Ухвала

від 11.09.2023 по справі 910/19552/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

11.09.2023Справа № 910/19552/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Ярошевської І.О., розглянувши

заяву Державного підприємства «Антонов» про поворот виконання рішення суду шляхом повернення стягнутих грошових коштів у справі

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеравто»

до Державного підприємства «Антонов»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна інноваційна фінансово-кредитна установа

про стягнення 16 165 094,00 грн,

та за зустрічним позовом Державного підприємства «Антонов»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеравто»

2. Державної інноваційної фінансово-кредитної установи

3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Фактор Плюс"»

про визнання договорів недійсними,

Представники сторін:

від ТзОВ «Антонов» (заявника): Слісаренко В.В.;

від ТзОВ «Інтеравто»: не з`явилися;

від ДІФКУ: не з`явилися;

від ТзОВ «ФК "Фактор Плюс"»: не з`явилися;

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтеравто» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства «Антонов» заборгованості у розмірі 16 165 094,00 грн.

Державним підприємством «Антонов» подано до суду зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеравто», Державної інноваційної фінансово-кредитної установи та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Фактор Плюс"» про визнання недійсними договорів:

- №18/05-15/3 від 18.05.2015 про відступлення права вимоги, укладеного між ТзОВ «Інтеравто» та ТзОВ «Фінансова компанія "Фактор плюс"»;

- №15/05/15 від 15.05.2015 про відступлення права вимоги, укладеного між Державною інноваційною фінансово-кредитною установою та ТзОВ «Фінансова компанія "Фактор плюс"».

Господарський суд міста Києва (суддя Грєхова О.А.) рішенням від 26.10.2015 у справі №910/19552/15 первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеравто» задовольнив, зокрема, присудив до стягнення з Державного підприємства «Антонов» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеравто» 16 165 094,00 грн - основного боргу та 73 080,00 грн - витрат по сплаті судового збору; у задоволенні зустрічного позову Державного підприємства «Антонов» відмовив.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 25.06.2019 апеляційну скаргу Державного підприємства «Антонов» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2015 у справі №910/19552/15 залишив без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2015 у справі №910/19552/15 залишив без змін.

08.08.2019 на виконання рішення суду від 26.10.2015 видано наказ.

Верховний Суд постановою від 05.11.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2015 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 у справі №910/19552/15 скасував, а справу передав на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

19.11.2019 матеріали справи №910/19552/15 надійшли до Господарського суду міста Києва та за результатом автоматизованого розподілу передані судді Турчину С.О.

Господарський суд міста Києва (суддя Турчин С.О.) рішенням від 15.06.2023 у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеравто» до Державного підприємства «Антонов» про стягнення 16 165 094,00 грн відмовив повністю, закрив провадження у справі №910/19552/15 за зустрічним позовом Державного підприємства «Антонов» в частині позовної вимоги про визнання недійсним договору №15/05/15 від 15.05.2015 про відступлення права вимоги, укладеного між Державною інноваційною фінансово-кредитною установою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Фактор Плюс"», в іншій частині зустрічний позов Державного підприємства «Антонов» задовольнив, зокрема, визнав недійсним договір №18/05-15/3 від 18.05.2015 про відступлення права вимоги, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтеравто» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Фактор плюс"».

25.07.2023 на виконання рішення суду від 15.06.2023 видано відповідні накази.

08.08.2023 через відділ діловодства суду від ДП «Антонов» надійшла заява про поворот виконання рішення суду шляхом повернення стягнутих грошових коштів.

Господарський суд міста Києва ухвалою (суддя Турчин С.О.) від 11.08.2023 заяву Державного підприємства «Антонов» про поворот виконання рішення суду шляхом повернення стягнутих грошових коштів повернув заявнику без розгляду.

24.08.2023 через відділ діловодства суду від ДП «Антонов» повторно надійшла заява про поворот виконання рішення суду шляхом повернення стягнутих грошових коштів.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Господарського суду міста Києва від 24.08.2023 у зв`язку із відпусткою судді Турчина С.О., призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи №910/19552/15, за результатом якого зазначену вище заяву передано на розгляд судді Бондарчук В.В.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 29.08.2023 розгляд заяви Державного підприємства «Антонов» про поворот виконання рішення суду шляхом повернення стягнутих грошових коштів у справі №910/19552/15 призначив на 11.09.2023.

У судове засідання 11.09.2023 з`явився представник заявника та підтримав подану заяву про поворот виконання рішення суду.

Отже, розглянувши заяву Державного підприємства «Антонов» про поворот виконання рішення суду шляхом повернення стягнутих грошових коштів у справі №910/19552/15, суд встановив таке.

Відповідно до ст. 338 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Згідно приписів ч.ч. 2, 5, 9 ст. 333 ГПК України якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду (ч.10 ст. 333 ГПК України).

Як встановлено судом, 08.08.2019 Господарським судом міста Києва на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2015, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 у справі №910/19552/15 видано наказ про стягнення з Державного підприємства «Антонов» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеравто» 16 165 094,00 грн - основного боргу та 73 080,00 грн - витрат по сплаті судового збору.

19.08.2019 державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Панасюком І.Л. відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання наказу від 08.08.2019 у справі №910/19552/15, а також постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 1 623 817,40 грн.

Крім того, 19.08.2019 державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника 500,00 грн - витрат на проведення виконавчих дій та 28.08.2019 винесено постанову про стягнення з боржника 69,00 грн - витрат на проведення виконавчих дій в межах виконавчого провадження НОМЕР_1.

З матеріалів справи вбачається, що за платіжною вимогою НОМЕР_1 від 19.08.2019 з рахунку Державного підприємства «Антонов» на рахунок Святошинського РВДВС у м. Київ в примусовому порядку стягнуто грошові кошти 17 862 560,40 грн, які в подальшому були перераховані відповідно до платіжного доручення №23444 від 22.08.2019 на рахунок ТзОВ «Інтеравто» в частині 16 238 174,00 грн, та в частині 1 623 817,40 грн за платіжним дорученням №23445 від 22.08.2019 - на рахунок УК у Святошинському районі.

Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть зводиться до повернення стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.

Отже, враховуючи, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт примусового виконання боржником рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2015, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 у справі №910/19552/15, проте, у подальшому було скасоване Верховним Судом згідно постанови від 05.11.2019, а також приймаючи до уваги, що за наслідками нового розгляду справи №910/19552/15 Господарський суд міста Києва рішенням від 15.06.2023 у задоволенні первісного позову ТзОВ «Інтеравто» відмовив повністю, суд дійшов висновку про задоволення заяви ДП «Антонов» про поворот виконання рішення в частині стягнення з ТзОВ «Інтеравто» на користь ДП «Антонов» 16 165 094,00 грн - основного боргу та 73 080,00 грн - витрат по сплаті судового збору.

Разом із тим, відповідно до ч. 1 ст 42 Закону України «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з: виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону; стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України (ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення (частина 4 статті 42 Закону України «Про виконавче провадження»).

За змістом ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, імперативною нормою Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Наведене, у свою чергу, свідчить про те, що питання про повернення боржнику стягнутих Святошинським районним відділом державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві 1 623 817,40 грн - виконавчого збору, 500,00 грн та 69,00 грн - витрат на проведення виконавчих дій має вирішуватися не в порядку повороту виконання рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 296/7644/17, а також у постанові Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 у справі №910/16067/19.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява ДП «Антонов» про поворот виконання рішення порядку статті 333 ГПК України в частині стягнення з ТзОВ «Інтеравто» на користь ДП «Антонов» 1 623 817,40 грн - виконавчого збору, 500,00 грн та 69,00 грн - витрат на проведення виконавчих дій задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 234, 333 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Державного підприємства «Антонов» про поворот виконання рішення суду шляхом повернення стягнутих грошових коштів у справі №910/19552/15 - задовольнити частково.

2. У поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2015 у справі №910/19552/15 стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеравто» (01014, місто Київ, вулиця Бастіонна, будинок 15; ідентифікаційний код 30518435) на користь Державного підприємства «Антонов» (03062, вулиця Академіка Туполєва, будинок 1; ідентифікаційний код 14307529) 16 165 094 (шістнадцять мільйонів сто шістдесят п`ять тисяч дев`яносто чотири) грн 00 коп. - основного боргу та 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів за правилами, передбаченими ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено: 12.09.2023.

Суддя В. В. Бондарчук