Постанова

від 07.09.2023 по справі 175/3353/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6737/23 Справа № 175/3353/19 Суддя у 1-й інстанції - Озерянська Ж. М. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого судді Барильської А.П.,

суддів: Зайцевої С.А., Максюти Ж.І.,

за участю секретаря Кругман А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою

Товариства з обмеженою відповідальністю Аграта,

на рішення Дніпропетровського районного судуДніпропетровської областівід 02лютого 2021року уцивільній справіза позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,,які єправонаступника ОСОБА_4 ,Товариства зобмеженою відповідальністюАграта,треті особи приватнийнотаріус Дніпровськогорайонного нотаріальногоокругу Дніпропетровськоїобласті РуденкоВікторія Аркадіївна,державний реєстраторЧаплинської сільськоїради Петриківськогорайону Дніпропетровськоїобласті ЄрмолайРостислав Володимирович,про витребуванняземельної ділянкиз чужогонезаконного володіння,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2019 року позивач ФОП ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовом про визнання правочинів недійсними, який в листопаді 2020 року уточнив (а.с.198-204 том1) та просив суд постановити рішення, яким: витребувати у ТОВ «Аграта» на його, ФОП ОСОБА_1 користь, орендовану земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1567506112214, кадастровий номер: 1221487000:01:001:0129), площею 3,520 га, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область Дніпровський район с/рада Степнянська, яка на праві власності належить ОСОБА_4 та скасувати запис про державну реєстрацію угоди від 18 жовтня 2018 року про розірвання договору емфітевзису №09/04/18 від 26.04.2018 року (індексний номер рішення: 43734587), вчинений 29 жовтня 2018 року державним реєстратором Чаплинської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області Єрмолаєм Р.В.; зобов`язати ОСОБА_4 та ТОВ «Аграта» усунути йому, ФОП ОСОБА_1 перешкоди у користуванні земельною ділянкою (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1567506112214, кадастровий номер: 1221487000:01:001:0129) площею 3,520 га, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область Дніпровський район с/рада Степнянська, шляхом заборони ОСОБА_4 та ТОВ «Аграта» здійснювати будь-які дії на цій земельній ділянці до моменту припинення дії договору емфітевзису №09/04/18 від 26.04.2018 року; визнати недійсним договір емфітевзису №1186 від 23.11.2018 року укладений між ОСОБА_4 та ТОВ «Аграта», виданий приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Руденко В.А. та скасувати рішення (індексний номер: 44225976 від 23.11.2018 року) про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), разом із записом про речове право №29086554 щодо земельної ділянки (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1567506112214, кадастровий номер: 1221487000:01:001:0129) площею 3,520 га, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область Дніпровський район с/рада Степнянська, яка на праві власності належить ОСОБА_4 ; стягнути судові витрати з відповідачів на його, ФОП ОСОБА_1 користь.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02лютого 2021 року позовні вимоги - задоволено.

Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграта» (код ЄДРПОУ: 42500960) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) орендовану земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1567506112214, кадастровий номер: 1221487000:01:001:0129) площею 3,520 гектарів, яка розташована у Дніпропетровській області, Дніпровський район, Степнянська сільська рада власницею якої є ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію угоди від 18 жовтня 2018 року про розірвання договору емфітевзису №09/04/18 від 26 квітня 2018 року (індексний номер рішення: 43734587), вчинений 29 жовтня 2018 року державним реєстратором Чаплинської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області Єрмолаєм Ростиславом Володимировичем.

Зобов`язано ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграта» (код ЄДРПОУ: 42500960) усунути перешкоди орендареві - фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у користуванні земельною ділянкою (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1567506112214, кадастровий номер: 1221487000:01:001:0129) площею 3,520 гектарів, яка розташована у Дніпропетровській області, Дніпровський район, Степнянська сільська рада, шляхом заборони ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та Товариству з обмеженою відповідальністю «Аграта»(код ЄДРПОУ: 42500960) здійснювати будь які дії на цій земельній ділянці, до моменту припинення дії договору емфітевзису № 09/04/18 від 26 квітня 2018 року.

Визнано недійсним договір емфітевзису № 1186 від 23 листопада 2018 року між ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграта» (код ЄДРПОУ: 42500960) посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Руденко Вікторією Аркадіївною, та скасувано рішення (індексний номер:44225976 від 23 листопада 2018 року) про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), разом із записом про речове право № 29086554 щодо земельної ділянки (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1567506112214, кадастровий номер: 1221487000:01:001:0129) площею 3,520 гектарів, яка розташована у Дніпропетровській області, Дніпровський район, Степнянська сільська рада власницею якої є ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Вирішено питання розподілу судового збору між сторонами (а.с.118-130 Том ІІІ).

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ Аграта подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд розглянув вимоги позивача із їх задоволенням, які є віндикаційними та негаторними, що є взаємовиключенними вимогами; позивач не довів, що спірна земельна ділянка вибула з його володіння не з його волі іншим шляхом та не заявляв до ОСОБА_4 вимог про визнання угоди від 18 жовтня 2018 року про розірвання договору еміфтевзису №09/04/18 від 26 квітня 2018 року недійсною та не надавав інших доказів недійсності договору, внаслідок чого у суду були відсутні правові підстави застосовувати положення ч.1 ст. 203 ЦК України, як і не було підстав не брати до уваги наявність угоди про розірвання договору еміфтевзису №09/04/18 від 26 квітня 2018 року, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Разом з цим судом в рішенні ототожнюються поняття еміфтевзису та оренди земельної ділянки, внаслідок чого застосовано норми ст.ст.93,95,124 Земельного кодексу України та ст.ст.1,13,24,25,27 Закону України Про оренду землі, які не відповідають характеру спірних правовідносин (а.с.1-3 Том ІІ).

Учасники справи, не скористались своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, та відзивів на апеляційну скаргу ТОВ Аграта не подавали.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ Аграта задоволено.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

У задоволенні позовних вимог фізичної особи ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , які є правонаступниками ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю Аграта, ОСОБА_6 , треті особи приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Руденко Вікторія Аркадіївна, державний реєстратор Чаплинської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області Єрмолай Ростислав Володимирович про визнання правочинів недійсними відмовлено (а.с.118-130 Том ІІІ).

Не погодившись з постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року, ФОП ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, за розглядом якої постановою Верховного Суду від 31 травня 2023 року касаційну скаргу задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які є правонаступниками ОСОБА_4 , ТОВ Аграта про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, визнання недійсним договору емфітевзису, скасування рішення та запису про державну реєстрацію, та в частині позовних вимог ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , які є правонаступниками ОСОБА_4 , ОСОБА_6 змінено та викладено її мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року в частині позовних вимог ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які є правонаступниками ОСОБА_4 , ТОВ Аграта про витребування майна скасовано, справу передано в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції(а.с.95-106 Том ІV).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 на праві власності належить земельна ділянка (пай № НОМЕР_3 ) площею 3,520 га, кадастровий номер 1221487000:01:001:0129, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території КСП «Кіровське» Степнянської сільської ради, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю І-ДП №078509 виданим 13 грудня 1999 року.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22 березня 2018 року, з 21 березня 2018 року ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, і його основний вид діяльності є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

26 квітня 2018 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладений договір емфітевзису № 09/04/18.

Згідно пункту 1 Договору, ОСОБА_4 надала, а ФОП ОСОБА_1 отримав в строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарських потреб, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Степнянської сільської ради Дніпропетровської області, площею 3,520 га, кадастровий номер 1221487000:01:001:0129, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 50 років, що передбачено пунктом 13 цього договору. Згідно пункту 16 вказаного договору, плата за користування земельною ділянкою була встановлена у розмірі 74 500,00 грн, у тому числі податки, які утримуються при виплаті плати за користування згідно з чинним законодавством. Право користування ФОП ОСОБА_1 спірною земельною ділянкою зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, запис про речове право № 26447334 від 29 травня 2018 року.

Факт передачі спірної земельної ділянки підтверджується актом про передачу та прийом земельної ділянки згідно договору емфітевзису земельної ділянки № 09/04/18 від 26 квітня 2018 року.

З моменту здійснення державної реєстрації договору емфітевзису земельної ділянки №09/04/18 від 26 квітня 2018 року та підписання акту про передачу та прийом земельної ділянки, ФОП ОСОБА_1 користувався спірною земельною ділянкою за її цільовим призначенням на умовах, визначних договором емфітевзису земельної ділянки № 09/04/18 від 26 квітня 2018 року.

18 жовтня 2018 року ОСОБА_4 уповноважила ОСОБА_6 , шляхом надання на ім`я останнього довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Руденко В. А. та зареєстрованої в реєстрі за номером №1009, передати в оренду (найм), суборенду, укласти та підписати договір оренди (найму), суборенди, в разі потреби, укласти та підписати договір міни зазначеної земельної ділянки на іншу земельну ділянку на умовах, що встановлені діючим законом на день укладання такого договору, а також представляти інтереси її як власника належної їй, ОСОБА_4 , на праві власності земельної ділянки площею 3,5200 га, кадастровий номер 1221487000:01:001:0129, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Звертаючись досуду зпозовом,позивач посилавсяна те,що в серпні 2019 року йому стало відомо про здійснення Державним реєстратором Чаплинської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області Єрмолаєм Р. В. на підставі заяви ОСОБА_6 , державної реєстрації угоди про дострокове розірвання договору оренди (емфітевзису) земельної частки (паю), ділянки № 1 від 29 травня 2018 року, укладеної 18 жовтня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , та здійснення приватним нотаріусом Руденко В. А. державної реєстрації права користування спірною земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) за ТОВ «Аграта» строком на 50 років.

Вчинення державним реєстратором Єрмолай Р. В. вищевказаних реєстраційних дій, стало підставою для посвідчення приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Руденко В. А. 23 листопада 2018 року договору емфітевзису №1186 від 23 листопада 2018 року між ОСОБА_4 та ТОВ «Аграта».

Задовольняючи позовні вимоги в частині витребування земельної ділянки, користувачем якої є позивач за договором емфітевзису №09/04/18 від 26 квітня 2018 року, у ТОВ Аграта, суд першої інстанції вірно вказав, що і право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), і право оренди землі є речовими правами, які за своєю правовою природою не можуть одночасно встановлюватись щодо однієї земельної ділянки. При цьому оригінал угоди про дострокове розірвання договору оренди (емфітевзису) земельної частки (паю), ділянки № 1 від 29 травня 2018 року, укладеної 18 жовтня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у позивача відсутній, інші учасники справи не надали йогог суду, що свідчить про фактичну відсутність можливості проведення почеркознавчої експертизи та встановлення наявності волевиявлення на таке розірвання договору ОСОБА_1 .

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду погоджується, з огляду на наступне.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 квітня 2023 року у справі № 644/5819/20 (провадження № 61-1787св23) зазначено, що: «презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 28 липня 2021 року в справі №759/24061/19 (провадження № 61-8593св21)».

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (частина друга статті 95 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (частина четверта статті 81 ЦПК України).

У постановіВерховного Судуу складіколегії суддівПершої судовоїпалати Касаційногоцивільного судувід 22травня 2019року усправі №130/1508/18(провадження№61-6086св19)зазначено,що:«Пунктом 3.5Інструкції пропризначення тапроведення судовихекспертиз таекспертних досліджень,затвердженої наказомМіністерства юстиціїУкраїни №53/5від 08жовтня 1998року встановлено, що коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта (крім об`єктів почеркознавчих досліджень). Апеляційний суд правильно виходив із того, що ідентифікація виконавця підпису орендодавця на договорі оренди потребує застосування спеціальних знань, і належність підпису позивача на договорі можливо встановити шляхом призначення судом і проведення почеркознавчої експертизи, однак не врахував, що така експертиза може бути проведена за наявності оригіналу договору оренди, який на вимогу міськрайонного суду відповідачем надано не було. Дій, спрямованих на витребування оригіналу договору оренди апеляційним судом вчинено не було, не надано оцінки тій обставині, що відповідач ухилився від надання оригіналу договору оренди під час розгляду справи у суді першої інстанції. Враховуючи те, що на вимогу позивача та на виконання ухвали міськрайонного суду про витребування доказів від 10 липня 2018 року відповідачем не було надано оригінал оспореного договору оренди, що унеможливлює проведення судової почеркознавчої експертизи, висновок апеляційного суду про те, що позивач не порушувала клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи, предметом дослідження якої має бути підпис на оригіналі договору оренди, не може вважатись об`єктивним. Апеляційний суд не вчинив дій, спрямованих на сприяння учасникам судового процесу у реалізації процесуальних прав, не з`ясував причин неподання витребуваних судом доказів, формально провів апеляційний перегляд справи, не встановивши обставин, від яких залежить правильне вирішення спору».

У разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні (стаття 109 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 серпня 2022 року у справі № 695/318/20 (провадження № 61-1833св22) зазначено, що «стаття 109 ЦПК України встановлює процесуальні наслідки для осіб, які ухиляються від участі в експертизі. Суд може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні лише у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо. Застосування наслідків ухилення від участі в експертизі можливе лише після постановлення ухвали про призначення експертизи та підтвердження факту ухилення особи від участі в експертизі. Ухиленням від участі в експертизі є умисні дії особи, яка бере участь у справі, метою яких є неможливість проведення експертизи. Схожий за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року в справі № 201/11183/16 (провадження № 61-23601св18), на яку посилається заявник як на підставу касаційного оскарження».

Колегія суддів зазначає, що у справі, що переглядається, звернувшись до суду з позовом, позивач в якості підстав позову зазначив, що угода від 18 жовтня 2018 року про розірвання договору емфітевзису № 09/04/18 від 26 квітня 2018 року між ФОП ОСОБА_1 та власницею земельної ділянки ОСОБА_4 не укладалася та не підписувалася.

Суд першої інстанції своєю ухвалою від 25 червня 2020 року зобов`язав ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та державного реєстратора Чаплинської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області Єрмолай Р. В. (кожного), надати суду свій оригінал угоди про дострокове розірвання Договору оренди (емфітевзису) земельної ділянки (паю) №1 від 29 травня 2018 року, укладеного 18 жовтня 2018 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ..

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2020 року витребувано у Чаплинської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області та архівного відділу Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області оригінал угоди від 18 жовтня 2018 року про розірвання договору емфітевзису №09/04/18 від 26 квітня 2018 року між ФОП ОСОБА_1 та власницею земельної ділянки ОСОБА_4 ..

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2020 року витребувано з Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області оригінал угоди від 18 жовтня 2018 року про розірвання договору емфітевзису №09/04/18 від 26 квітня 2018 року між ФОП ОСОБА_1 та власницею земельної ділянки ОСОБА_4

Відповіддю виконавчого комітету Чаплинської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області від 07 серпня 2020 року за №316 (а.с.178 Том І) повідомлено, що в архіві сільської ради будь-які реєстраційні справи, зокрема і щодо угоди від 18 жовтня 2018 року про розірвання договору емфітевзису №09/04/18 від 26 квітня 2018 року, укладеною між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , відсутні.

Відповіддю Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 10 листопада 2020 року за вих.№1-50-1431/0/290-20 (а.с.210 Том І) повідомлено, що Дніпровській районній державній адміністрації не передавались на зберігання оригінали документів та документів, створених для проведення реєстраційних дій по заяві №30855886 від 29 жовтня 2018 року щодо припинення іншого речового права на земельну ділянку кадастровий номер 1221487000:01:001:0129.

Також в судових засіданнях суду першої інстанції 20 липня 2020 року та 18 серпня 2020 року (а.с.157,158,182,183 Том І) представником ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_6 , який є довірителем за довіреністю, наданої на його ім`я ОСОБА_4 , отримано відповіді від останніх про відсутність у них оригіналу угоди про розірвання договору емфітевзису від 26 квітня 2018 року з наданням пояснень, що оригінал угоди ОСОБА_4 у нотаріуса не забирала із собою.

На підставі цих отриманих відомостей та з`ясування обставин у сторін у справі, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про неможливість призначення та проведення судової почеркознавчої експертизи за для встановлення дійсності підпису позивача у спірній угоді про розірвання договору емфітевзису №09/04/18 від 26 квітня 2018 року, укладеною між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , оскільки відповідачі, зокрема ОСОБА_4 , як власниця земельної ділянки та сторона у цій угоді, яка не ставила під сумнів її наявність, ухилилися від надання оригіналу угоди, не надали оригінал цієї угоди, враховуючи, що почеркознавча експертиза для встановлення приналежності підпису конкретній людині може бути проведена за наявності оригіналу договору про дострокове розірвання договору оренди (емфітевзису) земельної ділянки, а вжиттям всіх процесуальних можливостей суду щодо витребування оригіналу документу для проведення почеркознавчої експертизи з`ясувалось відсутність реєстраційної справи з державної реєстрації спірної угоди, що без сумніву доводить пряме ухиляння ОСОБА_4 від надання спірного документу для дослідження, а як наслідок, і для встановлення судом фактичних обставин з приводу існування такої угоди та дійсності підпису позивача у ній.

Ці обставини не спростовані і в судовому засіданні при повторному розгляді апеляційної скарги ТОВ Аграта, враховуючи, що як правонаступники ОСОБА_4 - відповідачі у справі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , так і ТОВ Аграта такого оригіналу угоди не надали, зазначивши про її відсутність у них, що ставить під сумнів існування такої угоди, а, як наслідок, і доводить правомірність вимог позивача щодо витребування земельної ділянки від ТОВ Аграта, який у встановленому законом порядку зареєстрував своє право користування земельною ділянкою, належній ОСОБА_4 .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2023 року у справі №357/8277/19 (провадження № 14-65цс22) вказано, що: «щодо вимоги про витребування земельної ділянки в третьої особи, то первісний орендар може заявити таку вимогу лише в тому разі, якщо він (первісний орендар) зареєстрував своє право оренди. Проте «витребування земельної ділянки» не є наслідком визнання недійсним договору оренди, на підставі якого було здійснено державну реєстрацію права оренди наступним орендарем. У разі укладення договору оренди земельної ділянки в період чинності попереднього договору оренди оскаржуваний договір оренди може бути визнано недійсним, однак у вказаному випадку позивач заявив вимогу про витребування земельної ділянки, задоволення якої повністю поновлює його права орендаря.

Оскільки зареєстроване право оренди землі є речовим правом, то і способи захисту такого права можуть бути такими, що притаманні речовим правам. У відносинах оренди визнається право орендаря на абсолютний захист від порушення його права на орендоване майно третіми особами; на збереження сили договору оренди при переході права власності на орендоване майно до іншої особи (право слідування). У статті 27 Закону України «Про оренду землі» № 161-XIV як у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, так і на час розгляду справи у судах передбачалося, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці будь-якими особами. Тобто орендар мав абсолютний захист права оренди шляхом витребування орендованої земельної ділянки з тимчасового володіння ТОВ «Агрокомплекс «Узин» у своє тимчасове (строкове) володіння.

Тимчасове володіння нерухомими речами може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації такого права на це майно у встановленому порядку, тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право тимчасового володіння, визнається тимчасовим фактичним володільцем нерухомого майна та його користувачем протягом строку дії договору оренди. У контексті спору щодо земельної ділянки, переданої в оренду, тимчасовим володільцем такої земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право оренди землі, а відтак неволодіючий орендар, право оренди якого порушено, може скористатися спеціальним способом захисту, який передбачено спеціальним законом, а саме статтею 27 Закону № 161-ХIV, на підставі якої він може витребувати земельну ділянку із чужого незаконного володіння».

Зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не пов`язане із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку.

У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач, як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимог про повернення такої ділянки. Отже, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Аналогічний висновок міститься в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97).

Зазначене також і узгоджується і з постановою Верховного Суду від 19 серпня 2020 року у справі №387/970/17, де також зазначається що встановивши, що спірна угода позивачем не підписувалась, то вона не є укладеною.

У справі, що переглядається, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав вважати, що угода від 18 жовтня 2018 року про розірвання договору емфітевзису від 26 квітня 2018 року, укладалась між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , що є наслідком відсутності волевиявлення позивача на розірвання договору з ОСОБА_4 про користування її земельною ділянкою та що виключає можливість укладання власником земельної ділянки з іншими особами аналогічного договору в період дії договору з попереднім користувачем цієї земельної ділянки, а, відтак, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про витребування спірної земельної ділянки від ТОВ Аграта на користь позивача ФОП ОСОБА_1 .

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив характер спірних правовідносин в цій частині вимог, обставини, які мають істотне значення для вирішення справи та вірно застосував норми матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на встановлені обставини колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку при розгляді даного позову в цій частині позовних вимог, що відповідає застосованим нормам матеріального та процесуального права.

Доводи апелянта не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Вирішуючи даний спір в частині позовної вимоги щодо витребування спірної земельної ділянки у ТОВ Аграта на користь позивача ФОП ОСОБА_1 , суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду в зазначеній частині позовних вимог постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення має бути залишено без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Аграта залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2021 року в частині позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,, які є правонаступника ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю Аграта, треті особи приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Руденко Вікторія Аркадіївна, державний реєстратор Чаплинської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області Єрмолай Ростислав Володимирович, про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 11 вересня 2023 року.

Головуючий: А.П. Барильська

Судді: С.А.Зайцева

Ж.І.Максюта