Ухвала

від 07.09.2023 по справі 946/3663/23

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cправа № 946/3663/23

провадження № 2/492/538/23

У Х В А Л А

про прийняття до провадження суду справи, яка надіслана з іншого суду,

про залишення позовної заяви без руху

07 вересня 2023 року м. Арциз

Суддя Арцизького районного суду Одеської області Гусєва Н.Д.,

ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

встановила:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачки аліментів на його користь на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 9000,00 грн., щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, посилаючись на те, що з відповідачкою по справі зареєстровано шлюб та вони мають спільну малолітню дитину, яка проживає разом з позивачем. Позивач вказує на те, що сторони не дійшли згоди щодо визначення розміру аліментів, стягуваних з відповідачки, в той час як відповідачка є фізично здоровою особою працездатного віку, інших особам аліменти не виплачує, утриманців не має, у зв`язку з чим звернувся до суду із зазначеною позовною заявою.

Цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини перебувала у провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області.

Згідно ухвали Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13 червня 2023 року, вищевказану цивільну справу передано за підсудністю на розгляд Арцизького районного суду Одеської області, оскільки місце проживання сторін є с. Острівне, яке належить до територіальної юрисдикції Арцизького районного суду Одеської області, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-ІХ.

Розпорядженням в.о. голови Арцизького районного суду Одеської області Крутової О.М. від 09 серпня 2023 року, відповідно до ч. 4 ст. 31, ст. 32, ч. 3 ст. 41 ЦПК України, у зв`язку з неможливістю провести повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та утворити новий склад суду зазначена цивільна справа була передана на розгляд до Саратського районного суду Одеської області.

Листом Саратського районного суду Одеської області № 01-04/52/2023 від 30 серпня 2023 року вказана цивільна справа повернута до суду, яка надійшла до Арцизького районного суду Одеської області 06 вересня 2023 року та передана головуючій судді Гусєвій Н.Д. згідно з Реєстром судових справ і матеріалів, переданих на розгляд головуючій судді, 07 вересня 2023 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 ЦПК України справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи, що цивільна справа раніше перебувала у провадженні іншого суду, спори між судами про підсудність не допускаються, вважаю за необхідне прийняти її до свого провадження.

Ознайомившись з позовною заявою, поданою позивачем, та документами, доданими до неї, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Зі свідоцтва про шлюб вбачається, що відповідачка є громадянкою Республіки Вірменія, позивач є громадянином України (а.с. 10).

Оскільки відповідачка є громадянкою Республіки Вірменія, позивач є громадянином України, то правовідносини між сторонами обтяжені ознакою «іноземний елемент», а тому вирішення спору між ними щодо розірвання шлюбу та наслідків розірвання шлюбу в судових органах України необхідно здійснювати відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право», з урахуванням вимог ЦПК України та інших законів України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 3 ЦПК України судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.

Згідно з ч. 1 ст. 497 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право», іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм, зокрема, хоча б один учасник правовідносин є іноземцем.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про міжнародне приватне право», цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, зокрема, підсудність судам України справ з іноземним елементом.

Статтею 67 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що зобов`язання щодо утримання, що виникають із сімейних відносин, регулюються правом держави, у якій має місце проживання особа, яка має право на утримання. Сторони зобов`язання щодо утримання можуть обрати право, що застосовується до зобов`язання щодо утримання, відповідно до правил, визначених статтею 67-4 цього Закону.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 67-4 Закону України «Про міжнародне приватне право», Зобов`язання щодо утримання, які виникають із сімейних відносин, можуть на вибір сторін зобов`язання регулюватися:

1) особистим законом однієї зі сторін зобов`язання на момент здійснення вибору права;

2) правом держави місця проживання однієї зі сторін зобов`язання на момент здійснення вибору права;

3) правом, що обрано сторонами зобов`язання або застосовується відповідно до закону для регулювання майнових відносин сторін зобов`язання;

4) правом, що обрано сторонами зобов`язання або застосовується відповідно до закону для регулювання припинення шлюбу або окремого проживання сторін зобов`язання;

5) правом держави суду, що обрано сторонами для цілей провадження у конкретній справі про зобов`язання щодо утримання.

Вибір права, передбачений частиною першою цієї статті, здійснюється шляхом укладення угоди в письмовій формі. Угода про вибір права, що укладається в Україні, підлягає нотаріальному посвідченню.

Визначаючи підсудність справ судам України слід керуватися загальними правилами, визначеними у статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право».

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у ст. 77 цього Закону (виключна підсудність, яка на спори про стягнення аліментів не розповсюджується).

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, відсутні підстави для визначення підсудності даного позову Арцизькому районному суду Одеської області за ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», оскільки угоди про підсудність справи з іноземним елементом судам України позивачем до матеріалів позову не долучено.

Викладені вище обставини, позбавляють суддю можливості вирішити питання про підсудність справи Арцизькому районному суду Одеської області.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Зазначаю, що за правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зокрема: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), однак позивачем в порушення зазначених норм права не зазначено: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України відповідачки, якщо такі відомості йому відомі.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, однак позивачем впорушення зазначенихнорм праване зазначенообставини тадокази,що свідчатьпро: проживання дитини разом з позивачем, оскільки згідно ч. 3 ст. 181 ч. 3 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків разом з яким проживає дитина (право на отримання аліментів має той з батьків, з ким фактично проживає дитина, тому доказом фактичного проживання дитини з позивачем може бути довідка з ЖЕК, квартального комітету, ОСББ тощо); ненадання відповідачкою допомоги на утримання дитини, або невідповідність утримання, що надається, розміру, встановленому законом; наявність/відсутність між сторонами угоди про сплату аліментів; стан здоров`я та матеріальне становища відповідачки, дитини (довідка медичної установи про стан здоров`я, довідка про майновий стан); наявність/відсутність у відповідачки інших дітей, непрацездатних чоловіка, батька, дочки, сина (довідка з місця проживання про склад сім`ї відповідачки, у тому числі про наявність осіб, що перебувають на її утриманні, довідка з місця роботи відповідачки про те, чи не утримуються з неї аліменти згідно з іншими виконавчими листами), оскільки відповідно до вимог ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує зазначені обставини; наявність/відсутність у відповідачки майна, що приносить постійний дохід, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно тощо); наявність/відсутність у відповідачки витрат, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; наявність/ відсутність постійного місця роботи або регулярного заробітку у відповідачки (довідка з місця роботи відповідачки, довідка про середньомісячний заробіток тощо).

Суддя звертає увагу на те, що від змісту позовної заяви залежить позиція відповідачки, яка як і позивач має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаною з тим, які вимоги до неї заявлені та з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

Згідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.

Суддею встановлено, що до суду подано позовну заяву та документи, що додаються до неї, без додання копії всіх документів, що додаються до неї, для надсилання відповідачці, що є порушенням ч. 1 ст. 177 ЦПК України, тому позивачу необхідно додати до позовної заяви копії всіх документів, що додаються до неї, для надсилання відповідачці.

Крім того, звертаю увагу на те, що відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви (ч. 3 ст. 83 ЦПК України).

Отже, перелічене вище дає підстави зробити однозначний висновок, що позовна заява подана позивачем в порушення правил про підсудність та положень Закону України «Про міжнародне приватне право», а також в порушення ст. ст. 175, 177 ЦПК України, зокрема з вищезазначеними недоліками, що унеможливлює вирішення питання про відкриття провадження по справі та подальший розгляд справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження по справі та подальший розгляд справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Вважаю за необхідне звернути увагу на роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, які викладені у п. 7 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», відповідно до яких позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 175 ЦПК, у зв`язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Згідно з вимогами ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано в порушення правил про підсудність та положень Закону України «Про міжнародне приватне право», а також в порушення ст. ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 простягнення аліментівна утриманнядитинипідлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, вказаних вище протягом десяти днів з дня отримання позивачем копії наявної ухвали.

Крім того,вважаю занеобхідне попередитипозивача,що вразі неусунення порушеньзакону,допущених приподачі позовноїзаяви довстановленого закономстроку,позовна заявабуде вважатисяне поданою,та повернутапозивачу.

Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в поданні позовної заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду з наданням її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, для відповідачці.

Також, вважаю за необхідне роз`яснити позивачу, що термін «зазначення доказів» слід розуміти як робити якусь позначку; позначати, записувати з метою указати, пишучи, указувати, висловлювати думку, звертати увагу на що-небудь, та в жодному разі не слід розуміти як «надання доказів», оскільки надання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, про що також зазначив Пленум Верховного суду України в своїй Постанові від 12 червня 2009 року № 2.

Керуючись ст. 32, 185, 353 ЦПК України, суддя,

постановила:

Прийняти до свого провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини залишити без руху.

Повідомити ОСОБА_1 про необхідність виправити недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії наявної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http:/court.gov.ua/fair/sud1502/.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Арцизького районного суду Гусєва Н.Д.