Ухвала

від 07.09.2023 по справі 916/2446/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

"07" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2446/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,

секретар судового засідання Христенко А.О.

при розгляді справи за позовом: Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (вул. Приморська, 1, с. Кароліно-Бугаз, Білгород-Дністровський район, Одеська обл., 67844)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Едвіт Капітал (вул. Корабельна, 3-032Н, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68001)

про стягнення 730625,38 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Нікішев О.В.

УСТАНОВИВ:

Кароліно-Бугазька сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Едвіт Капітал, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 730625,38 грн.

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки від 21.05.2014 № 579 в частині здійснення повної та своєчасної оплати орендних платежів за використання земельної ділянки, з кадастровим номером: 5110300000:02:008:0009, площею 6,6167 га, за адресою: вул. Вокзальна, 68, Лиманський район, смт Затока, м. Білгород-Дністровський, Одеська обл.

Вищевказана позовна заява була подана представником позивача адвокатом Мацко В.В. через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.06.2023 позовну заяву Кароліно - Бугазьку сільську раду Білгород - Дністровського району Одеської області було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2446/23; ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; призначено у справі судове засідання для розгляду справи по суті на 20 липня 2023 року о 14:00; викликано представників сторін у засідання суду. Вказаною ухвалою суд також повідомив сторін про наявність в Господарському суді Одеської області технічної можливості проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до ч. 4-5 ст. 197 ГПК України, а також у приміщенні суду згідно з ч. 6-8 ст. 197 ГПК України, при цьому звернув увагу сторін, що при заявлені відповідного клопотання враховувати зазначену можливість проведення Господарським судом Одеської області судового засідання в режимі відеоконференції (як в приміщенні суду, так і поза межами приміщення суду) та повідомляти суд у разі відсутності можливості забезпечити явку представника у судове засідання про конкретні причини, які заважають прийняти участь в судовому засіданні за таких умов.

Вищевказана ухвала суду була доставлена представнику позивача в електронній формі до електронного кабінету 26.06.2023 о 12:56 (а.с. 67, т.1).

У судове засідання 20.07.2023 представник позивача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань до суду не подав.

20.07.2023 суд протокольною ухвалою оголосив перерву у судовому засіданні до 07.09.2023 о 14:00.

Про перерву у судовому засіданні позивача було повідомлено в порядку ст. 120 ГПК України шляхом надіслання до електронного кабінету представника останнього відповідної ухвали суду від 20.07.2023, якою суд вдруге викликав позивача у судове засідання, яке призначене на 07 вересня 2023 року о 14:00. Відповідно до наявної у справі довідки про доставку електронного документу (а.с. 80, т.1), вищевказана ухвала суду була доставлена до електронного кабінету представника позивача 21.07.2023 о 16:47, тобто більше ніж за місяць до судового засідання.

У судове засідання 07 вересня 2023 року о 14:00 позивач знову не з`явився за викликом суду, при цьому 07.09.2023 від представника позивача до суду надійшло клопотання, в якому останній просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату та надати позивачу додатковий час для подання відповіді на відзив. Вказане клопотання представник позивача мотивував тим, що він приймає участь у процесуальних діях в рамках кримінального провадження від 28.09.2022 № 42022160000000313 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 190 КК України.

За результатом розгляду вищевказаного клопотання судом у судовому засіданні 07.09.2023 було постановлено протокольну ухвалу про відмову у його задоволенні з проголошенням мотивів суду відповідно до положень ч. 10 ст. 240 ГПК України. Зокрема, позивачем не було подано суду доказів вчинення цих процесуальних дій в день засідання, про яке позивач був повідомлений більше як за місяць, доказів здійснення адвокатом представництва інтересів клієнта в межах названого кримінального провадження та неможливості позивача за цей час залучити до представництва іншого представника, в т.ч. в порядку самопредставництва.

Суд відзначає, що відповідно до ч. 3, 4 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою. У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Тобто, повторна неявка в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки не є підставою для відкладення розгляду справи, а неявка позивача в засідання суду без поважних причин за відсутності заяви про розгляд справи за його відсутності є підставою для розгляду судом питання про залишення позову без розгляду.

Так, позивач, будучи належним чином та завчасно повідомленим про судове засідання, призначене судом на 20.07.2023 о 14:00, за викликом суду не з`явився та не повідомив суду обставин поважності причин неявки, враховуючи, зокрема, роз`яснену судом в ухвалі про відкриття провадження у справі можливість брати участь у засіданнях суду в режимі відеоконференції (як в приміщенні суду, так і за допомогою власних засобів зв`язку). Далі, після оголошеної судом перерви більше ніж на 1 місяць позивач вдруге не з`явився за викликом суду, при цьому, звертаючись до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи позивач не надав суду жодного доказу на підтвердження викладених у цьому клопотанні обставин. В цей же час суд зауважує, що юридична особа незалежно від порядку її створення може брати участь у справі, в тому числі, через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи) або іншого представника.

Між цим, у судове засідання 07.09.2023 з`явився представник відповідача, який заявив суду усне клопотання про залишення позову позивача у цій справі без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Отже, розглянувши вищевказане клопотання відповідача та проаналізувавши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про таке.

Згідно з статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і в той же час учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою. Крім цього, учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, а також надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

При цьому п. 2 ч. 2 ст. 42 ГПК України визначено обов`язок учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 1-3, 6 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Згідно з ч.5 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Згідно з п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частиною 7 статті 242 ГПК України передбачено, що якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Згідно з ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до підп. 5.8. п.5 Розділу І Положення Про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі Положення), затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

В рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

При цьому поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об`єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов`язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.

У постанові від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про таке:

Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду. Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом. Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності. При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова може, має право, за власної ініціативи та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання суд залишає позов без розгляду, що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання суд залишає позов без розгляду, що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних. Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов`язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи імперативна заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Отже, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду..

Так, позивач, будучи належним чином та завчасно повідомленим про розгляд справи: жодного разу у цій справі не з`явився у судові засідання за викликом суду; не надав суду доказів поважності причин нез`явлення у засідання суду як 20.07.2023 о 14:00, так і 07.09.2023 о 14:00; не надав суду доказів неможливості участі позивача в засіданні суду в режимі відеоконференції; не подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

За цих обставин, суд вважає, що Кароліно - Бугазька сільська рада Білгород - Дністровського району Одеської області, як особа, яка звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів, не сприяла вирішенню спору, а тому, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, для залишення позову у цій справі без розгляду.

Водночас, суд роз`яснює позивачу, що згідно з ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Згідно з ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат та враховуючи підстави залишення позову позивача без розгляду, суд дійшов висновку, що понесені позивачем судові витрати, пов`язані з розглядом справи, слід покласти на позивача.

Керуючись п. 4 ч.1 ст. 226, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області у справі № 916/2446/23 - залишити без розгляду.

2. Судові витрати позивача, пов`язані з розглядом справи, покласти на позивача.

Повну ухвалу складено 12.09.2023.

Ухвала набрала законної сили 07.09.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Суддя Д.О. Бездоля