Постанова

від 25.01.2024 по справі 916/2446/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/2446/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

за участю представника від відповідача Нікішева О.В., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №002800 від 20.04.2016

/позивач належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, але не скористався правом на участь в судовому засіданні/

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.09.2023 про залишення позову без розгляду, ухвалену суддею Бездолею Д.О. у м. Одесі, повний текст якої складено 12.09.2023

у справі № 916/2446/23

за позовом скаржника

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Едвіт Капітал"

про стягнення 730 625,38 грн. та

В С Т А Н О В И В :

У червні 2023 року Кароліно-Бугазька сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) Едвіт Капітал, в якій просила стягнути з останнього заборгованість в розмірі 730 625,38 грн.

В обґрунтування позову позивач посилався на порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки від 21.05.2014 № 579 в частині здійснення повної та своєчасної оплати орендних платежів за використання земельної ділянки, з кадастровим номером: 5110300000:02:008:0009, площею 6,6167 га, за адресою: вул. Вокзальна, 68, Лиманський район, смт Затока, м. Білгород-Дністровський, Одеська обл.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.09.2023 позов Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області залишено без розгляду на підставі ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України у зв`язку з неявкою позивача в судове засідання, а також покладено на позивача судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Із вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погоджується позивач, який подав апеляційну скаргу до Південно-західного апеляційного господарського суду та просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Скаржник вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали суд першої інстанції припустився надмірного формалізму та залишив позовну заяву без розгляду тоді, як позивачем при зверненні до суду було подано повний пакет документів, серед яких договір оренди земельної ділянки; документи, які вказують на передачу земельної ділянки та ї фактичне використання; розрахунок заборгованості за кожен місяць із визначенням загальної суми. На думку скаржника, вказана категорія справ не є складною, представником позивача вказано про неможливість прибуття в судове засідання, а отже судом першої інстанції справа могла бути розглянута по суті на підставі наявних доказів, а також були підстави для відкладення розгляду справи.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Колегія суддів розглянула матеріали справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, заслухала присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевірила правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права та дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Едвіт Капітал про стягнення 730625,38 грн. була подана до Господарського суду Одеської області представником позивача адвокатом Мацко В.В. через підсистему Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у червні 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.06.2023 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2446/23; ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; призначено у справі судове засідання для розгляду справи по суті на 20 липня 2023 року о 14:00; викликано представників сторін у засідання суду.

Вказаною ухвалою суд першої інстанції також повідомив сторони про наявність в Господарському суді Одеської області технічної можливості проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до ч. 4-5 ст. 197 ГПК України, а також у приміщенні суду згідно з ч. 6-8 ст. 197 ГПК України, при цьому звернув увагу сторін, що при заявлені відповідного клопотання слід враховувати зазначену можливість проведення Господарським судом Одеської області судового засідання в режимі відеоконференції (як в приміщенні суду, так і поза межами приміщення суду) та повідомляти суд у разі відсутності можливості забезпечити явку представника у судове засідання про конкретні причини, які заважають прийняти участь в судовому засіданні.

Вищевказана ухвала суду була доставлена представнику позивача в електронній формі до електронного кабінету 26.06.2023 о 12:56 (а.с. 67, т.1).

У судове засідання 20.07.2023 представник позивача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань до суду не подав.

20.07.2023 суд протокольною ухвалою оголосив перерву у судовому засіданні до 07.09.2023 о 14:00.

Про перерву у судовому засіданні позивача було повідомлено в порядку ст. 120 ГПК України шляхом надсилання до електронного кабінету представника останнього відповідної ухвали суду від 20.07.2023, якою суд вдруге викликав позивача у судове засідання, яке призначене на 07 вересня 2023 року о 14:00. Відповідно до наявної у справі довідки про доставку електронного документу (а.с. 80, т.1), вищевказана ухвала суду була доставлена до електронного кабінету представника позивача 21.07.2023 о 16:47, тобто більше ніж за місяць до судового засідання.

У судове засідання 07 вересня 2023 року о 14:00 позивач знову не з`явився за викликом суду, при цьому, 07.09.2023 від представника позивача до суду надійшло клопотання, в якому останній просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату та надати позивачу додатковий час для подання відповіді на відзив. Вказане клопотання представник позивача мотивував тим, що він приймає участь у процесуальних діях в рамках кримінального провадження від 28.09.2022 № 42022160000000313 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 190 КК України.

За результатом розгляду вищевказаного клопотання судом у судовому засіданні 07.09.2023 було постановлено протокольну ухвалу про відмову у його задоволенні з проголошенням мотивів суду відповідно до положень ч. 10 ст. 240 ГПК України. Зокрема, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не було подано суду доказів вчинення цих процесуальних дій в день засідання, про яке позивач був повідомлений більше як за місяць, доказів здійснення адвокатом представництва інтересів клієнта в межах названого кримінального провадження та неможливості позивача за цей час залучити до представництва іншого представника, в т.ч. в порядку самопредставництва.

В судове засідання 07.09.2023 з`явився представник відповідача, який заявив суду усне клопотання про залишення позову позивача у цій справі без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.09.2023 позов Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області у справі залишено без розгляду на підставі ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Отже на розгляд суду апеляційної інстанції у цій справі постало питання наявності/відсутності підстав для залишення позову без розгляду за ч. 4 ст. 202, п. 4 ч.1 ст. 226 ГПК України у зв`язку з неявкою позивача в судове засідання.

Відповідно до частин першої четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо реалізації всіх процесуальних прав та виконання обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За змістом пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до частини першої статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.

Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Крім того, за змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому, зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду, як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Зазначені висновки були викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.03.2023 у справі №910/17906/21.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі №905/458/21 також зазначив про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain", заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає порядок судового розгляду справи за участю обох сторін.

Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.

Разом з цим у разі, якщо позивач не з`явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлюють своєчасне вчинення певної процесуальної дії.

У цій справі, залишаючи позовну заяву без розгляду на підставі ч. 4 ст. 202, п. 1 ч.1 ст. 226 ГПК України, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позивач, будучи належним чином повідомленим та завчасно обізнаним про дату, час і місце судових засідань, жодного разу у не з`явився у судові засідання за викликом суду; не надав суду доказів поважності причин нез`явлення у засідання суду 20.07.2023 о 14:00; не підтвердив належними доказами поважність причин не з`явлення в судове засідання 07.09.2023 о 14:00, про які зазначав в клопотанні про відкладення розгляду справи; не надав суду доказів неможливості участі позивача в засіданні суду в режимі відеоконференції; не подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, а отже не сприяв вирішенню спору як особа, яка звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області без розгляду на підставі ч. 4 ст. 202, п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

При цьому, доводи апелянта про те, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали припустився надмірного формалізму, оскільки мав можливість розглянути справу за наявними в ній матеріалами справи або відкласти її розгляд, колегія суддів не приймає до уваги з урахуванням встановлених вище обставин, чинних норм законодавства та правової позиції Верховного Суду, викладеної у мотивувальній частині цієї постанови.

Статтею 275 ГПК України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За приписами ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Слід зазначити, що скаржником не доведено, а апеляційним судом не встановлено наявності підстав для скасування ухвали суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, відтак, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваної ухвали без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Згідно із ст.129 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги слід покласти на скаржника.

На підставі ст.ст. 129, 269, 270, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.09.2023 у справі №916/2446/23 залишити без змін, апеляційну скаргу Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області без задоволення.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 29.01.2024 об 11.55.

Головуючий суддяРазюк Г.П.

Суддя Колоколов С.І.

Суддя Савицький Я.Ф.