Ухвала

від 01.12.2023 по справі 161/5506/23

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/5506/23 Головуючий у 1 інстанції: Олексюк А. В. Провадження № 22-ц/802/1157/23 Доповідач: Бовчалюк З. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 грудня 2023 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,

суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К.,

ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник ОСОБА_2 , на додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 вересня 2023 року в справі за заявою представника позивача за первісним позовом адвоката Кобилинського Андрія Олексійовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення частки в спільному майні подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення частки в спільному майні подружжя,

В С Т А Н О В И В:

Додатковим рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 вересня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 гривень.

Не погоджуючись, з додатковим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , через свого представника, 10.11.2023 року подав апеляційну скаргу через систему «Електронний суд».

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 17 листопада 2023 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник ОСОБА_2 , про поновлення строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 вересня 2023 року відмовлено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник ОСОБА_2 , на додаткового рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 вересня 2023 року залишено без руху. Запропоновано протягом 10 днів з дня вручення копії даної ухвали подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, з обґрунтуванням поважних причин його пропуску та долучити відповідні докази.

На виконання вимог ухвали суду від представника скаржника було подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. В якій останні посилається, як на підставу поновлення строку на апеляційне оскарження, неможливість представника ознайомитись з матеріалами цивільної справи, оскільки підготувати якісну апеляційну скаргу він міг лише тільки після ознайомлення з матеріалами справи.

Таке клопотання не може бути задоволено.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Право на звернення до суду (право на захист у процесуальному розумінні) гарантується Конституцією України та законами України, і може бути реалізоване, зокрема, коли особа вважає, що її право не визнається. У разі доведення в установленому законодавством порядку обставин, якими обґрунтовувалися вимоги, у тому числі й про усунення перешкод у здійсненні невизнаного права шляхом зобов`язання вчинити певні дії, особа має суб`єктивне матеріальне право на їх задоволення.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано в главах 1, 2 розділу V ЦПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

За змістом статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин третьої та четвертої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

У статтях 127, 357, 358 ЦПК України не визначено конкретного переліку підстав, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Однак, суд апеляційної інстанції, керуючись верховенством права та основними засадами судочинства, повинен надати оцінку наведеним особою, яка подає апеляційну скаргу, обставинам на предмет поважності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним, та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з урахуванням балансу суспільного та приватного інтересу (див.: постанову Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справі № 442/37/14, провадження № 61-1683 св 19).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду, і у кожній конкретній справі суд має ґрунтовно перевіряти, чи є обставини, на які посилається заявник, такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою («Volovik v. Ukraine», № 15123/03, § 53, 55, рішення ЄСПЛ від 06 грудня 2007 року).

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані («Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine», № 17160/06 та № 35548/06, § 34, рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2010 року).

Отже, з вищевикладеного вбачається, що судові процедури повинні бути справедливими, а тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Тобто поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження є правом суду, яке останній реалізує лише встановивши об`єктивну неможливість дотримання особою, яка подає апеляційну скаргу, відповідних вимог процесуального закону щодо строків оскарження судового рішення.

Норми, які регулюють строки подання скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності.

Відповідно до частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 127 ЦПК України).

Як на підставу поновлення строку, скаржник посилається на неможливість ознайомлення з матеріалами цивільної справи. Вказаній обставині судом апеляційної інстанції надано оцінку в ухвалі суду від 17 листопада 2023 року та зазначено, що така обставина не може вважатись поважною для поновлення процесуального строку. ЦПК України не пов`язує початок перебігу строку на апеляційне оскарження з моментом ознайомлення з матеріалами справи. Скаржником не наведено жодних поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження додаткового рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 358 цього Кодексу суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин, з врахуванням викладеного, у відкритті апеляційного провадження у даній справі необхідно відмовити.

Керуючись п.4 ч.1 ст. 358 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник ОСОБА_2 , про поновлення строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 вересня 2023 року відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник ОСОБА_2 , на додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 вересня 2023 року в справі за заявою представника позивача за первісним позовом адвоката Кобилинського Андрія Олексійовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення частки в спільному майні подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення частки в спільному майні подружжя-відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку упродовж тридцяти днів з дня набрання, законної сили.

Головуючий-суддя:

Судді: