Ухвала

від 12.09.2023 по справі 914/2813/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.09.2023 р. справа № 914/2813/21

За позовом: Заступника керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, м.Івано-Франківськ

в інтересах держави в особі позивача-1: Міністерства оборони України, м.Київ

позивача-2: Самбірської квартирно-експлуатаційної частини району, м.Самбір, Львівська область

до відповідача: Стрийської міської ради Львівської області, м.Стрий, Львівська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача-1: Державне підприємство Міністерства оборони України Аеропорт Львів-2, с.Грабовець, Львівська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Інвестиційна група Глобус, м.Луцьк

про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування

Суддя Мороз Н. В.

при секретарі Дицькій С. З.

Представники:

Від прокуратури: Негрич Н.М.

Від позивача-1: Гудима В.О.

Від позивача-2: Бринько М.Р.

Від відповідача: не з`явився

Від третьої особи на стороні позивача-1: не з`явився

Від третьої особи на стороні відповідача: не з`явився

Суть спору:

На розгляді Господарського суду Львівської області (суддя Тарас Фартушок) перебувала справа за позовом Заступника керівника Івано-Франківської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі позивача-1 Міністерства оборони України, позивача-2: Самбірської квартирно-експлуатаційної частини району до відповідача Стрийської міської ради Львівської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача-1 Державного підприємства Міністерства оборони України Аеропорт Львів-2, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Інвестиційна група Глобус про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування.

Ухвалою від 13.04.2023 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 16.05.2023.

Розпорядженням керівника апарату від 04.05.2023, у зв`язку з відрахуванням зі штату суду судді Тараса Фартушка (подання заяви про відставку), призначено повторний автоматизований розподіл справи № 914/2813/21.

Ухвалою від 09.05.2023 прийнято матеріали справи до розгляду та повторно розпочато розгляд справи спочатку. Підготовче засідання призначено на 30.05.2023.

Хід та порядок розгляд справи відображено у відповідних ухвалах суду у цій справі.

22.08.2023 через службу діловодства господарського суду прокурором подано заяву про зміну предмету позову шляхом доповнення позовних вимог.

01.09.2023 через службу діловодства господарського суду прокурором подано клопотання від 28.08.2023 вих. № 30.53/02-1374ВИХ-23 про долучення до матеріалів справи доказів.

В судове засідання 12.09.2023 прокурор з`явився, заяву про зміну предмета позову підтримав а також надав пояснення щодо поданого клопотання про долучення доказів.

Представники позивачів в судове засідання з`явились.

Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання не з`явились, причин неявки суду не повідомили.

Розглянувши заяву прокурора від 17.08.2023 вих. №30.53/02-1332ВИХ-23 про зміну предмета позову суд зазначає наступне.

Згідно з ст.46 ГПК України, позивач, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підставу позову. Визначені наведеними нормами ГПК України права, що належать тільки позивачеві, певним чином визначають диспозитивність господарського процесу. Принцип диспозитивності у господарському процесі означає, що процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, які мають можливість за допомогою господарського суду розпоряджатися процесуальними правами і спірним матеріальним правом.

Суд зазначає, і аналогічну правову позицію викладено, зокрема, в п.3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, що ГПК України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності Як предмет позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Таким чином, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Отже, попри обов`язок суду вирішити наявний між сторонами спір з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів відповідних осіб, предмет і підстави позову визначає тільки позивач, який може в установленому порядку змінювати їх тоді як суд позбавлений права на відповідну процесуальну ініціативу. Ефективність національного засобу правового захисту за змістом статті 13 Конвенції не залежить від упевненості в сприятливому результаті провадження. Ефективність має оцінюватися за можливістю виправлення порушення права, гарантованого Конвенцією, через поєднання наявних засобів правового захисту.

У статті 46 ГПК України унормовані процесуальні права та обов`язки сторін.

Так, відповідно до частин 2, 3 статті 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Оскільки предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені ст. 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Щоб вважатися ефективним і в такий спосіб відповідати ст. 13 Конвенції, внутрішній засіб правового захисту повинен надати змогу компетентному національному органу як розглянути суть відповідної скарги за Конвенцією, так і забезпечити «належний захист».

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є інші юридичні факти.

Як вбачається із поданої позовної заяви, прокурор в обґрунтування заявленого позову зазначив, що земельна ділянка військового містечка № НОМЕР_1 по вул. С. Бандери та пр. І. Сірка у м. Стрий Львівської області площею 3,8171 га, перебуває у державній власності і згідно Державного акту на право користування землею від 10.02.1978 б/н, передана у постійне користування Стрийській квартирно-експлуатаційній частині району, правонаступником якої є Самбірська квартирно-експлуатаційна частина району

Разом з тим, пунктами 1 та 5 рішення ХІІІ сесії V демократичного скликання Стрийської міської ради від 27.11.2007 № 196 «Про вилучення і надання земельних ділянок суб`єктам підприємницької діяльності» вилучено з землекористування ДП МОУ «Аеропорт «Львів-2» частину земельної ділянки площею 2, 02 га по вул. І. Сірка, 6 у м. Стрий без згоди або відмови власника від земельної ділянки.

З підстав наведеного прокурор у поданій до господарського суду позовній заяві заявив одну позовну вимогу немайнового характеру про визнання недійсним п. 1,5 рішення ХІІІ сесії V демократичного скликання Стрийської міської ради від 27.11.2007 № 196 «Про вилучення і надання земельних ділянок суб`єктам підприємницької діяльності» щодо вилучення із землекористування ДП МОУ «Аеропорт «Львів-2» земельної ділянки площею 2, 02 га по вул. І. Сірка, 6 у м. Стрий Львівської області.

За подання позовної заяви до господарського суду прокурором згідно платіжного доручення від 08.06.2021 № 463 сплачено 2 270 грн судового збору.

У поданій заяві від 17.08.2023 вих. № 30.53/02-1332ВИХ-23 прокурор зазначив, що на земельній ділянці площею 2,02 га по вул. Івана Сірка, 6 у м. Стрий Львівської області, яку оскаржуваним рішенням Стрийська міська рада Львівської області зареєструвала право власності за собою, знаходяться об`єкти нерухомості, а саме багатоквартирні житлові будинки, які не належать позивачу. Так, Івано-Франківською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони у ході моніторингу Публічної кадастрової карти виявлено, що земельна ділянка площею 2,02 га по вул. І. Сірка у м. Стрий Львівської області роздроблена на окремі земельні ділянки з присвоєнням кадастрових номерів.

Спеціалізованою прокуратурою, 26.06.2023 на адресу ГУ Держгеокадастру у Львівській області скеровано лист про надання інформації по вищевказаній земельній ділянці. Згідно отриманої інформації із ГУ Держгеокадастру у Львівській області, відповідно до даних Державного земельного кадастру, Стрийська міська рада Львівської області являється власником земельних ділянок з наступними кадастровими номерами: 4611200000:06:002:0055, 4611200000:06:002:0048, 4611200000:06:002:0049, 4611200000:06:002:0088, 4611200000:06:002:0089, 4611200000:06:002:0090.

Таким чином, на думку прокурора, поновлення порушеного права власності Міністерства оборони України можливо за умови витребування незаконно відчужених Стрийською міською радою Львівської області земельних ділянок на користь Міністерства оборони України.

З наведеного прокурор змінює предмет позову і просить суд:

-визнати недійсним п. 1,5 рішення ХІІІ сесії V демократичного скликання Стрийської міської ради від 27.11.2007 № 196 «Про вилучення і надання земельних ділянок суб`єктам підприємницької діяльності» щодо вилучення із землекористування ДП МОУ «Аеропорт «Львів-2» земельної ділянки площею 2, 02 га по вул. І. Сірка, 6 у м. Стрий Львівської області;

-витребувати з чужого незаконного володіння Стрийської міської ради Львівської області (код ЄДРПОУ 26256903) на користь Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) нерухоме майно земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 4611200000:06:002:0055 площею 0,1259 га, 4611200000:06:002:0048 площею 0,0665 га, 4611200000:06:002:0049 площею 0,2365 га, 4611200000:06:002:0088 площею 1,1852 га, 4611200000:06:002:0089 площею 0,0389 га та 4611200000:06:002:0090 площею 0,0178 га.

В обґрунтування розміру судового збору, який прокурору слід доплатити за подання до господарського суду заяви про зміну предмета позову прокурор зазначив, що відповідно до довідки Самбірської КЕЧ району від 17.08.2023 № 1685 балансова вартість за 1 кв. м. земельної ділянки військового містечка №41 по вул. Сірка у м. Стрий Львівської області становить 16,64 грн, а отже, з врахуванням того, що 1,6708 га являється 16708 кв. м., загальна вартість земельних ділянок становить 278 021,12 грн. (16708 * на 16,64). Відтак, сума судового збору, належного до сплати складає 4 170, 33 грн.

В обґрунтування обставини сплати судового збору за подання до господарського суду заяви про зміну предмета позову прокурором подано платіжну інструкцію від 18.08.2023 № 933 про сплату 4 170, 33 грн судового збору.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що прокурором у поданій до господарського суду заяві про зміну предмета позову визначено одну позовну вимогу немайнового характеру про визнання недійсним п. 1,5 рішення ХІІІ сесії V демократичного скликання Стрийської міської ради від 27.11.2007 № 196 «Про вилучення і надання земельних ділянок суб`єктам підприємницької діяльності» щодо вилучення із землекористування ДП МОУ «Аеропорт «Львів-2» земельної ділянки площею 2, 02 га по вул. І. Сірка, 6 у м. Стрий Львівської області, а також шість позовних вимог майнового характеру про витребування з чужого незаконного володіння відповідача на користь позивача-1 шести окремих земельних ділянок:

-витребувати з чужого незаконного володіння Стрийської міської ради Львівської області (код ЄДРПОУ 26256903) на користь Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) нерухоме майно земельну ділянку кадастровий номер: 4611200000:06:002:0055 площею 0,1259 га;

-витребувати з чужого незаконного володіння Стрийської міської ради Львівської області (код ЄДРПОУ 26256903) на користь Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) нерухоме майно земельну ділянку кадастровий номер: 4611200000:06:002:0048 площею 0,0665 га;

-витребувати з чужого незаконного володіння Стрийської міської ради Львівської області (код ЄДРПОУ 26256903) на користь Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) нерухоме майно земельну ділянку кадастровий номер: 4611200000:06:002:0049 площею 0,2365 га;

-витребувати з чужого незаконного володіння Стрийської міської ради Львівської області (код ЄДРПОУ 26256903) на користь Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) нерухоме майно земельну ділянку кадастровий номер: 4611200000:06:002:0088 площею 1,1852 га;

-витребувати з чужого незаконного володіння Стрийської міської ради Львівської області (код ЄДРПОУ 26256903) на користь Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) нерухоме майно земельну ділянку кадастровий номер: 4611200000:06:002:0089 площею 0,0389 га;

-витребувати з чужого незаконного володіння Стрийської міської ради Львівської області (код ЄДРПОУ 26256903) на користь Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) нерухоме майно земельну ділянку кадастровий номер: 4611200000:06:002:0090 площею 0,0178 га.

Приписами п. 2 ч.1 ст. 163 ГПК України встановлено, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

У разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд із відповідною заявою (ч. 3 ст. 163 ГПК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред`явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до статті 7 цього Закону.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюються у розмірі у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2023 року для працездатних осіб в розмірі 2684 гривні.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно з ч. 10 ст. 174 ГПК України, заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

З врахуванням встановлених судом обставин, беручи до уваги заявлені прокурором в заяві про зміну предмета позову позовні вимоги, а також сплату прокурором за подання заяви до суду 4 170, 33 грн судового збору, суд зазначає, що сума судового збору, яку прокурору слід доплатити за подання до господарського суду заяви від 17.08.2023 вих. № 30.53/02-1332-ВИХ-23 про зміну предмета позову складається із різниці шести ставок за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру із врахуванням ціни кожної окремої земельної ділянки та суми сплаченого прокурором судового збору і становить 11 933, 67 грн ((1259х16,64х1,5%, але не менше 2684) + (665х16,641,5%, але не менше 2684) + (2365х16,64х1,5%, але не менше 2684) + (11852х16,64х1,5%, але не менше 2684) + (389х16,64х1,5%, але не менше 2684) + (178х16,64х1,5%, але не менше 2684) - 4 170,33); (2 684 + 2 684 + 2 684 + 2 684 + 2 684 + 2 684 4 170, 33).

З підстав наведеного суд дійшов висновків подану прокурором заяву від 17.08.2023 вих. № 30.53/02-1332-ВИХ-23 про зміну предмета позову - залишити без руху, надавши прокурору строк 5 днів з дня вручення ухвали для усунення вищевказаних недоліків.

Щодо поданого прокурором клопотання про долучення до матеріалів справи доказів суд зазначає, що прокурор у поданому клопотанні зазначив, що 29.06.2023 прокурором на адресу Галузевого архіву Міністерства оборони України скеровано лист про надання інформації.

23.08.2023 прокурором отримано відповідь із зазначеного архіву, - фотокопію листа Міністерства оборони України від 05.01.2007 вих. № 220/36 з додатком.

З врахуванням того, що в розпорядженні прокурора станом на час подання позовної заяви до господарського суду були відсутні вказані документи, оскільки прокурор отримав такі лише після надання відповіді Галузевим архівом Міністерства оборони України, прокурор просить суд визнати поважними причини неподання прокурором доказів листа Галузевого архіву Міністерства оборони України від 11.08.2023 вих. № 179/1/6289 з додатком і долучити до матеріалів справи копію листа Галузевого архіву Міністерства оборони України від 11.08.2023 вих. № 179/1/6289 з додатком.

Як вбачається із дати формування поштової накладної від 29.08.2023 № 7601503728310, прокурором клопотання передано відділенню поштового зв`язку до пересилки 29.08.2023.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 80 ГПК України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно з ч. 5 ст. 80 ГПК України, у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Заслухавши пояснення прокурора та представників учасників справи, беручи до уваги встановлені в мотивувальній частині цієї ухвали обставини справи, суд дійшов висновків задоволити клопотання Заступника керівника Івано-Франківської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону від 28.08.2023 вих. № 30.53/02-1374ВИХ-23 про долучення до матеріалів справи доказів, визнати поважними причини пропуску прокурором строку для подання доказів листа Галузевого архіву Міністерства оборони України від 11.08.2023 вих. № 179/1/6289 з додатком, встановити прокурору додатковий строк для подання доказів листа Галузевого архіву Міністерства оборони України від 11.08.2023 вих. № 179/1/6289 з додатком по 29.08.2023 і долучити до матеріалів справи копію листа Галузевого архіву Міністерства оборони України від 11.08.2023 вих. № 179/1/6289 з додатком.

При цьому також суд зазначає, що за змістом ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема розумні строки розгляду справи судом.

Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування.

Згідно з ст. 112 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі; розумність строків розгляду справи судом є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до ст. 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій; строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів. При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, від 02.05.2013№ 4469/07, Папазова та інші проти України від 15.03.2012 № 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07).

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).

Так, у процесуальному законодавстві поняття «розумний строк» та «своєчасний розгляд» застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття «розумний строк» вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи (судові дебати, виконання рішення суб`єктом владних повноважень).

Відтак, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк». Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.02.2022 у справі № 160/12705/19.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 2, 15, 43, 80, 163, 174, 177, 182, 183, 234, 235 ГПК України, суд,

У Х В А Л И В:

1.Заяву Заступника керівника Івано-Франківської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону від 17.08.2023 вих. № 30.53/02-1332-ВИХ-23 про зміну предмета позову - залишити без руху, надавши прокурору строк 5 днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків.

2.У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, заява від 17.08.2023 вих. № 30.53/02-1332-ВИХ-23 про зміну предмета позову вважається неподаною і підлягає поверненню прокурору зі всіма доданими до неї документами.

3.Клопотання Заступника керівника Івано-Франківської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону від 28.08.2023 вих. № 30.53/02-1374ВИХ-23 про долучення до матеріалів справи доказів задоволити.

4.Визнати поважними причини пропуску прокурором строку для подання доказів листа Галузевого архіву Міністерства оборони України від 11.08.2023 вих. № 179/1/6289 з додатком.

5.Встановити Заступнику керівника Івано-Франківської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону додатковий строк для подання доказів листа Галузевого архіву Міністерства оборони України від 11.08.2023 вих. № 179/1/6289 з додатком по 29.08.2023.

6.Долучити до матеріалів справи копію листа Галузевого архіву Міністерства оборони України від 11.08.2023 вих. № 179/1/6289 з додатком.

7.Підготовче засідання відкласти на на 26.09.23 о 14:00 год. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Львівської області за адресою: м. Львів, вул. Личаківська,128 зал судових засідань № 6.

8.Прокурору, сторонам та третім особам за наявності заяв та клопотань, надати такі заяви чи клопотання до суду за 3 дні до початку судового засідання, забезпечити явку повноважних представників в судове засідання.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.