Рішення

від 07.08.2023 по справі 761/9832/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/9832/21

Провадження № 2-др/761/160/23

ДОДАТКОВЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Притули Н.Г.,

при секретарі: Габунії М.Г.,

за участі:

представника відповідача: Бонтлаб В.В.,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ессіті Україна» про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30.09.2021 року, враховуючи ухвалу суду про виправлення описки від 23.11.2021 року, в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ессіті Україна» про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, позов задоволено частково, а саме: визнано незаконним та скасовано наказ №32-к від 10.12.2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Ессіті Україна» «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу продажу дистрибуторам Товариства з обмеженою відповідальністю «Ессіті Україна» з 10 лютого 2021 року; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ессіті Україна» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000 гривень 00 копійок; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ессіті Україна» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11.02.2021 року по 30.09.2021 року в сумі 636 575,58 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ессіті Україна» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2 724 гривни 00 копійок.

Однак, постановою Київського апеляційного суду від 21.09.2022 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2021 року в частині задоволення позовних вимог скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, про відмову у задоволенні позову. Рішення суду в частині відмови задоволенні позовних вимог залишено без змін.

При цьому, постановою Верховного суду від 22.03.2023 року постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року скасовано. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2021 року, з урахуванням ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 23 листопада 2021 року про виправлення описки, змінено в резолютивній частині, виклавши абзац п`ятий у такій редакції: «Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ессіті Україна» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11 лютого 2021 року по 30 вересня 2021 року у сумі 636 575,58 грн з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів». В іншій частині задоволених позовних вимог рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2021 року, з урахуванням ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 23 листопада 2021 року про виправлення описки, залишено без змін.

Разом з тим, 26.04.2023 року представник позивача подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ессіті Україна» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 32 830,00 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення даної заяви та зазначив, що позивачем не надано доказів на підтвердження сплати витрат на правничу допомогу.

Позивач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, звернувся до суду із заявою про розгляд заяви у його відсутність.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали вищезазначеної справи суддя вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у даній справі, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30.09.2021 року, враховуючи ухвалу суду про виправлення описки від 23.11.2021 року, в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ессіті Україна» про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, позов задоволено частково, а саме: визнано незаконним та скасовано наказ №32-к від 10.12.2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Ессіті Україна» «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу продажу дистрибуторам Товариства з обмеженою відповідальністю «Ессіті Україна» з 10 лютого 2021 року; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ессіті Україна» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000 гривень 00 копійок; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ессіті Україна» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11.02.2021 року по 30.09.2021 року в сумі 636 575,58 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ессіті Україна» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2 724 гривни 00 копійок.

Однак, постановою Київського апеляційного суду від 21.09.2022 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2021 року в частині задоволення позовних вимог скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, про відмову у задоволенні позову. Рішення суду в частині відмови задоволенні позовних вимог залишено без змін.

При цьому, постановою Верховного суду від 22.03.2023 року постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року скасовано. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2021 року, з урахуванням ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 23 листопада 2021 року про виправлення описки, змінено в резолютивній частині, виклавши абзац п`ятий у такій редакції: «Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ессіті Україна» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11 лютого 2021 року по 30 вересня 2021 року у сумі 636 575,58 грн з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів». В іншій частині задоволених позовних вимог рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2021 року, з урахуванням ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 23 листопада 2021 року про виправлення описки, залишено без змін.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження обставин, викладених у клопотанні про стягнення судових витрат понесених ОСОБА_1 у зв`язку з розглядом в суді цієї справи представником позивача було надано до суду: копію Договору від 01.03.2021 року про надання правничої допомоги; копію акту №1 приймання-передачі послуг за договором про надання правничої допомоги ОСОБА_1 від 04.10.2021 року.

Водночас, у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 р. в справі № 648/1102/19 вказано, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року, №922/1964/21, дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладених у постанові від 23 листопада 2020 року у справі №638/7748/18, відповідно до якого неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

В той же час, необхідно зазначити, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суду необхідно дослідити на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/19098/21 від 01 лютого 2023 року).

Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017 року) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

За умовами ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Надаючи оцінку наведеному в акті №1 приймання-передачі від 04.10.2021 року, де викладено об`єм виконаних адвокатом робіт та витрачений ним на це час, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача 2 010,00 грн. за підготовку та скерування 06.08.2021 копій запиту та 5 360,00 грн. за вивчення відзиву, а також підготовку відповіді на нього, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження останнього, також в матеріалах справи відсутні вказані запити та відповідь на відзив.

Також, суд зазначає, що витрачання, серед іншого 6 год. на підготовку позовної заяви та 2,5 год. на первинну консультацію та вивчення документів, є надмірним для такого фахівця в галузі права, а розумний і реальний час, який був би витрачений на підготовку позовної заяви не повинен перевищувати 3 год., а на первинну консультацію та вивчення документів - 1 год., що загалом складає 5 360,00 грн.

Крім того, представник позивача у акті №1 приймання-передачі від 04.10.2021 року вказує, що ним було витрачено на підготовку та відправлення адвокатського запиту №1 від 14.04.2021 року - 2 год., що становить 2 680,00 грн. та на підготовку адвокатського запиту №4 від 31.07.2021 року і отримання відповіді на нього - 2,5 год., що становить 3 350,00 грн., однак, суд дослідивши вказані запити та відповідь зазначає, що вартість таких послуг є неспівмірною зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, а реальна вартість даних послуг не може перевищувати 1 340,00 грн.

Щодо витрачання адвокатом 2 год. на підготовку та подання до суду клопотання про витребування доказів необхідно зауважити, що вказане є неспівмірним з обсягом наданих адвокатом послуг, а тому суд вважає, що реальний час на підготовку та подання до суду клопотання про витребування доказів не повинен перевищувати 1 год., що становить 1 340,00 грн.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що заява представника позивача підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13 400,00 грн.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 144, 259, 260, 270, 353 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ессіті Україна» про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Ессіті Україна» (код ЄДРПОУ 34356863, адреса: м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 13, кв. 13) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 400 (тринадцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст додаткового рішення виготовлено 17 серпня 2023 року.

Суддя: Н.Г. Притула