Ухвала

від 05.09.2023 по справі 2-819/11

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №2-819/11

Провадження №4-с/752/171/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2023 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Дураєвої А.О.,

представника боржника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на дії Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), стягувач Корпорація «Укрінмаш» про визнання незаконним рішення та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Пилипчук Геннадій Володимирович в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на дії Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), стягувач Корпорація «Укрінмаш» про визнання незаконним рішення та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування скарги посилається на те, що 04.02.2012 Голосіївським районним судом міста Києва по справі №2601/18634/12 за позовом Корпорації «Укрінмаш» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором про надання житла було відмовлено в задоволенні позову. Рішення суду набрало законної сили.

На сьогодні арешт з майна ОСОБА_2 не знятий.

Майно було арештоване в забезпечення позову Корпорації «Укрінмаш» та виданий виконавчий лист №2-819/11 Голосіївським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 боргу в сумі 8419,01 грн.

Рішення Апеляційного суду м. Києва від 29.02.2012 (справа №22-1105/12), на підставі якого видавався виконавчий лист №2-819/11, скасовано Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2012.

Таким чином, на сьогодні підстав для стягнення з ОСОБА_2 боргу в сумі 8419,01 грн. та арешту її майна не існує, а виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Голосіївський РВ ДВС м. Києва проігнорував звернення ОСОБА_2 з клопотанням про зняття арешту з майна та закриття виконавчого провадження та надав лист, в якому зазначив, що за виконавчим провадженням НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа Голосіївського районного суду м. Києва №2-819/11 від 06.04.2012 боржником є ОСОБА_3 , а не ОСОБА_4 .

Виконавче провадження НОМЕР_3 стосується саме ОСОБА_5 , а ОСОБА_3 зазначена в цьому провадженні або помилково, або навмисно, для створення проблем для ОСОБА_2 .

Це підтверджується наступним:

у виконавчому провадженні зазначається в розділі боржник РНОКПП НОМЕР_1 - це ідентифікаційний номер ОСОБА_2 (копія довідки з Державного реєстру фізичних осіб додається);

у виконавчому провадженні зазначено місце проживання особи: АДРЕСА_1 - це місце реєстрації та проживання ОСОБА_2 (копія паспорту додається);

у виконавчому провадженні в резолютивній частині виконавчого документа зазначено: стягнення з ОСОБА_2 на користь Корпорації «Укрінмаш» грошові кошти 8623,18 грн. - сума коштів, яка підлягала стягненню з ОСОБА_2 на користь Корпорації «Укрінмаш» за рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 24.11.2011 до моменту скасування цього рішення на підставі ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.06.2012 (копії рішень судів додаються);

інформаційна довідка № 335639444 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зазначено, в розділі підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 32058284 (це номер виконавчого провадження), 23.04.2012 ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві, 1139/5; об`єкт обтяження - все нерухоме майно; власник - ОСОБА_6 , обтяжувач і заявник: Відділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві, код 34999976, м. Київ, вул. Ломоносова, 22/15.

Начальник Голосіївського ВДВС у м. Києві на всі ці вище перелічені обставини не звертала уваги, коли надавала відповідь щодо безпідставності винесення постанови про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа Голосіївського районного суду м. Києва №2-819/11 від 06.04.2012 та відмові у скасуванні арешту майна, що належить ОСОБА_2 .

Просив:

визнати рішення начальника Голосіївського ВДВС у м. Києві Н. Менчинь, викладені в листі №32058284/8 від 22.06.2023 незаконними;

зобов`язати Голосіївський відділ державної виконавчої служби у м. Києві виконати рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 04.02.2012, яким скасовано арешт з майна ОСОБА_2 , виконавче провадження НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа Голосіївського районного суду м. Києва №2-819/11 від 06.04.2012 закрити.

Адвокат Пилипчук Г.В. підтримав доводи скарги, просив скаргу задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

В вересні 2010 року Корпорація «Укрінмаш» звернулась до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором про надання житла (справа №2601/18634/12).

11.11.2010 судом було постановлено ухвалу про забезпечення вищезазначеного позову та накладено арешт на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Виконання ухвали доручено ВДВС Голосіївського РУЮ в м. Києві.

24.11.2011 судом було ухвалене рішення, згідно з яким позов задоволено, розірвано договір №ЮД-149/2 від 19.08.1999 про надання житла, укладений між Корпорацією «Укрінмаш» та ОСОБА_7 , стягнуто з ОСОБА_2 на користь Корпорації «Укрінмаш» 55240 грн., судові витрати в сумі 552,54 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

29.02.2012 Апеляційним судом міста Києва було ухвалене рішення, згідно з яким рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24.11.2011 скасоване, в частині вимог про дострокове розірвання договору ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено, рішення суду в іншій частині змінено шляхом зменшення суми боргу, що з ОСОБА_2 на користь Корпорації «Укрінмаш» з 55240 грн. до 8419,01 грн. та судових витрат з 672,54 грн. до 204,19 грн.

13.06.2012 Вищим спеціалізованим судом з розгляду цивільних і кримінальних справ було постановлено ухвалу, згідно з якою рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24.11.2011 та рішення Апеляційного суду міста Києва від 29.02.2012 були скасовані, а справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

04.02.2012 Голосіївським районним судом міста Києва було ухвалено рішення, яким відмовлено в задоволенні позову, ухвалу від 11.11.2010 про забезпечення позову скасовано, знято арешт, накладений на квартиру АДРЕСА_1 .

12.02.2013 Апеляційним судом міста Києва було постановлено ухвалу, згідно з якою рішення від 04.02.2012 залишено без змін.

22.04.2013 Вищим спеціалізованим судом з розгляду цивільних і кримінальних справ було постановлено ухвалу, згідно з якою рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 04.02.2012 та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 12.02.2013 було залишено без змін.

Голосіївський ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомило, що на виконанні перебувало ВП НОМЕР_3, де боржником є ОСОБА_3 . Відомості про виконавче провадження, де боржником є ОСОБА_4 , не виявлено. Підстави для зняття арешту з майна у ВП НОМЕР_3 відсутні (лист від 22.06.2023 НОМЕР_3).

Згідно відомостей з АСВП щодо ВП НОМЕР_3 (завершене) про примусове виконання виконавчого листа від 06.04.2012 №2-819/11, боржник ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , стягувач Корпорації «Укрінмаш», сума грошових коштів, що підлягає стягненню 8623,18 грн., 23.04.2012 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження.

Згідно з інформаційною довідкою від 14.06.2023 №335639444 на все майно боржника ОСОБА_2 накладено обтяження на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 32058284, від 23.04.2012 ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві, номер запису про обтяження 5525006.

Згідно з довідкою від 31.01.1998 ОСОБА_2 присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Згідно даних паспорту громадянина України НОМЕР_2 ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Разом із тим, згідно зі ст. 14 Конституції України та ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).

Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Статтею 453 ЦПК України встановлено, що про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» ( в редакції, що діяла станом на день накладення арешту на майно боржника) встановлено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Частиною 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» ( в редакції, яка діє на день розгляду справи судом) визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Частиною 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» встановлені підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч.5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Судом встановлено, що ВП НОМЕР_3 про примусове виконання виконавчого листа від 06.04.2012 №2-819/11, боржник ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , стягувач Корпорація «Укрінмаш», сума грошових коштів, що підлягає стягненню 8623,18 грн., завершене. Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24.11.2011 , яке було змінене 29.02.2012 Апеляційним судом міста Києва про стягнення суми боргу з ОСОБА_2 на користь Корпорації «Укрінмаш» в сумі 8419,01 грн. та судових витрат в сумі 204,19 грн., було скасоване ухвалою суду касаційної інстанції.

При цьому боржником у виконавчому провадженні зазначена ОСОБА_3 , а не ОСОБА_4 .

У виконавчому провадженні НОМЕР_3, де боржником є ОСОБА_3 , був накладений арешт на майно на належне ОСОБА_2 , проте арешт з майна не був знятий, хоча рішення, на підставі якого був виданий виконавчий лист, скасоване, а виконавчий документ 15.12.2015 повернутий стягувачу через відсутність майна боржника, на яке можна накласти арешт.

04.12.2012 Голосіївським районним судом міста Києва було ухвалене рішення, згідно з яким відмовлено у задоволенні позову, ухвалу від 11.11.2010 про забезпечення позову скасовано, знято арешт, накладений на квартиру АДРЕСА_1 . Рішення набрало законної сили 22.04.2013.

Наявність арешту майна ОСОБА_2 у завершеному виконавчому провадженні порушує права останньої як власника, оскільки обмежує можливість вчиняти дії щодо розпорядження цим майном.

Проте суд зауважує, що ОСОБА_4 не є боржником у виконавчому провадженні НОМЕР_3. Голосіївський ВДВС у м. Києві в листі НОМЕР_3/8 від 22.06.2023 повідомив, що відповідно до відомостей АСВП жодних виконавчих проваджень, де боржником є ОСОБА_4 не виявлено.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Так, відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

Оскільки ОСОБА_4 не є боржником у виконавчому провадженні, то вона може звернутись до суду за захистом порушених прав, пред`явивши позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений саме такий спосіб судового захисту, а не оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин суд приходить до висновку про закриття провадження у справі, оскільки арешт накладено на майно ОСОБА_2 , яка не є боржником у виконавчому провадженні, а тому вона може звернутись до суду з позовом задля захисту порушених прав і така справа підлягає розгляду в позовному провадженні.

Керуючись ст.ст. 255, 447, 449, 451 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), стягувач Корпорація «Укрінмаш» про визнання незаконним рішення та зобов`язання вчинити дії.

Роз`яснити ОСОБА_2 , що вона має право з метою захисту порушених прав звернутись до суду з позовною заявою.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали складений 11.09.2023.

Суддя Ж. І. Кордюкова