Постанова

від 05.06.2007 по справі 13/679-05

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/679-05

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2007 р.                                                           Справа № 13/679-05  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Афанасьєв В.В., судді Бухан А.І. , Шевель О.В.

при секретарі Парасочці Н.В.

за участю представників:

позивача –Костенко О.В. (довіреність №332 від 26.09.05),

відповідача –Дужак Н.Г (довіреність б/н від 10.01.07).

третьої особи –не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вхідний № 1123С/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 25 січня 2007 року по справі № 13/679-05

за позовом Акціонерного товариства "Український інноваційний банк", м. Київ

до Роменської міської ради Сумської області, м. Ромни

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватне підприємство "Теплокомфорт", м. Ромни, Сумська область

про стягнення 78152,92 грн. за рахунок майна, яке є предметом договору іпотеки

встановила:

Рішенням від 25.01.07 господарського суду Сумської області (суддя Лиховид Б.І.) позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 60786,75 грн. за рахунок майна, що є предметом іпотечного договору №1316 від 20.04.04, а саме: нежитлове приміщення (котельня) з обладнанням, загальною площею 1851,1 кв.м., яке знаходиться за адресою: м.Ромни, вул.Маяковського, 74.

Відповідач з рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, просить оскаржуване рішення скасувати і направити справу на новий розгляд.

В ході апеляційного розгляду справи представник відповідача уточнив вимоги  апеляційної скарги, просить оскаржуване рішення скасувати і відмовити у позові.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу (із подальшим доповненням), в якому, посилаючись на відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення, просить залишити дане рішення без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Третя особа –Приватне підприємство «Теплокомфорт»- не надала відзиву на апеляційну скаргу та не скористалася своїм процесуальним правом на участь представника у судовому засіданні. Копії процесуальних документів, направлені судом на єдину наявну у справі адресу третьої особи, було повернуто до суду відділенням зв'язку з позначкою «за даною адресою організація не існує»та долучено до матеріалів справи. Враховуючи, що судом вжито усіх можливих заходів для належного повідомлення третьої особи про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглядати дану справу без участі представника Приватного підприємства «Теплокомфорт».

Заслухавши представників позивача та відповідача у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне.

20.04.04 між позивачем (банк) та третьою особою (позичальник) було укладено кредитну угоду №04/5 (зі змінами, внесеними додатковими угодами), відповідно до умов якої банк надав позичальнику кредит в розмірі 162000,00 грн., терміном погашення по 18.01.06.

З метою забезпечення виконання зобов'язань по кредитній угоді було укладено іпотечний договір від 20.04.04, за яким відповідач (іпотекодавець) передав в іпотеку позивачу (іпотекодержателю) котельню, розташовану на земельній ділянці Роменської міської ради за адресою: м.Ромни Сумської області, вул.Маяковського,74. Як вбачається зі свідоцтва про право власності від 13.01.03, дане майно належить на праві комунальної власності територіальній громаді м.Ромни в особі Роменської міської ради. Сторонами визначено вартість предмета іпотеки у 320000,00 грн.

Вищевказаний договір іпотеки укладено на підставі рішення від 08.04.04 п'ятнадцятої сесії четвертого скликання Романської міської ради «Про передачу в іпотеку майна Романської міської ради», у пункті 1 якого зазначено, що міська рада виступає майновим поручителем приватного підприємства «Теплокомфорт»за виконання кредитного договору, укладеного між Роменською філією АТ «Укрінбанк»і Приватним підприємством «Теплокомфорт».

Як встановлено місцевим господарським судом, зобов'язання за кредитною угодою №04/5 від 20.04.04 третьою особою не виконано належним чином: заборгованість складає 60786,75 грн., у тому числі 50775,84 грн. основного боргу та 10013,91 грн. –заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом за період з січня 2006 року по жовтень 2006 року.

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою (із подальшим уточненням) про повернення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

В ході розгляду справи місцевим господарським судом відповідач в обґрунтування своєї позиції зазначав, що рішення від 08.04.04 п'ятнадцятої сесії четвертого скликання Романської міської ради «Про передачу в іпотеку майна Романської міської ради»було опротестовано прокурором м.Ромни 03.11.04 як таке, що прийняте з порушенням вимог законів України «Про заставу», «Про іпотеку», «Про приватизацію державного майна». 04.11.04 Роменською міською радою було прийняте рішення про розгляд протесту прокурора на рішення п'ятнадцятої сесії четвертого скликання «Про передачу в іпотеку майна Романської міської ради», яким задоволено протест прокурора і скасовано вищевказане рішення.

Зазначена обставина, що не заперечується позивачем та підтверджується матеріалами справи (т.1, а.с.40, 41), була відома місцевому господарському суду на час розгляду справи, проте суд не надав їй належної юридичної оцінки. Як зазначено в оскаржуваному рішенні місцевого господарського суду, рішення від 08.04.04 Роменської міської ради було опротестоване прокурором м.Ромни вже після надання позивачем кредиту третій особі, і, оскільки воно було чинним на час надання кредиту, то, на думку суду першої інстанції, вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки є правомірними.

Однак колегія суддів вважає, що даний висновок зроблено судом при неправильному застосуванні норм чинного законодавства, зокрема –приписів Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Так, статтею 73 вказаного закону визначено, що акти ради,  сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради,  виконавчого комітету сільської,  селищної, міської,  районної у місті (у разі її створення) ради,  прийняті в межах наданих їм повноважень,  є обов'язковими для виконання всіма розташованими  на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян,    підприємствами,     установами     та організаціями,   посадовими  особами,  а  також  громадянами,  які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до пункту 8 статті 60 цього ж Закону, право   комунальної   власності   територіальної   громади захищається законом на рівних умовах  з  правами  власності  інших суб'єктів.  Об'єкти  права  комунальної  власності  не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам  права власності  без  згоди  безпосередньо  територіальної  громади  або відповідного  рішення  ради  чи  уповноваженого  нею  органу,   за винятком випадків, передбачених законом.

Пунктом 7 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»передбачено, що майнові  операції,  які  здійснюються  органами  місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню. Отже колегія суддів вважає, що рішення від 04.11.04 щодо задоволення протесту прокурора було прийняте Роменською міською радою у відповідності до приписів вищевказаної норми Закону, оскільки у даному випадку предметом іпотеки є котельня –об'єкт, від функціонування якого залежать обсяг та умови надання населенню послуг теплопостачання.

Факт скасування Роменською міською радою рішення від 08.04.04, на підставі якого спірне майно було передано в іпотеку, свідчить про відсутність згоди  територіальної громади як власника цього майна на його вилучення, а відтак –і про відсутність у відповідача обов'язку щодо погашення заборгованості за кредитною угодою саме за рахунок  звернення стягнення на нежитлове приміщення (котельню) з обладнанням, загальною площею 1851,1 кв.м., яке знаходиться за адресою: м.Ромни, вул.Маяковського, 74.

Отже покладення на відповідача зобов'язання щодо відчуження спірного майна суперечить таким загальним засадам цивільного судочинства як справедливість, добросовісність та розумність, закріпленим у частині 6 статті 3 Цивільного кодексу України –з даною нормою кореспондується і припис частини 3 статті 509 цього ж кодексу, а саме: зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Таким чином, на думку колегії суддів, фактичні та правові підстави для задоволення позовних вимог акціонерного товариства "Український іноваційний банк" у даній справі відсутні.

Колегія суддів відзначає, що позивачем не дотримано вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Проте, як уже зазначалося, місцевий господарський суд задовольнив позов з тих підстав, що на час укладення договору іпотеки від 20.04.04 було чинним рішення Роменської міськради від 08.04.04 про передачу в іпотеку спірного майна. При цьому суд послався на статтю 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлені договором строки, а також на статті 589, 590 зазначеного кодексу, які визначають порядок набуття заставодержателем права звернення на предмет застави.

На думку колегії суддів, висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог зроблено при довільному тлумаченні даних правових норм, без урахування вищенаведених приписів статей 3 та 509 Цивільного кодексу України.

Оскільки в ході апеляційного провадження з'ясувалося, що висновки суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог спростовуються обставинами справи, доводами апеляційної скарги і, крім того, не узгоджуються з приписами чинного законодавства, зокрема, Цивільного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення –скасуванню із прийняттям нового рішення, яким у позові слід відмовити.

З огляду на викладене вище та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, 103, 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, -

постановила:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 25.01.07 у справі №13/679-05 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з акціонерного товариства «Український інноваційний банк» в особі Роменської філії (42000, м.Ромни, вул.Тельмана, 24, код 23631720) на користь Роменської міської ради (42000, Сумська обл., м.Ромни, бульвар Шевченка, 2, код 23635184) 390 грн. витрат по сплаті відповідачем державного мита за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

         Головуючий суддя                                                                    Афанасьєв В.В.  

                                 Судді                                                                    Бухан А.І.  

                                                                                                               Шевель О.В.