ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" жовтня 2024 р. м. Львів Справа №914/2813/21
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіІ.Б. Малех
суддівВ.М. Гриців
І.Ю. Панова
секретар судового засіданняЗалуцький Д.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону №30.53/02-758вих-24 від 04.04.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/994/24, 01-05/996/24 від 04.04.2024)
на рішення Господарського суду Львівської області від 07 березня 2024 року (суддя Мороз Н., повний текст рішення складено 18.03.2024, м. Львів)
у справі №914/2813/21
за позовом заступника керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону, м. Івано-Франківськ, в інтересах держави, уповноваженим органом здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є:
позивач-1 Міністерство оборони України, м. Київ
позивач-2 Самбірська квартирно-експлуатаційна частина району, м. Самбір Львівської області
до відповідача Стрийської міської ради Львівської області, м. Стрий Львівської області
за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача-1 Державного підприємства Міністерства оборони України Аеропорт Львів-2, м. Львів
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Інвестиційна група Глобус, м. Луцьк
про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та витребування майна з чужого незаконного володіння
за участю представників учасників процесу:
від прокуратури: Негрич Н.М. прокурор;
від позивача 1: Гудима В.О. - самопредставництво (довіреність від 08.11.2023; витяг з ЄДРФОА та ГФ);
від позивача 2 в режимі відеоконференції: Бринько М.Р. самопредставництво (довіреність від 03.01.2024; витяг з наказу від 09.06.2022 №54);
від відповідача : Кобко Т.В. самопредставництво (довіреність від 21.04.2023; витяг з ЄДРЮОФОП та ГФ);
від третьої особи на стороні позивача: не з`явився;
від третьої особи на стороні відповідача: не з`явився;
ВСТАНОВИВ:
14.09.2021 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява заступника керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону, в інтересах держави, уповноваженим органом здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є: позивач-1, Міністерство оборони України та позивач-2, Самбірська квартирно-експлуатаційна частина району до відповідача Стрийської міської ради Львівської області про визнання недійсним п.1,5 рішення ХІІІ сесії V Демократичного скликання Стрийської міської ради № 196 від 27.11.2007 Про вилучення і надання земельних ділянок суб`єктам підприємницької діяльності щодо вилучення із землекористування ДП МО України «Аеропорт Львів-2» земельної ділянки площею 2,02 га по вул. І. Сірка, 6 у м. Стрий Львівської області.
В процесі розгляду справи, судом першої інстанції 17.11.2021 ухвалено залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестиційна група «Глобус»; залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача-1 Державне підприємство Міністерства оборони України «Аеропорт Львів-2».
16.10.2023 через службу діловодства місцевого господарського суду прокурором подано заяву від 11.10.2023 вих. № 30.53/02-1742ВИХ-23 про зміну предмету позову, якою останній просить суд визнати недійсним п. 1,5 рішення ХІІІ сесії V демократичного скликання Стрийської міської ради від 27.11.2007 № 196 «Про вилучення і надання земельних ділянок суб`єктам підприємницької діяльності» щодо вилучення із землекористування ДП МОУ «Аеропорт «Львів-2» земельної ділянки площею 2, 02 га по вул. І. Сірка, 6 у м. Стрий Львівської області; витребувати з чужого незаконного володіння Стрийської міської ради Львівської області на користь Міністерства оборони України нерухоме майно земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 4611200000:06:002:0055 площею 0,1259 га, 4611200000:06:002:0048 площею 0,0665 га, 4611200000:06:002:0049 площею 0,2365 га, 4611200000:06:002:0088 площею 1,1852 га, 4611200000:06:002:0089 площею 0,0389 га та 4611200000:06:002:0090 площею 0,0178 га., яка ухвалою суду від 19.10.2023 прийнята до розгляду.
В подальшому, 08.01.2024 через службу діловодства місцевого господарського суду прокурором подано заяву про зміну предмету позову, згідно якої останній просить суд визнати недійсним п. 1,5 рішення ХІІІ сесії V демократичного скликання Стрийської міської ради від 27.11.2007 № 196 «Про вилучення і надання земельних ділянок суб`єктам підприємницької діяльності» щодо вилучення із землекористування ДП МОУ «Аеропорт «Львів-2» земельної ділянки площею 2, 02 га по вул. І. Сірка, 6 у м. Стрий Львівської області; витребувати з чужого незаконного володіння Стрийської міської ради Львівської області на користь Міністерства оборони України нерухоме майно земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 4611200000:06:002:0055 площею 0,1259 га, 4611200000:06:002:0049 площею 0,2365 га, 4611200000:06:002:0088 площею 1,1852 га та 4611200000:06:002:0089 площею 0,0389 га., яка ухвалою суду від 25.01.2024 прийнята до розгляду.
Позовна заява прокурора мотивована тим, що земельна ділянка військового містечка № НОМЕР_1 по вул. С. Бандери та АДРЕСА_1 площею 3,8171 га, перебуває у державній власності і згідно державного акту на право користування землею від 10.02.1978 б/н, передана у постійне користування Стрийській квартирно-експлуатаційній частині району, правонаступником якої є Самбірська квартирно-експлуатаційна частина району. Попри це зазначає, що, пунктами 1 та 5 рішення ХІІІ сесії V демократичного скликання Стрийської міської ради від 27.11.2007 № 196 «Про вилучення і надання земельних ділянок суб`єктам підприємницької діяльності» вилучено з землекористування ДП МОУ «Аеропорт «Львів-2» частину земельної ділянки площею 2, 02 га по АДРЕСА_2 без згоди або відмови власника від земельної ділянки. Вказане рішення органу місцевого самоврядування, як вказує прокурор, прийнято без дотримання вимог ст. ст. 77, 92, 95, 96, 153 Земельного кодексу України, ст. ст. 317, 319, 321, 330, 388 Цивільного кодексу України та ст.6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних силах України».
У заяві про зміну предмета позову від 11.10.2023 прокурор зазначив, що на земельній ділянці площею 2,02 га по АДРЕСА_1 , яку оскаржуваним рішенням Стрийська міська рада Львівської області зареєструвала право власності за собою, знаходяться об`єкти нерухомості, а саме багатоквартирні житлові будинки, які не належать позивачу. Так, Івано-Франківською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони у ході моніторингу публічної кадастрової карти виявлено, що земельна ділянка площею 2,02 га по АДРЕСА_1 роздроблена на окремі земельні ділянки з присвоєнням кадастрових номерів. Спеціалізованою прокуратурою, 26.06.2023 на адресу ГУ Держгеокадастру у Львівській області скеровано лист про надання інформації по вищевказаній земельній ділянці. Згідно отриманої інформації із ГУ Держгеокадастру у Львівській області, відповідно до даних Державного земельного кадастру, Стрийська міська рада Львівської області являється власником земельних ділянок з наступними кадастровими номерами: 4611200000:06:002:0055, 4611200000:06:002:0048, 4611200000:06:002:0049, 4611200000:06:002:0088, 4611200000:06:002:0089, 4611200000:06:002:0090. В подальшому, прокуратурі стало відомо, що земельні ділянки з кадастровими номерами 4611200000:06:002:0048 та 4611200000:06:002:0090, які є предметом спору вибули з власності відповідача Стрийської міської ради, а відтак не стосуються даного спору. Таким чином, на думку прокурора, поновлення порушеного права власності Міністерства оборони України можливо за умови витребування незаконно відчужених Стрийською міською радою Львівської області земельних ділянок на користь Міністерства оборони України. Щодо пропуску строку позовної давності посилається на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 29.06.2021 у справі № 904/3405/19, відповідно до якої перебування справи у провадженні судових органів, вчинення в ній передбачених законом дій, на думку добросовісного розсудливого спостерігача, виключає необхідність вчинення процесуальних дій, спрямованих на припинення цього процесу, а саме подачі інших позовів, заяв про закриття провадження у справі тощо. Відтак, зважаючи на те, що військовою прокуратурою Івано-Франківського гарнізону у серпні 2012 подано позовну заяву в інтересах держави в особі Самбірської КЕЧ району до Стрийської міської ради Львівської області, за участю третьої особи на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Інвестиційна група Глобус про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування (справа № 2а-7081/12/1370) по якій остаточний процесуальний документ (ухвала Господарського суду Львівської області про повернення позовної заяви без розгляду) ухвалено 22.06.2021, а з позовною заявою у даній справі (№ 914/2813/21) прокурор звернувся 08.09.2021 строк позовної давності пропущено прокурором з поважних причин, про що подано відповідну заяву про визнання поважними причин пропуску строків позовної давності. Водночас прокурор вважає, що Міністерством оборони України строк позовної давності на звернення до суду не пропущено, оскільки позивач-1, на відміну відповідача-2, не був учасником справи № 2а-7081/12/1370 та дізнався про наявність спірних правовідносин із листа спеціалізованої прокуратури від 14.07.2021 №594, яким прокуратура повідомила позивачів про намір звернутися до господарського суду з позовом.
17.01.2024 прокурором через систему електронний суд подано клопотання/заяву про зміну позовних вимог від 17.01.2024 , згідно якої просить : змінити предмет позову у даній справі шляхом доповнення наступних позовних вимог: визнати недійсним п.1,5 рішення ХІІІ сесії Vдемократичного скликання Стрийської міської ради Львівської області від 27.11.2007 №196 «Про вилучення і надання земельних ділянок суб`єктам підприємницької діяльності « щодо вилучення із землекористування ДП МО України «Аеропорт Львів-2» земельної ділянки площею 2,02 га по АДРЕСА_1 ; витребувати з чужого незаконного володіння Стрийської міської ради Львівської області (код ЄДРПОУ 26256903) на користь Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) нерухоме майно земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 4611200000:06:002:0055 площею 0,1259 га., 4611200000:06:002:0049 площею 0,2365 га., 4611200000:06:002:0088 площею 1, 1852 га., 4611200000:06:002:0089 площею 0,0389 га. (Т-7, а.с.120-130). Дана заява ухвалою суду від 25.01.2024 прийнята до розгляду і ухвалено подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви заступника керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону від 18.01.2024 про зміну предмета позову.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив вказуючи на те, що, рішення Стрийської міської ради від 27.11.2007 за яким земельна ділянка вилучена та передана у користування приватним суб`єктам господарювання приймалося в законному порядку на підставі листа Міністерства оборони України від 03.01.2007 № 220/36, який є чинним. Питання законності прийняття оскаржуваного рішення було предметом розгляду у кримінальному провадженні, в межах якого вини чи зловживань зі сторони посадових осіб Стрийської міської ради не встановлено, а прокуратурою м. Стрия відмовлено у порушенні кримінальної справи. Просить відмовити у позові та застосувати до спірних відносин позовну давність, оскільки спірні правовідносини (прийняття органом місцевого самоврядування оскаржуваного рішення) виникли у листопаді 2007 року.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 07 березня 2024 року у справі №914/2813/21 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Дане рішення в частині позовної вимоги про визнання недійсним рішення Стрийської міської ради Львівської області №196 від 27.11.2007 мотивовано тим, що таке вичерпало свою дію виконанням і його скасування не дозволить захистити права Міністерства оборони України та Самбірської КЕЧ району. Вказано зокрема, що за наявності вимоги про витребування спірних земельних ділянок інші вимоги не є належними та ефективними. В обґрунтування даного зазначено практику Верховного Суду викладену у постановах від 05.07.2023 у справі №912/2797/21 від 28.09.2022 у справі №483/448/20, постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 у справі №373/626/17.
Щодо витребування майна з чужого незаконного володіння то судом вказано, що відсутніми є належні та допустимі докази прийняття Міністерством оборони України або уповноваженою ним посадовою особою рішення щодо надання згоди на відчуження спірної земельної ділянки (відмову від неї). Встановлено, те, що відповідачем у справі не доведено, а судом не встановлено, того, що спірна земельна ділянка була вилучена у встановленому законом порядку та за згодою уповноваженої особи із земель Міністерства оборони України, таким чином встановлено, що було порушено право позивачів, за захистом якого звернувся прокурор до суду. Однак, відмовлено в задоволенні такої вимоги, з огляду на пропуск строку позовної давності з врахуванням того, що ще у 2010 році Міністерства оборони України могло дізнатися про порушення своїх прав та законодавства під час реалізації спірних об`єктів нерухомого майна, а за твердженням прокурора викладеними в позові такий був обізнаний з 2012 року, тоді як вимогу про витребування майна у даній справі заявлено прокурором в інтересах держави лише у 2023 році.
Івано-Франківська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону, не погодившись з винесеним рішенням подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що таке прийнято з порушенням норм матеріального права та з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи.
Судом першої інстанції не дано належної оцінки тим обставинам, як вказує прокурор, що Самбірська КЕЧ району не є єдиним позивачем у даній справі, окрім даного органу позивачем є також Міністерство оборони України, яке дізналось про наявність спірних правовідносин із листа спеціалізованої прокуратури №594 від 14.07.2021. Водночас, зазначає, що Міністерство оборони України являється власником земельної ділянки, яка була безпідставно вилучена Стрийською міською радою Львівської області, без погодження Міністерства оборони України і такий не був учасником справи №2а-7081/12/1370, а тому строк позовної давності для Міністерства оборони України розпочався з 14.07.2021, тобто з моменту отримання листа спеціалізованої прокуратури та в подальшому позовної заяви. Таким чином вважає, що Міністерство оборони України не пропущено строк позовної давності щодо звернення до суду з позовом, який є предметом розгляду у даній справі №914/2813/21.
Окрім цього, звертає увагу прокурор на те, що відповідачем заява про застосування строків позовної давності, на яку посилається суд, сторонами не скеровувалась, а в електронному кабінеті така відсутня, що позбавило його та позивачів надати обґрунтовані заперечення.
Відповідно до цього, просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 07 березня 2024 року у справі №914/2813/21 та прийняти нове рішення, яким позовну заяву заступника керівника спеціалізованої прокуратури у сфері оборони задовільнити у повному обсязі.
16.04.2024 в канцелярію суду від Міністерства оборони України поступили додаткові пояснення у справі, б/н від 16.04.2024 (вх. № апеляційного суду 01-04/2631/24 від 16.04.2024), до останній зазначає, що підтримує апеляційну скаргу в повному обсязі. При цьому, зазначає, що ним про відчуження оспорюваної земельної ділянки обізнана не було. У листі Міністерства оборони України від 26.03.2010 №220/1292 надано відповідь Службі безпеки України на лист від 18.03.2010 №14/4/2962нт тільки щодо надання копії документа, підготовленого на бланку №002452 (лист Міністерства оборони України від 03.01.2007 №220/36 адресований на голову Стрийської міської ради щодо надання згоди на припинення права користування земельною ділянкою), та також зазначено, про відсутність можливості встановити документ, що виготовлений на зазначеному бланку. У листі адміністративного департаменту Міністерства оборони України від 15.04.2008 №290/1196 адресованого на Департамент економічної та господарської діяльності Міністерства оборони України зазначено, що лист від 03.01.2007 №220/36 (бланк №002452) у вказаному Департаменті не зареєстровувався та під вказаним номером зареєстрований лист за підписом заступника Міністра оборони України адресований на Міністерство юстиції України. Таким чином МО України звертає увагу на те, що у зазначених листах не зазначені фактичні обставини доведення МОУкраїни щодо порушення інтересів держави незаконного вилучення земельної ділянки, а тому посилання суду першої інстанції на об`єктивну можливість Міністерства знати про обставини порушення його права вважає помилковим. МО України відмічає, що являється власником земельної ділянки, яка була безпідставно вилучена Стрийською міською радою Львівської області без погодження Міністерства оборони України і позивач 1 не був учасником справи №2а-7081/12/1370, а тому вважає, що строк позовної давності для МОУкраїни розпочався з 14.07.2021 з моменту отримання листа спеціалізованої прокуратури та в подальшому позовної заяви. Відповідно до цього просить, рішення Господарського суду Львівської області від 07.03.2024 у справі №914/2813/21 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги - задоволити.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 05 квітня 2024 року (головуючий суддя Малех І.Б., судді Гриців В.М., Панова І.Ю.) відкрито апеляційне провадження зав апеляційною скаргою керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону №30.53/02-758вих-24 від 04.04.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/994/24, 01-05/996/24 від 04.04.2024) на рішення Господарського суду Львівської області від 07 березня 2024 року у справі №914/2813/21; витребувано матеріали справи №914/2813/21 в Господарського суду Львівської області.
18.04.2024 в канцелярію суду поступили матеріали справи №914/2813/21.
В подальшому, ухвалою суду від 19 квітня 2024 року призначено розгляд справи №914/2813/21 в судове засідання на 15 травня 2024 року.
Судове засідання 15 травня 2024 року у справі №914/2813/21 не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю члена-колегії судді Панової І.Ю.
Ухвалою суду від 20 травня 2024 року судове засідання у справі №914/2813/21 призначено на 12 червня 2024 року.
12.06.2024 у судовому засідання за участю прокурора та позивачів розгляд справи відкладено на 03 липня 2024 року з підстав, наведених в ухвалі суду від 12.06.24.
03.07.2024 розгляд справи відкладено в судове засідання на 21 серпня 2024 року, з підстав наведених в ухвалі суду від 03.07.2024.
В подальшому, 21.08.2024 розгляд справи №914/2813/21 відкладено в судове засідання на 25 вересня 2024 року, з підстав наведених в ухвалі суду від 21.08.2024.
В судове засідання 25 вересня 2024 року до суду апеляційної інстанції з`явилися прокурор, позивач 1 та представник відповідача, в режимі відеоконференції позивач 2, які підтримали свої доводи і заперечення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях на неї.
Треті особи ДП МО України «Аеропорт Львів-2», ТОВ «Компанія з управління активами «Інвестиційна група «Глобус» участі уповноважених представників в судове засідання 25.09.2024 не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, ухвалою суду від 21.08.2024 шляхом надсилання такої в електронні кабінети, докази чого містяться в матеріалах справи.
Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та додатковими поясненнями, оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників учасників процесу, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про невідповідність рішення від 07 березня 2024 року Господарського суду Львівської області у справі №914/2813/21 нормам чинного матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.
Обставини справи.
На підставі Державного акту на право користування землею від 10.02.1978, виданого виконавчим комітетом Стрийської міської ради депутатів трудящих 1978 року та зареєстрованого у Державній книзі реєстрації землекористувань за № 2, Стрийській квартирно-експлуатаційній частині району (правонаступником якої є Самбірська квартирно-експлуатаційна частина району (позивач 2) надано у постійне користування земельну ділянку військового містечка № НОМЕР_1 по вул. С. Бандери та АДРЕСА_1 загальною площею 3,8172 га.
Даний факт підтверджується актом звірки обліку земельних ділянок між Міністерством оборони України та Самбірською КЕЧ району та Державним актом на право постійного користування землею б/н від 10.02.1978.
На підставі біржової угоди від 02.09.2005, Державним підприємством Міністерства оборони України «Аеропорт-Львів-2» (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача-1) продано об`єкти нерухомого майна (КПП, штаб, теплиця, казарма, вбиральня, гараж, щитова, клуб, магазин, чайна, склад (загальною площею 2,02 га), розташовані на АДРЕСА_1 на користь ПП «Мосбуд», що в подальшому передало зазначені об`єкти ТзОВ «Брюс», яким надалі, на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 05.03.2009, продано зазначені об`єкти Товариству з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Інвестиційна група «Глобус» (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача).
03.01.2007 Міністерством оборони України видано лист (за підписом Міністра оборони України А. С. Гриценка) №220/36 на бланку № 002452, за замістом якого Міністерство оборони України дало згоду на припинення права користування земельною ділянкою загальною площею 2,02 га, що розташована по АДРЕСА_3 .
27.11.2007 XIII сесією V демократичного скликання Стрийської міської ради Львівської області (відповідач) прийнято рішення №196 «Про вилучення і надання земельних ділянок суб`єктам підприємницької діяльності», згідно з яким вилучено із землекористування земельну ділянку площею 2,02 га за адресою: АДРЕСА_1 за згодою землекористувача - ДП МО України «Аеропорт Львів-2».
Згідно з інформацією тимчасово виконуючого обов`язки директора адміністративного департаменту Міністерства оборони України Говора В. О. від 15.04.2008, у адміністративному департаменті Міністерства оборони України лист № 220/36 від 03.01.2007 (бланк № 002452) на ім`я голови Стрийської міської ради Шрамов`ята Р. С. за підписом Міністра оборони України Гриценка А. С. про згоду на припинення прав користування земельною ділянкою загальною площею 2,02 га, розташованої по АДРЕСА_1 не реєструвався. В адміністративному департаменті Міністерства оборони України за вх № 220/36 від 05.01.2007 (бланк № 000775) зареєстрований лист до Міністерства юстиції України за підписом заступника Міністра оборони України, другий примірник якого зберігається у справах департаменту.
26.06.2009 Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у Львівській області складено припис №1231 стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Інвестиційна група «Глобус», за змістом якого стверджується про використання товариством земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 без оформлення права користування. Одночасно, Держземінспекцією зобов`язано товариство оформити право користування земельною ділянкою.
30.07.2009 Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у Львівській області винесено постанову про накладення адміністративного правопорушення №35 щодо директора товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Інвестиційна група «Глобус» за невиконання припису №1231.
Листом від 26.03.2010 № 220/1292 Міністерство оборони України повідомило Службу безпеки України, про розгляд листа щодо надання копії документа, підготовленого на бланку №002452 (замовлення № 506-2006) зазначивши, що встановити документ, що виготовлений на зазначеному бланку неможливо з тих причин, що у 2006 році та до вересня 2007 пономерна видача бланків для листування «Міністерство оборони України» не здійснювалась (оскільки вони не віднесені до бланків суворої звітності); посилення контролю за використанням бланків для листування, їх видача під підпис у спеціальних журналах організовані за рішенням Міністра оборони України з вересня 2007 року; виготовлені на бланках оригінали документів надіслані адресатам, а на копіях вихідних документів, що залишаються у справах, текст бланків (а відповідно і їх номери та інші реквізити) не відтворюється. Наданий номер замовлення свідчить про виготовлення бланку у 2006 році, а також зазначено про причини неможливості встановити документ, що виготовлений на зазначеному бланку.
27.09.2010 Управлінням Служби безпеки України у Львівській області надіслано в прокуратуру м. Стрия матеріали перевірки щодо можливих порушень чинного законодавства службовими особами управління Держкомзему у м. Стрий при вилученні земельної ділянки по вул. Сірка, площею 1,9579 із земель Міністерства оборони та переданні в оренду ТОВ «Брюс» терміном на 3 роки для комерційних цілей, а також заниженого визначення нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки.
Листом від 02.10.2010 №3/7/290 виконавчий комітет Стрийської міської ради повідомив Управління Служби безпеки України у Львівській області, що за період з 01.01.2007 по 27.11.2007 в канцелярії загального відділу міськвиконкому лист Міністерства оборони України № 220/36 від 03.01.2007 не надходив і не був зареєстрований.
06.10.2010 прокурором внесено протест № 06/6308 на рішення Стрийської міської ради від 27.11.2007 № 196, згідно з яким затверджено технічну документацію із землеустрою для укладення договорів оренди землі з ТОВ «Брюс» по вул. Сірка,6 площею 1,9579 га та вирішено передати в оренду із земель Міністерства оборони України, однак зазначений протест Стрийською міською радою відхилений.
Постановою помічника прокурора м. Стрий від 06.10.2010 відмовлено в порушенні кримінального провадження відносно посадової особи управління Держкомзему у зв`язку з відсутністю в діях особи складу злочину.
Військовою прокуратурою Івано-Франківського гарнізону впродовж січня-лютого 2011 року проводились прокурорські перевірки додержання службовими особами піднаглядних військових об`єктів вимог законів щодо збереження військового майна у Міністерстві оборони та Збройних Силах України. За результатами, встановленими перевірками, 09.08.2012 Військовий прокурор Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є Міністерство оборони України в особі Самбірської КЕЧ району звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Стрийської міської ради Львівської області, в якій просить визнати нечинним п.1.5 рішення сесії Стрийської міської ради «Про вилучення і надання земельних ділянок суб`єктам підприємницької діяльності»№ 196 від 27.11.2007, згідно з яким, із землекористування ДП МО України «Аеропорт Львів-2» вилучено земельну ділянку Міністерства оборони України площею 2,02 га по вул.Сірка,6 у м. Стрий Львівської області (справа № 2а-7081/12/1370). Вказаний позов обгрунтовано тим, що спірна земельна ділянка перебувала на обліку та була закріплена за Самбірською КЕЧ району, знаходилась в користуванні ДП "Аеропорт Львів-2" та на яку у Міністерства оборони України є в наявності державний акт на право постійного користування землею. Оскільки землекористувачем - Міністерством оборони України, згоди на вилучення спірної земельної ділянки не надавалось, то оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування суперечить вимогам Земельного кодексу України, а тому його слід визнати нечинним.
У зв`язку із завершенням реорганізації Військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону на Івано-Франківську прокуратуру з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України, судом замінено у даній справі позивача - Військового прокурора Івано-Франківського гарнізону на Івано-Франківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15.10.2012 суд вирішив передати адміністративну справу № 2-а-7081/12/1370 для розгляду до Стрийського міськрайонного суду Львівської області за підсудністю.
Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14.05.2015 у справі № 2-а-7081/12/1370 в позові відмовлено повністю.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2017 вирішено залишити без змін постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14.05.2015 по справі № 2а-7081/12/1370, 2а/456/10/15.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2021 скасовано постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14.05.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2017 по справі № 2а-7081/12/1370; закрито провадження у справі № 2а-7081/12/1370 та роз`яснено Військовому прокурору Івано-Франківського гарнізону право на звернення до суду за правилами господарського судочинства.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.04.2021 замінено позивача - Військового прокурора Івано-Франківського гарнізону на правонаступника - Івано-Франківську спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону та передано справу № 2а-7081/12/1370 за встановленою юрисдикцією до Господарського суду Львівської області.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.06.2021 позовну заяву Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону, в інтересах держави, в особі органу, уповноваженому здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, Міністерства оборони України в особі Самбірської КЕЧ району до Стрийської міської ради про визнання нечинним рішення повернуто без розгляду.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.09.2021 відкрито провадження у справі № 914/2813/21 за позовом Заступника керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону, в інтересах держави, уповноваженим органом здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є позивач-1 Міністерство оборони України та позивач-2 Самбірська квартирно-експлуатаційна частина району до Стрийської міської Львівської області про визнання недійсним п.1,5 рішення ХІІІ сесії V Демократичного скликання Стрийської міської ради № 196 від 27.11.2007 року Про вилучення і надання земельних ділянок суб`єктам підприємницької діяльності щодо вилучення із землекористування ДП МО України «Аеропорт Львів-2» земельної ділянки площею 2,02 га по вул. І. Сірка, 6 у м. Стрий Львівської області.
Архівною довідкою Галузевого державного архіву МО України від 29.09.2022 № 1438 повідомлено, що по електронних базах даних Адміністративного департаменту Міністерства оборони України, що є в ГДА Міноборони, по номеру та даті документів: «від 03.01.2007 № 220/36», від 15.04.2008 № 280/1196» виявлено наступний документ: № 220/36 датований 05.01.2007, зміст якого не відповідає змісту документів, доданих до запиту Самбірської КЕЧ, як копії. Документ № 280/1196 у 2008 році не знайдено. Перевірити наявність необхідного документу від 05.01.2007 № 220/36 безпосередньо в архівних справах не має можливості, оскільки у електронній базі не зазначено в якій архівній справі знаходиться документ.
Листом Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 11.08.2023 № 179/1/6289 на запит прокуратури надано фотокопію листа Міністерства оборони України від 05.01.2007 № 220/36 та зі змісту якого слідує, що зміст наданої фотокопії не відповідає змісту листа Міністерства оборони України (за підписом Міністра оборони України А. С. Гриценка) № 220/36 від 03.01.2007 на бланку № 002452.
В подальшому, Івано-Франківською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони у ході моніторингу Публічної кадастрової карти виявлено, що земельна ділянка площею 2,02 га по АДРЕСА_1 роздроблена на окремі земельні ділянки з присвоєнням кадастрових номерів.
Згідно з наявних в матеріалах справи інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельні ділянки з кадастровими номерами: 4611200000:06:002:0055, 4611200000:06:002:0049, 4611200000:06:002:0088 та 4611200000:06:002:0089 перебувають у власності Стрийської міської ради.
Беручи до уваги наведене, вважаючи, що земельні ділянки перебувають у державній власності та, відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України, належать до земель оборони, а рішення Стрийської міської ради прийнято незаконно та за відсутності згоди позивача-1, 14.09.2021 прокурор звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом про визнання недійсним п. 1,5 рішення ХІІІ сесії V демократичного скликання Стрийської міської ради від 27.11.2007 № 196 «Про вилучення і надання земельних ділянок суб`єктам підприємницької діяльності» щодо вилучення із землекористування ДП МОУ «Аеропорт «Львів-2» земельної ділянки площею 2, 02 га по АДРЕСА_1 .
Заявою від 16.10.2023 прокурор змінив позовні вимоги, доповнивши вимогою про витребування з чужого незаконного володіння Стрийської міської ради Львівської області на користь Міністерства оборони України нерухомого майна земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 4611200000:06:002:0055 площею 0,1259 га, 4611200000:06:002:0049 площею 0,2365 га, 4611200000:06:002:0088 площею 1,1852 га та 4611200000:06:002:0089 площею 0,0389 га.
В свою чергу протягом розгляду справи подавлись неодноразово заяви про зміну позовних вимог, які описано вище, однак, згідно останньої прокурор просив визнати недійсним п.1,5 рішення ХІІІ сесії V демократичного скликання Стрийської міської ради Львівської області від 27.11.2007 №196 «Про вилучення і надання земельних ділянок суб`єктам підприємницької діяльності « щодо вилучення із землекористування ДП МО України «Аеропорт Львів-2» земельної ділянки площею 2,02 га по АДРЕСА_1 ; витребувати з чужого незаконного володіння Стрийської міської ради Львівської області (код ЄДРПОУ 26256903) на користь Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) нерухоме майно земельні ділянки з наступними кадастровими номерами : 4611200000:06:002:0055 площею 0,1259 га., 4611200000:06:002:0049 площею 0,2365 га., 4611200000:06:002:0088 площею 1, 1852 га., 4611200000:06:002:0089 площею 0,0389 га. (Т-7, а.с.120-130)
Рішення Господарського суду Львівської області від 07 березня 2024 року у справі №914/2813/21 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
При перегляді рішення Господарського суду Львівської області від 07 березня 2024 року у справі №914/2813/21, Західний апеляційний господарський суд керувався наступним.
Згідно з положеннями ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадку та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до ч.3-5 ст.53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Звертаючись з даним позовом до суду, прокурор визначив органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Міністерство оборони України та Самбірську КЕЧ району, яких листом від 14.07.2021 № 594 прокуратура повідомила про намір звернутися до господарського суду з позовом.
Згідно з положеннями ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України», п. п. 4, 5 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, яке, зокрема, здійснює в межах повноважень, передбачених законом, функції з управління об`єктами державної власності, які належать до сфери управління Міноборони; веде облік об`єктів державної власності, які належать до сфери управління Міноборони. Міністерство забезпечує в установленому порядку самопредставництво Міноборони в судах та інших органах через осіб, уповноважених діяти від його імені, у тому числі через посадових (службових) осіб юридичної служби Міноборони або інших уповноважених осіб, а також забезпечує представництво інтересів Міноборони в судах та інших органах через представників.
Таким чином, саме Міністерство оборони України уповноважене здійснювати захист інтересів держави у випадку порушення прав на нерухоме майно, в тому числі земельні ділянки, надані для потреб оборони.
Відповідно до п. п. 1.1, 1.3. Інструкції з обліку земельних ділянок в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 19.12.2017 № 680, облік земельних ділянок, які надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військових навчальних закладів, підприємств, організацій, госпрозрахункових організацій Збройних Сил України та Міністерства оборони України ведеться, зокрема, у квартирно-експлуатаційних відділах та квартирно-експлуатаційних частинах районів. При цьому, КЕЧ району здійснює заходи щодо контролю за ефективним використанням земель оборони, які перебувають у неї на обліку.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що прокурор з дотриманням встановленого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» порядку, в межах наданих йому повноважень та за наявності обставин неналежного здійснення захисту інтересів держави звернувся до суду за захистом інтересів держави в особі Міністерства оборони України та Самбірської КЕЧ району.
У відповідності до положень ч.1 ст. 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності (ст. 83 Земельного кодексу України).
Згідно вимог ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом або за результатами аукціону.
До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу (ч.1 ст.12 Земельного кодексу України).
Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України).
Обставинами даної справи встановлено, що прокурор звернувся з позовом до Стрийської міської ради про визнання недійсним рішення та витребування земельних ділянок.
Згідно вимог ст. ст.15, 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.
Як вірно відмічено судом першої інстанції, застосування способу захисту має бути об`єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорення та спричинених відповідними діяннями наслідків.
Положеннями ст. ст. 317, 319 Цивільного кодексу України визначено, що саме власнику належить право розпоряджатись своїм майном за власною волею.
Статтею 330 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо майно, відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває права власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 Цивільного кодексу України).
Набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою такого позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Дана позиція відображена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17.
Отже, з огляду на дане, якщо спірними земельними ділянками, неправомірно заволоділи інші, ніж їхній власник особи, то вимога про витребування цих ділянок відповідає належному способу захисту права власника. Належними відповідачами за таким позовом є особи, за якими зареєстроване право власності на відповідні ділянки.
Як встановлено обставинами справи, 27.11.2007 XIII сесією V Демократичного скликання Стрийської міської ради Львівської області (відповідач) прийнято рішення № 196 «Про вилучення і надання земельних ділянок суб`єктам підприємницької діяльності», згідно з яким вилучено із землекористування ДП МО України «Аеропорт Львів-2» земельну ділянку площею 2,02 га за адресою: вул. І. Сірка, 6 у м. Стрий Львівської області за згодою землекористувача - Міністерства оброни України (позивач 1), затверджено технічну документацію із землеустрою для укладення договорів оренди землі та передано її в оренду ТзОВ «Брюс».
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, спірне рішення Стрийської міської ради прийняте на підставі листа Міністерства оборони України (за підписом Міністра оборони України А. С. Гриценка) №220/36 від 03.01.2007 на бланку № 002452, за замістом якого Міністерство оборони України дає згоду на припинення права користування земельною ділянкою загальною площею 2,02 га, що розташована по вул. Сірка, 6 в м. Стрий Львівської області.
В свою чергу прокурор та позивачі заперечують таку згоду Міністерства оборони України.
Згідно вимог ч.1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Зокрема такі дані серед іншого встановлюються висновками експертів.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимог чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
На підставі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням , що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили . Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності.
Частиною 1 ст. 79 ГПК України встановлено, що наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Позивачі в своє обґрунтування подали лист Міністерства оборони України від 26.03.2010 №220/1292 щодо неможливості встановлення документу, що виготовлений на бланку № 002452; лист Виконавчого комітету Стрийської міської ради, яким повідомлено, що за період з 1 січня 2007 року по 27 листопада 2007 року в канцелярію загального відділу міськвиконкому лист Міністерства оборони України № 220/36 від 3 січня 2007 року не надходив і не був зареєстрований; лист адміністративного департаменту Міністерства оборони України від 15.04.2008 яким інформовано, що у Адміністративному департаменті Міністерства оборони України лист № 220/36 від 03.01.2007 (бланк № 002452) на ім`я голови Стрийської міської ради Шрамов`ята Р. С. за підписом Міністра оборони України Гриценка А. С. про згоду на припинення прав користування земельною ділянкою загальною площею 2,02 га, розташованої по АДРЕСА_1 не реєструвався; лист Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 11.08.2023 № 179/1/6289, яким надано фотокопію листа Міністерства оборони України від 05.014.2007 № 220/36 та з якого слідує, що зміст наданої фотокопії не відповідає змісту листа Міністерства оборони України (за підписом Міністра оборони України А. С. Гриценка) № 220/36 від 03.01.2007 на бланку № 002452 та ненадання на вимогу суду Стрийським районним управлінням поліції ГУ НП у Львівській області оригіналу листа від 03.01.2007 № 220/36- суд має обґрунтовані сумніви щодо видачі в законному порядку Міністерством оборони України листа № 220/36 від 03.01.2007 (бланк № 002452) на ім`я голови Стрийської міської ради Шрамов`ята Р. С. за підписом Міністра оборони України Гриценка А. С. про згоду на припинення прав користування земельною ділянкою загальною площею 2,02 га, розташованої по АДРЕСА_1 .
Обставинами справи встановлено, що спірна земельна ділянка площею 2,02 га по АДРЕСА_1 роздроблена на окремі земельні ділянки з присвоєнням кадастрових номерів.
Згідно інформації із Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, відповідно до даних Державного земельного кадастру які наявні в матеріалах справи, даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Стрийська міська рада Львівської області являється власником земельних ділянок з кадастровими номерами: 4611200000:06:002:0055 площею 0,1259 га, 4611200000:06:002:0049 площею 0,2365 га, 4611200000:06:002:0088 площею 1,1852 га та 4611200000:06:002:0089 площею 0,0389 га.
Верховним Судом у постановах від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 18.04.2023 у справі № 357/8277/19 відмічено, що формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб, зокрема і шляхом витребування цих ділянок.
Частиною 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст. 77 Земельного кодексу України встановлено, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності. Навколо військових та інших оборонних об`єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.
Аналогічне поняття земель оборони наведено також у ст. 1 Закону України "Про використання земель оборони", який визначає правові засади і порядок використання земель оборони.
Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відповідно до закону. До земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать, зокрема, землі оборони, крім земельних ділянок під об`єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення.
Згідно з ст.14 Закону України "Про Збройні Сили України", земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління.
Обставинами справи встановлено, що на підставі Державного акту на право користування землею від 10.02.1978, виданого виконавчим комітетом Стрийської міської ради депутатів трудящих 1978 року та зареєстрованого у Державній книзі реєстрації землекористувань за № 2, Стрийській квартирно-експлуатаційній частині району (правонаступником якої являється Самбірська квартирно-експлуатаційна частина району (позивач 2) надано у постійне користування земельну ділянку військового містечка № НОМЕР_1 по вул. С. Бандери та АДРЕСА_1 загальною площею 3,8172 га. Вказане підтверджується актом звірки обліку земельних ділянок між Міністерством оборони України та Самбірською КЕЧ району та Державним актом на право постійного користування землею б/н від 10.02.1978.
З врахуванням наведеного, судом першої інстанції вірно вказано, що спірна земельна ділянка відноситься до земель оборони, користувачем яких є Міністерство оборони України.
Однак, належні та допустимі докази прийняття Міністром оборони України або уповноваженою ним посадовою особою рішення щодо надання згоди на відчуження спірної земельної ділянки (відмову від неї) в матеріалах справи відсутні та не подані такі суду апеляційної інстанції
Отже, з врахуванням наведеного вбачається висновок, що відповідачем у справі не доведено, а судами не встановлено, що спірна земельна ділянка була вилучена у встановленому законом порядку та за згодою уповноваженої особи із земель Міністерства оборони України, а отже, п.1,5 рішення ХІІІ сесії V демократичного скликання Стрийської міської ради Львівської області від 27.11.2007 №196 «Про вилучення і надання земельних ділянок суб`єктам підприємницької діяльності «щодо вилучення із землекористування ДП Міністерства оборони України «Аеропорт Львів-2» земельної ділянки площею 2,02 га по АДРЕСА_1 підлягає скасуванню, як незаконне.
В процесі розгляду справи встановлено, що ТОВ « Компанія з управління активами Інвестиційна група «Глобус», що залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача подано заяву про застосування наслідків пропуску позивачами строків позовної давності, однак, судом вірно відмічено що правом подати заяву щодо спливу строку позовної давності наділені сторони у справі згідно вимог ст. 267 Цивільного кодексу України.
В подальшому, у даній справі заяву про застосування до спірних відносин позовної давності подано також відповідачем Стрийською міською радою, яка мотивована тим, що спірні правовідносини виникли у листопаді 2007 року, а позовну заяву у даній справі подано прокуратурою 08.09.2021, з чим погодився суд першої інстанції відмовивши в позові щодо витребування майна за строком позовної давності. З даним висновком суд апеляційної інстанції не погоджується з врахуванням наступного.
У відповідності до вимог ст. 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або особу, яка його порушила.
Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться у статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 81 ЦПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач, навпаки, має довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше. При цьому аргументи відповідача про те, що про порушене право позивач міг дізнатися раніше, ніж він стверджує, мають ґрунтуватись не на можливих, а на конкретних обставинах, що підтверджуються наданими у справі належними доказами, за яких суд може однозначно (достеменно) встановити момент, коли особа могла довідатись про порушення його прав.
Якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права.
Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов`язань як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала би змогу дізнатися про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у справі № 910/5349/18 та від 10 листопада 2022 року у справі № 916/1294/21.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №367/6105/16-ц (провадження № 14-381цс18) наведено правовий висновок про те, що виходячи з вимог статті 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду.
Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.
Отже, визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права. Закон також не пов`язує перебіг позовної давності за віндикаційним позовом ані з укладенням певних правочинів щодо майна позивача, ані з фактичним переданням майна порушником, який незаконно заволодів майном позивача, у володіння інших осіб.
Отже, початок перебігу строків позовної давності за вимогами про витребування майна в порядку статті 388 Цивільного кодексу України відліковується з моменту, коли особа дізналася про вибуття свого майна до іншої особи, яка згодом його відчужила добросовісному набувачу, а не з моменту набуття добросовісним набувачем права власності на майно.
Так, суд першої інстанції у своєму рішенні зазначив, що у позовній заяві сам прокурор посилається на обізнаність Міністерства оборони України про порушення законодавства під час реалізації спірних об`єктів нерухомості відповідачу з 2012 року, внаслідок чого Міністерство мало право звернутись у подальшому до суду за захистом порушеного права як власник оспорюваного майна, однак заходів до усунення порушень законодавства станом на вересень 2021 року вжито не було.
Як встановлено обставинами справи, Міністерство оборони України про відчуження відповідачем оспорюваної земельної ділянки обізнано не було.
Крім цього, суд першої інстанції посилається на наявні в матеріалах справи копії листів Міністерства оборони України від 26.03.2010 № 220/1292 за підписом першого заступника Міністра оборони України на запит Служби безпеки України та Адміністративного департаменту Міністерства оборони України від 15.04.2008 №290/1196 на запит Департаменту економічної та господарської діяльності Міністерства оборони України та їх зміст свідчать про об`єктивну можливість Міністерства оборони знати про обставини порушення його прав.
З аналізу листа Міністерства оборони України від 26.03.2010 №220/1292 вбачається, що таким надано відповідь Службі безпеки України на лист від 18.03.2010 №14/4/2962 нт тільки щодо надання копії документа, підготовленого на бланку №002452 (лист Міністра оборони України від 03.01.2007 №220/36 адресований на голову Стрийської міської ради щодо надання згоди на припинення права користування земельною ділянкою), також зазначено, про відсутність можливості встановити документ, що виготовлений на зазначеному бланку.
У листі Адміністративного департаменту Міністерства оборони України від 15.04.2008 № 290/1196 адресованого на Департамент економічної та господарської діяльності Міністерства оборони України зазначено, що лист від 03.01.2007 №220/36 (бланк №002452) у вказаному Департаменті не реєструвався та під вказаним номером зареєстрований лист за підписом заступника Міністра оборони України адресований на Міністерство юстиції України.
Таким чином, у вищезазначених листах жодним чином не зазначені фактичні обставини доведення Міністерству оборони України щодо порушення інтересів держави - незаконного вилучення оспорюваної земельної ділянки, а тому посилання суду першої інстанції на об`єктивну можливість Міністерства знати про обставини порушення його права є помилковим.
Також, слід зазначити, що Самбірська КЕЧ району не є єдиним позивачем у даній справі, окрім даного органу позивачем є також Міністерство оборони України, яке дізналось про наявність спірних правовідносин із листа спеціалізованої прокуратури №594 від 14.07.2021.
Водночас, Міністерство оборони України являвся власником земельної ділянки, яка була безпідставно вилучена Стрийською міською радою Львівської області, без погодження Міністерства оборони України.
Поряд з цим, судом апеляційної інстанції встановлено, що Міністерство оборони України не був учасником справи №2а-7081/12/1370, а тому строк позовної давності для Міністерства оборони України розпочався з 14.07.2021, тобто з моменту отримання листа спеціалізованої прокуратури та в подальшому позовної заяви.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами прокурора, що Міністерством оборони України, не пропущено строків позовної давності щодо звернення до суду з позовом, який є предметом розгляду у даній справі №914/2813/21.
Як вказує представник Міністерства оборони України в судових засіданнях апеляційного суду про порушення своїх інтересів та факту вибуття із власності оспорюваної земельної ділянки стало відомо після отримання листа прокурора від 14.07.2021 №594 та позовної заяви Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері від 08.09.2021 №787 вих-21, у якій прокурором зазначено всі дані щодо порушення інтересів держави та факту незаконного рішення органу місцевого самоврядування.
Таким чином, Міністерство оборони України дізналось про вибуття свого майна саме до іншої особи Стрийської міської ради Львівської області із отримання листа прокурора та позовної заяви.
Відповідач під час розгляду справи не довів факту того, що Міністерству оборони України про оспорюване порушення стало відомо раніше ніж 14.07.2021, жодних належних та допустимих доказів ним не надано.
Відповідно до цього, вимоги про витребування з чужого незаконного володіння Стрийської міської ради Львівської області (код ЄДРПОУ 26256903) на користь Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) нерухоме майно земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 4611200000:06:002:0055 площею 0,1259 га, 4611200000:06:002:0049 площею 0,2365 га, 4611200000:06:002:0088 площею 1,1852 га та 4611200000:06:002:0089 площею 0, 0389 га. підлягають задоволенню.
Частинами 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
З врахуванням наведеного, враховуючи стандарт вірогідності доказів, а саме те, що докази подані прокурором є більш вірогідними ніж твердження відповідача, судова колегія апеляційного суду приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Згідно ч. 5 ст. 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 07 березня 2024 року у справі №914/2813/21, не відповідає критеріям законності та обґрунтованості, визначеним ст. 236 ГПК України.
У відповідності до п.2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Водночас згідно ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, судова колегія апеляційного суду приходить до висновку, що рішення Господарського суду Львівської області від 07.03.2024 року у справі №914/2813/24 є таким, що не відповідає критеріям законності та обґрунтованості, визначеним діючим процесуальним законодавством та прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, що є у свою чергу безумовною підставою для скасування такого в рішення, та прийняття нового про задоволення позовних вимог.
Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Пунктом 4 ч.1 ст. 282 ГПК України встановлено, що резолютивна частина постанови складається із зазначенням, зокрема: висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги; нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 129, 236, 269, 275, 277, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1.Апеляційну скаргу Керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону №30.53/02-758вих-24 від 04.04.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/994/24, 01-05/996/24 від 04.04.2024) задоволити.
2.Рішення Господарського суду Львівської області від 07 березня 2024 року у справі №914/2813/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.
3.Визнати недійсним п. 1, 5 рішення ХІІІ сесії V демократичного скликання Стрийської міської ради від 27.11.2007 №196 «Про вилучення і надання земельних ділянок суб`єкта підприємницької діяльності» щодо вилучення із землекористування ДП МО України «Аеропорт «Львів-2» земельної ділянки площею 2,02 га по АДРЕСА_1 . Витребувати з чужого незаконного володіння Стрийської міської ради (код ЄДРПОУ 26256903) на користь Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) нерухоме майно земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 4611200000:06:002:0055 площею 0,1259 га., 4611200000:06:002:0049 площею 0,2365 га., 4611200000:06:002:0088 площею 1,1852 га. та 4611200000:06:002:0089 площею 0,0389 га.
4.Стягнути з Стрийської міської ради Львівської області (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Шевченка, 71, код ЄДРПОУ 26256903) на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (79007, м. Львів, вул. Клепарівська, 20, код ЄДРПОУ 38326057) 20273,67 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.
5.Стягнути з Стрийської міської ради Львівської області (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Шевченка, 71, код ЄДРПОУ 26256903) на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (79007, м. Львів, вул. Клепарівська, 20, код ЄДРПОУ 38326057) - 22048,80 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
6.Місцевому господарському суду видати відповідні накази.
7.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286 - 289 ГПК України.
8.Матеріали справи №914/2813/21 повернути Господарському суду Львівської області.
Повний текст постанови складено та підписано 18.10.2024.
Головуючий суддяІ.Б. Малех
СуддяВ.М.Гриців
СуддяІ.Ю. Панова
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 18.10.2024 |
Оприлюднено | 24.10.2024 |
Номер документу | 122465744 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Малех Ірина Богданівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні