Постанова
від 31.08.2023 по справі 183/7765/15
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4577/23 Справа № 183/7765/15 Суддя у 1-й інстанції - Наумова О. С. Суддя у 2-й інстанції - Зайцева С. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2023 року місто Дніпро Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер 183/7765/15

Номер провадження 22-ц/803/4577/23

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого: Зайцевої С.А.

суддів: Барильської А.П., Максюти Ж.І.

за участю секретаря: Паромової О.О.

учасники справи :

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

третя особа ОСОБА_3

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув містіДніпрі Дніпропетровськоїобласті з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Гудименко Володимир Геннадійович, на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 24 березня 2023 року головуючого судді Наумової О. С. зі складанням повного тексту судового рішення 30 березня 2023 року по цивільній справі про витребування майна та визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Компанії «Емпекс Груп ЛТД» (Беліз), Компанії «Філіантра Комерс ЛТД» (Беліз), ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання недійсними договорів, витребування майна та визнання права власності.

З урахуванням уточнення позовних вимог у жовтні 2021 року, позов до ОСОБА_2 мотивований тим, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належало нерухоме майно - квартира АДРЕСА_1 , яке незаконно вибуло з її власності поза її волею з використанням підробленої довіреності.

Так,у березні 2015 року невстановлені особи умисно, з корисливих мотивів, заволоділи вищевказаним нерухомим майном ОСОБА_1 шляхом обману, зокрема, надання до державних установ та приватного нотаріуса завідомо підроблених документів про зняття арешту з майна від прокуратури Дніпропетровської області, а також завідомо підроблених довіреностей від імені ОСОБА_1 .

Під час досудового розслідування у кримінальній справі № 33119005, яку 29 лютого 2012 року порушеної прокурором Дніпропетровської області відносно ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, постановою від 15 березня 2012 року старшого слідчого СВ СУ прокуратури області Раждою В.В. накладено арешт на все майно його дружини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є потерпілою.

Невстановлені особи при невстановлених обставинах склали завідомо підроблений лист прокуратури Дніпропетровської області від 22 жовтня 2014 року за підписом заступника прокурора області Кузьменка С.А. про зняття арешту з майна ОСОБА_1 , який спрямували до реєстраційної служби Дніпропетровського МУЮ.

Допитаний як свідок ОСОБА_6 показав, що підпис у листі від 22 жовтня 2014 року виконаний не ним, а іншою особою.

З`ясовано, що при невстановлених обставинах у лютому 2015 року, службовими особами реєстраційної служби Дніпропетровського МУЮ у порушення вимог діючого законодавства знято арешт з всього майна ОСОБА_1 .

У подальшому, невстановлені особи склали завідомо підроблену генеральну довіреність, підписану нібито ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_7 у присутності завіряючого офіцера Панайотіс А. Авраам 09 жовтня 2014 року та апостилізовано у місті Нікосія постійним секретарем Міністерства юстиції та громадського порядку, а також підписаний окружним нотаріусом Деметрою Фока.

На запит ОСОБА_1 адміністрацією округа Ларнаки Міністерства внутрішніх справ Республіки Кіпр повідомлено, що г-н Панайотіс Авраам служив Завіряючим офіцером з 31 січня 1997 року по 02 травня 2014 року і повернув відповідну особисту печатку 19 травня 2014 року, тобто, через п`ять місяців 09 жовтня 2014 року, тому бути присутнім при складанні довіреності на ім`я ОСОБА_7 останній не міг.

На запит ОСОБА_1 . Міністерством Юстиції та Громадського Порядку Республіки Кіпр повідомлено, що після проведеної перевірки в архіві департаменту Міністерства Юстиції та Громадського Порядку Республіки Кіпр встановлено, що документи не є достовірними. По-перше, г-жа ОСОБА_8 звільнилася з займаної посади у Міністерстві Юстиції та Громадського Порядку з 31 липня 2012 року. Відтиск її печатки в архіві не має нічого спільного з підписами, які замічені в обговорюваних документах. Дати та реєстраційні номери в архіві були шестизначні, а не п`ятизначні. Також, розміри печаток, які надані, значно більше оригіналів, та як виявлено, повна печатка «апостиль» є фальсифікацією.

З 23 квітня 2015 року у провадженні прокуратури Дніпропетровської області знаходилось кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 4201500000000457 з правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 190 КК України щодо незаконного позбавлення майна потерпілої ОСОБА_1 . Кримінальні провадження № 12015040650001789 та 42015040000000457 об`єднані в одне провадження за № 12015040650001789.

З 18 грудня 2015 року у провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходилася цивільна справа № 183/7765/15 за позовом ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів, витребування майна та визнання права власності.

Під час здійснення досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_7 за попередньою змовою групою осіб 10 березня 2015 року з використанням завідомо підроблених довіреностей від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_5 умисно з корисливих мотивів уклала договір позики з компанією «FiLLiantra Commerce Ltd.» «Філіантра Комере ЛТД.», підписант якої є ОСОБА_9 та в особі директора Компанії та єдиного акціонера ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 (призначений на посаду директора Компанії на підставі резолюції Підписанта «Філіантра Комере ЛТД.» №148. 992 від 29 вересня 2014 року), відповідно до якого ОСОБА_7 передано 2 600 200, 24 грн, які остання повинна повернути до 16.00 год., того ж дня.

Також, у цей день ОСОБА_7 за попередньою змовою групою осіб з використанням завідомо підроблених довіреностей від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_11 умисно з корисливих мотивів уклала договір іпотеки з компанією «FiLLiantra Commerce Ltd.» «Філіантра Комере ЛТД», посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО Зайченко І.A. зареєстровано в реєстрі за № 537, відповідно до якого передала в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 оціночною вартістю 2 600 200, 24 грн, яка належить на праві власності ОСОБА_1 .

Після цього, у цей ж день ОСОБА_7 за попередньою змовою групою осіб з використанням зазначених завідомо підроблених довіреностей від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з умисно корисливих мотивів уклала договір про задоволення вимог іпотекодержателя з компанією «FiLLiantra Commerce Ltd.» «Філіантра Комере ЛІД.», посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО Зайченко І.A. зареєстровано в реєстрі за № 539, відповідно до якого ОСОБА_7 , як представник власника ОСОБА_1 , передала право власності на квартиру АДРЕСА_1 компанії «FiLLiantra Commerce Ltd.» в рахунок погашення заборгованості за договором позики, чим завдала збитки останній на суму 2 600 200,24 грн.

23 травня 2015 року у офісі приватного нотаріуса Страдник І.Л. були затримані особи із підробленою довіреністю, посвідченою на Кіпрі, на ім`я колишньої дружини ОСОБА_5 , з метою взяти дублікати документів на її власність. При обшуку даних осіб, у них були вилучені підроблені документи також на ім`я - ОСОБА_1 .

В подальшому, 10 березня 2015 року ОСОБА_12 за договором купівлі - продажу нерухомого майна посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зайченко І.A. та зареєстровано в реєстрі за № 540, придбав у Компанії «FiLLiantra Commerce Ltd.» «Філіантра Комере ЛТД.» квартиру АДРЕСА_1 .

05 червня 2015 року ОСОБА_12 уклав договір позики з ОСОБА_4 , відповідно до якого ОСОБА_12 передано 2 134 170,00 грн, які повинен повернути до 10 червня 2015 року.

Також, ОСОБА_12 за попередньою змовою групою осіб умисно з корисливих мотивів уклав договір іпотеки з ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО Огородник Л.В., зареєстрований в реєстрі за № 299, відповідно до якого ОСОБА_12 передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_12

11 червня 2015 року ОСОБА_12 уклав договір про задоволення вимог іпотекодержателя з ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО Огородник Л.В., зареєстрований у реєстрі за № 326, відповідно до якого ОСОБА_12 , передав право власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_12 в рахунок погашення заборгованості за договором позики.

Саме до ОСОБА_4 і було пред`явлено ОСОБА_1 віндикаційний позов в Новомосковському міськрайонному суді Дніпропетровської області.

Відповідно до наданих пояснень від 23 квітня 2015 року, ОСОБА_7 підтверджує те, що у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем, переоформлювала майно по підробленим документам, в тому числі, отримувала та здійснювала вказівки приватного нотаріуса Зайченко І.А. щодо вчинення протиправних дій, пов`язаних з нерухомістю.

Новомосковському міськрайонному суду Дніпропетровської області під час розгляду справи № 183/7765/15 надано відповіді Міністерства Внутрішніх справ Республіки Кіпр від 13 грудня 2017 року, отриманої на запит про надання міжнародної правової допомоги.

Так, під час перевірки розглянутого документального періоду, а саме жовтня 2014 року, пана ОСОБА_13 не було призначено сертифікованим працівником і тому він не мав законного права діяти в цій якості протягом цього періоду. Зокрема, його перше призначення було скасовано 2/05/2014, а потім повторно призначено станом на 29/05/2015. Як повідомила адміністрація округу Ларнаки, пан Авраам повернув відповідну печатку 19/05/2014. Уточнено, що навіть законно призначений пан Авраам, у цей період, як і будь-який інший сертифікований працівник не має повноваження засвідчувати документи уповноваженої особи, а тільки засвідчення справжності підпису або штампу/печатки, розміщених перед ним. Це також пояснюється відповідною печаткою (стандартизований текст, який є Додатком до Закону про сертифікацію працівника), який був включений до документів для сертифікації підпису. Тому, штамп співробітника по сертифікації не повинен розміщуватися в інших документах, що може вказувати на те, що вони були розглянуті компетентним органом (державним службовцем). ОСОБА_14 , член адміністрації округу ОСОБА_15 , мала повноваження засвідчувати підписи та печатки працівників з сертифікації працівник Ларнаки, однак ... не могла підписати, оскільки призначення пана Авраама було відкликано станом на 02 травня 2014 року, і, як наслідок, він повернув відповідну печатку. Як заявила пані ОСОБА_16 у своїй заяві, в її аффідавіті, «І підпис і печатку сертифікаційних офіційних документів, які свідчать про те, що вони були засвідчені нею, від імені працівника округу Ларнаки є підробками». Крім того, як вона стверджує, «передбачуваний штамп окружного сертифікованого працівника Ларнаки, який проставлений, не є правильним, і вказує «Ларнакський район» замість «Адміністрація округу Ларнаки». Крім того, печатка адміністрації округу ОСОБА_15 проставляється на марках і ніколи не підписується. Що стосується питання про сертифікацію Міністерством юстиції (компетентним органом з проставлення штампу Апостиль), як ви вже повідомляли міністерство, з розгляду відповідних документів було виявлено, що ці документи не є справжніми, оскільки пані Мірцоу склала свої повноваження в Міністерстві з 31/07/2012, і її підпис не має ніякого відношення до тих, що містяться в цих документах, а інша інформація вказана в листі Міністерства юстиції від 15/05/2015, виявляють, що вони є продуктом підробки.

В кримінальному провадженні № 12015040650001789 ОСОБА_1 визнано потерпілою. В даному кримінальному провадженні 23 жовтня 2015 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, 28 жовтня 2015 року оголошено розшук підозрюваних. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 листопада 2015 року надано дозвіл на затримання ОСОБА_7 .

Протоколами допиту ОСОБА_7 та інших осіб в кримінальному провадженні, зафіксовано, що довіреність, на підставі якої були вчинені відчуження нерухомого майна, ОСОБА_1 не видавалась, а була підробленою.

Постановою Новомосковської місцевої прокуратури від 04 січня 2017 року квартиру АДРЕСА_1 визнано речовим доказом.

Під час досудового розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12015040650001789 виділене кримінальне провадження, яке внесене до ЄРДР 16 травня 2019 року за № 12019040350000884 відносно ОСОБА_17 обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.4 ст. 358 КК України, який причетний у вчиненні протиправних дій направлених на придбання права на майно, зокрема, квартиру АДРЕСА_1 , шляхом обману та використання завідомо неправдивих документів: передав підроблені довіреності ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що остання, зокрема, з ОСОБА_1 взагалі не знайома, про вчинення будь-яких правочинів не домовлялася, у зв`язку із чим передані документи є підробленими. ОСОБА_1 визнано потерпілою в даному кримінальному провадженні.

09 лютого 2021 року Індустріальний районний суду м. Дніпропетровська ухвалив вирок, яким ОСОБА_17 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.

Також, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська 12 лютого 2021 року ухвалив вирок, яким ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

У зв`язку із тим, що вищевказане нерухоме майно вибуло з власності ОСОБА_1 поза її волею, з метою захисту своїх прав, за її заявою було і порушено кримінальне провадження і цивільна справа, в рамках яких, з метою запобігання можливості приховування даного нерухомого майна, його пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача, охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення були накладені наступні арешти:

12 жовтня 2016 року ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 в рамках кримінального провадження № 12016040350001789;

22 травня 2017 року ухвалою Новомосковського міськрайонного суду по цивільній справі 183/7765/15 накладено заборону вчинення будь яких дій щодо зазначеної квартири.

Постановою Новомосковської місцевої прокуратури від 04 січня 2017 року квартиру АДРЕСА_1 визнано в якості речового доказу.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2019 року у справі № 183/7765/15 від 14 травня 2019 року задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Компанії «Емпекс Груп ЛТД» (Беліз), Компанії «Філіантра Комерс ЛТД» (Беліз), ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_3 .

Визнано недійсним договір позики від 10 березня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та компанією «FiLLiantra Commerce Ltd.» «Філіантра Комерс ЛТД.», на суму 2 600 200,24 грн.

Визнано недійсним Договір іпотеки від 10 березня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та компанією «FiLLiantra Commerce Ltd.» «Філіантра Комере ЛТД», посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зайченко І.А. та зареєстрований в реєстрі за № 537.

Визнано недійсним Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 10 березня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та компанією «FiLLiantra Commerce Ltd.» «Філіантра Комерс ЛІД.», посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зайченко І.А. та зареєстрований в реєстрі за № 539.

Визнано недійсним Договір позики від 28 березня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та компанією «ЕМРЕХ GROUP LTD» «ЕМПЕКС ТРУП ЛТД.», на суму 500 000 грн.

Визнано недійсним Договір іпотеки від 28 березня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та компанією «ЕМРЕХ GROUP LTD» «ЕМПЕКС ГРУП ЛТД.» посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зайченко І.А. та зареєстрований в реєстрі за № 882.

Визнано недійсним Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 31 березня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та компанією «ЕМРЕХ GROUP LTD» «ЕМПЕКС ГРУП ЛТД.», посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зайченко І.А. та зареєстрований в реєстрі за № 903.

Визнано недійсним Договір позики від 28 березня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та компанією «ЕМРЕХ GROUP LTD» «ЕМПЕКС ГРУП ЛТД» на суму 500 000 грн.

Визнано недійсним Договір іпотеки від 28 березня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та компанією «ЕМРЕХ GROUP LTD» «ЕМПЕКС ГРУП ЛІД. посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зайченко І.А. та зареєстрований в реєстрі за № 884.

Визнано недійсним Договір позики від 28 березня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та компанією «ЕМРЕХ GROUP LTD» «ЕМПЕКС ГРУП ЛТД.», на суму 1 000 000 грн.

Визнано недійсним Договір іпотеки від 28 березня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та компанією «ЕМРЕХ GROUP LTD» «ЕМПЕКС ГРУП ЛТД.», посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округ) Зайченко І.А. та зареєстрований в реєстрі за № 886.

Визнано недійсним Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 31 березня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та компанією «ЕМРЕХ GROUP LTD» «ЕМПЕКС ГРУП ЛТД.», посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зайченко І.A. та зареєстрований в реєстрі за № 905.

Витребувано у компанії «ЕМРЕХ GROUP LTD» «ЕМПЕКС ГРУП ЛТД» на користь ОСОБА_1 торговельний комплекс та самовільні прибудови, що розташовані по АДРЕСА_3 .

Витребувано у ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .

Витребувано у компанії «ЕМРЕХ GROUP LTD» «ЕМПЕКС ГРУП ЛТД.» на користь ОСОБА_1 паркувальні місця АДРЕСА_4 .

За ОСОБА_1 визнано право власності на:

торговельний комплекс та самовільні прибудови, що розташовані по АДРЕСА_3 ;

на квартиру АДРЕСА_1 ;

на паркувальні місця АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 .

01 жовтня 2019 року Дніпровський апеляційний суд частково скасував рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2019 року, а саме в частині:-визнання недійсним Договору позики від 10 березня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та компанією «FiLLiantra Commerce Ltd.» «Філіантра Комере ЛТД.», на суму 2 600 200,24 грн.;-визнання недійсним Договору іпотеки від 10 березня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та компанією «FiLLiantra Commerce Ltd.» «Філіантра Комерес ЛТД», посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зайченко LA. та зареєстрований в реєстрі за № 537; -визнання недійсним Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 10 лютого 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та компанією «FiLLiantra Commerce Ltd.» «Філіантра Комере ЛТД.», посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зайченко LA. та зареєстрований в реєстрі за № 539;-витребування у ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 ;-визнання за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1 та відмовив ОСОБА_1 у задоволенні вказаних позовних вимог.

Постановою Верховного Суду від 05 лютого 2020 року постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року в частині визнання недійсними договорів позики на суму 2 600 200,24 грн, іпотеки, задоволення вимог іпотекодержателя, укладених 10 березня 2015 року між ОСОБА_1 та компанією «FiLLiantra Commerce Ltd.» «Філіантра Комере ЛТД.» скасовано, у цій частині залишено в силі рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2019 року. Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року в частині витребування майна та визнання права власності скасовано,справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2018 року по цивільній справі № 200/5082/18 звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 11 червня 2015 року, укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського (нова назва Дніпровського) міського нотаріального округу Огродник Л. В. за реєстром № 328, а саме на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 , шляхом набуття ТОВ «ВЕКРО» права власності на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1 . Зареєстровано право власності на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «ВЕКРО».

Зареєстровано право власності на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «ВЕКРО».

Знято заборону на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 , а саме; номер запису про обтяження 2054600 зареєстровану на підставі ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області № 183/7765/15 від 22 травня 2017 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 35322696 від 23 травня 2017 року; номер запису про обтяження 16898865 (спеціальний розділ) зареєстровану на підставі ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2016 року по справі № 201/10879/16-к, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 31865909 від 13 жовтня 2016 року; номер запису про обтяження 9997362 зареєстровану на підставі договору позики грошових коштів, серія та номер 327, виданий 11 червня 2015 року, видавник приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу, договір іпотеки, № 328 виданий 11 червня 2015 року, видавник нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу, заборона на нерухоме майно № 329, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 21993266 від 11 червня 2015 року.

ОСОБА_1 не приймала участь у даній справі, про існування даного рішення дізналася випадково 27 березня 2019 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, отримавши інформаційну довідку.

Вказане заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2018 року було скасоване постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 липня 2019 року в оскаржуваній частині, у задоволенні позовних вимог ТОВ «ВЕКРО» про стягнення заборгованості за договором позики, звернення стягнення на нерухоме майно, реєстрацію права власності та зняття арешту - відмовлено.

Поставною Верховного Суду від 04 березня 2020 року постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 липня 2019 року залишено без змін.

Скасоване судове рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2018 року не породжує правових наслідків з моменту його прийняття.

Одразу ж після того, як ОСОБА_1 довідалася про ухвалення Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська заочного рішення, ухвалою Павлоградського міськрайонного суду в Дніпропетровській області по справі № 185/2833/19 від 29 березня 2019 року в рамках кримінального провадження було накладено арешт на нерухоме майно.

Однак, даний арешт було скасовано рішенням державного реєстратора КП «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Ковальовим Сергієм Вадимовичем від 10 квітня 2019 року, індексний номер 46397191 на підставі ухвали Павлоградського міськрайонного суду в Дніпропетровській області по справі № 185/2833/19 від 07 квітня 2019 року.

Однак, ухвалу про скасування арешту Павлоградський міськрайонний суд в Дніпропетровській області по справі № 185/2833/19 не виносив, даний процесуальний документ відсутній в реєстрі судових рішень як зараз так і на момент скасування державним реєстратором обтяження. По факту підробки ухвали суду було порушено кримінальне провадження № 42019041880000084 від 03 липня 2019 року, в якому ОСОБА_1 визнано потерпілою.

10 квітня 2019 року після незаконного скасування державним реєстратором Ковальовим С.В. обтяження, відбулося чергове відчуження нерухомого майна, а саме, приватний нотаріус ДМНО Міссіяж О.А. здійснила державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за ПП «Мілітарі» (код ЄДРПОУ 34368224) на підставі договору купівлі-продажу № 175 від 10 квітня 2019 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 46404215 від 10 квітня 2019 року.

12 квітня 2019 року цим же нотаріусом було внесено зміни до права власності на підставі договору про внесення змін до договору купівлі-продажу № 176 від 12 квітня 2019 року, виданого приватним нотаріусом ДМНО Міссіяж О.А. на підставі рішення від 12 квітня 2019 року, індексний №46454815.

Наступною незаконною дією стала державна реєстрація іпотеки приватним нотаріусом ДМНО Нугаєвою О.М. на підставі договору іпотеки № 281 від 23 квітня 2019 року № 281, яку остання здійснила на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23 квітня 2019 року, індексний номер 46618586.

29 липня 2019 року власником даного нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні від 29 липня 2019 року став ОСОБА_2 .

З урахуванням викладеного, зазначено, що ОСОБА_1 як власник нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , має право витребувати його шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна. У випадку якщо майно вибуло з володіння законного власника поза його волею, останній може розраховувати на повернення такого майна, незважаючи на добросовісність та відплатність його набуття сторонніми особами, і має право звернутися до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційним позовом). Тому, наявні підстави для застосування положень ст. 388 ЦК України до спірних правовідносин, та необхідність повернення майна власнику.

На підставі вищевикладеного, просила витребувати у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності на вказану квартиру.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 24 березня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про витребування майна та визнання права власності відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Гудименко В.Г, просила скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист права власності та порушення норм процесуального права.

В обґрунтування доводів скарги, з урахуванням доповнення від 10 квітня 2023 року, зокрема зазначено, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, якими позивач довела факт порушення її майнового права, спірна квартира вибула з володіння ОСОБА_1 поза її волею, шляхом використання підробних довіреностей, виготовлених від імені ОСОБА_18 , та без її відома, а тому наявні підстави для застосування положень ст. 388 ЦК України до спірних правовідносин, та необхідність повернення майна власнику.

Зазначено, що 21 вересня 2022 року Великою Палатою Верховного Суду по справі № 908/976/19 (за заявою ПП «Мілітарі « про визнання банкрутом,за заявою ОСОБА_1 про визнання недійсним результатів аукціону,протоколу,акта,договору купівлі-продажу банкрута на аукціоні,свідоцтва про право власності,скасування державної реєстрації права власності,визнання права власності та здійснення державної реєстрації ) було ухвалено постанову, яка має важливе значення для вирішення даної справи. З урахуванням зроблених Великою Палатою Верховного Суду висновків щодо ефективності способу захисту порушеного права при вирішенні спору, вважають, що ОСОБА_1 обрала вірний спосіб захисту її прав - звернулася до суду з віндикаційним позовом про витребування майна.

Стосовно позовупро витребуваннямайна ВеликаПалата ВерховногоСуду зробиланаступні висновки.В п.5.62постанови наголошено,що вирішуючипитання провитребування спірногомайна,суди повинніпередусім перевірятидобросовісність набувачамайна.Добросовісність єоднією іззагальних засадцивільного законодавства(пункт6частини першоїстатті 3ЦК України). Саме привирішенні питанняпро витребуваннямайна,здійснюється перевіркадобросовісності набувачацього майна(уцих спірнихправовідносинах ОСОБА_2 ),у томучислі з`ясуваннюпідлягає йте,чи знавабо мігзнати такийнабувач пронедобросовісну поведінкупродавця (уцих спірнихправовідносинах ПП «Мілітарі»),зокрема занаявності зв`язківіз ліквідаторомпродавця (їхнюспільну участьв діяльностіінших юридичнихосіб).Вказане маєзначення длязастосування яккритерію законностівтручання державиу правонабувача намирне володіннямайном,так ікритерію пропорційностітакого втручаннялегітимній метіостаннього (постановаВеликої ПалатиВерховного Судувід 6липня 2022року усправі №914/2618/16,пункт 52)(п.5.63постанови).

В окремій думці судді Великої Палати Верховного Суду Гудими Д.А. по справі № 908/976/19 зазначено, що головою комісії з припинення ПП «Мілітарі» (ліквідатором продавця) є ОСОБА_19 ; згідно з відкритими даними як він, так і ОСОБА_2 , який є набувачем квартири, були керівниками й учасниками ТОВ «Ремресурс» ,тобто є пов`язаними особами. З чого можна зробити висновок , що відповідач по справі ОСОБА_2 не є добросовісним набувачем спірного майна.

За результатами розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 908/976/19 у п. 5.69 постанови зроблено висновок, щопродаж майна боржника під час процедури банкрутства не є продажем у порядку, встановленому для виконання судових рішень, порядок виконання яких визначається Законом України «Про виконавче провадження». Водночас заознакою наявності (відсутності) волі боржника як власника майна у процедурі банкрутства такий продаж подібний до інших процедур відчуження майна особи з обмеженою правосуб`єктністю; для витребування майна від набувача не потрібно визнавати недійсним аукціон з продажу майна боржника в процедурі банкрутства, у тому числі в разі якщо перший з договорів, предметом яких було відчуження спірного майна до набуття боржником відповідного права власності на нього, визнано недійсним.

Однак, без врахуванням зазначених висновків, суд першої інстанції відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, зробивши висновок , що відповідач ОСОБА_2 є добросовісним набувачем, у якого неможливо витребувати належне ОСОБА_1 нерухоме майно. З такою позицією неможливо погодитись, оскільки з відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, прослідковується зв`язок ОСОБА_2 безпосередньо та через його дружину та дочку із ОСОБА_19 , з чого можливо зробити висновок, про його недобросовісність та обізнаність про порушення порядку реалізації спірного майна.

Також, той факт, що на момент проведення торгів державний реєстр речових прав не містив відомостей про обтяження та заборони не може свідчити про добросовісність відповідача, оскільки дані обтяження та заборони були незаконно зняті зі спірної квартири, в даному реєстрі речових прав відображена вся інформація з приводу того, хто накладав дані обтяження та заборони, та в яких цивільних справа та кримінальних провадженнях це відбувалося, а також дати вчинення таких дій.

Тому, ОСОБА_2 міг знати про порушення порядку реалізації майна спірної квартири, як з державного реєстру речових прав, так і з інших відкритих джерел, зокрема, із сайту «Судова влада» та реєстру судових рішень, які містять безліч судових рішень стосовно спірного майна та з яких вбачається, що дане майно вибуло із власності ОСОБА_1 незаконно, поза її волею.

Про недобросовісність поведінки ОСОБА_2 , на думку позивача, також свідчить те, що не дивлячись на придбання ним майна, що не належало банкруту, перебувало під арештами та відносно якого відкрито безліч кримінальних та цивільних справ, останній не пред`являв жодних вимог до особи, яка йому продала таке майно, не намагався повернути свої кошти, натомість зловживаючи своїм правом, намагається бути залученими у якості потерпілого від дій ОСОБА_1 у кримінальних провадженнях, намагається відібрати майно у законного власника, зокрема шляхом звернення до суду з позовом про поділ майна подружжя.

Зазначено, що позивач має право витребувати належне їй майно і у добросовісного набувача, оскільки воно вибуло з її власності поза її волею, що встановлено постановою Верховного Суду від 05 лютого 2020 року по даній справі.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 є власником нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 , яке незаконно вибуло з її власності поза її волею, остання вірно обрала спосіб захисту своїх прав звернулася до суду з віндикаційним позовом. Позивач у будь-якому випадку має право витребувати спірну квартиру від ОСОБА_2 незалежно від його добросовісності / недобросовісності. Для захисту своїх прав ОСОБА_1 не повинна визнавати недійсним аукціон з продажу майна боржника в процедурі банкрутства. Продаж майна боржника під час процедури банкрутства не є продажем у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Карчагін С.В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін, зокрема зазначаючи, що майно вибуло з власності скаржника у березні 2015 року, а в апеляційній скарзі скаржник звертає увагу на події, які відбулися у 2019 році, а отже жодним чином не можуть впливати на події 2015 року. У 2015 році ОСОБА_2 не знав про існування ОСОБА_1 та спірної квартири.

Відмовляючи у задоволенні позову, судом першої інстанції були враховані правові висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суджу у постанові від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19. Щодо посилання скаржника на окрему думку у вказаній справі, то зауважено, що окрема думка не є судовим рішенням в розумінні ст. 258 ЦПК України, тобто будь-які обставини, зазначені в окремій думці , не мають преюдиційного значення.

В межах розгляду справи, судом першої інстанції на підставі належних та допустимих доказів було перевірено обставини, на які посилається позивач про те, що нібито голова комісії з припинення ПП «Мілітарі» та відповідач по справі є пов`язаними особами. Спірне майно вибуло з володіння ОСОБА_1 у 2015 році, про те, що квартира є предметом аукціону у справі про банкрутство ПП «Мілітарі» йому стало відомо вже у 2019 році, при цьому засновником ТОВ «Віканс-Юс» він став у 2019 році з метою контролю підприємства під час судових справ. Стосовно ТОВ «Ремресурс», то вказане підприємство не має відношення до справи про банкрутство ПП «Мілітірі» та на час проведення аукціону ОСОБА_19 не був засновником ТОВ «Ремресурс», а став ним 12 липня 2021 року, тобто через два роки після придбання спірної квартири.

Зазначено, що до апеляційної скарги з порушенням строків для подання доказів було долучено витяги з ЄДР стосовно ТОВ «Вікан-Юс», ТОВ «Ремресурс», ТОВ «Таврійська будівельна компанія», однак надані документи не спростовують факт добросовісності набувача. Зазначення ОСОБА_2 , як засновника ТОВ «Вікан-Юс» на момент провадження справи про банкрутство ПП «Мілітарі» не може свідчити про його обізнаність стосовно історії майна, належного боржнику, адже в справі від імені кредитора приймав участь керівник. Те, що у подальшому засновником товариства стала донька ОСОБА_2 також не свідчить про його недобросовісність, оскільки чинним законодавством не заборонено відчужувати корпоративні права родичам, крім того, донька ОСОБА_2 тривалий час мешкає за кордоном та майже не спілкується з батьком.

Стосовно призначення ОСОБА_19 керівником ТОВ «Ремресурс» після того, як відбувся аукціон в межах справи про банкрутство ПП «Мілітарі» також не підтверджує недобросовісність ОСОБА_2 , чинним законодавством не заборонено перебування однієї і тієї ж особи на кількох посадах керівника в різних юридичних особах. Призначення ОСОБА_19 на посаду керівника товариства, де кінцевим бенефіціаром є ОСОБА_20 також не спростовує добросовісність переможця аукціону. Станом на 13 червня 2019 року ОСОБА_20 була не безпосереднім засновником ТОВ «Таврійська будівельна компанія», а кінцевим бенефіціаром одного із засновників даного товариства. До того ж , на даний час триває судовий спір про поділ майна подружжя Повалінських, що зазначено скаржником, однак, дані обставини жодним чином не підтверджують, що ОСОБА_2 міг знати про проблеми відносно майна боржника ПП «Мілітарі» у справі про банкрутство.

Також, зазначено, що ОСОБА_19 був головою ліквідаційної процедури, тобто ліквідатором було призначено особу, яка і раніше керувала підприємством, що в свою чергу свідчить про те, що ліквідатора не обирали кредитори, засновником одного з яких є ОСОБА_2 , як стверджує скаржник.

Жодний з наданих позивачем витягів не підтверджує пов`язаність ПП «Мілітарі» з ОСОБА_2 , а те що він та ОСОБА_19 зазначені як засновники чи керівники в інших юридичних особах, що не мають відношення до справи про банкрутство ПП «Мілітарі», не підтверджують вказане. Те, що ці особи пов`язані між собою до придбання спірного майна на аукціоні ґрунтується на припущеннях скаржника.

Судом першої інстанції зроблений обґрунтований висновок, що позивачем не надано доказів того, що відповідач знав чи міг знати про порушення реалізації майна або знав чи міг знати про набуття продавцем майна всупереч закону, зокрема був пов`язаною з продавцем особою, суду не надано. Отже, добросовісний набувач, який відплатно придбав майно у такій процедурі, не може бути позбавлений цього майна за критерієм вибуття цього майна з володіння за волею чи поза волею боржника. Такі висновки суду першої інстанції відповідають численній судовій практиці у справах про витребування майна.

Стосовно посилань позивача на статтю 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що суди, вирішуючи питання про витребування майна у добросовісного набувача на користь колишнього власника майна, мають право враховувати, що особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та права власника. При цьому, у разі вирішення питання про витребування майна у добросовісного набувача має також вирішуватись питання виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власнику.

Аукціон, на якому було придбано відповідачем спірне майно, проведений з дотриманням вимог законодавства, недійсним не визнаний, тому ОСОБА_2 на законних підставах за відплатним договором придбав на аукціоні майно.

У судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 адвокат Гудименко В.Г. підтримав доводи апеляційної скарги та надані письмові пояснення. Представники ОСОБА_2 адвокати Колошин В.П. та Карчагін С.В. заперечували проти задоволення скарги, з підстав викладених у відзиві,підтримали надані письмові пояснення .

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону судове рішення не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірна квартира вибула із законного володіння ОСОБА_1 поза її волею, адже означене підтверджено остаточним судовим рішенням, водночас не обґрунтовано і не доведено належними доказами факт недобросовісності кінцевого набувача спірного майна ОСОБА_2 , тому відсутні підстави застосовування ст. 388 ЦК України до спірних правовідносин.

З таким висновком суду повністю не можна погодитись, виходячи з наступного.

Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, відповідно до положень ч.1 ст.376 ЦПК України є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Вирішуючи спір по суті і ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову ,суд апеляційної інстанції виходить з наступного .

З матеріалівсправи вбачається,що рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2019 року у справі № 183/7765/15 задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Компанії «Емпекс Груп ЛТД» (Беліз), Компанії «Філіантра Комерс ЛТД» (Беліз), ОСОБА_4 (третя особа - ОСОБА_3 ).

Визнано недійсним Договір іпотеки від 10 березня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та компанією «FiLLiantra Commerce Ltd.» «Філіантра Комере ЛТД», посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зайченко I.A. та зареєстрований в реєстрі за № 537.

Визнано недійсним Договір позики від 28 березня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та компанією «ЕМРЕХ GROUP LTD» «ЕМПЕКС ГРУП ЛТД.», на суму 500 000 грн.

Визнано недійсним договір іпотеки від 28 березня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та компанією «ЕМРЕХ GROUP LTD» «ЕМПЕКС ГРУП ЛТД.», посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зайченко І.А. та зареєстрований в реєстрі за № 882.

Визнано недійсним Договір позики від 28 березня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та компанією «ЕМРЕХ GROUP LTD» «ЕМПЕКС ГРУП ЛТД», на суму 500 000 грн.

Визнано недійсним Договір іпотеки від 28 березня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та компанією «ЕМРЕХ GROUP LTD» «ЕМПЕКС ГРУП ЛІД.», посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зайченко І.А. та зареєстрований в реєстрі за № 884.

Визнано недійсним Договір іпотеки від 28 березня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та компанією «ЕМРЕХ GROUP LTD» «ЕМПЕКС ГРУП ЛТД.», посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зайченко І.А. та зареєстрований в реєстрі за № 886.

Витребувано у ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .

Витребувано у компанії «ЕМРЕХ GROUP LTD» «ЕМПЕКС ГРУП ЛТД.» на користь ОСОБА_1 паркувальні місця АДРЕСА_4 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на торговельний комплекс та самовільні прибудови, що розташовані по АДРЕСА_3 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на паркувальні місця АДРЕСА_4 .

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року

рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2019 року в частині: - визнання недійсним Договору позики від 10 березня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та компанією «FiLLiantra Commerce Ltd.» «Філіантра Комерс ЛТД.», на суму 2 600 200,24 грн.; - визнання недійсним Договору іпотеки від 10 березня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та компанією «FiLLiantra Commerce Ltd.» «Філіантра Комерс ЛТД», посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зайченко I.A. та зареєстрованого в реєстрі за № 537;- визнання недійсним Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 10 березня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та компанією «FiLLiantra Commerce Ltd.» «Філіантра Комерс ЛІД.», посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зайченко І.А. та зареєстрованого в реєстрі за№ 539; - витребування у ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 ; - визнання за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1 - скасовано та у скасованій частині постановлененове рішення,яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Компанії «Емпекс Груп ЛТД» (Беліз), Компанії «Філіантра Комерс ЛТД» (Беліз), ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_3 про визнання недійсним Договору позики від 10 березня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та компанією «FiLLiantra Commerce Ltd.» «Філіантра Комерс ЛТД.», на суму 2 600 200,24 грн.; визнання недійсним Договору іпотеки від 10 березня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та компанією «FiLLiantra Commerce Ltd.» «Філіантра Комерс ЛТД», посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зайченко I.A. та зареєстрованого в реєстрі за № 537; визнання недійсним Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 10 березня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та компанією «FiLLiantra Commerce Ltd.» «Філіантра Комерс ЛІД.», посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зайченко І.А. та зареєстрованого в реєстрі за№ 539; витребування у ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 ; визнання за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1 відмовлено.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року в частині витребування майна та визнання права власності скасовано,справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи справу у вказаній частині на новий розгляд, Верховний Суд виходив із того, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, оскільки на момент розгляду справи апеляційним судом власником спірного об`єкту нерухомості є ОСОБА_2 .

На момент пред`явлення позову грудень 2015 року, і на момент уточнення позовних вимог лютий 2017 року власником спірної квартири був саме ОСОБА_4 . Відчуження ОСОБА_4 спірного майна відбулось в період розгляду справи місцевим судом 01 червня 2018 року, тобто, майже за 1 рік до ухвалення місцевим судом рішення 14 травня 2019 року, а подальше відчуження спірного майна мало місце 10 квітня 2019 року за місяць до ухвалення судом першої інстанції рішення у справі по суті позовних вимог.

Станом на 13 травня 2019 року ОСОБА_4 не є зареєстрованим власником спірної квартири, тому суд першої інстанції у порушення вимог статей 12, 51 ЦПК України, не роз`яснив позивачеві наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, у тому числі і щодо залучення до участі у справі належного відповідача (т.9 а.с.176-186).

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 06 серпня 2021 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Криворучко Н.В. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 ,третя особа ОСОБА_3 про витребування майна та визнання права власності задоволено. Замінено первісного відповідача належним відповідачем ОСОБА_2 (т.11.а.с.23-24).

01 жовтня 2021 року ОСОБА_1 до суду першої інстанції надано позовну заяву в новій редакції до ОСОБА_2 ,третя особа ОСОБА_3 про витребування майна та визнання права власності (т.11.а.с. 37-47).

Зі змісту ухвалених судових рішень у даній справі у частині, що набрали законної сили, встановлено такі обставини.

ОСОБА_1 на праві приватної власності належало наступне майно: - торговельний комплекс та самовільні прибудови, що розташовані по АДРЕСА_3 вартістю 22 432 839,00 грн ; - квартира АДРЕСА_1 , вартістю 2 600 200, 24 грн ; - паркувальні місця АДРЕСА_4 ( т. 1 а.с. 38-51).

Виходячи з наданих суду копій матеріалів кримінального провадження, оригінали яких знаходяться в провадженні СВ Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, внесеного до ЄРДР № 12015040650001789:

10 березня 2015 року між ОСОБА_7 , діючою від імені ОСОБА_1 по генеральній довіреності, посвідченій на Кіпрі 09 жовтня 2014 року посвідчувальним службовцем Панайотіс А. Авраам, апостиль проставлено на Кіпрі в Нікосії секретарем Міністерства юстиції та публічного порядку М.Міртзоу 10 жовтня 2014 року за № 18925/14 (Позичальник) та компанією «FiLLiantra Commerce Ltd.» «Філіантра Комерс ЛТД.», в особі директора Компанії ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , діючого на підставі статуту (Позикодавець), укладено договір позики, відповідно до якого Позикодавець передав у власність Позичальникові строком 10 березня 2015 року грошові кошти в розмірі 2 600 200,24 грн, які остання зобов`язалась повернути в строк до 16:00 год. 10 березня 2015 року в сумі у розмірі 2 600 200 грн. За п. 6 Договору, сторони домовилися, що у разі, якщо Позичальник своєчасно не поверне позичені кошти, позикодавець має право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення нерухомого майна, а саме: квартиру АДРЕСА_1 (т. 2 а.с.188-189).

10 березня 2015 року між ОСОБА_7 , діючою від імені ОСОБА_1 по генеральній довіреності, посвідченій на Кіпрі 09.10.2014 р. посвідчувальним службовцем Панайотіс А. Авраам, апостиль проставлено на Кіпрі в Нікосії секретарем Міністерства юстиції та публічного порядку М.Міртзоу 10.10.2014 р. за № 18925/14 та компанією «FiLLiantra Commerce Ltd.» «Філіантра Комерс ЛТД.», в особі директора Компанії Височина Д.В., діючого на підставі статуту, укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО Зайченко І.А., зареєстрований в реєстрі за № 538/3, відповідно до якого ОСОБА_7 , діючи від імені ОСОБА_1 передала в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 оціночною вартістю 2 600 200,24 грн, яка належить на праві власності ОСОБА_1 з метою забезпечення виконання зобов`язання за договором позики, укладеним 10 березня 2015 року між ОСОБА_7 , діючою від імені ОСОБА_1 та компанією «FiLLiantra Commerce Ltd.» «Філіантра Комерс ЛТД.» (т. 2 а.с. 190-194).

10 березня 2015 року між ОСОБА_7 , діючою від імені ОСОБА_1 по генеральній довіреності, посвідченій на Кіпрі 09.10.2014 р. посвідчувальним службовцем Панайотіс А. Авраам, апостиль проставлено на Кіпрі в Нікосії секретарем Міністерства юстиції та публічного порядку М.Міртзоу 10.10.2014 р. за № 18925/14 та компанією «FiLLiantra Commerce Ltd.» «Філіантра Комерс ЛТД.», в особі директора Компанії Височина Д.В., діючого на підставі статуту укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського МНР Зайченко І.А., що був зареєстрований в реєстрі за № 539, відповідно до якого ОСОБА_7 , як представник власника - ОСОБА_1 , передала право власності на квартиру АДРЕСА_1 компанії «FiLLiantra Commerce Ltd.» в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 10 березня 2015 року (т. 2 а.с. 72-73).

28 березня 2015 року між ОСОБА_7 , діючою від імені ОСОБА_1 по генеральній довіреності, посвідченій на Кіпрі 10.10.2014 р. нотаріусом з Ларнака, Кіпр Панайотіс А. Авраам, апостиль проставлено на Кіпрі в Нікосії Постійним секретарем Міністерства Юстиції та Громадського порядку М.Мірцу 10.10.2014 р. за № 18963d/14 (Позичальник) та компанією «ЕМРЕХ GROUP LTD» «ЕМПЕКС ГРУП ЛТД.», в особі представника Довгого Євгена Леонідовича, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_7 , діючого по довіреності, посвідченій 02.02.2015 р. нотаріусом О.Має, Сейшели Семмі. А. Фремінот, апостиль проставлено 02.02.2015 р. в Республіці Сейшельські Острови в м. Вікторія реєстратором Верховного суду Сейшельских островів Дж. Естікот за № 2683 від 2015 року (позикодавець), укладено договір позики, відповідно до якого Позикодавець передав у власність Позичальникові строком до 30 березня 2015 року грошові кошти в розмірі 500 000 грн, які остання зобов`язалась повернути в сторок до 14:00 год. 30.03.2015 р. За п.6 Договору, сторони домовилися, що у разі, якщо Позичальник своєчасно не поверне позичені кошти, Позикодавець має право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення нерухомого майна, а саме: паркувального місця № 1, розташованого за адресою АДРЕСА_8 та паркувальне місце № НОМЕР_1 , розташоване за адресою: АДРЕСА_8 (т. 2 а.с. 195-196).

28 березня 2015 року між ОСОБА_7 , діючою від імені ОСОБА_1 по генеральній довіреності, посвідченій на Кіпрі 10.10.2014р. нотаріусом з Ларнака, Кіпр Панайотіс А. Авраам, апостиль проставлено на Кіпрі в Нікосії Постійним секретарем Міністерства Юстиції та Громадського порядку М.Мірцу 10.10.2014 р. за № 18963d/14 та компанією «ЕМРЕХ GROUP LTD» «ЕМПЕКС ГРУП ЛТД.», в особі представника Довгого Євгена Леонідовича, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_7 , діючого по довіреності, посвідченій 02.02.2015 р. нотаріусом О.Має, Сейшели Семмі. А. Фремінот, апостиль проставлено 02.02.2015 р. в Республіці Сейшельські Острови в м. Вікторія реєстратором Верховного суду Сейшельских островів Дж. Естікот за № 2683 від 2015 року укладено договір іпотеки, що був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО Зайченко І.А., зареєстрований в реєстрі за № 883/5, відповідно до якого ОСОБА_7 , діючи від імені ОСОБА_1 , передала в іпотеку паркувальне місце № 1, розташоване за адресою АДРЕСА_8 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , оціночною вартістю 250 000 грн., яка належить на праві власності ОСОБА_1 , з метою забезпечення виконання зобов`язання за договором позики, укладеним 28.03.2015 р. між ОСОБА_7 , діючою від імені ОСОБА_1 та компанією «ЕМРЕХ GROUP LTD» «ЕМПЕКС ГРУП ЛТД.» (т. 2 а.с. 197-201 ).

28 березня 2015 року між ОСОБА_7 , діючою від імені ОСОБА_1 по генеральній довіреності, посвідченій на Кіпрі 10.10.2014 р. нотаріусом з Ларнака, Кіпр Панайотіс А. Авраам, апостиль проставлено на Кіпрі в Нікосії Постійним секретарем Міністерства Юстиції та Громадського порядку М.Мірцу 10.10.2014 р. за № 18963d/14 та компанією «ЕМРЕХ GROUP LTD» «ЕМПЕКС ГРУП ЛТД.», в особі представника Довгого Євгена Леонідовича, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_7 , діючого по довіреності, посвідченій 02.02.2015 р. нотаріусом О.Має, Сейшели Семмі. А. Фремінот, апостиль проставлено 02.02.2015 р. в Республіці Сейшельські Острови в м. Вікторія реєстратором Верховного суду Сейшельских островів Дж. Естікот за № 2683 від 2015 року, укладено договір іпотеки, що був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО Зайченко І.А., зареєстрований в реєстрі за № 885/6, відповідно до якого ОСОБА_7 , діючи від імені ОСОБА_1 передала в іпотеку паркувальне місце № 22, розташоване за адресою АДРЕСА_8 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , оціночною вартістю 250 000 грн., яка належить на праві власності ОСОБА_1 , з метою забезпечення виконання зобов`язання за договором позики, укладеного 28.03.2015р. між ОСОБА_7 , діючою від імені ОСОБА_1 та компанією «ЕМРЕХ GROUP LTD» «ЕМПЕКС ГРУП ЛТД.» (т. 2 а.с. 204-208).

31 березня 2015 року між ОСОБА_7 , діючою від імені ОСОБА_1 по генеральній довіреності, посвідченій на Кіпрі 10.10.2014 р. нотаріусом з Ларнака, Кіпр Панайотіс А. Авраам, апостиль проставлено на Кіпрі в Нікосії Постійним секретарем Міністерства Юстиції та Громадського порядку М.Мірцу 10.10.2014 р. за № 18963d/14 та компанією «ЕМРЕХ GROUP LTD» «ЕМПЕКС ГРУП ЛТД.», в особі представника Довгого Євгена Леонідовича, зареєстрованиого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_7 , діючого по довіреності, посвідченій 02.02.2015 р. нотаріусом О.Має, Сейшели Семмі. А. Фремінот, апостиль проставлено 02.02.2015 р. в Республіці Сейшельські Острови в м. Вікторія реєстратором Верховного суду Сейшельских островів Дж. Естікот за № 2683 від 2015 року укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського МНР Зайченко І.А., зареєстрований в реєстрі за № 903, відповідно до якого ОСОБА_7 , як представник власника ОСОБА_1 , передала право власності на паркувальне місце № 1, розташоване за адресою АДРЕСА_9 , приміщення № 31 компанії «FiLLiantra Commerce Ltd.» в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 28.03.2015 р. (т. 2 а.с. 74-76).

31 березня 2015 року між ОСОБА_7 , діючою від імені ОСОБА_1 по генеральній довіреності, посвідченій на Кіпрі 10.10.2014 р. нотаріусом з Ларнака, Кіпр Панайотіс А. Авраам, апостиль проставлено на Кіпрі в Нікосії Постійним секретарем Міністерства Юстиції та Громадського порядку М.Мірцу 10.10.2014 р. за № 18963d/14 та компанією «ЕМРЕХ GROUP LTD» «ЕМПЕКС ГРУП ЛТД.», в особі представника Довгого Євгена Леонідовича, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_7 , діючого по довіреності, посвідченій 02.02.2015 р. нотаріусом О.Має, Сейшели Семмі. А. Фремінот, апостиль проставлено 02.02.2015 р. в Республіці Сейшельські Острови в м. Вікторія реєстратором Верховного суду Сейшельских островів Дж. Естікот за № 2683 від 2015 року, укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, що був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського МНР Зайченко І.А., зареєстрований в реєстрі за № 904, відповідно до якого ОСОБА_7 , як представник власника ОСОБА_1 , передала право власності на паркувальне місце АДРЕСА_10 , приміщення № 31 компанії «FiLLiantra Commerce Ltd.» в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 28 .03.2015 р. ( т. 2 а.с. 77-79).

28 березня 2015 року між ОСОБА_7 , діючою від імені ОСОБА_1 по генеральній довіреності, посвідченій на Кіпрі 09.10.2014р. нотаріусом з Ларнака, Кіпр Панайотіс А. Авраам, апостиль проставлено на Кіпрі в Нікосії Постійним секретарем Міністерства Юстиції та Громадського порядку М.Мірцу 10.10.2014 р. за № 18923d/14 (Позичальник) та компанією «ЕМРЕХ GROUP LTD» «ЕМПЕКС ГРУП ЛТД.», в особі представника Довгого Євгена Леонідовича, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_7 , діючого по довіреності, посвідченій 02.02.2015 р. нотаріусом О.Має, Сейшели Семмі. А. Фремінот, апостиль проставлено 02.02.2015 р. в Республіці Сейшельські Острови в м. Вікторія реєстратором Верховного суду Сейшельских островів Дж. Естікот за № 2683 від 2015 року (позикодавець), укладено договір позики, відповідно до якого позикодавець передав у власність Позичальникові строком до 30.03.2015 р. грошові кошти в розмірі 1 000 000 грн., які остання зобов`язалась повернути в строк до 14:00 год. 30.03.2015 р. За п.6 Договору, сторони домовилися, що у разі, якщо Позичальник своєчасно не поверне позичені кошти, Позикодавець має право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення нерухомого майна, а саме: комплекс, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 (т. 2 а.с. 209-210 ).

28 березня 2015 року між ОСОБА_7 , діючою від імені ОСОБА_1 по генеральній довіреності, посвідченій на Кіпрі 09.10.2014 р. нотаріусом з Ларнака, Кіпр Панайотіс А. Авраам, апостиль проставлено на Кіпрі в Нікосії Постійним секретарем Міністерства Юстиції та Громадського порядку М.Мірцу 10.10.2014 р. за № 18923d/14 та компанією «ЕМРЕХ GROUP LTD» «ЕМПЕКС ГРУП ЛТД.», в особі представника Довгого Євгена Леонідовича, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_7 , діючого по довіреності, посвідченій 02.02.2015 р. нотаріусом О.Має, Сейшели Семмі. А. Фремінот, апостиль проставлено 02.02.2015 р. в Республіці Сейшельські Острови в м. Вікторія реєстратором Верховного суду Сейшельских островів Дж. Естікот за № 2683 від 2015 року, укладено договір іпотеки, що був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО Зайченко І.А. зареєстрований в реєстрі за № 887/7, відповідно до якого ОСОБА_7 , діючи від імені ОСОБА_1 передала в іпотеку комплекс, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 , з метою забезпечення виконання зобов`язання за договором позики, укладеним 28.03.2015р. між ОСОБА_7 , діючою від імені ОСОБА_1 та компанією «ЕМРЕХ GROUP LTD» «ЕМПЕКС ГРУП ЛТД.» (т. 2 а.с. 211-215).

28 березня 2015 року між ОСОБА_7 , діючою від імені ОСОБА_1 по генеральній довіреності, посвідченій на Кіпрі 09.10.2014 р. нотаріусом з Ларнака, Кіпр Панайотіс А. Авраам, апостиль проставлено на Кіпрі в Нікосії Постійним секретарем Міністерства Юстиції та Громадського порядку М.Мірцу 10.10.2014 р. за № 18923d/14 та компанією «ЕМРЕХ GROUP LTD» «ЕМПЕКС ГРУП ЛТД.», в особі представника Довгого Євгена Леонідовича, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_7 , діючого по довіреності, посвідченій 02.02.2015 р. нотаріусом О.Має, Сейшели Семмі. А. Фремінот, апостиль проставлено 02.02.2015 р. в Республіці Сейшельські Острови в м. Вікторія реєстратором Верховного суду Сейшельских островів Дж. Естікот за № 2683 від 2015 року, укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, що був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського МНР Зайченко І.А., зареєстрований в реєстрі за № 905, відповідно до якого ОСОБА_7 , як представник власника ОСОБА_1 , передала право власності на комплекс, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 компанії «FiLLiantra Commerce Ltd.», в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 28.03.2015 р. (т. 2 а.с. 80-81).

10 березня 2015 року ОСОБА_12 за договором купівлі - продажу нерухомого майна посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зайченко І.А. та зареєстровано в реєстрі за №540, придбав у Компанії «FiLLiantra Commerce Ltd.» «Філіантра Комерс ЛТД.» квартиру АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 216-219).

В забезпечення виконання зобов`язання за договором позики від 05 червня 2015 року, укладеного між ОСОБА_12 (Позичальник) та ОСОБА_4 (Позикодавець), відповідно до якого ОСОБА_12 передано 2 134 170,00 грн, які повинен повернути до 10.06.2015 р., посвідченого 05.06.2015 р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Огородник Л.В. за № 299 між ОСОБА_12 та ОСОБА_4 , укладено договір іпотеки, що був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО Огородник Л.В., зареєстрований в реєстрі за № 301, відповідно до якого ОСОБА_12 передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_12 (т. 2 а.с. 220-224).

11 червня 2015 року ОСОБА_12 уклав договір про задоволення вимог іпотекодержателя з ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО Огородник Л.В., зареєстрований в реєстрі за № 326, відповідно до якого ОСОБА_12 , передав право власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_12 в рахунок погашення заборгованості за договором позики (т. 2 а.с. 225-227).

11 червня 2015 року ОСОБА_4 уклав договір позики грошових коштів з ОСОБА_3 , відповідно до якого ОСОБА_4 передано 8286720,00 гривень, які той повинен повернути до 11.06.2017 р. Договір посвідчений 11.06.2015 р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Огородник Л.В. за реєстровим № 327 (т. 4 а.с. 38-39).

11 червня 2015 року в забезпечення виконання зобов`язання за договором позики від 11.06.2015 р. ОСОБА_4 укладено договір іпотеки з ОСОБА_3 , згідно з яким ОСОБА_4 передав ОСОБА_3 в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 . Відповідно до вказаного договору іпотеки, між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , строк повернення позики призначений на 11.06.2017 р. (т. 4 а.с. 33-37).

Згідно із відповіддю Міністерства Внутрішніх справ Республіки Кіпр від 13.12.2017 р., отриманої на запит про надання міжнародної правової допомоги, під час перевірки розглянутого документального періоду, а саме жовтня 2014 року, пана ОСОБА_13 не було призначено сертифікованим працівником і тому він не мав законного права діяти в цій якості протягом цього періоду. Зокрема, його перше призначення було скасовано 2/05/2014, а потім повторно призначено станом на 29/05/2015. Як повідомила адміністрація округу Ларнаки, пан Авраам повернув відповідну печатку 19/05/2014. Уточнено, що навіть законно призначений пан Авраам, у цей період, як і будь-який інший сертифікований працівник не має повноваження засвідчувати документи уповноваженої особи, а тільки засвідчення справжності підпису або штампу/печатки, розміщених перед ним. Це також пояснюється відповідною печаткою (стандартизований текст, який є Додатком до Закону про сертифікацію працівника), який був включений до документів для сертифікації підпису. Тому штамп співробітника по сертифікації не повинен розміщуватися в інших документах, що може вказувати на те, що вони були розглянуті компетентним органом (державним службовцем). ОСОБА_14 , член адміністрації округу ОСОБА_15 , мала повноваження засвідчувати підписи та печатки працівників з сертифікації працівник Ларнаки, однак ... не могла підписати, оскільки призначення пана Авраама було відкликано станом на 2.05.2014 р., і, як наслідок, він повернув відповідну печатку. Як заявила пані ОСОБА_16 у своїй заяві, в її аффідавіті, «І підпис і печатку сертифікаційних офіційних документів, які свідчать про те, що вони були засвідчені нею, від імені працівника округу Ларнаки є підробками». Крім того, як вона стверджує, «передбачуваний штамп окружного сертифікованого працівника Ларнаки, який проставлений, не є правильним, і вказує «Ларнакський район» замість «Адміністрація округу Ларнаки». Крім того, печатка адміністрації округу ОСОБА_15 проставляється на марках і ніколи не підписується. Що стосується питання про сертифікацію Міністерством юстиції (компетентним органом з проставлення штампу Апостиль), як ви вже повідомляли міністерство, з розгляду відповідних документів було виявлено, що ці документи не є справжніми, оскільки пані Мірцоу склала свої повноваження в Міністерстві з 31/07/2012, і її підпис не має ніякого відношення до тих, що містяться в цих документах, а інша інформація вказана в листі Міністерства юстиції, від 15/05/2015, виявляють, що вони є продуктом підробки (т. 6 а.с. 15-16, 17-18, 19).

Вирішуючи позов в частині вимог про скасування договорів позики, договорів іпотеки, договорів про задоволення вимог іпотекодержателя з приводу комплексу, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 та паркувальних місць №№ 1, 22, розташованих за адресою АДРЕСА_9 , приміщення № НОМЕР_2 , квартиру АДРЕСА_1 ,Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області виходив із того, що генеральні довіреності від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_7 в період 09 10 жовтня 2014 року не видавалися, не посвідчувалися в установленому законом порядку та компетентним органом держави, в якій такий документ був складений, не проставлено апостилю. Сторонами не надано доказів того, що ОСОБА_1 своїми наступними діями схвалила укладені від її імені договори, що свідчить про відсутність волевиявлення ОСОБА_1 на укладання договорів позики, іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя та відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності у особи, яка уклала договори ОСОБА_7 на укладання означених договорів, внаслідок чого оспорюванні договори повинні бути визнані недійсними.

Визнаючи за ОСОБА_1 право власності та витребування комплексу, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 та паркувальних місць №№ 1, 22, розташованих за адресою АДРЕСА_8 , суд першої інстанції виходив із того, що вказане майно вибуло з володіння позивача на підставі правочинів, визнаних судом недійсними, що дає підстави для застосування положень статті 216 ЦК України.

Задовольняючи вимоги позивача ОСОБА_1 про визнання права власності та витребування квартири АДРЕСА_1 суд виходив з того, щонерухоме майно вибуло з володіння ОСОБА_1 поза її волею (шляхом використання нікчемної довіреності) та без її відома, тому наявні підстави для застосування положень ст. 388 ЦК України до спірних правовідносин та повернення майна власнику, визнання за власником права власності на майно в судовому порядку.

Направляючи рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.05.2019 р. на новий розгляд, Верховний Суд виходив із того, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, оскільки на момент розгляду справи апеляційним судом власником спірного об`єкту нерухомості є ОСОБА_2 .

Також, встановлено, що заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.04.2018 р. у справі № 200/5082/18 були задоволені позовні вимоги ТОВ «Векро» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 11.06.2015 року, укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського (нова назва Дніпровського) міського нотаріального округу Огродник Л. В. за реєстром № 328, а саме на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 , шляхом набуття ТОВ «Векро» права власності на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвалено зареєструвати право власності на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Векро».

Знято заборону на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 , а саме; номер запису про обтяження 2054600 зареєстровану на підставі ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області № 183/7765/15 від 22.05.2017 р., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 35322696 від 23.05.2017 р.; номер запису про обтяження 16898865 (спеціальний розділ) зареєстровану на підставі ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12.10.2016 р. по справі № 201/10879/16-к, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 31865909 від 13.10.2016 р.; номер запису про обтяження 9997362 зареєстровану на підставі договору позики грошових коштів, серія та номер 327, виданий 11.06.2015 р., видавник приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Огородник Леся Василівна, договір іпотеки, № 328 виданий 11.06.2015 р., видавник нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Огородник Леся Василівна, заборона на нерухоме майно № 329, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 21993266 від 11.06.2015 р.

ОСОБА_1 не приймала участь у цій справі, про існування даного рішення дізналася випадково 27.03.2019 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, отримавши інформаційну довідку.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24.07.2019 р. заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.04.2018 р. в оскаржуваній частині скасовано.У задоволенні позовних вимог ТОВ «Векро» до ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, звернення стягнення на нерухоме майно, реєстрацію права власності та зняття арешту відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 04.03.2020 р. постанову Дніпровського апеляційного суду від 24.07.2019 р. залишено без змін.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду в Дніпропетровській області по справі № 185/2833/19 від 29.03.2019 р. у межах кримінального провадження накладено арешт на нерухоме майно. Однак арешт було скасовано рішенням державного реєстратора КП «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Ковальовим С.В. від 10.04.2019 р., індексний номер 46397191 на підставі ухвали Павлоградського міськрайонного суду в Дніпропетровській області по справі № 185/2833/19 від 07.04.2019 р.

Ухвала Павлоградського міськрайонного суду в Дніпропетровській області по справі № 185/2833/19 відсутня в реєстрі судових рішень. За цим фактом порушено кримінальне провадження № 42019041880000084 від 03.07.2019 р., в якому ОСОБА_1 визнано потерпілою.

10 квітня 2019 року після скасування державним реєстратором Ковальовим С.В. обтяження, відбулося чергове відчуження нерухомого майна, а саме, приватний нотаріус Дніпровського МНО Міссіяж О.А. здійснено державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за ПП «Мілітарі» (код ЄДРПОУ 34368224) на підставі договору купівлі-продажу № 175 від 10.04.2019 р. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 46404215 від 10.04.2019 р.

12 квітня 2019 року цим же нотаріусом внесені зміни до права власності на підставі договору про внесення змін до договору купівлі-продажу № 176 від 12.04.2019 р., виданого приватним нотаріусом Дніпровського МНО Міссіяж О.А. на підставі рішення від 12.04.2019 р. індексний № 46454815.

23 квітня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського МНО Нугаєвою О.М. здійснено державну реєстрацію договору іпотеки № 281 від 23.04.2019 р. № 281 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.04.2019 року, індексний номер 46618586.

Вказане підтверджується Інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек станом на 24.05.2019 р. (т. 11 а.с. 48 78 ).

Зі змісту ухвалених господарськими судами судових рішень вбачається,що постановою Господарського суду Запорізької області від 13.06.2019 в порядку статті 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ПП Мілітарі визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Гайового О.В.На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 13.06.2019 р. за № 60283 розміщено повідомлення про визнання боржника ПП Мілітарі визнано банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Ухвалою суду від 15.08.2019 р. визнані кредиторські вимоги ТОВ Вікан-Юс до банкрута у розмірі 4 500 000 грн., як такі, що забезпечені заставою майна боржника та підлягають окремому включенню до реєстру вимог кредиторів та 3 842 грн. судового збору з першою чергою задоволення.

Під час проведення ліквідаційної процедури, ліквідатором виявлено та включено до ліквідаційної маси нерухоме майно, яке належить ПП Мілітарі, а саме: квартиру АДРЕСА_11 Архітектора, будинок 15, квартира 20.

Дане майно належить на праві власності банкруту на підставі договору купівлі-продажу від 10.04.2019 р., укладеного між ТОВ Векро та ПП Мілітарі.

Крім того, згідно інформації про державну реєстрацію обтяжень, вищезазначена квартира знаходилася в іпотеці у ТОВ Вікан-Юс на підставі договору іпотеки, серія та номер: 281, виданного 23.04.2019 р. приватним нотаріусом Дніпровського міського округу Нугаєвою О.М.

18.06.2019 р. ліквідатором, торгівельним біржам направлено повідомлення про оголошення конкурсу з відбору організатора проведення аукціону з продажу майна підприємства-банкрута. Переможцем конкурсу визано Правобережну товарну біржу, м. К`амянське Дніпропетровської області, з якою ліквідатором укладений договір про проведення аукціону з продажу майна ПП Мілітарі № 25/06 від 25.06.2019р.

27.06.2019р. на сайті ВГСУ за № 60672 було здійснено публікацію про проведення аукціону з продажу майна ПП Мілітарі, який призначено на 29.07.2019 р.

29.07.2019р., згідно протоколу про проведення аукціону №1 від 29.07.2019 р., проведений аукціон з продажу майна банкрута, на якому було реалізовано квартиру АДРЕСА_11 Архітектора, будинок 15, квартира 20 за ціною 4 590 000 грн., переможцем аукціону став ОСОБА_2 .

Згідно платіжного доручення № 1 від 29.07.2019 р. ОСОБА_2 сплачено на рахунок боржника грошову суму.

29.07.2019 р. між ліквідатором та ОСОБА_2 складений акт про передання права власності на куплене майна № 1 від 29.07.2019 р. та укладений Договір купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні від 29.07.2019 р.

30.07.2019 р. приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Міссіяж О.А. видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_11 Архітектора, будинок 15, посвідчене 30.07.2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Міссіяж О.А., яке зареєстроване в реєстрі за № 418.

За результатами перегляду справи № 908/976/19, постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 р. за касаційною скаргою ОСОБА_1 про визнання недійсним результатів аукціону,протоколу,акта,договору купівлі-продажу банкрута на аукціоні,свідоцтва про право власності,скасування державної реєстрації права власності,визнання права власності та здійснення державної реєстрації, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.10.2020 р. у справі № 908/976/19 змінено в мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови. У решті постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.10.2020р. залишено без змін (т. 12 а.с. 42 52).

У даній справі № 908/976/19 господарськими судами встановлено,що Господарський суд Запорізької області ухвалою від 28.05.2020 р. заяву ОСОБА_1 задовольнив частково, визнав недійсними: результати аукціону, що відбувся 29.07.2019 р. на Правобережній товарній біржі, а саме лота № 1 цілісного майнового комплексу, квартири; протокол № 1 про проведення аукціону з продажу нерухомого майна банкрута, складений 29.07.2019 р. Правобережною товарною біржею; акт № 1 про передання права власності на придбане нерухоме майно, укладений між ПП «Мілітарі» та ОСОБА_2 ; договір купівлі-продажу нерухомого майна банкрута на аукціоні, укладений 29.07.2019 р. між ПП «Мілітарі» та ОСОБА_2 ; свідоцтво про право власності на нерухоме майно, посвідчене 30.07.2019 р. приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Міссіяж О. А. та зареєстроване в реєстрі за № 418; в іншій частині заяви суд відмовив.

Судове рішення мотивовано тим,що Господарський суд Запорізької області постановою від 13.06.2019 р. визнав банкрутом ПП «Мілітарі» в порядку статті 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі Закон про банкрутство), відкрив ліквідаційну процедуру, призначив ліквідатором голову ліквідаційної комісії Гайового О.В., про що на офіційному вебсайті Вищого господарського суду України розміщено повідомлення № 60283.Під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор виявив та включив до ліквідаційної маси як нерухоме майно, яке належить ПП «Мілітарі», квартиру АДРЕСА_12 . За результатом проведеного аукціонуз продажу майна банкрута квартиру реалізовано за ціною 4 590 000 грн. переможцю аукціону ОСОБА_2 , про що складений протокол про проведення аукціону № 1 від 29.07.2019 р.

Господарський суд Запорізької області ухвалою від 11.09.2019 р. затвердив звіт ліквідатора, реєстр вимог кредиторів та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідував ПП «Мілітарі» та закрив провадження у справі.

Центральний апеляційний господарський суд постановою від 07.11.2019 р. залучив до участі у справі про банкрутство ПП «Мілітарі» ОСОБА_1 ; ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.09.2019 р. скасував, а справу передав на розгляд до Господарського суду Запорізької області на стадію ліквідаційної процедури.

15.11.2019 р. ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Запорізької області із заявою, в якій, з урахуванням заяви про зміну вимог від 07.04.2020 р., просила визнати недійсними:- результати аукціону, що відбувся 29.07.2019 р. на Правобережній товарній біржі, а саме лота № 1 цілісного майнового комплексу, квартири; протокол № 1 про проведення аукціону з продажу нерухомого майна банкрута, складений 29.07.2019 р. Правобережною товарною біржею; - акт № 1 про передання права власності на придбане нерухоме майно, укладений ПП «Мілітарі» та ОСОБА_2 ; - договір купівлі-продажу нерухомого майна банкрута на аукціоні, укладений 29.07.2019 р. ПП «Мілітарі» та ОСОБА_2 ; - свідоцтво про право власності на нерухоме майно, посвідчене 30.07.2019 р. приватним нотаріусом Дніпровського МНО Дніпропетровської області Міссіяж О.А. та зареєстроване в реєстрі за № 418; також просила скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру, визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру та здійснити за нею ж державну реєстрацію права власності на квартиру.В заяві зазначила, що реалізована квартира перебувала у її власності і вибула в подальшому з її власності незаконно поза її волею, на підставі підроблених документів. Тому, спірна квартира не могла бути включена до ліквідаційної маси банкрута та реалізована у межах справи про банкрутство, а її продаж порушує права та законні інтереси ОСОБА_1 . Аукціон з продажу майна проводився з порушенням порядку визначення організатора аукціону, порушенням процедури здійснення реалізації майна, що вплинуло на результати аукціону, та за наявності встановлених судами обтяжень майна.

Господарський суд Запорізької області ухвалою від 28.05.2020 р. заяву ОСОБА_1 задовольнив частково, визнав недійсними: результати аукціону, що відбувся 29.07.2019 р. на Правобережній товарній біржі, а саме лота № 1 цілісного майнового комплексу, квартири; протокол № 1 про проведення аукціону з продажу нерухомого майна банкрута, складений 29.07.2019 р. Правобережною товарною біржею; акт № 1 про передання права власності на придбане нерухоме майно, укладений між ПП «Мілітарі» та ОСОБА_2 ; договір купівлі-продажу нерухомого майна банкрута на аукціоні, укладений 29.07.2019р. між ПП «Мілітарі» та ОСОБА_2 ;свідоцтво про право власності на нерухоме майно, посвідчене 30.07.2019 р. приватним нотаріусом Дніпровського МНО Дніпропетровської області Міссіяж О.А. та зареєстроване в реєстрі за № 418; в іншій частині заяви суд відмовив.

Задовольняючи заяву, суд дійшов висновку про те, що на аукціоні з продажу майна банкрута було продано майно, яке не належало банкруту та незаконно увійшло до ліквідаційної маси. Також організатор аукціону не забезпечив у повній мірі доступу до інформації про майно. Результати аукціону, проведеного з порушенням порядку та умов, визначених Законом про банкрутство, можуть бути визнані недійсними в судовому порядку, що спричиняє недійсність договору купівлі-продажу, укладеного з переможцем аукціону.

Центральний апеляційний господарський суд постановою від 12.10.2020 р. ухвалу суду першої інстанції скасував, у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовив повністю.Судове рішення суд апеляційної інстанції мотивував тим,що на час здійснення інвентаризації майна боржника та формування ліквідаційної маси в процедурі банкрутства спірна квартира в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно була зареєстрована за ПП «Мілітарі» на підставі договору купівлі-продажу від 10.04.2019 р., доказів визнання недійсним цього договору матеріали справи не містять. Обставини, які свідчать про те, що на час укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна банкрута на аукціоні у заявниці існували права на майно, яке є предметом договору, або що відчуження цього майна було спрямоване на порушення її майнових інтересів, відсутні. Відтак немає підстав вважати, що спірне нерухоме майно незаконно включено до складу ліквідаційної маси та реалізовано на спірному аукціоні. Ліквідатор як замовник аукціону вжив необхідних заходів для організації та проведення аукціонів з продажу майна банкрута відповідно до положень, зокрема, статей 49, 51, 57, 65, 66 Закону про банкрутство; з боку організатора аукціону та ліквідатора відсутні порушення щодо оприлюднення інформації про продаж активів боржника.

Обраний заявницею спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах не є ефективним, адже ОСОБА_1 не є учасником правовідносин за спірним договором купівлі-продажу нерухомого майна банкрута на аукціоні.

Апеляційний суд, зокрема, звернувся до правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.11.2018 р. у справі № 504/2864/13-ц, відповідно до якої визнання недійсним договору, стороною якого є заявниця, не призведе до відновлення або ефективного захисту прав заявниці, які вона вважає порушеними. Права особи, яка вважає себе власником майна, не захищаються шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням механізмів, передбачених статтями 215 та 216 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), а такий захист можливий шляхом подання віндикаційного позову до кінцевого набувача ОСОБА_2 .

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 подала до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.10.2020 р. скасувати, залишити в силі ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.05.2020 р.

Ухвалою Верховного Суду від 18.02.2021 р. справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, на підставі ч. 3 ст. 302 ГПК України, вказавши на наявність у цій справі проблематики, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, щодо застосування ч. 2 ст. 388 ЦК України під час вирішення питання витребування (повернення) майна, яке було продане під час процедури банкрутства, зокрема: чи ототожнюється продаж майна боржника під час процедури банкрутства з продажем, встановленим для виконання судових рішень; чи потрібно для віндикації визнавати недійсним аукціон з продажу майна боржника в процедурі банкрутства, у разі якщо перший з низки договорів, предметом яких було відчуження спірного майна до набуття боржником відповідного права власності на нього, визнано недійсним.

У контексті виключної правової проблеми,вказаної Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду, Велика Палата Верховного суду у п. 5.69 постанови по справі № 908/976/19 зазначила ,що :- продаж майна боржника під час процедури банкрутства не є продажем у порядку, встановленому для виконання судових рішень, порядок виконання яких визначається Законом України «Про виконавче провадження». Водночас заознакою наявності (відсутності) волі боржника як власника майна у процедурі банкрутства такий продаж подібний до інших процедур відчуження майна особи з обмеженою правосуб`єктністю; - для витребування майна від набувача не потрібно визнавати недійсним аукціон з продажу майна боржника в процедурі банкрутства, у тому числі в разі якщо перший з договорів, предметом яких було відчуження спірного майна до набуття боржником відповідного права власності на нього, визнано недійсним.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

За приписами частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною четвертою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини якщо інше не встановлено законом.

Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини (далі - Конвенція) та практику суду як джерело права. У преамбулі та статті 6 параграфа 1 Конвенції, у рішенні Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України», а також у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (постанова КЦС ВС від 17.12.2019року по справі №641/1793/17).

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується і розпоряджається належним йому майном на свій розсуд (частина перша статті 317, частина першастатті 319 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другоїстатті 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з висновком Верховного Суду України, викладеним в постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14, захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями387та388 ЦК України. Схожий за змістом висновок зазначений у постановахВерховного Суду України від 18 вересня 2013 року в справі № 6-95цс13, від 16 серпня 2017 року в справі№ 6-54цс17, від 02 березня 2016 року в справі № 6-1356цс16, від 24 червня 2015 року в справі № 6-251цс15, від 21 листопада 2016 року в справі № 1522/25684/12, від 11 червня 2014 року в справі № 6-52цс14, від 24 червня 2015 року в справі № 6-535цс15.

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першоїстатті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (провадження № 12-35гс21).

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першоїстатті 388 ЦК Українизалежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16 (провадження № 12-128гс19).

За положеннями статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Разом з тим відповідно до положень статті 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо згідно зі статтею 388 цього кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Згідно з положеннями статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Розглядаючи спори щодо витребування такого майна, суди повинні мати на увазі, що у позові про витребування майна може бути відмовлено лише з підстав, зазначених у статті 388 ЦК України. Під час розгляду спорів про витребування майна суди мають установити всі юридичні факти, визначені статями 387 та 388 ЦК, зокрема чи набуто майно з відповідних правових підстав, чи є підстави набуття майна законними, чи є набувач майна добросовісним набувачем тощо.

З наведеного слідує, що відповідач може бути визнаний добросовісним набувачем за умови, що правочин, за яким він набув у володіння спірне майно, відповідає усім ознакам дійсності правочину,за винятком того, що він вчинений при відсутності у продавця права на відчуження.

У разі встановлення, що відповідач є добросовісним набувачем, суд повинен установити, чи вибуло майно з володіння власника поза його волею.

Відповідач ОСОБА_2 є добросовісним набувачем, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, не знав і не міг знати, що він придбав майно у ПП «Мілітарі», яке не мало права це майно відчужувати.

Однак, судом встановлено та підтверджено належними доказами, що квартира АДРЕСА_1 вибула з володіння ОСОБА_1 поза її волі.

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

Подібний за змістом правовий висновок викладено упостанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16( провадження № 14-208цс18).

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Право на інтерес теж по суті захищається статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини втручання держави в право на житло повинне відповідати критеріям правомірного втручання.

У своїй діяльності Європейський суд з прав людини керується принципом пропорційності, тобто дотримання «справедливого балансу» між потребами загальної суспільної ваги та потребами збереження фундаментальних прав особи, враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та надмірний тягар. Конкретному приватному інтересу повинен протиставлятися інший інтерес, який може бути не лише публічним (суспільним, державним), але й іншим приватним інтересом, тобто повинен існувати спір між двома юридично рівними суб`єктами, кожен з яких має свій приватний інтерес, перебуваючи в цивільно-правовому полі.

Втручання у право мирного володіння майном та право на повагу до житла, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, може розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, статті 8 Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами особи, яка заявила про захист права, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання.

Враховуючи встановленні у справі обставини,низку кримінальних проваджень та судових рішень, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 , оскільки спірна квартира вибула з володіння її власника поза її волі,шляхом використання підробних довіреностей,виготовлених від імені ОСОБА_18 та без її відома,а тому ОСОБА_1 має передбачене частиною першою статті 388 ЦК України право на повернення майна у своє володіння.

Cуд апеляційної інстанції враховує інтереси ОСОБА_1 , як власника спірної квартири, надавши їм оцінку з точки зору балансу з правами та інтересами добросовісного набувача ОСОБА_2 , та вважає, що права та інтереси власника ОСОБА_1 , яка позбулась володіння квартирою поза її волі внаслідок численних правочинів ,які визнанні недійсними за рішеннями судів , за обставин цієї справи перевищують інтереси добросовісного набувача, який набуває право власності на майно лише у випадку, якщо згідно зі статтею 388 ЦК України майно не може бути витребуване в нього.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (пункт 57постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження 14-144цс18).

Враховуючи те, що задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника, вимоги позивача в частині визнання права власності на спірну квартиру задоволенню не підлягають.

Враховуючиухвалення оскаржуваногорішення внаслідокнеповного з`ясуваннясудом обставин,що маютьзначення длясправи,порушення нормматеріального тапроцесуального права,таке рішеннявідповідно доп.2ч.1ст.374,ст.376ЦПК Українипідлягає скасуваннюз ухваленнямнового рішенняпро частковезадоволення позову згідно із вищенаведеного мотивування.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

У зв`язку з чим судом апеляційної інстанції надане обґрунтування рішення саме за конкретними обставинами справи та аргументами сторін, які мають правове значення для вирішення спору.

При ухваленні судового рішення, у відповідності до ст. 141 ЦПК України,суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат у справі,пропорційно задоволенним вимогам з урахуванням ціни позову, та вважає ,що з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 8000 грн та у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 12000 грн.,а всього 20 000 грн.

Керуючись ст.ст. 374,376,381,382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Гудименко Володимир Геннадійович, задовольнити частково.

Рішення Жовтневогорайонного судуміста Дніпропетровськавід 24березня 2023року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про витребування майна та визнання права власності задовольнити частково.

Витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 нерухоме майно : квартиру АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ,РНОКПП НОМЕР_3 ,який зареєстрованийза адресою: АДРЕСА_13 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ,яка зареєстрована за адресою : АДРЕСА_14 ,тимчасово проживає : АДРЕСА_15 судові витратипо сплатісудовогозбору у розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити .

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складений 08 вересня 2023 року .

Судді:


Суд	Дніпровський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення	31.08.2023
Оприлюднено	12.09.2023
Номер документу	113350175
Судочинство	Цивільне
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:

Гапонов А. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 31.08.2023 по справі 183/7765/15ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —183/7765/15

Постанова
від 31.08.2023 по справі 183/7765/15
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД