Постанова

від 09.10.2007 по справі 13/679-05

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

13/679-05

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

09 жовтня 2007 р.                                                                                   № 13/679-05  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:  

Козир Т.П.- головуючого, Плюшка І.А., Подоляк О. А.,

за участю представника позивача –Костенка О. В. дов. № 332 від 26.09.2005 року,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу АТ «Український інноваційний банк»в особі Роменської філії на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 4 червня 2007 року у справі за позовом АТ «Український інноваційний банк»в особі Роменської філії до Роменської міської ради, 3-я особа –ПП «Теплокомфорт», про стягнення боргу за рахунок предмету іпотеки,

                                              У С Т А Н О В И В:

          У грудні 2005 року АТ «Український інноваційний банк»звернувся до господарського суду з позовом до Роменської міської Ради про звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки, для задоволення вимог з погашення боргу зі сплати кредиту.

В уточненій позовній заяві зазначив, що 3-я особа заборгувала банку за кредитом і процентами зі сплати кредиту 60786 гривень 75 коп.

Термін повернення кредиту та процентів за його користування за кредитною угодою № 04/6 від 20 квітня 2004 року закінчився 18 січня 2006 року.

Постановою господарського суду Сумської області від 5 жовтня 2006 року ПП «Теплокомфорт»визнано банкрутом.

У зв'язку з цим звернення стягнення на предмет іпотеки згідно іпотечного договору, посвідченого 20 квітня 2004 року приватним нотаріусом Ганзя О. Б. Роменського міського нотаріального округу за реєстровим № 1316 позивач вважає єдино можливим способом погашення боргу позичальника перед банком.  

          Рішенням господарського суду Сумської області від 25 січня 2007 року позов задоволено.

          З Роменської міської ради на користь АТ «Український інноваційний банк»в особі Роменської філії стягнено 60786 гривень 75 коп. за рахунок майна, що є предметом іпотечного договору № 1316 від 20 квітня 2004 року, а саме: нежиле приміщення (котельня) з обладнанням, загальною площею 1851,1 кв. метрів, яке знаходиться за адресою: м. Ромни, вул. Маяковського, 74.

          Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 4 червня 2007 року рішення суду скасовано, в позові відмовлено.

          У касаційній скарзі АТ «Укрінбанк»просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити без зміни рішення місцевого господарського суду, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції ст.ст.17, 33 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 3, 215 509, 574, 589, 590 ч.1 ЦК України.

          Наполягає на тому, що позов підлягає задоволенню, оскільки іпотечний договір не визнано недійсним у судовому порядку.

          Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

          Судами встановлено, що 20 квітня 2004 року між позивачем та третьою особою (позичальник) було укладено кредитну угоду  № 04/5, за якою банк надав позичальнику кредит в розмірі 162000 гривень на строк по 18 січня 2006 року.

          З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитною угодою 20 квітня 2004 року було укладено іпотечний договір, за яким відповідач передав в іпотеку котельну, розташовану на земельній ділянці Роменської міської ради за адресою: м. Ромни Сумської області, вул. Маяковського, 74. Дане майно є комунальною власністю територіальної громади. Вартість предмета іпотеки сторони визначили в розмірі 320000 гривень.

          Договір іпотеки укладено на підставі рішення від 8 квітня 2004 року Роменської міської ради «Про передачу в іпотеку майна Роменської міської ради».

          3 листопада 2004 року вказане рішення Роменська міська рада скасувала як таке, що прийняте з порушенням вимог законів України «Про заставу», «Про іпотеку», «Про приватизацію державного майна».

          Борг третьої особи за кредитною угодою на момент вирішення спору склав 60786,75 гривень.

          За таких обставин місцевий господарський суд задовольнив позов, проте, в порушення ст.ст. 15, 38, 43, 65, 84 ГПК України, не перевірив заперечення відповідача щодо незаконності рішення про передачу комунального майна в іпотеку, не навів мотивів, з яких задовольнив позов, обмежившись викладенням доводів сторін, не встановив дійсну правову природу відносин сторін і не дав юридичної оцінки встановленим ним обставинам справи.    

          Суд апеляційної інстанції, відмовивши в позові, виходив з того, що Роменська міська рада скасувала своє рішення про передачу майна в іпотеку, проте, в порушення ст.ст.38, 43, 65 і 105 ГПК України, неповно з'ясував істотні для справи обставини, не перевірив доводи позивача і не дав їм оцінки та не з'ясував, чи було укладено між сторонами договір іпотеки, чи відповідає цей договір вимогам закону, а якщо суперечить –то яким саме і якими можуть бути наслідки невиконання цього договору.

          Відтак, оскаржувані судові рішення визнати законними та обґрунтованими не можна, а отже, вони підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

          Під час нового розгляду суду необхідно врахувати наведене, більш ретельно перевірити доводи сторін, встановити дійсні обставини справи та прийняти законне і обґрунтоване рішення.          

Керуючись ст. ст. 1115, 1117 –11112 Господарського процесуального кодексу України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 4 червня 2007 року і рішення господарського суду Сумської області від 25 січня 2007 року.

Справу передати до господарського суду Сумської області на новий розгляд в іншому складі суддів.

Головуючий                                                                                 Т. Козир

Судді                                                                                      І. Плюшко

                                                                                                       О. Подоляк