Рішення

від 30.08.2023 по справі 161/5506/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/5506/23

Провадження № 2/161/2073/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2023 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Олексюка А.В.,

при секретарі Гичці М.В.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за первісним позовом адвоката Кобилинського Андрія Олексійовича поданого в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення частки в спільному майні подружжя та зустрічну позовну заяву адвоката Сохацького Андрія Володимировича поданого в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення частки в спільному майні подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

05.04.2023 ОСОБА_2 через свого представника звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про визначення частки в спільному майні подружжя.

Позов обгрунтовує тим, що позивач з ОСОБА_3 перебувала в зареєстрованому шлюбі з 01.06.2012року. Рішенням Луцького міськрайонного суду від 09.06.2022року шлюб розірвано.

В період сумісного проживання з відповідачем за спільні кошти та за рахунок спільної праці було придбано нерухоме та рухоме майно.

15.12.2016року на ім?я ОСОБА_3 було придбано земельну ділянку площею 0,1334га, що розташована у селі Боратин, Луцького району. Земельну ділянку придбано за 79 186 грн. Право власності на земельну ділянку було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на ім?я ОСОБА_3 02.12.2020 року на житловий будинок було виготовлено технічний паспорт та 16.02.2021року було зареєстровано право власності на будинок на ім`я ОСОБА_3 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію право власності.

Для придбання земельної ділянки та будівництва житлового будинку використовувалися спільні кошти подружжя, а також кошти, які вони позичали у її брата ОСОБА_4 . В добровільному порядку відповідач відмовляється розділити майно, тому просить суд визнати за ОСОБА_2 на праві власності в спільному майні подружжя частку земельної ділянки розміром 0,1334га в АДРЕСА_1 , призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер: 0722880700:01:001:4374) тa частку житлового будинку АДРЕСА_1 .

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 07.04.2023 позов прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

11.05.2023 на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява, яка ухвалою Луцького міськрайонного суду від 07.04.2023 була прийнята судом до спільного розгляду з первісним позовом.

Обгрунтовуючи зустрічну позовну заяву відповідач вказує, що право власностіна земельнуділянку площею0,1334га(кадастровий номер: 0722880700:01:001:4374) та житловий будинок, що знаходяться в АДРЕСА_1 зареєстроване за відповідачем і відповідач продовжує здійснювати розпорядження цим майном після розірвання шлюбу, що свідчить про фактичну згоду позивача ОСОБА_2 на таке розпорядження майном. Не заперечує проти вартості майна, разом з тим не згідний, що поділ майна слід здійснити в рівних частках, адже певна частина коштів, що були витрачені на придбання земельної ділянки та будівництво будинку належали ОСОБА_3 особисто. Зокрема у жовтні2016року ОСОБА_3 отримав кошти у сумі149 000,00 гривень 00 копійок від реалізації належної йому на праві приватної власності квартири, що була отримана ним в дар від батьків, в подальшому частина з цих коштів, а саме 79 186,00 гривень була витрачена на придбання вищезгаданої земельної ділянки, а решта на придбання будівельних матеріалів для будівництва будинку. Таким чином, вважає, що виходячи із площі та ринкової вартості спірного житлового будинку та розміру внеску здійсненого ОСОБА_3 за рахунок власних коштів на його будівництво, розмір його частки у житловому будинку має становити: 94,74 % / 2 + 5,26 % = 52,63 % або 53/100. А тому просить суд, визнати особистою приватною власністю ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,1334га кадастровий номер: 0722880700:01:001:4374, що знаходяться в АДРЕСА_1 ; визнати на праві власності в спільному майні подружжя за ОСОБА_2 47/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1 .

Представник позивача ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, первісний позов підтримує, просить задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засідання первісний позов не визнав, просив задовольнити вимоги зустрічного позову з підстав наведених у заяві.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі з 01.06.2012року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.5).

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 09.06.2022року шлюб розірвано (а.с.7-8).

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.12.2016року зареєстрованого в реєстрі під №1855 та посвідченого приватним нотаріусом Луцького районного нотаріально округу Волинської області Максим`як Ж.В. на ім?я ОСОБА_3 було придбано земельну ділянку площею 0,1334га кадастровий номер: 0722880700:01:00 1:4374, що розташована у селі Боратин, Луцького району, вартість якої становить 79 186 грн (а.с.9-11).

Будівельний паспорт розроблений у 2017році сектором містобудування і архітектури Луцької районної державної адміністрації на забудову земельної ділянки та технічний паспортвід 02.12.2020року нажитловий будинокбуло виготовлено на ім?я ОСОБА_3 (а.с.21-24).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №245052976 від 19.02.2021, право власності на житловий будинок зареєстровано 16.02.2021за ОСОБА_3 (а.с.26).

Відповідно до висновку про експертну грошову оцінку земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд , площею 0,1334 га, що знаходиться за адресою: с. Боратин, Луцького району, кадастровий номер: 0722880700:01:001:4374 вартість становить 177 422 грн (а.с.28-35).

Згідно звіту про оцінку житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ринкова вартість будинку становить 1327292 грн (а.с.41-58).

Відповідно до ч. 1ст. 71 СК Українимайно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду (ч.ч. 4, 5ст. 71 СК України).

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 22постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згодивиходячи з його дійсної вартості на час розгляду справи.

Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільного набутого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (п.п.23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року).

За правиламистатті 60 СК Українимайно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (частина першастатті 61 ЦК України).

Тлумаченнястатті 61 СК Українисвідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті.

Згідно зістаттею 63 СК Українидружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до частини першоїстатті 70 СК Україниу разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Конструкція нормистатті 60 СК Українисвідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку.

Згідно ч. 1 п.3ст. 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка, є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Пунктом п.24постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»роз`яснено, що не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто та майно набуте за договором дарування.

Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17-ц,провадження № 14-325цс18.

Отже, на майно, набуте за час шлюбу, діє презумпція виникнення права спільної сумісної власності подружжя, а визнання такого майна особистою приватною власністю дружини чи чоловіка потребує доведення.

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи нормустатті 60 СК Українита визначаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Відповідно до чч. 1,2ст. 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування . Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1ст. 81 ЦПК Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ч. 1ст. 89 ЦПК Українивстановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч. 3ст. 89 ЦПК Українисуд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В ході судового розгляду встановлено, що всі спірні об`єкти нерухомості були придбані сторонами за час перебування їх у шлюбі, при цьому відповідачем за первісним позовом оспорюється презумпція спільності права власності подружжя на земельну ділянку, яка набута ними в період шлюбу, тим, що майно придбавалося за його особисті кошти.

Відповідач за первісним позовом і позивач за зустрічним позовом стверджує, що кошти, що були витрачені на придбання земельної ділянки та частина коштів, що були витрачені на будівництво будинку належали ОСОБА_3 особисто, а саме отримані від реалізації належної йому на праві приватної власності квартири, що була отримана в дар від батьків, а тому вважає, що земельна ділянка належить йому на праві приватної власності, а щодо житлового будинку вважає, що його слід поділити пропорційно вкладених сторонами коштів в його будівництво, а саме: 53/100 частин будинку визнати за ним, а 47/100 - за ОСОБА_2 .

Згідно договору купівлі-продажу квартири від 27.10.2016 р зареєстрованого в реєстрі №3653, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Валянською Т.П., ОСОБА_3 продав квартиру АДРЕСА_2 за ціною 149000 грн (а.с.84-85).

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.12.2016, посвідченого приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Максим`як Ж.В., ОСОБА_3 придбав земельну ділянку площею 0,1334га, що розташована у селі Боратин, Луцького району. Земельну ділянку придбано за 79 186 грн (а.с.86-87).

ОСОБА_3 є інвалідом ІІ групи з дитинства, що підтверджується витягом з акту огляду у МСЕК серія ВЛН №009870 від 21.02.2002 та за період з 01.06.2012 по 31.01.2016 сума пенсії складала 36243 грн, а за період з 01.01.2016 по 31.01.2017 15090 грн.

Однак, продаж ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_2 , згідно до договору від 27.10.2016р, не свідчить про використання частини даних коштів саме на придбання земельної ділянки у селі Боратин Луцького району чи на придбання будівельних матеріалів для будівництва будинку.

Сам факт перерахування коштів на рахунок ОСОБА_3 не є доказом того, що дані кошти були використані на придбання земельної ділянки, а отримання коштів в дар від батьків до придбання земельної ділянки, не свідчить, що дані кошти перерахувались лише з метою придбання земельної ділянки. Доказів на підтвердження використання саме коштів від продажу власної квартири на купівлю земельної ділянки в селі Боратин Луцького району 15.12.2016 ОСОБА_3 суду не надано.

Посилання ОСОБА_3 на те, що ОСОБА_2 ніде не працювала і лише тимчасово виїздила за межі України на сезонний підробіток, не мала доходів в період шлюбу, а також не виділяла кошти на придбання земельної ділянки не має правового значення, згідно положеньст. 60 СК України.

На підставі наведеного, суд прийшов до висновку, що позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_3 не доведено наявність інших обставин, за яких можливе відступлення від засад рівності часток подружжя при поділі житлового будинку та земельної ділянки.

Презумпція спільності права власності подружжя на придбане в період шлюбу майно відповідачем за первісним позовом не спростована. ОСОБА_3 не зазначено доводів, які б спростовували факт того, що земельна ділянка та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 набуті подружжям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під час перебування у шлюбі, а тому вони є об`єктами спільної сумісної власності подружжя і підлягають поділу між сторонами. Отже спільне сумісне майно подружжя підлягає поділу у рівних частках шляхом визнання за кожним з подружжя права власності по 1/2 частки кожним.

Відповідно до ч.1ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас відповідно до пункту 9 частини першої статті 5Закону України«Про судовийзбір» від сплати судового збору звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Керуючись ст.ст.2,5,10,12,258,259,263-265,268ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Первісний позов адвоката Кобилинського Андрія Олексійовича поданого в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення частки в спільному майні подружжя задовольнити повністю.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,1334 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 0722880700:01:001:4374, що знаходиться в АДРЕСА_1 та житловий будинок АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на частку земельної ділянки площею 0,1334 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 0722880700:01:001:4374, що знаходиться в АДРЕСА_1 та житлового будинку АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 право власності на частку земельної ділянки площею 0,1334 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 0722880700:01:001:4374, що знаходиться в АДРЕСА_1 та житлового будинку АДРЕСА_1 .

В задоволенні зустрічного позову адвоката Сохацького Андрія Володимировича поданого в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення частки в спільному майні подружжя відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним

судом.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач (запервісним позовом)та відповідач (за зустрічним позовом): ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач (за первісним позовом) та позивач (за зустрічним позовом): ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 08.09.2023

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк