Рішення

від 22.08.2023 по справі 522/1390/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/1390/23

н/п 2/522/992/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2023 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючої судді Шестакової Я.В.

за участю секретаря Багнюк А.Ю.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Бойко А.В.

розглянувши в залі суду в м. Одеса у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Гарська Вікторія Валеріївна про визнання частково недійсним іпотечного договору, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача в січні 2023 року звернулася до ТОВ «Кей-Колект», АТ «УкрСиббанк» в якій просить суд визнати недійсними пункти 4.1 та 5.3 іпотечного договору від 31.08.2007 року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гарською В.В.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір від 31.08.2007 року який був нотаріально посвідченим за яким предметом іпотеки була двокімнатна квартира, загальною площею 54,8 кв.м., житловою площею 31,1 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена квартира зареєстрована за позивачем на підставі договору дарування нерухомого майна. Іпотечним договором забезпечується виконання зобов`язань за договорами про надання споживчого кредиту, що укладені між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 15.08.2017 року державним реєстратором звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом державної реєстрації права власності за іпотекодержателем ТОВ «Кей-Колект», що є правонаступником АТ «УкрСиббанк». Представником позивача зазначено, що положення п. 4.1, 5.3 іпотечного договору, суперечать положенням чинного законодавства, оскільки без дотримання спливу 30 денного строку з моменту отримання повідомлення про усунення порушення за іпотечним договором надають право іпотекодержателю звернути стягнення на предмет іпотеки, відразу без необхідності перевірки державним реєстратором (нотаріусом) фактичного виконання зобов`язання, що забезпечується іпотекою. В зв`язку з викладеним позивачвважає, що її права було порушено, тому змушена звернутися з даним позовом до суду.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23.01.2023 року відкрито провадження у справі за вищезазначеним позовом та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

28.02.2023 року на підсистему Електронний суд від представника відповідача АТ «УкрСиббанк» надійшов відзив в якому зазначено, що відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними, такими, що не підлягають задоволенню, оскільки АТ «УкрСиббанк» не є зацікавленою стороною у зобов`язанні та не має жодних прав чи інтересів. 12.12.2011 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» був укладений договір факторингу №1, відповідно до якого право вимоги заборгованості за кредитними договорами ОСОБА_3 перейшло до ТОВ «Кей-Колект». До того ж, 12.12.2011 року АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» був укладений нотаріально посвідчений договір відступлення права вимоги за договорами іпотек. Під час укладання іпотечного договору ОСОБА_1 та АТ «УкрСиббанк» дійшли згоди щодо умови договору, викладеної в п. 4.1 та в п. 5.3 на підставі вільного волевиявлення. Порядок переходу права власності зазначений у п. 5.3 не суперечив закону. На ім`я боржника та іпотекодержателя, кредитором ТОВ «Кей Колект» були направлені відповідні вимоги про усунення порушень основного зобов`язання. Також, представник відповідача просить застосувати строк позовної давності.

09.03.2023 року на підсистему Електронний суд надійшла відповідь на відзив в якій представник позивача зазначила, що доводи відповідача є безпідставними, так як правова позиція останнього заснована на помилковому тлумаченні норм чинного законодавства.

Ухвалою суду від 20.07.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд установив наступні обставини.

Судом встановлено, 31.08.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11207692000, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 40 000 доларів США строком до 31.08.2017 року.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним кредитним договором 31.08.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір № 4199, предметом якого виступила квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 6.1. договору іпотеки, він діє з моменту його нотаріального посвідчення до повного виконання зобов`язань по забезпеченні іпотекою за цим договором.

Відповідно до п. 6.12. договору іпотеки, порядок державної реєстрації іпотеки та порядок задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки, нотаріусом роз`яснено.

Відповідно до п. 4.3 договору іпотеки, у випадках, зазначених в п.п.2.1.11-2.1.2. цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю повідомлення, оформлене згідно до ст. 35 ЗУ «Про Іпотеку».

12.12.2011року міжПАТ «УкрСиббанк»та ТОВ«Кей-Колект»було укладенодоговір факторингу№1,відповідно доякого ТОВ«Кей-Колект»набуло всіхправ іобов`язківкредитора закредитним договоромукладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3

12.12.2011року міжПАТ «УкрСиббанк»та ТОВ«Кей-Колект»було укладенодоговір відступленняправа вимогиза договорамиіпотеки,відповідно доякого ТОВ«Кей-Колект»набуло прававимоги заіпотечним договоромукладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 .

Відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 06.12.2017 року, номер інформаційної довідки 106410132, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1328164551101, право власності на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «Кей-Колект» на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) реєстратор Єреміївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області Демченко С.О.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом частин першої, третьої статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи; правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Відповідно до частини другої статті 583 ЦК України заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

Частиною 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Позивач у позовній заяві просить визнати недійсними пункти 4.1 та 5.3 іпотечного договору від 31.08.2007 року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гарською В.В.

Відповідно до п. 5.3 вищезазначеного іпотечного договору у разі законодавчої можливості застосування передачі Предмету іпотеки у власність іпотекодержателя, як способу задоволення вимог іпотекодержателя (абз. 2 ч.3 ст.36 Закону України «Про іпотеку») право власності переходить до Іпотекодержателя з моменту отримання повідомлення, про яке йдеться в п.5.1. цього іпотечного договору.

Відповідно до п. 5.1 іпотечного договору У разі настання обставин, зазначених в п. 4.1 цього іпотечного договору, Іпотекодержатель надсилає рекомендованим листом Іпотекодавцю повідомлення про застосування застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Відповідно до п. 4.1 іпотечного договору звернення стягнення здійснюється Іпотекодержателем у: - випадках, зазначених в п.п.2.1.1., 2.1.2. цього іпотечного договору; - у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом Іпотекодавця; - у разі порушення Іпотекодавцем будь-якого зобов`язання за цим Договором або порушення Іпотекодавцем будь-якого зобов`язання, що забезпечено іпотекою за цим Договором.

Відповідно до п. 4.3 договору іпотеки, у випадках, зазначених в п.п.2.1.11-2.1.2. цього договору іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю повідомлення, оформлене згідно до ст. 35 ЗУ «Про Іпотеку».

Отже, як вбачається з матеріалів справи, іпотечний договір містить посилання на норму закону, а саме ст. 35 ЗУ «Про іпотеку», яка врегульовує правила надсилання повідомлення про порушення основного зобов`язання та/або іпотечного договору, тому на посилання позивача про те, що положення пунктів 4.1., 5.3., які позивач просить визнати недійсними, надають право іпотекодержателю на підставі чинних положень іпотечного договору без дотримання 30 денного строку та незаконно звернути стягнення на предмет іпотеки, суд ставиться критично.

До того ж, позивачем до матеріалів справи долучено поштові повідомлення, які були направлені ТОВ «Кей-Колект» ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , де останні особисто розписались та були повідомлені про порушення основного зобов`язання та намір звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку передбаченому діючим законодавством.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Судом встановлено, що іпотечний договір від 31.08.2007 року, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гарською В.В., під час укладання іпотечного договору ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» дійшли згоди щодо умов договору, викладених в п. 4.1 та в п. 5.3 на підставі вільного волевиявлення та відповідно до п. 6.12 іпотечного договору, порядок державної реєстрації іпотеки та порядок задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки, нотаріусом роз`яснено.

Згідно ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Відповідно дост.76ЦПК Українидоказами єбудь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи. Цідані встановлюютьсятакими засобами: 1)письмовими,речовими іелектронними доказами; 2)висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно достатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності достатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що позивач укладаючи іпотечний договір, надала нотаріусу усі необхідні документи, у тому числі, що підтверджують її право власності на квартиру, мала при цьому повний обсяг цивільної дієздатності, вільне волевиявлення, ознайомилася зі змістом правочину, власноручно підписала іпотечний договір, засвідчивши цим також те, що порядок задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки, нотаріусом роз`яснено. При цьому, посилання позивача на те, що відповідачем звернуто стягнення на предмет іпотеки моментально, без попередження та дотримання 30 денного строку, а також те що поштові повідомлення, долучені позивачем до матеріалів справи є подробленими не підтвердженні належними та допустимими доказами, також, твердження позивача про те, що підписуючи іпотечний договір остання не розуміла його умов та довірилась працівнику банку не є доказом обставин викладених у позовній заяві, у розумінні ст. 76 ЦПК України, а саме того, що положення пунктів 4.1, 5.3 іпотечного договору від 31.08.2007 року є несправедливими, незаконними.

Також, варто зазначити, що вказівка у іпотечному договорі на тридцятиденний строк для направлення вимоги про виконання порушеного зобов`язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги, передбачений ст. 35 ЗУ «Про іпотеку», жодним чином не призведе до відновлення прав, які позивач вважає порушеними, таким чином, обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним, доводи позовної заяви не мають правового значення для правильного вирішення спору, оскільки такі аргументи втрачають правовий сенс за встановлених судом обставин, таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог,

Відтак, поведінка позивача щодо оспорення договору іпотеки через п`ятнадцять років після його укладення не відповідаєзагальним засадам цивільного законодавства, таким, як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першоїстатті 3 ЦК України).

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові № 639/7714/19 від 22.06.2023 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 76,81-82,89, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 3,15,16,203,215,575,576,583 ЦК України, ЗУ «Про іпотеку», суд ,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Гарська Вікторія Валеріївна про визнання частково недійсним іпотечного договору відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному повний текст рішення складено 12.09.2023 року.

Суддя Я.В. Шестакова