Справа № 420/20745/23
У Х В А Л А
11 вересня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом клінічного санаторію « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі,
встановив:
Клінічний санаторій «Аркадія» Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Південного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок Південного офісу Держаудитслужби від 27.07.2023 про результати моніторингу закупівлі № UA-2023-06-14-006307-а, яка проведена військовою частиною НОМЕР_1 .
У зв`язку із зверненням до суду з адміністративним позовом, який не відповідає вимогам процесуального законодавства, ухвалою суду від 15.08.2023 вказаний позов було залишено без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Позивач ухвалу суду виконав, недоліки позову усунув.
Ухвалою від 25.08.2023 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачем у встановлений судом строк подано відзив, який надійшов до суду 06.09.2023.
Крім того, 07.09.2023 до суду надійшло подане 06.09.2023 відповідачем клопотання про визнання зловживання позивачем процесуальним правом на звернення до суду та залишення позовної заяви без розгляду.
Клопотання мотивоване тим, що на час звернення до суду позивачем усунуто виявлене відповідачем в ході моніторингу порушення у сфері публічних закупівель та надіслано учаснику закупівлі ТОВ «МКТ23» листа про розірвання договору, а також розміщено відповідну інформацію про усунення порушення в електронній системі закупівель. З цього відповідач висновує, що позивач визнав наявність виявлених порушень та усунув їх, виконавши вимоги висновку від 27.07.2023 про результати моніторингу закупівлі № UA-2023-06-14-006307-а, однак звернувшись до суду із завідомо безпідставним позовом (унаслідок відсутності предмета позову) про визнання протиправним і скасування вказаного висновку, позивач допустив зловживання процесуальними правами.
Вирішуючи це клопотання, суд виходить з такого.
Частинами 1, 2, 3, 5, 6 статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 45 КАС України, Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Частиною 3 статті 45 КАС України установлено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Відповідач у клопотанні доводить, що позивач допустив зловживання процесуальними правами, подавши завідомо безпідставний позов за відсутності предмета спору.
З цього приводу суд зазначає, що частиною 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частини 1 статті 2, частини 1 статті 5 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Статтею 8 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» установлені як обов`язковість для виконання висновку про результати моніторингу процедури закупівлі і негативні наслідки його невиконання, так і право та строки його оскарження, у тому числі в судовому порядку.
Отже, саме по собі виконання висунутих висновком зобов`язань щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель не унеможливлює оскарження такого висновку в судовому порядку.
Крім того, відповідач посилається на те, що позивач визнав порушення та добровільно їх усунув.
Проте це твердження відповідача не ґрунтується навіть на повідомлених ним самим обставинах.
Так, позивач дійсно вжив 07.07.2023 та 28.07.2023 заходів щодо розірвання укладених за наслідками процедури закупівлі договорів, як те і вимагалось висновком від 27.07.2023 про результати моніторингу закупівлі № UA-2023-06-14-006307-а, однак підставою для їх розірвання указано не усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а невиконання постачальником умов цих договорів, тобто відсутність постачання товарів.
З наведеного не можливо виснувати, що позивач погодився з тим, що ним допущено порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
Це означає, що заперечення порушення законодавства у сфері публічних закупівель та оскарження висновку в судовому порядку не свідчить про безпідставність позову або відсутність його предмету.
Ураховуючи наведене, суд не вбачає в діях позивача ознак зловживання процесуальними правами, а тому у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити у зв`язку з його безпідставністю.
Керуючись статтями 45, 243, 248, 257-262 КАС України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
СуддяА.С. Пекний
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.09.2023 |
Оприлюднено | 13.09.2023 |
Номер документу | 113364879 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Пекний А.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні