня йому все-таки вдалося якось додзвонитися і оператор сказав, що його повідомлення було прийнято, і що з ним мають зв`язатися. Документального підтвердження щодо повідомлення про страховий випадок вони не мають. На скільки їй відомо, зі слів учасників, які були присутні на місці ДТП, то водії розійшлися відносно мирно, і другий учасник сказав, що можна не хвилюватися, у нього повне КАСКО і відшкодує усе страхова. Їхній транспортний засіб, наскільки відомо пошкоджень на відновлення яких потребувалися значні кошти не зазнав, і підприємство не залучалося для відшкодування будь-яких матеріальних збитків. Протягом року вимоги про відшкодування боргів по даному страховому випадку до підприємства не надходило. На підприємстві КП «Каштан» існує декілька спеціальних вантажних транспортних засобів сміттєвозів, за якими закріплений певний екіпаж, це водій і вантажник. У зв`язку з чим, що навантаження на сміттєвози буває досить велике, а робочий тиждень КП «Каштан» триває з понеділка по п`ятницю з 08 год. до 17 год., інколи буває, що водії не втигають проїхатися по своєму закріпленому маршруту і вони виходять на роботу у вихідний день, але за ці дні їм ніхто не оплачує, бо вони є неробочими і проблеми водіїв що вони не встигли зібрати сміття. Відповідно до табелю робочого часу ОСОБА_3 27.03.2022 не працював, його не викликали на роботу у вихідний день це однозначно, тому, що саме представник веде такі накази на підприємстві, як юристконсульт. Коли працівник виходить на роботу у неробочий час, він пише доповідну або службову записку на ім`я механіка і механік звертається із службовою запискою до директора, про те, що у вихідний день водій виходив на роботу. Такі документи вона надати не може, оскільки не збереглися. Представник не впевнена щодо правомірності керування ОСОБА_11 транспортним засобом сміттєвозом. Чи були заяви у поліцію і чи виносились якісь догани представник не знає, до неї не надходили такого роду документи, службове розслідування не проводилося, віддід кадрів не доводив до її відома про те, що буде виноситись догана чи попередження. Представники СК «Інго» до КП «Каштан» не зверталтся з моменту скоєння ДТП і протягом року. На місце ДТП виїжджав механік ОСОБА_12 , чи відразу після ДТП, чи трохи згодом невідомо. Також додала, що 27.03.2022 не було шляхового листа ні на який вантажний автомобіль. Заборони брати автомобіль не було, водіям механік говорив, що головне щоб вони зробили роботу, йому не важливо коли це буде. Не завжди керівник був у курсі таких подій. Згідно табелю ОСОБА_3 27.03.2022, не працював, виходить, що він самовільно узяв транспортний засіб і поїхав доробляти невиконану роботу. Сміттєвоз на якому працював ОСОБА_3 знаходиться на території подвір`я КП «Каштан». Ворота зачинені, є охорона, проте кожен працівник може прийти у неробочий час на підприємство щоб доробити свою роботу. З території підприємства, на скільки відомо представнику, водій має право виїжджати за наявності шляхового листа. На момент, за який зараз йде мова, за кожним водієм не було закріплено автомобіль, у зв`язку з плинністю кадрів на підприємстві. Робота є нелегкою, кадри дуже міняються, сміття з міста потрібно вивозити щоденно, то за кожним автомобілем не закріплений водій, більш менш стабільно працює вантажник, а водії міняються. Робочий тиждень підприємства з понеділка по п`ятницю, вони не мають коштів для оплати за надурочні роботи. Неділля не є робочим днем на підприємстві. За вихідні дні сміття вивозиться у понеділок. Журнал видачі шляхових листів ведеться, але за 2022 рік на підприємстві його немає ні в архіві, ні у механіка. Якщо у табелі відмічено вихідний день то шляховий лист на цей день видаватись неможе. Єдине практикували таке, що у п`ятницю лишали шляхові листи на понеділок, у випадку відсутності відповідального працівник. Шляхові листи по закінченню роботи водіями повертаються. За шляховим листо перевіряються відомості по пальному, скільки використано, скільки залишилося. Шляховий лист може бути видано у п`ятницю, а повернути на підприємство він може у понеділок або вівторок. Також, представник надала документи бухгалтерського обліку оборотно-сальдові відомість по списанню дизпалива, бухгалтерія робить це один раз на місяць, а не щоденно. Інший документ, це видаткова відомість про видачу паливних талонів по транспортному засобу, на підставі яких здійснюється заправка транспортного засобу. Паливний талон видався на вихідні дні 26 та 27 березня 2022, чому саме, підстав його видачі вона не знає. Видача талона наперед ОСОБА_3 не свідчить про те, що він по путьовому листі керував транспортним засобом. Враховуючи, що це початок війни і працівники Каштану були задіяні у різних сферах, думку механіка, чому він видав талон на перед і на вихідний день, чи то для збирання сміття, чи щов вони змогли запастися паливом представник не може пояснити, оскільки була скрута з пальним на АЗС. Договора про прийняття працівника на роботу на підприємстві не укладаються. Робиться запис у трудовій книжці і повідомлення у податкову інспекцію про прийняття працівника на роботу. Чи був у позивача обов`язок у суботу чи неділю виходити на роботу документального підтвердження у виді наказу чи службової не існує. Робочий тиждень з понеділка по п`ятницю, інколи по графіку залучається субота, з видачею відповідного наказу, але не залучається неділя.

Предсавник третьої особи, яка незаявляє самостійнихвимоги щодопредмета спору Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» у судове засідання не з`явився, про час та місце розглядом справи повідомлені належним чином. Клопотань чи заяв до суду не надходило.

Відповідно до ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 264ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Частиною першою ст.4ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому згідно положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суд, наголосивши учасникам про змагальність процесу, вислухавши їх, вивчивши матеріали справи, оцінивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

27.03.2022 о 14 год. 44 хв. в місті Пирятин Полтавської області сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля МАЗ-533702, днз НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Volkswagen», днз НОМЕР_2 під керуванням власника т/з ОСОБА_2 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди дані транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Винним в даній ДТП визнав себе ОСОБА_1 , що підтверджується Європротоколом (а.с. 10).

14.12.2021 відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ/1928123 було застраховано транспортний засіб МАЗ-533702, днз НОМЕР_1 у ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія».

Транспортний засіб «Volkswagen Golf», днз НОМЕР_2 на праві власності, відповідно до свідоцтва, належить ОСОБА_10 (а.с. 58).

Відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 204217902 від 28.05.2021 транспортний засіб «Volkswagen Golf», днз НОМЕР_2 застраховано у СК «Інго» (а.с. 51).

Власником транспортного засібу «Volkswagen Golf», днз НОМЕР_2 , ОСОБА_10 29.03.2022 було подано до СК «Інго» про страховий випадок із проханням здійснити відшкодування оціненої шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 27.03.2022 (а.с. 59).

Відповідно до службової записки механіка від 28.03.2022, останній повідомив директора КП «Каштан» про ДТП та складання на місці Європротокола по даному факту. Крім того, зазначено, що механіком неодноразово здійснювалися дзвінки на гарячу лінію страхової, 28.03.2022, зі слів механіка повідомлення зафіксовано (а.с. 122).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників неземних транспортних засобів», при настанні страхового випадкх страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

07.11.2022 СК «Інго» звернулася до ПрАТ «УПСК» з претензією про виплату страхового відшкодування за Полісом № АТ/1928123 застрахованого транспортного засобу «Volkswagen», державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 » (а.с. 50).

Так, 07.11.2022 ПрАТ «УПСК» з претензії СК «Інго» дізналося про страховий випадок, що стався 27.03.2022 із застрахованим ними транспортним засобом МАЗ-533702, днз НОМЕР_1 .

На підставістрахового акту№036/037/023071/22/1від 21.12.2022року ПрАТ«УПСК» буловиплачено страховевідшкодування врозмірі: 39799грн.77коп., що підтверджується платіжним дорученням № 162220925 від 21.12.2022 року (а.с. 63-64).

Відшкодувавши матеріальну шкоду, ПрАТ «УПСК» отримало право в розумінні ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 1166, 1187, 1191 ЦК України, регресної вимоги до ОСОБА_1 щодо стягнення страхового відшкодування за Полісом №АТ/1928123 на суму 39 799 грн. 77 коп.

31.01.2023 ПрАТ «УПСК» надіслано ОСОБА_1 . Вимогу про відшкодування збитків в порядку регресу на суму 39 799 грн. 77 коп. (а.с. 8).

Позивачем булочастково сплаченозаборгованість урозмірі 10 000 грн.

В подальшому відповідач проігнорував вимогу про відшкодування збитків в порядку регресу, звернувся до суду з позовом про стягнення із ПрАТ «УПСК» безпідставно переахованих коштів, що і стало підставою звернення останніх до суду, за захистом свої прав та законних інтересів у спосіб, який передбачений нормами ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників назег них транспортних засобів», ЦК України (п. 8 ч. 2 ст. 16), що узгоджується з умовами договору (Полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АТ/1928123, із зустрічним позовом.

Статтею 1191 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Підпунктом «ґ»п.п.38.1.1п.38.1ст.38 ЗаконуУкраїни «Прообов`язкове страхуванняцивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» встановлено,що Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов визначених у п.п. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 нього Закону.

В своючергу ст.33ЗУ «Прообов`язкове страхуванняцивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» передбачено,що уразі настаннядорожньо-транспортноїпригоди,яка можебути підставоюдля здійсненнястрахового відшкодування(регламентноївиплати), водійтранспортного засобу,причетний дотакої пригоди,зобов`язаний невідкладно,але непізніше трьохробочих днівз днянастання дорожньо-транспортноїпригоди,письмово надатистраховику,з якимукладено договіробов`язкового страхуванняцивільно-правовоївідповідальності повідомленняпро дорожньо-транспортнупригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 вказував про те, що його довіритель на час ДТП перебував у трудових відносинах з КП «Каштан», яке є власником застрахованого транспортного засібу МАЗ-533702, днз НОМЕР_1 у ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія». Представник рахує, що в силу ст. 1187 Цивільного кодексу України, відповідальність за шкоду, спричинену джерелом підвищеної небезпеки, несе його власник.

Так, відповідно до копії тредової книжки ОСОБА_1 працював у період з 04.11.2021 по 04.10.2022 на посаді водія автотранспортних засобів у КП «Каштан» (а.с. 5-7).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ч.1ст.1187ЦК Україниюридична абофізична особавідшкодовує шкоду.Завдану їхнімпрацівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.

Згідно із частиною першою статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Встановлення факту наявності трудових відносин між робітником і роботодавцем можливе при встановленні виконання робітником трудових функцій, підпорядкування робітника правилам внутрішнього трудового розпорядку, забезпечення робітнику умов праці та виплати винагороди за виконану роботу.

В даному спорі необхідно застосовувати правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові Верховного Суду України від 28.01.2015 року у справі № 6-229цс14.

Відповідно до ч. 1 ст.1172ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків необхідно pозуміти виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, але завдано невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами, протягом усього робочого дня.

Для покладення на юридичну або фізичну особу відповідальності за ст.1172ЦК України необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника, шкода, завдана потерпілій стороні, причинний зв`язок між протиправною поведінкою працівника і завданою шкодою, вина працівника), так і спеціальних умов, які обов`язково необхідно враховувати. Це обставини, за наявності яких шкода була завдана, хоча сама шкода в цих зобов`язаннях і не набуває будь-яких особливостей. До таких обставин частина перша зазначеної норми відносить виконання трудових обов`язків працівником. У разі завдання шкоди працівником діями, що за своїм змістом не випливають з виконання ним трудових (службових) обов`язків, не виникає відповідальності юридичної або фізичної особи за шкоду, спричинену цим працівником. Він повинен сам відшкодувати цю шкоду на загальних підставах деліктної відповідальності (ст. 1166 ЦК України).

Згідно додатку 2 Колективного договору, графік змінності роботи комунального підприємства «Каштан» на 2014-2021 р.р. (який пролонговано) складається з понеділка по п`ятницю з 8 до 17 год. (а.с. 133-135).

Згідно Табелю обліку робочого засу за березень 2022 року ОСОБА_1 27 березня 2022 року не табелювався, тобто в цей день не працював (а.с. 136), але з невідомив підстав представнику КП «Каштан» (як вона зазначала у своїх поясненнях) в цей день використовував службовий автомобіль.

Довідкою КП «Каштан» встановлено, що шляховий лист вантажного автомобіля МАЗ 7т за 27.03.2022 року відсутній (а.с. 137).

Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків розуміється виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

Проте, у судовому засіданні не було підтверджено жодним письмовим доказом той факт, що виконання трудових обов`язків ОСОБА_1 були спричинені необхідністю, оскільки, як наслідок керівником пишеться службова записка чи видається шляховий лист, в результаті чого цей день відповідно оплачується.

Як повідомив представник КП «Каштан», що залучення працівників у позаробочий час до виконання трудових обов`язків відбувається в даному випадку на підставі службової записки механіка.

Позивачем ОСОБА_1 ні страховій компанії, ні суду не було надано жодного доказу на підтвердженя виконання трудових обов`язків перед КП «Каштан» на автомобілі МАЗ-533702 у вихідний день 27 березня 2022 року.

Крім того, у судовому засіданні не знайшов підтвердження той факт, що керівництво КП «Каштан» чи водій транспортного засобу МАЗ-533702 ОСОБА_1 повідомили, як це передбачено договором та ст. 33 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не пізнішетрьох робочихднів здня настаннядорожньо-транспортноїпригоди,письмово простраховий випадокПрАТ «УПСК»,надавши страховику,з якимукладено договіробов`язкового страхуванняцивільно-правовоївідповідальності повідомленняпро дорожньо-транспортнупригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Виходячи з встановлених судом обставин справи та вимог чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що до позивача за зустрічним позовом перейшло право регресної вимоги до відповідача ОСОБА_1 , а тому вважає наявними підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми відшкодування в розмірі 29 799,77 грн.

Таким чином у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» слід відмовити за безпідставністю та недоведеністю.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.264ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», треті особі, які незаявляютьсамостійних вимогищодо предметаспору Комунальне підприємство «Каштан» Пирятинської міської ради Полтавської області, Акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО» про стягнення безпідставно перерахованих коштів відмовлено, а зустрічний позов Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до ОСОБА_1 , треті особи, які незаявляють самостійнихвимоги щодопредмета спору: Комунальне підприємство «Каштан» Пирятинської міської ради Полтавської області, Акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО» про стягнення страхового відшкодування за завдані збитки в порядку регресу задоволено, то витрати щодо повернення сплаченого ПрАТ «УПСК» судового збору у розмірі 2 684 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 162222700 від 23.05.2023 (а.с. 45) підлягає стягненню з відповідача у зустрічному позові ОСОБА_13 .

Керуючись ст.ст. 4, 12, 79, 80-85, 89, 133, 141, 259, 263, 264, 268 ЦПК України, ст.ст. 979, 1166, 1172, 1187-1188, 1191 ЦК України, ст. 3 КЗпП України, ст.ст. 3, 22, 33, 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», правова позиція Верховного Суду України, викладена в постанові Верховного Суду України від 28.01.2015 року у справі № 6-229цс14, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», треті особі, які незаявляютьсамостійних вимогищодо предметаспору Комунальне підприємство «Каштан» Пирятинської міської ради Полтавської області, Акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО» про стягнення безпідставно перерахованих коштів відмовити.

Зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до ОСОБА_1 , треті особи, які незаявляють самостійнихвимоги щодопредмета спору: Комунальне підприємство «Каштан» Пирятинської міської ради Полтавської області, Акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО» про стягнення страхового відшкодування за завдані збитки в порядку регресу задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» страхове відшкодування за завдані збитки в порядку регресу у сумі 29 799 (двадцять дев`ять тисяч сімсот дев`яносто девять) гривень 77 копійок на р/р: НОМЕР_4 в АТ «Ощадбанк», ЄДРПОУ: 20602681, МФО: 322669.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» сплачений останніми судовий збір за подачу зустрічної позовної заяви у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення буде складено до 03.09.2023 року.

Позивач за первісним позовом, а відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, мешканець АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_5 виданий Пирятинським РВ УМВС України в Полтавській області 30.04.1996 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 .

Відповідач за первісним позовом, а позивач за зустрічним позовом: Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія»,адреса місця знаходження: м. Пирятин Київ, вул. Кирилівська, 40, ЄДРПОУ 20602681.

Третя особа, яка незаявляєсамостійних вимогищодо предметаспору запервісним ізустрічним позовами: Комунальнепідприємство «Каштан»Пирятинської міськоїради Полтавськоїобласті, адреса місця знаходження: м. Пирятин Лубенського району Полтавської області, площа Героїв Майдану, 8, ЄДРПОУ 32021311.

Третя особа, яка незаявляєсамостійних вимогищодо предметаспору запервісним ізустрічним позовами: Акціонернетовариство «Страховакомпанія «ІНГО», адреса місця знаходження: м. Київ, вул. Бульварно Кудрявська, 33, ЄДРПОУ 16285602.

Суддя Ю.О. Ощинська